Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №303/5939/26 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Суд: Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 08 вересня 2026 р.

Справа: №303/5939/26

Суддя: Полянчук Б. І.

Справа № 303/5939/26

Провадження № 2/303/2726/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Торинець Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (представник – адвокат Семенцова Євгенія Юріївна)до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів вказуючи, що 13.11.1995 між нею та відповідачем укладено шлюб, у якому ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька - ОСОБА_3 . Після розірвання шлюбу у 2014 році донька проживає разом з нею, а відповідач участі у її вихованні не бере, окрім виконання обов`язку зі сплати аліментів, стягнутих на підставі рішення Мукачівського міськрайонного суду від 29.02.2016 до досягнення донькою повноліття. ІНФОРМАЦІЯ_2 донька досягла повноліття, однак продовжує навчання за денною бюджетною формою у Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника за освітнім рівнем «бакалавр». Орієнтовний строк завершення навчання – 30 червня 2029 року. У зв`язку з навчанням донька не має можливості самостійно працювати та забезпечувати себе, не отримує інших доходів, а тому потребує матеріальної допомоги батьків. Також зазначила, що вона є особою з інвалідністю ІІ групи та отримує пенсію, у зв`язку з чим їй складно самостійно забезпечувати доньку необхідними коштами. Додаткові витрати пов`язані з навчанням доньки в іншому населеному пунктів складаються з транспортних витрат, витрат на проживання, харчування та інших повсякденних потреб, тоді як вартість життя постійно зростає. При цьому відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, не надає. На її думку, відповідач має реальну можливість надавати матеріальну допомогу, оскільки офіційно працевлаштований, має дохід та не утримує інших неповнолітніх дітей. З огляду на викладене просила стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивачка та її представник у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивачки подала заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримала, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Судом проведено заочний розгляд справи, оскільки встановлено наявність умов, що передбачені ч. 1 ст. 280 ЦПК України для такого порядку розгляду.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 182 Сімейного Кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно з п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.09.2014 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.02.2016 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05.02.2016, та до досягнення дитиною повноліття.

Зі свідоцтва про народження від 12.06.2008 серія НОМЕР_1 , виданого Виконкомом Нижньокоропецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є позивач та відповідач у цій справі.

Із пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 від 22.01.2025 встановлено, що позивачка є пенсіонером по інвалідності 2 гр.

Відповідно до договору про навчання №269/25 від 09.08.2025 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зарахована до Карпатського національного університету імені Василя Стефаника на денну бюджетну форму здобуття освіти.

Із довідки «Карпатського національного університету імені Василя Стефаника» від 16.06.2026 № 06.15/179 вбачається, що ОСОБА_3 навчається на освітньому рівні «Бакалавр» на 1-му році навчання за спеціальністю А6 Спеціальна освіта А6.01 Логопедія на денній бюджетній формі здобуття освіти. Передбачуваний термін закінчення навчання 30.06.2029.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_3 досягла повноліття, навчається за денною формою у вищому навчальному закладі, розташованому в м. Івано-Франківську. Це призводить до матеріальних витрат, пов`язаних із необхідністю періодичного її переїзду до місця навчання в іншому населеному пункті та повернення до основного місця проживання, витратами на проживання та щоденними витратами, які забезпечують життєдіяльність фізичної особи.

Водночас відповідач у порушення вимог ст. 12, 81 ЦПК України не надав суду доказів, які підтверджують неможливість надання ним матеріальної допомоги на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання.

Враховуючи фактичні обставини справи, суд вважає, що аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів забезпечуватимуть грошове утримання в розмірі, який відповідатиме інтересам ОСОБА_3 , покриватиме суттєву частину витрат на період навчання. Такий розмір аліментів забезпечуватиме реальну, ефективну участь платника аліментів у забезпеченні потреб ОСОБА_3 та зважаючи на фактичні обставини не порушуватиме правила щодо дотримання загалом паритету батьків у виконанні обов`язку з матеріального утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання.

Зважаючи на встановлені у судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Чинний Сімейний кодекс України не містить норми права, яка регулює питання строку, з якого суду необхідно присуджувати стягнення аліментів на утримання дитини, яка проводжує навчання.

Водночас ч. 1 ст. 191 СК України передбачає, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ст. 201 СК України до відносин щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина застосовуються норми статей 187, 189–192 та 194–197 цього Кодексу, якщо вони не суперечать суті цих відносин.

Таким чином, законодавець прям відсилає до статті 191 СК України як таку, що регулює обов`язки щодо повнолітніх дітей, які навчаються.

Суд вважає, що за таких обставин аліменти на утримання ОСОБА_3 , яка продовжує навчання, слід стягнути з 03.07.2026 на підставі ч. 1 ст. 191 СК України, застосувавши закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), на підставі ч. 9 ст. 10 ЦПК України, яка передбачає, що якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст. 10, 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 280-282, 354, 355 ЦПК України, ст. 182, 191, 199, 200, 201 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) про стягнення аліментів - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи стягнення з 03 липня 2026 року і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення дитиною 23 років.

Рішення суду в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 гривні (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua