Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №348/1828/26 — Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Суд: Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших видів кредиту

Дата: 20 вересня 2026 р.

Справа: №348/1828/26

Суддя: Куценко О. О.

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/1828/26

Провадження №2/338/1116/26

21 вересня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Куценка О. О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулося до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 482768739 від 14 березня 2019 року та № 491015187 від 25 листопада 2019 року.

Позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за вказаними договорами у загальному розмірі 72 020,01 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 14 березня 2019 року між АТ «Альфа-Банк», найменування якого у подальшому змінено на АТ «Сенс Банк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 482768739, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі 8 138 грн строком до 15 березня 2022 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,01 % річних.

25 листопада 2019 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 491015187, за яким відповідачці надано кредит у розмірі 22 589,74 грн строком до 26 листопада 2024 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 39,90 % річних.

Позивач зазначає, що первісний кредитор свої зобов`язання виконав, кредитні кошти відповідачці надав, однак остання належним чином взяті на себе зобов`язання не виконувала, передбачені договорами платежі у повному обсязі не здійснювала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

За договором № 482768739 позивач визначив заборгованість у розмірі 6 469,47 грн, з яких: 5 063,87 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 1 067,38 грн - заборгованість за процентами та 338,22 грн - штрафні санкції.

За договором № 491015187 позивач визначив заборгованість у розмірі 65 550,54 грн, з яких: 22 339,98 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 43 110,56 грн - заборгованість за процентами та 100 грн - штраф.

25 червня 2026 року ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Матолич В. В. цивільну справу № 348/1828/26 направлено до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області за підсудністю.

16 липня 2026 року справа надійшла до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу передана судді Куценку О. О.

Ухвалою суду від 21 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Цією ж ухвалою задоволено клопотання представника позивача та витребувано в АТ «Сенс Банк» документальне підтвердження надання кредитних коштів, виписки по рахунках, меморіальні ордери, інші розрахункові документи та детальні розрахунки заборгованості за обома кредитними договорами за період до 17 травня 2021 року.

Представник позивача у позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності.

Відповідачка відзиву на позовну заяву та доказів, які б спростовували факт отримання кредитних коштів або підтверджували повне погашення заявленої заборгованості, до суду не подала.

Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі та оцінивши їх у сукупності, суд встановив такі обставини.

14 березня 2019 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 482768739. Згідно з умовами кредитування сума кредиту становила 8 138 грн, строк кредитування - 36 місяців, а процентна ставка - 0,01 % річних. З матеріалів справи вбачається, що відповідачка власноруч підписала анкету-заяву та документи, що визначали умови отримання і повернення кредиту.

25 листопада 2019 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 491015187. Відповідно до його умов банк надав відповідачці кредит у розмірі 22 589,74 грн на строк 60 місяців зі сплатою процентів за фіксованою ставкою 39,90 % річних. Графіком платежів, який підписаний позичальницею, передбачено щомісячне погашення кредиту і процентів протягом усього погодженого сторонами строку кредитування. Паспортом споживчого кредиту за договором № 491015187 визначено суму кредиту, строк кредитування, фіксовану процентну ставку, реальну річну процентну ставку, орієнтовну загальну вартість кредиту та порядок його погашення.

Матеріали, надані АТ «Сенс Банк» на ухвалу суду, підтверджують фактичне надання відповідачці кредитних коштів та здійснення нею операцій із погашення кредитної заборгованості.

17 травня 2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» укладено договір факторингу № 2, відповідно до якого до ТОВ «ФК «Флексіс» перейшли права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договорами № 482768739 та № 491015187.

18 травня 2021 року між ТОВ «ФК «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 18-05/21.

Із витягу з Реєстру боржників до зазначеного договору вбачається передання права вимоги до ОСОБА_1 за договором № 482768739 із зазначенням суми основного боргу 5 063,87 грн, процентів та комісії 1 066,97 грн і штрафних санкцій 338,22 грн.

Передання Реєстру боржників від ТОВ «ФК «Флексіс» до ТОВ «Вердикт Капітал» підтверджується актом приймання-передачі від 18 травня 2021 року.

10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги.

На виконання зазначеного договору сторонами підписано акти приймання-передачі Реєстру боржників у паперовому та електронному вигляді.

