Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №344/3555/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/3555/26

Провадження № 2/344/3592/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Устинської Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 16 892 грн., стягнення судових витрат

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 16 892 грн., стягнення судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 29.03.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір №2210400 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого Відповідачу було надано кредит у розмірі 5 150 грн. на умовах визначених кредитним договором, а Споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.

Однак, Відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору.

Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв`язку з чим ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» вимушене звернутись із даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів, відсотків та комісії у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язання за кредитним договором.

Станом на дату подання позову заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 16892 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту – 5150 грн.; заборгованість за процентами – 11742 грн.

08.02.2021 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір відступлення прав вимоги №ККАУ-08022021.

Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Авентус Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №2210400 від 29.03.2020 року.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02.03.2026 року відкрито провадження у справі.

Представник позивача просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника ТОВ «ФК «Кредит Капітал», позов просить задоволити.

Відповідач повідомляє, що є військовослужбовцем (підтверджено копією військового квитка), а тому позов визнає частково, в сумі тіла кредиту, нараховані проценти просить списати відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Адвокат Халус М.М. просить застосувати строки позовної давності, та на підставі цього відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 29.03.2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 2210400 про надання споживчого кредиту, згідно якого на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Сума кредиту(загальний розмір) складає: 5 150,00 гривень. Тип кредиту - кредит.

Строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору.

Тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від фактичного виконання Споживачем умов Договору та становить:

- знижена процентна ставка 0,95 % в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 Договору, якщо в цей строк Споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку.

- стандартна процентна ставка 1,90 % в день від суми кредиту, застосовується: у межах строку надання кредиту зазначеного в пункті 1.4 цього Договору, якщо Споживач не виконав умови зазначені в пп.5.1. Договору для застосування зниженої процентної ставки, та

-у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п.4.1- 4.6 цього Договору; та

- у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз.2 ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України.

2.1. Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані Споживачем Товариству з метою отримання кредиту.

Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".

Додатком №1 до договору про надання споживчого кредиту № 2210400 від 29.03.2020 року визначено графік платежів за договором про споживчий кредит.

У паспорті споживчого кредиту визначено інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткову інформацію та інші важливі правові аспекти.

Відповідно до довідки про ідентифікацію підтверджено, що ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «Авентус Україна», номер телефону на який було відправлено ідентифікатор +380939860444.

Згідно листа ТОВ «Вей фор пей» адресованому ТОВ «Авентус Украна» між підприємствами укладено угоду на переказ коштів №ВП-200417-1 від 20.04.17, на підставі якої було проведено успішний переказ коштів: 29.03.2020 на суму 5150 (п`ять тисяч сто п`ятдесят гривень 00 копійок) грн.., маска картки НОМЕР_2 , код авторизації 513336, номер транзакції в системі WayForPay - creditplus6430332.

Згідно картки обліку договору (розрахунок заборгованості) заборгованість ОСОБА_1 становить 16 892 грн., з яких 5150 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 11742 грн. – заборгованість за процентами. Відповідачем здійснено оплату процентів на суму 1565,60 грн.

Відповідно до договору відступлення прав вимоги №ККАУ-08.02.2021 від 08.02.2021 року на умовах, встановлених цим Договором, ТОВ «Авентус Україна» Кредитор передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» Новому Кредиторові за плату, а Новий Кредитор приймає належні Кредиторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між Кредитором і Боржниками (Портфель Заборгованості).

Внаслідок передачі (відступлення) Портфеля Заборгованості за цим Договором, Новий Кредитор заміняє Кредитора у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля Заборгованості та відповідно вказаних у Реєстрі Боржників, та набуває прав грошових вимог Кредитора за цими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань Боржників за Кредитними договорами.

Платіжною інструкцією №21758 від 09.02.2021 підтверджено сплату ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 809 916,56 грн. ТОВ «Авентус Україна» як компенсацію за придбання (відступлення) прав вимоги згідно п.7.1 Договору відступлення права вимоги №ККАУ-08022021 від 08.02.2021 р.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № ККАУ-08.02.2021 від 08.02.2021 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» отримало в тому числі право вимоги до ОСОБА_1 , за договором №2210400 від 29.05.2020 загальна сума заборгованості 16892 грн.

