Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №338/1374/26 — Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 338/1374/26

21 вересня 2026 року селище Богородчани

Суддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області Шишко О.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фізичної особи-підприємця, РНОКПП НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, за ч. 1 ст. 164 КУпАП,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 вчинила провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі алкогольними напоями без одержання ліцензії на право провадження такого виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.

Адміністративне правопорушення скоєно за таких обставин.

02 липня 2026 року о 15 год 40 хв у готельно-ресторанному комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , під час здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 здійснено роздрібну реалізацію алкогольних напоїв без відповідної ліцензії, а саме 50 мл коньяку «Закарпатський» вартістю 50 грн та пива «Tuborg» вартістю 90 грн, загальною вартістю 140 грн. Кошти за замовлення були перераховані на рахунок ФОП ОСОБА_1 .

У судовому засіданні ОСОБА_1 вини не визнала. Пояснила, що є власником готельно-ресторанного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». У цьому ж комплексі господарську діяльність здійснює її дочка - ФОП ОСОБА_2 , яка має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

ОСОБА_1 не заперечила надходження на її рахунок коштів за замовлення, здійснене 02 липня 2026 року, однак зазначила, що алкогольні напої реалізовувала ФОП ОСОБА_2 , а кошти на її рахунок надійшли помилково. У зв`язку з несправністю касового апарата її працівниця ОСОБА_3 помилково надала покупцям реквізити рахунку ОСОБА_1 замість реквізитів рахунку ФОП ОСОБА_2 .

Також ОСОБА_1 заперечила дотримання порядку складення протоколу про адміністративне правопорушення № 1261 від 10 липня 2026 року, зазначивши, що протокол у її присутності не складався та від його підписання вона не відмовлялася.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Камінський І.П. просив провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Посилався на недоведеність здійснення саме ФОП ОСОБА_1 роздрібної торгівлі алкогольними напоями, відсутність у матеріалах судової справи окремих документів, зазначених у додатках до акта фактичної перевірки, суперечностями між сумою вартості алкогольних напоїв 140 грн та загальною сумою замовлення 350 грн, порушення строку складення протоколу про адміністративне правопорушення та порядку проведення фактичної перевірки.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , доводи її захисника, показання свідка ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За правилами ст. 252 КУпАП докази оцінюються в їх сукупності на підставі всебічного, повного й об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Частиною першою ст. 164 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність, зокрема, за провадження господарської діяльності без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.

Згідно з положеннями Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» роздрібною торгівлею є діяльність з продажу товарів кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах та інших закладах громадського харчування. Частиною сьомою ст. 16 цього Закону передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями, крім установлених законом винятків, може здійснюватися суб`єктами господарювання за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

З протоколу про адміністративне правопорушення № 1261 від 10 липня 2026 року встановлено, що 02 липня 2026 року о 15 год 40 хв у «Manyava Resort» за адресою: с. Манява, вул. Шевченка, 176, зафіксовано реалізацію 50 мл коньяку «Закарпатський» вартістю 50 грн та пива «Tuborg» вартістю 90 грн за відсутності у ФОП ОСОБА_1 ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Наведені у протоколі обставини узгоджуються з актом фактичної перевірки, проведеної посадовими особами ГУ ДПС в Івано-Франківській області. В акті зазначено час та місце проведення перевірки, найменування реалізованих алкогольних напоїв, їх кількість та вартість, а також відомості про здійснення розрахунку.

В акті фактичної перевірки серед додатків зазначені пояснення, X-звіт, дані щодо розрахунку через Monobank та квитанція про покупку.

Обставини безпосереднього відпуску алкогольних напоїв підтверджуються письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 02 липня 2026 року, у яких зазначено про відпуск покупцям 50 мл коньяку вартістю 50 грн та пива «Tuborg» вартістю 90 грн, а також про здійснення розрахунку.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_3 підтвердила, що 02 липня 2026 року до «Manyava Resort» прийшли чоловіки, які замовили готельний номер та алкогольні напої, зазначені в її письмових поясненнях. Замовлені алкогольні напої були передані цим особам.

ОСОБА_3 пояснила, що касовий апарат не працював, у зв`язку з чим вона запропонувала провести розрахунок готівкою або шляхом перерахування коштів на рахунок. Покупці здійснили безготівкову оплату, після чого повідомили, що є працівниками податкового органу.

