Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №333/3160/26 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Єдиний унікальний номер № 333/3160/26

Провадження № 2/333/3344/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Ходька В.М., за участі секретаря судового засідання Каут Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за відсутності учасників справи, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором № 1001561962 від 21.09.2012 у розмірі 51 481,49 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не надав своєчасно як первісному кредитору так і позивачу, до якого перейшли права вимоги за договором факторингу, грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, тобто не виконав зобов`язання належним чином.

Ухвалою судді Комунарського районного суду міста Запоріжжя Кулик В.Б. від 09.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи в судове засідання, що було призначене на 18.05.2026.

16.05.2026 цивільна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, передана на розгляд судді Ходьку В.М., згідно розпорядження керівника апарату Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 15.05.2026 № 41-к, щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 14.05.2026 про звільнення у відставку судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя Кулик В.Б.

Після передачі вищезазначеної цивільної справи суддею Комунарського районного суду міста Запоріжжя Ходьком В.М. її прийнято до судового розгляду та призначено судове засідання з викликом учасників справи на 01.07.2026, яке відклалось на 19.08.2026 у зв`язку з неявкою відповідача. 19.08.2026 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення судового рішення на 31.08.2026.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від відповідача відзиву на позов, заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило, представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності, де також не заперечує проти заочного розгляду справи. За таких обставин, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення за відсутності учасників справи, на підставі доказів, які є в матеріалах справи, без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенню ч.4 ст.223, ч.2 ст.247, ч.1 ст.280 ЦПК України.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

06.04.2012 між ОСОБА_1 та ПАТ "Отп Банк" було укладено договір про надання споживчого кредиту № 1001561962, відповідно до якого кредитор надав позичальнику споживчий кредит для придбання товару та послуг на загальну суму 14 366,40 грн., строком на 24 місяці, зі сплатою процентної ставки 0,01% річних, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі, визначені даним кредитним договором та додатком № 1 "Графік платежів", що є його невід`ємною частиною, а також виконувати умови кредитного договору. Позичальник зобов`язався повністю повернути кредитору суму отриманого кредиту та виконати всі інші зобов`язання встановлені кредитним договором не пізніше 06.04.2014. Банк відкрив позичальнику картковий рахунок в гривнях та випустив кредитну картку типу "MasterCard Standard", а також виконував розрахункове обслуговування платіжних операції, здійснених з використанням кредитної картки, її реквізитів чи без використання картки. В порядку передбаченою угодою банк надав позичальнику кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії до карткового рахунку у розмірі 1 000,00 грн. з правом банка змінити розмір кредитного ліміту (зменшити чи збільшити) без зазначення причин такої зміни, строк дії кредитної лінії становить 3 роки з моменту підписання цього договору. Також ОСОБА_1 було підписано договір комплексного страхування позичальника № 06/06/1001561962 від 06.04.2012 (а.с.25-34).

Умовами укладеного договору визначено розмір кредиту, дата повернення кредиту, умови і порядок надання позикодавцем грошових коштів в кредит, права та обов`язки сторін, строк дії договору, відсоткові ставки за користування кредитом, та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього договору, іншу інформацію, необхідну для укладення та належного виконання умов договору, однак в супереч умовам кредитного договору, вищевказані зобов`язання позичальника не виконуються, порушується порядок та строки сплати відсотків.

З наданої до матеріалів справи специфікації до кредитного договору № 1001561962 від 06.04.2012 вбачається, що АТ "Отп Банк" прийняв рішення щодо можливості надати позичальнику ОСОБА_1 , кредит в сумі 14 366,40 грн. на придбання товару (з.б.а.с.34).

21.10.2022 між АТ "Отп Банк" та ТОВ "Діджи Фінанс" укладено договір факторингу № 21/10/22, на підставі якого АТ "Отп Банк" передає (відступає) ТОВ "Діджи Фінанс", а ТОВ "Діджи Фінанс" приймає належні АТ "Отп Банк" права грошової вимоги до Боржників за Кредитними Договорами (а.с.39-46), в тому числі за кредитним договором № 1001561962 від 21.09.2012, що підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 21/10/22 від 21.10.2022 (а.с.23).

Таким чином, суд приходить до висновку, що ТОВ "Діджи Фінанс" є правонаступником у зобов`язанні, що виникло за кредитним договором 1001561962 від 21.09.2012, укладеним між АТ "Отп Банк" та ОСОБА_1 , в обсязі набутих прав.

Відповідно до розрахунку заборгованості та витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 21/10/22 від 21.10.2022, наданою позивачем, станом на 21.10.2022 у ОСОБА_1 наявна прострочена заборгованість за кредитним договором № 1001561962 від 21.09.2012 у загальному розмірі 51 481,49 грн., яка складається з заборгованості: за тілом кредиту – 26 600,00 грн.; за відсотками – 24 881,49 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача (а.с.23, 51-73).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються у договорі.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_1 активно користувалась рахунком, періодично здійснювала платежі на повернення кредитних коштів, але належним чином не виконувала своїх зобов`язань за цим кредитним договором, несвоєчасно та не у повному обсязі сплачувала платежі передбачені договором, що підтверджується розрахунком заборгованості відповідача перед Банком та випискою по картці, які долучені до позовної заяви (а.с.10-21, 51-73).

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.ст.12, 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Приймаючи до уваги, що відповідач не сплатив своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими зобов`язаннями згідно з умовами договору, що має відображення в розрахунку заборгованості за договором, який відповідачем не спростовується, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а вказана заборгованість підлягає стягненню з відповідача в повному розмірі.

Щодо вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн. позивач надав суду: договір № 42649746 від 01.07.2025 про надання правової допомоги, який був укладений між ТОВ "Діджи Фінанс" та ФОП ОСОБА_2 (а.с.36-38), додаткова угода № 1001561962 від 28.11.2025 до Договору № 42649746 про надання правової допомоги від 01.07.2025 (а.с.47), акт надання послуг № 1001561962 на підтвердження факту надання правової допомоги адвокатом (склад, обсяг та види виконаних робіт) від 27.11.2025 (а.с.9), детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних ОСОБА_2 (а.с.24), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.74).

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати, а саме суму сплаченого судового збору в розмірі 2 662 грн. 40 коп. та 7 000 грн. 00 коп. за надання правничої допомоги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 141, 223 ч. 4, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст.ст.509, 525-526, 530, 611-612, 623, 1046, 1054 ЦК України, суд –

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" (місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ, 04112, ЄДРПОУ 42649746) заборгованість за кредитним договором № 1001561962 від 21.09.2012 у розмірі 51 481,49 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн., а всього 61 143 (шістдесят одна тисяча сто сорок три) грн. 89 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс", місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ, 04112, ЄДРПОУ 42649746.

Відповідач – ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 07 вересня 2026 року.

Суддя В.М. Ходько