Персоніфікованими витягами з реєстрів боржників підтверджується передання права вимоги до ОСОБА_1 за обома спірними кредитними договорами.

Отже, наявними у справі доказами підтверджено безперервний перехід права вимоги від АТ «Альфа-Банк» до ТОВ «ФК «Флексіс», від останнього до ТОВ «Вердикт Капітал», а надалі до ТОВ «Коллект Центр».

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» набуло право вимоги до відповідачки за обома кредитними договорами та є належним позивачем у цій справі.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено право кредитодавця на одержання процентів від суми кредиту, розмір і порядок сплати яких установлюються договором.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Щодо заборгованості за кредитним договором № 482768739

Із наданого АТ «Сенс Банк» розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 17 травня 2021 року за кредитним договором № 482768739 обліковувалася заборгованість у розмірі 6 469,06 грн, із яких 5 063,87 грн - основний борг, 0,68 грн - проценти за користування кредитом, 1 066,29 грн - комісія за обслуговування кредиту та 338,22 грн - штрафні санкції. Після переходу права вимоги до ТОВ «Вердикт Капітал» останнім у межах строку дії кредитного договору, з 18 травня 2021 року до 14 березня 2022 року, на залишок основної заборгованості нараховано ще 0,41 грн процентів за ставкою 0,01 % річних. Таким чином, загальна сума процентів за користування кредитом, яка підтверджена первинними банківськими документами та подальшим розрахунком нового кредитора, становить 1,09 грн.

Водночас позивач включив до заявлених 1 067,38 грн процентної заборгованості також 1 066,29 грн, які первісний кредитор у власному бухгалтерському обліку та детальному розрахунку визначив як комісію за обслуговування кредиту.

Суд виходить із того, що відступлення права вимоги не змінює правової природи вже існуючих складових заборгованості.

Новий кредитор набуває право вимоги в тому самому обсязі та на тих самих умовах, які існували на момент його переходу, однак не набуває права односторонньо змінювати правову природу окремого платежу з комісії на проценти.

При цьому позивач вимоги про стягнення 1 066,29 грн саме як комісії не заявив, а у власному розрахунку визначив заборгованість за комісією у розмірі 0 грн.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і не вправі самостійно змінювати предмет або підстави позову.

За таких обставин вимога про стягнення 1 066,29 грн як процентів не підтверджується первинними документами та задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання щодо заявлених 338,22 грн штрафних санкцій, суд враховує таке.

З детального банківського розрахунку вбачається, що частина штрафної заборгованості виникла до 01 березня 2020 року, тоді як 200 грн штрафу нараховано 15 березня 2020 року у зв`язку з простроченням чергового платежу.

Пунктом 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» передбачено звільнення споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, допущене з 01 березня 2020 року, а неустойка та інші платежі, нараховані за таке прострочення, підлягають списанню кредитодавцем.

Отже, штраф у розмірі 200 грн, нарахований у березні 2020 року, стягненню не підлягає. Решта заборгованості у розмірі 138,22 грн сформована до початку періоду законодавчого звільнення від відповідальності та підтверджується банківським розрахунком, а тому підлягає стягненню.

Таким чином, за кредитним договором № 482768739 із відповідачки підлягає стягненню 5 203,18 грн, з яких: 5 063,87 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 1,09 грн - проценти за користування кредитом та 138,22 грн - штраф. У задоволенні вимог у частині 1 066,29 грн, заявлених як проценти, та 200 грн штрафу слід відмовити.

Щодо заборгованості за кредитним договором № 491015187

З матеріалів, наданих АТ «Сенс Банк», установлено, що відповідачці фактично надано кредитні кошти у розмірі 22 589,74 грн. Станом на 17 травня 2021 року заборгованість за кредитним договором № 491015187 становила 34 096,34 грн, із яких 22 339,98 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 11 656,36 грн - заборгованість за процентами та 100 грн - штраф. Із банківського розрахунку вбачається, що штраф у розмірі 100 грн було нараховано до 01 березня 2020 року, а тому передбачене пунктом 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» звільнення від відповідальності на зазначену суму не поширюється.