На ухвалу суду про витребування доказів АТ КБ «ПриватБанк» повідомило суд, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_3 . За період з 29.03.2020 по 29.03.2020 на картку відбулось зарахування коштів на суму 5150 грн.

13.02.2026 року ТОВ «ФК «Кредит Капітал» скеровано ОСОБА_1 досудову вимогу №20480685.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно положень статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.

З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.

В п. 1 ст. 629 ЦК України вказано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В п. 1 ст. 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтями 1048, 1050 ЦК України встановлено, що у випадку встановлення договором обов`язку позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики що залишилася, та сплати процентів.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов`язання, за змістом якої у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

У відповідності із ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно із ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно зі статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

За правилом статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.

Судом встановлено, що 29.03.2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» укладено договір про надання споживчого кредиту №2210400 в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» на суму кредиту 5150 грн., шляхом переказу йому на банківську картку та зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,95%- застосовується протягом строку кредиту-30 днів, якщо протягом цього строку споживач здійснить погашення кредитної заборгованості, або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів; 1,90% стандартна процентна ставка в день.

Відповідач отримав кредит, в подальшому розпорядився даними коштами на власний розсуд, свої зобов`язання щодо повернення грошових коштів не виконав належним чином, кредитні кошти не повернув. Отже на думку суду, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача тіла кредиту в сумі 5150 грн. підлягають до задоволення.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 11 742 грн., то такі на думку суду є частково обґрунтованими.

Згідно п.1.4. договору кредит надається строком на 30 днів. Згідно п.4.3 договору пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та не сплачених на дату платежу процентів.

1.5.Тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від фактичного виконання Споживачем умов Договору та становить:

1.5.1. знижена процентна ставка 0,95 % в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 Договору, якщо в цей строк Споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку.

1.5.2. стандартна процентна ставка 1,90 % в день від суми кредиту, застосовується:

-у межах строку надання кредиту зазначеного в пункті 1.4 цього Договору, якщо Споживач не виконав умови зазначені в пп.5.1. Договору для застосування зниженої процентної ставки, та

-у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п.4.1- 4.6 цього Договору; та

- у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз.2 ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України.

Порядок пролонгації строку кредиту визначено розділом 4 договору про надання споживчого кредиту.

Так, відповідно до п. 4.3. договору пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій Споживачем.

Згідно з п. 4.4 Договору товариство має право, але не обов`язок протягом строку для відповіді, акцептувати пропозицію (оферту) Споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення Споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені Споживачем Товариству в Особистому кабінеті/зазначені в Договорі.

Відповідно до вимог пункту 3.1 договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредитування (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та або у році, тобто метод «факт/факт».

Пунктом 4.3. договору встановлено, що пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій споживачем.

При цьому, пунктом 4.4 вказаного договору визначено, що товариство має право, але не обов`язок протягом строку для відповіді, акцептувати пропозицію (оферту) споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення споживачу текстового повідомлення про продовження нового строку кредиту (із зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені споживачем товариству в особистому кабінеті/зазначені в договорі.

Доказів пролонгації кредитного договору № 2210400 від 29.03.2020 року позивачем суду не надано, оскільки така пролонгація за умовами договору мала здійснюватися шляхом акцептування позикодавцем пропозиції (оферти) споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення споживачу текстового повідомлення про продовження нового строку кредиту (із зазначенням нової дати повернення).

Оскільки позивачем не надано суду доказів продовження строку дії договору, таким чином, за розрахунком суду розмір нарахованих відсотків за користування кредитом має становити 1467,75 грн. (5150 грн. х 30 днів х 0,95%).

Відсоткова ставка 0,95% застосовується на підставі п.1.5.1 договору, оскільки відповідачем 29.04.2020 року здійснено платіж у сумі 1565,60 грн., в той час як розмір нарахованих відсотків становив 1467,75 грн.