Свідок також пояснила, що самостійно не могла роздрукувати чеки на касовому апараті та у цьому їй допомогли працівники податкового органу.

Таким чином, як у письмових поясненнях, наданих безпосередньо під час проведення перевірки, так і під час допиту в судовому засіданні ОСОБА_3 підтвердила факт замовлення алкогольних напоїв, їх передачі покупцям та проведення розрахунку.

Надходження коштів на рахунок ОСОБА_1 не заперечила і сама ОСОБА_1 . Пояснення останньої в цій частині стосуються не факту надходження коштів, а причин, з яких оплата була спрямована саме на її рахунок.

З договору № 01/07/26-1 про надання послуг від 01 липня 2026 року встановлено, що ФОП ОСОБА_1 як замовник та ОСОБА_3 як виконавець перебували у договірних відносинах. Предметом договору визначено надання послуг з організаційного забезпечення та супроводу банкетних заходів, організаційного супроводу подачі страв та напоїв гостям.

Сам по собі цей договір не визначає суб`єкта конкретної операції з реалізації алкогольних напоїв 02 липня 2026 року. Водночас він підтверджує наявність на час події договірних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , яка безпосередньо обслуговувала покупців, передала їм алкогольні напої та надала реквізити для проведення оплати.

Твердження ОСОБА_1 про те, що реалізація алкогольних напоїв здійснювалася ФОП ОСОБА_2 , а кошти на її рахунок надійшли помилково, не узгоджується із сукупністю встановлених обставин.

Досліджені судом докази пов`язують операцію від 02 липня 2026 року саме з господарською діяльністю ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_3 , яка безпосередньо обслуговувала покупців та передала їм алкогольні напої, на цей час перебувала у договірних відносинах із ОСОБА_1 . Після передачі алкогольних напоїв покупцям ОСОБА_3 надала їм реквізити для безготівкового розрахунку, а кошти за замовлення надійшли на рахунок ФОП ОСОБА_1 .

Матеріали справи не містять документів щодо проведення саме цієї операції від імені ФОП ОСОБА_2 чи надходження коштів саме цьому суб`єкту господарювання.

Посилання на несправність касового апарата також не спростовує встановлених обставин, оскільки безготівковий розрахунок за фактично передані алкогольні напої був проведений на рахунок ФОП ОСОБА_1 , що остання у судовому засіданні не заперечила.

Показання ОСОБА_3 щодо її правовідносин з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не в усьому відповідають змісту її письмових пояснень від 02 липня 2026 року.

У судовому засіданні ОСОБА_3 зазначила, що з 01 липня 2026 року працювала у ФОП ОСОБА_2 , а також перебувала у правовідносинах із ФОП ОСОБА_1 . При цьому у письмових поясненнях, наданих під час перевірки, зазначила, що не працює ні у ФОП ОСОБА_2 , ні у ФОП ОСОБА_1 .

ОСОБА_3 пояснила цю розбіжність тим, що під час проведення перевірки злякалася та писала пояснення під диктовку працівників ДПС.

Разом з тим наявність на 02 липня 2026 року договірних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 підтверджена письмовим договором № 01/07/26-1, укладеним 01 липня 2026 року.

Тому розбіжності в поясненнях ОСОБА_3 щодо характеру її правовідносин із суб`єктами господарювання не спростовують повідомлених нею обставин безпосередньої реалізації алкогольних напоїв.

Доводи захисника про суперечність між сумою 140 грн, зазначеною в матеріалах перевірки, та сумою 350 грн, зазначеною у письмових поясненнях ОСОБА_3 , не свідчать про суперечність щодо вартості реалізованих алкогольних напоїв. Сума 140 грн складається з вартості коньяку - 50 грн та пива - 90 грн, тоді як 350 грн зазначено як загальну вартість замовлення, до якого входили й інші позиції.

Відсутність у матеріалах судової справи окремих документів, які зазначені серед додатків до акта фактичної перевірки, враховується при оцінці достатності доказів. Водночас факт реалізації алкогольних напоїв підтверджується не лише відомостями акта перевірки, а й письмовими поясненнями ОСОБА_3 та її показаннями в судовому засіданні, а факт надходження коштів на рахунок ОСОБА_1 нею безпосередньо не заперечується. Тому відсутність у матеріалах судової справи окремих документів, перелічених у додатках до акта, не спростовує встановлених на підставі сукупності інших доказів обставин.