Після набуття права вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» на залишок основної заборгованості у розмірі 22 339,98 грн продовжувало нарахування процентів за передбаченою договором ставкою 39,90 % річних у межах установленого договором строку кредитування. За період із 18 травня 2021 року до 09 січня 2023 року нараховано 14 701,42 грн процентів, унаслідок чого станом на дату наступного відступлення права вимоги загальна процентна заборгованість становила 26 357,78 грн. Після переходу права вимоги до ТОВ «Коллект Центр» нарахування процентів здійснювалося з 10 січня 2023 року до 25 листопада 2024 року включно. На залишок основної суми кредиту 22 339,98 грн за ставкою 39,90 % річних за 686 днів позивачем нараховано 16 752,78 грн процентів. Із розрахунку позивача вбачається, що після закінчення погодженого сторонами строку кредитування договірні проценти не нараховувалися.

Матеріали справи також не містять доказів того, що до спливу строку кредитування первісний або новий кредитор реалізував передбачене частиною другою статті 1050 ЦК України право вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту в такий спосіб, який припинив би право на подальше нарахування договірних процентів.

Отже, проценти були нараховані в межах погодженого сторонами строку кредитування та за встановленою договором фіксованою ставкою 39,90 % річних.

Сам по собі той факт, що сума фактично нарахованих процентів перевищує орієнтовні витрати за кредитом, наведені у паспорті споживчого кредиту при його укладенні, не свідчить про неправильність розрахунку, оскільки орієнтовна загальна вартість кредиту визначалась виходячи з належного виконання позичальником графіка платежів і поступового зменшення залишку основної суми кредиту. Неналежне виконання графіка призвело до того, що залишок основного боргу не зменшувався у передбаченому договором обсязі.

Відповідачка власного розрахунку заборгованості, доказів погашення основного боргу або процентів у більшому обсязі чи доказів неправильності арифметичного розрахунку позивача суду не надала.

За таких обставин суд вважає доведеними вимоги за кредитним договором № 491015187 у розмірі 65 550,54 грн, з яких: 22 339,98 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 43 110,56 грн - заборгованість за процентами та 100 грн - штраф.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню, а саме з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» слід стягнути заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 70 753,72 грн, з яких 27 403,85 грн становить заборгованість за основною сумою кредиту, 43 111,65 грн - заборгованість за процентами та 238,22 грн - штрафні санкції, а в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено до стягнення 72 020,01 грн, із яких суд дійшов висновку про задоволення вимог у розмірі 70 753,72 грн, що становить 98,24 % заявлених майнових вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Отже, пропорційно розміру задоволених позовних вимог із відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 2 615,59 грн судового збору.

Позивач також просить стягнути з відповідачки 25 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження зазначених витрат позивачем надано договір про надання правничої допомоги та документи щодо надання відповідних юридичних послуг.

За змістом статті 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу визначається відповідно до умов договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує, зокрема, чи пов`язані такі витрати з розглядом справи та чи є їх розмір обґрунтованим і пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін.

Суд бере до уваги, що ця справа є малозначною та розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, предметом спору є стягнення заборгованості за двома типовими кредитними договорами, участі представника позивача у судових засіданнях не потребувала, а основний обсяг процесуальної роботи полягав у підготовці позовної заяви, формуванні пакета документів і заявленні клопотання про витребування банківської інформації.

З урахуванням ціни позову 72 020,01 грн, характеру та складності справи, обсягу фактично виконаної роботи, відсутності судових засідань за участю представника позивача, а також критеріїв реальності, необхідності, розумності та пропорційності витрат суд вважає, що для цілей їх покладення на іншу сторону обґрунтованим розміром витрат на професійну правничу допомогу є 3 000 грн.

Оскільки позов задоволено на 98,24 %, зазначені витрати підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 2 947,25 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279, 284, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором № 482768739 від 14 березня 2019 року в розмірі 5 203 грн 18 коп., з яких: 5 063 грн 87 коп. - заборгованість за основною сумою кредиту; 1 грн 09 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 138 грн 22 коп. - штраф.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором № 491015187 від 25 листопада 2019 року в розмірі 65 550 грн 54 коп., з яких: 22 339 грн 98 коп. - заборгованість за основною сумою кредиту; 43 110 грн 56 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 100 грн - штраф.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 2 615 грн 59 коп. судового збору та 2 947 грн 25 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 21 вересня 2026 року.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua