Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №938/1122/26 — Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№938/1122/26

Провадження № 2/938/539/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року, селище Верховина Верховинського району Івано-Франківської області

Верховинський районний суд Івано-Франківської області, у складі головуючого судді Бучинського А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду із позовними вимогами до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором №2246778 від 26.04.2025 в розмірі 26550,00 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 26.04.2025 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та відповідачем укладено кредитний договір №2246778. Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» надало відповідачу кредит у розмірі 5000 грн. 28.11.2025 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір факторингу №28112025 за яким права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2246778 перейшло до ТОВ "Діджи фінанс".

Зазначає, що первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконали у повному обсязі, надали відповідачу кредит у розмірі, встановленому в договорах. Відповідач всупереч умовам кредитих договорів, та ст.ст.525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушила вищезазначені умови кредитного договору, своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками відповідно до умов договору, первісному кредитору не надавала, у зв`язку із чим за договором утворилася заборгованість у загальному розмірі 26550 гривень. Оскільки, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором, просить позов задовольнити. Також просить стягнути судовий збір в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 6000,00грн.

Ухвалою судді Верховинського районного суду від 23.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначивши дату та час розгляду справи 22.09.2026 о 14.40год, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов. Задоволено клопотання позивача та витребувано в АТ "Універсал Банк" докази в справі.

На виконання вимог ухвали судді від 23.07.2026, АТ "Універсал Банк" 12.08.2026 надав витребувані судом докази.

Відповідачем у строк встановлений судом відзиву на позов не подано. Судова повістка та ухвала про відкриття провадження у справі надсилалися відповідачу за адресою зареєстрованого місця проживання, що зазначена у відповіді №3072196 від 23.07.2026. Однак такі повернулися суду з підстав відсутності адресата за вказаною адресою, що згідно вимог ч.8 ст.128 ЦПК України є належним повідомленням сторони про розгляд справи.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Вказана вимога ЦПК України роз`яснена судом учасникам справи в ухвалі про відкриття провадження у справі. Клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило та суд не вбачає підстав для розгляду справи з повідомленням сторін з власної ініціативи.

З врахуванням наведеного та положень ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України, розгляд справи проводиться судом за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку письмового провадження, без проведення судового засідання та фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши та перевіривши письмові докази по справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 26.04.2025 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Слон Кредит» було укладено договір №2246778 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний», який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором M331, 26.04.2025 13:29:06.

Пунктом 1.1 договору передбачено, що укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт.

Відповідно до п. 1.2 договору, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Сума кредиту(загальний розмір) складає: 5000,00 гривень. Тип кредиту кредит (п.1.3 Договору).

Строк кредиту 350 дні (в)(день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів (в Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього договору (п.1.4 Договору).

1.5. Тип процентної (их) ставки (ок) - фіксована (і). За користування кредитом нараховуються проценти у наступних розмірах та відповідно до наступних умов: 1.5.1. Підвищена процентна ставка становить 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом (за календарний день в якому надано кредит); 1.5.2. Стандартна процентна ставка становить 3% в день та застосовується з другого дня користування кредитом (включно) до 20.05.2025 включно; 1.5.2.1. Знижена процентна ставка 0.15% в день та застосовується в період дії стандарної процентної ставки, відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 20.05.2025 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою протягом періоду її дії до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача у період дії стандартної ставки здійснюється за стандартною процентною ставкою, на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки.

Згідно п.1.5.3.Договору пільгова процентна ставка становить 0,75% в день та застосовується з 21.05.2025 року(включно) до останнього дня строку кредиту (включно).

Згідно п. 1.8. загальні витрати на дату укладення Договору складають: 16 537,50 грн., якщо застосовано стандартну процентну ставку протягом періоду її дії; або 13 117,50 грн., якщо застосовано знижену процентну ставку, протягом періоду її дії.

Згідно п.1.9. орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: 11 377,95 % річних, якщо застосовано стандартну процентну ставку протягом періоду її дії; або 1 147,01% річних, якщо застосовано знижену процентну ставку, протягом періоду її дії.

Згідно п.1.10. орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: 21 537,50 грн., якщо застосовано стандартну процентну ставку протягом періоду її дії; або 18 117,50 грн., якщо застосовано знижену процентну ставку, протягом періоду її дії.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Відповідно до п.3.1 Договору проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом за процентною ставкою, визначеною Договором, яка діє у відповідний період користування кредитом та у межах строку кредиту. Проценти нараховуються щодня, виходячи з фактичної кількості календарних днів у періоді, за який здійснено нарахування.

Пунктом 5.1 Договору Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в пп.5.3. Договору.

Згідно п.п.6.1., 6.2 Договору Сторони несуть відповідальність за порушення умов цього Договору згідно чинного законодавства України, цього Договору. Порушенням умов цього Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.