Щодо твердження ОСОБА_1 про те, що протокол про адміністративне правопорушення № 1261 від 10 липня 2026 року в її присутності не складався та від його підписання вона не відмовлялася, суд враховує таке.

Відповідно до ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу в ньому робиться запис про це. Особа має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. При складенні протоколу особі роз`яснюються її права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відповідна відмітка.

Зі змісту протоколу № 1261 від 10 липня 2026 року встановлено, що місцем його складення зазначено с. Манява. У протоколі містяться відмітки про відмову ОСОБА_1 від його підписання.

Отже, відсутність підпису ОСОБА_1 у протоколі узгоджується із зафіксованою в ньому відмовою від підписання. Такий порядок оформлення протоколу у разі відмови особи від його підписання прямо передбачений ст. 256 КУпАП.

За таких обставин пояснення ОСОБА_1 про складення протоколу за її відсутності не спростовують відомостей, зафіксованих у протоколі № 1261 від 10 липня 2026 року, та не дають підстав для висновку про недотримання передбаченого ст. 256 КУпАП порядку його оформлення.

Посилання захисника на складення протоколу 10 липня 2026 року, тоді як реалізація алкогольних напоїв мала місце 02 липня 2026 року, також не є самостійною підставою для закриття провадження у справі.

Частиною другою ст. 254 КУпАП встановлено строк складення протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язаний із моментом виявлення особи, яка вчинила правопорушення. Водночас у цій справі фактична перевірка розпочата 02 липня 2026 року та завершена 10 липня 2026 року, цього ж дня складено протокол про адміністративне правопорушення. Саме під час перевірки встановлювалися обставини здійснення господарської операції та суб`єкт, з діяльністю якого вона була пов`язана.

Тому сам по собі проміжок часу між здійсненням контрольної операції 02 липня 2026 року та складенням протоколу 10 липня 2026 року не дає підстав для висновку про недотримання вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП без установлення моменту виявлення особи саме як особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.

Щодо доводів захисника про порушення порядку проведення фактичної перевірки суд виходить із того, що предметом цього провадження є наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП. Відомостей про визнання у встановленому законом порядку протиправними рішень або дій контролюючого органу, пов`язаних із проведенням цієї фактичної перевірки, матеріали справи не містять. Разом із тим висновок про винуватість ОСОБА_1 ґрунтується не лише на акті перевірки, а на сукупності безпосередньо досліджених доказів, зміст яких наведено вище.

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд встановив, що 02 липня 2026 року у готельно-ресторанному комплексі «Manyava Resort» покупцям були реалізовані 50 мл коньяку «Закарпатський» вартістю 50 грн та пиво «Tuborg» вартістю 90 грн; алкогольні напої покупцям передала ОСОБА_3 , яка на цей час перебувала у договірних відносинах із ФОП ОСОБА_1 ; після передачі товару покупцям були надані реквізити для безготівкової оплати; кошти за замовлення надійшли на рахунок ФОП ОСОБА_1 . При цьому ФОП ОСОБА_1 ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями не мала.

Наведені обставини у своїй сукупності підтверджують здійснення роздрібної реалізації алкогольних напоїв у межах господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 без передбаченої законом ліцензії.

Тому в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, - провадження господарської діяльності без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь її вини, майновий стан, а також відсутність встановлених судом обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність.

З урахуванням наведеного суд вважає необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Підстав для застосування конфіскації суд не встановив, оскільки предмети, знаряддя виробництва, сировина чи грошові кошти, одержані внаслідок правопорушення, які могли б бути предметом конфіскації у цьому провадженні, не вилучалися.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 33, 40-1, ч. 1 ст. 164, ст. 245, 251, 252, 256, 268, 280, 283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн, який слід стягнути на р/р UA778999980313070106000009620, отримувач - ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ Солотвино/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37951998, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.), код класифікації доходів бюджету - 21081100, найменування коду класифікації доходів бюджету- "Адміністративні штрафи та інші санкції",без конфіскації.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп (отримувач - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106).

Копію постанови вручити ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження - не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, установлений ст. 307 КУпАП, постанова надсилається для примусового виконання в порядку, передбаченому ст. 308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О. А. Шишко