Таким чином, заборгованість за відсотками сплачена відповідачем у повному обсязі, а тому, в цій частині позов не підлягає до задоволення.

Кошти надміру сплачені відповідачем у заборгованість за відсотками у сумі 97,85 грн. слід перезарахувати у сплату заборгованості за тілом кредиту, таким чином зменшивши тіло кредиту до 5 052,15 грн.

Разом з цим, посилання відповідача на положення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не знайшли підтвердження у ході розгляду справи, оскільки суду не надано доказів, що ОСОБА_1 перебував на військовій службі саме у період нарахування процентів з 29.03.2020 по 27.04.2020.

Таким чином, ОСОБА_1 не довів своє право на звільнення від нарахування відсотків за користування кредитними коштами.

Що стосується заяви представника відповідача про застосування строку позовної давності, суд вважає за необхідне зазначити.

Виходячи з вимог статті 261 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, провадження № 14-96цс18).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові та застосовується тільки до обґрунтованих позовних вимог. Якщо суд дійде висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, то повинен відмовити в задоволенні такого позову саме з цієї підстави.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, як це закріплено положеннями статті 257 Цивільного кодексу України.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, як це унормовано вимогами частини першої статті 261 Цивільного кодексу України.

У статті 264 Цивільного кодексу України визначено порядок переривання перебігу позовної давності. Так, згідно із цією статтею перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення позову особою до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Згідно з частинами четвертою-п`ятою статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Суд зазначає, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 Цивільного кодексу України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності. При цьому саме на позивача покладено обов`язок доказування тієї обставини, що строк звернення до суду було пропущено з поважних причин (пункти 6.43, 6.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року, прийнятій по справі №911/3681/17).

Як зазначив Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях від 20 вересня 2011 року у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» від 22 жовтня 1996 року позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.

З 24 лютого 2022 року, у період дії воєнного стану в Україні, перебіг позовної давності, визначений Цивільним кодексом України, зупиняється на строк дії такого стану (пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України).

До суду представник позивача звернувся 13.02.2026 року.

Тому суд вважає, що позивачем не пропущений строк позовної давності щодо звернення до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором.

За правилами ч.1, п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням ч.1 ст.141 ЦПК України, оскільки позов задоволено частково слід стягнути з відповідача на користь позивача 796,28 грн. сплаченого судового збору (5 052,15 х 2662,40 / 16 892).

Щодо витрат на професійну правову допомогу, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За правилами ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача долучено копію договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 із Адвокатським об`єднанням «Апологет», ордер адвоката Усенко М.І. серії ВС №1381377, акт наданих послуг №499 від 13.02.2026 року, відповідно до якого сума наданих послуг становить 8000 грн., детальний опис наданих послуг до акту від 13.02.2026 року.

Звернення до суду з позовами про стягнення заборгованості за кредитним договором носить масовий характер, справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною. З цих підстав суд вважає, що послуги адвокатів за даною категорією справ є стандартними послугами і тому не потребують великих професійних затрат. Витрати на послуги адвоката в розмірі 8 000 грн. за даною справою є неспівмірними із складністю справи та виконаних адвокатами робіт.

За таких обставин, дотримуючись принципів розумності, пропорційності та справедливості, та зважаючи на часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача до 3000 грн.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 527 ч.1, 530, 612, 1054 ч. 2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 16 892 грн., стягнення судових витрат задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса: вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, м. Львів, (реквізити: UA:203006140000026507007787719, банк отримувача – АТ «Креді Агріколь Банк»), заборгованість за кредитним договором №2210400 від 29.03.2020 року в розмірі 5 052 грн. (п`ять тисяч п`ятдесят дві) грн. 15 коп., які є тілом кредиту.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса: вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, м. Львів, (реквізити: UA:203006140000026507007787719, банк отримувача – АТ «Креді Агріколь Банк»), витрати по сплаті судового збору у розмірі – 796,28 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі - 3000 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 21.09.2026 року.

Суддя Пастернак І.А.