Також, відповідачем підписано Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, який є додатком №1 до Договору про надання споживчого кредиту №2246778 від 26.04.2025 та яка підписана ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором M331, 26.04.2025 13:29:0. Згідно таблиці виходячи з строку кредиту, розрахунки за кредитом будуть мати наступні значення: 1. Усього сума платежів за розрахунковий період складе 21 537,50грн. 2. Усього сума процентів за користування кредитом складе 16 537,50грн. 3. Реальна річна процентна ставка складе 11 377,95% річних; 4. Загальна вартість кредиту складе 21 537,50грн.

До матеріалів справи також додано Паспорт споживчого кредиту, який містить інформацію про основні умови кредитування, який підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором K288, 26.04.2025 13:28:46 та заяву-анкету, яку ОСОБА_1 також підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором M331, 26.04.2025 13:29:06.

З довідки ТОВ «ПЕЙТЕК» вих. № 20251210-802 від 10.12.2025 12:41:24 вбачається, що між Товариством та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» було укладено Договір про організацію переказу грошових коштів №31102024-4 від 2024-10-31. Відповідно до зазначеного Договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «СЛОН КРЕДИТ»: на суму 5000.00 грн., номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - 84c19024-999e-4201-b34b-5cb5fa9789e1, номер транзакції в системі ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» – 22467781745663353, Session ID - 031396446944, сайт торгівця - https://sloncredit.ua, код авторизації - 957093, банк-еквайр - АТ «ПУМБ», дата і час виконання - 2025-04-26 13:29:16, призначення платежу: зарахування на картку, ЕПЗ 4441111031351533.

Також, з інформації наданої АТ "Універсал банк" від 12.08.2026 вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 та відкрито банківський рахунок, на який 26.04.2025 о 13:29:15 перераховано грошові кошти в сумі 5000,00 грн.

Таким чином, з наведеного вбачається, що первісний кредитор свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме - надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі, встановленому кредитним договором.

З розрахунку заборгованості ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» вбачається, що заборгованість за кредитним договором №2246778 від 26.04.2025 станом на 08.12.2025 складає 26550,00 грн, з яких 5 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 11550,00 грн - заборгованість за процентами, 10000,00 грн заборгованість по штрафу, пені.

Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач виходив з того, що в ході факторингового ланцюгу право вимоги до відповідача перейшло до позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».

Так, встановлено, що 28.11.2025 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та позивачем укладеного договір факторингу №28112025.

У відповідності до п.2.1 вказаного договору Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в день підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру прав вимоги згідно Додатку № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру прав вимоги – підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з реєстром прав вимоги до договору факторингу №28112025 від 28.11.2025 на підставі зазначеного договору факторингу позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №2246778 від 26.04.2025 в загальному розмірі 26550,00грн, з яких 5000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 11550,00грн - заборгованість за процентами, 10000,00 грн заборгованість за неустойкою (штраф, пеня) або за порушення грошового зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема із договорів.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями частини 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з приписами статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не установлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля його сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, у якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до норм статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції визначає Закон України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 року № 675-VIII (далі Закону № 675-VIII).

Статтею 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується у порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Цією статтею зазначеного Закону установлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ (частина сьома, дванадцята статті 11 Закону № 675-VIII).

Норми статті 11 Закону № 675-VIII відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису, визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Частинами 1 та 2 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч.1 ст.513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Частина 1 статті 514 ЦК України зазначає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч.1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Враховуючи наведене, суд вважає, що представлений стороною позивача Договір факторингу та Реєстр права вимоги є належними та допустимими доказами, які у встановленому законом порядку підтверджують перехід до позивача пред`явлення права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2246778 від 26.04.2025, оскільки укладаючи договір факторингу сторони узгодили всі істотні умови для такого виду договорів відповідно до чинного законодавства та дійшли згоди щодо укладання договорів на зазначених у них умовах, а тому з власної ініціативи визначили для себе правила подальшої поведінки. Належних та допустимих доказів того, що сторонами договору факторингу в момент їх підписання не додержано вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України, матеріали справи не містять.

Оскільки судом встановлено, що позичальником умови кредитного договору №2246778 від 26.04.2025 не виконано, грошові кошти на умовах визначених кредитним договором не повернуто, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором. А тому, позивач має право на стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту та відсотками.

Однак при визначенні розміру заборгованості за нарахованими відсотками, суд не погоджується з визначеним позивачем розміром і порядком нарахування таких відсотків, виходячи з наступного.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023, що набрав чинності 24.12.2023 доповнено ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 23.04.2024 не більше 1,5 %, а з 21.08.2024 не більше 1 %.

Встановлено, що позивач, пред`являючи позов, крім заборгованості за основною сумою боргу, просив стягнути з відповідача проценти за користування кредитом в розмірі 11550,00 грн.

Відповідно до п.1.3 - 1.5 Договору сума кредиту(загальний розмір) складає: 5000,00 гривень. Тип кредиту кредит, строк кредиту 350 дні (в)(день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів. Тип процентної (их) ставки (ок) - фіксована (і). За користування кредитом нараховуються проценти у наступних розмірах та відповідно до наступних умов: підвищена процентна ставка становить 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом (за календарний день в якому надано кредит); стандартна процентна ставка становить 3% в день та застосовується з другого дня користування кредитом (включно) до 20.05.2025 включно; пільгова процентна ставка становить 0,75% в день та застосовується з 21.05.2025 року(включно) до останнього дня строку кредиту (включно).

Однак, враховуючи вимоги Закону України «Про споживче кредитування» проценти нараховані позивачем у розмірі більшому ніж встановлений законом, оскільки починаючи з дати укладення кредитного договору розмір денної процентної ставки за користування кредитом, не може перевищувати 1%, а тому розмір заборгованості з 26.04.2025 по 28.11.2025 підлягає перерахунку та такий становить 8450,00 грн, з яких 1250,00 грн за період з 26.04.2025 по 20.05.2025 (5000*1%*25 днів) та 7200,00 грн за період з 21.05.2025 по 28.11.2025 (5000*0,75%*192 дні), в той час, як позивачем згідно умов кредитного договору нараховано за дані періоди 11550,00 грн.

Відтак суд вважає, що нарахування первісним кредитором заборгованості за процентами за кредитним договором здійснено в порядку встановленому кредитним договором, однак з порушенням вимог Закону України «Про споживче кредитування», а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за процентами, є частково обґрунтованими, а саме в сумі 8450,00 гривень.

Також, при визначенні позивачем розміру заборгованості, суд не може погодитися з законністю нарахування первісним кредитором неустойки в розмірі 10000,00 грн з наступних підстав.

Згідно п. 6.4. Договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф: у розмірі 500,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 100,00 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, неодноразово воєнний стан на території України продовжувався у встановленому законом порядку, і є чинним на даний час.

Оскільки кредитний договір укладено та зобов`язання за ним прострочено в період дії воєнного стану, тому підстав для нарахування неустойки (штрафу, пені) в сумі 10000,00 грн, у позивача не має. А тому в цій частині у задоволенні позову також слід відмовити за його безпідставністю.

З огляду на наведене позов слід задовольнити частково, а саме стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача за кредитним договором №2246778 від 26.04.2025 в сумі 13450,00 грн., що складається із: заборгованості за тілом кредиту в сумі 5000,00 грн та заборгованості за відсотками в сумі 8450 гривень.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивач при поданні позову сплатив судовий збір у розмірі 2662,00 грн та позовні вимоги задоволено частково, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1348,75 гривень.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в сумі 6000,00 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п.1,2 ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається з висновків викладених у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року в справі № 201/14495/16-ц та від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи

На підтвердження отримання професійної правничої допомоги позивачем надано договір про надання правової допомоги №42649746 від 01.06.2026, додаткову угоду №2246778 від 03.07.2026 до Договору про надання правової допомоги № 42649746 від 01 червня 2026 року, акт про надання послу на підтвердження факту надання правової допомоги від 03.07.2026, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних ФОП МІНЬКОВСЬКОЮ А.В., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості.

Дійсно як вбачається з представлених позивачем доказів, фактичний розмір понесених ним витрат на правничу допомогу адвоката становить 6000,00грн. В той же час оцінивши надані адвокатом послуги та витрачений ним час на складання процесуальних документів, а саме позовної заяви, зважаючи зокрема на складність справи, ціну позову, часткове задоволення позову, суд приходить до висновку, що визначений стороною та його адвокатом розмір витрат на правову допомогу є завищеним щодо іншої сторони спору і з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати пов`язані з наданням правничої допомоги в розмірі 2000 гривень 00 копійок.

Керуючись статями 10-13, 49, 76-81, 141, 142, 247, 258, 259, 263-265, 268, 279, 354, 355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №2246778 від 26.04.2025 в сумі 13450 гривень 00 копійок (тринадцять тисяч чотириста п`ятдесят гривень нуль копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1348 гривень 75 копійок (одна тисяча триста сорок вісім гривень сімдесят п`ять копійок) та витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 гривень 00 копійок (дві тисячі гривень нуль копійок).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», юридична адреса: вул. Симона Петлюри, буд.21/1, м. Бровари, 04112; код ЄДРПОУ 42649746.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя: Андрій БУЧИНСЬКИЙ