Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №301/2099/26 — Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/2099/26

2-а/301/18/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" вересня 2026 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М.О., при секретарі Чийпеш А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №112/1 від 04 березня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210 КУпАП та постанови №114/1 від 05 березня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.210-1 КУпАП,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в Іршавський районний суд Закарпатської області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №112/1 від 04 березня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210 КУпАП та постанови №114/1 від 05 березня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 05.08.2026 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних, де йому було повідомлено, що він притягався до адміністративної відповідальності. Про існування постанов не знав, так як на розгляді справи він не був, за місцем проживання ніяких листів йому не надходило. У зв`язку з цим, він подав заяву, в якій просив надати йому копії постанов про притягнення його до адміністративної відповідальності. На що отримав відповідь 14.08.2026 року про те, що отримати копії постанов не є можливим, так як такі надіслані до виконавчої служби (копія відповіді додається).

18.08.2026 року ОСОБА_1 при відвідуванні Іршавського відділу ДВС у Хустському районі Закарпатської області дізнався, що його було притягнуто до адміністративної відповідальності постановами №114/1 від 05.03.2025 року та постановою №112/1 від 04.03.2025 року, копії яких отримав 18.08.2026 року.

04 березня 2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 виніс постанову №112/1, якою позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 34000 грн., відповідно до якої ОСОБА_1 04 березня 2025 року доставлений НП до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою уточнення військово-облікових даних. При перевірці військово-облікових документів та ЄДРВ АС «ОБЕРІГ» працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 було виявлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 не оновлював облікові дані та не надав документи на відстрочку. Таким чином порушив правила військового обліку, визначені у ст. 7 ЗУ «Про єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», чим здійснив порушення вимог Постанови КМУ № 1487 п.8 «правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» - особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у ст. 7 ЗУ «Про єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Дану постанову, вважав протиправною та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на таке.

Відсутня відповідність між описом правопорушення та правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 210 КУпАП

Відповідно до частини першої статті 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку тягне накладення штрафу від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частина друга статті 210 КУпАП встановлює відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Водночас в оскаржуваній постанові відсутні будь-які відомості про попереднє притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 210 КУпАП.

У постанові не зазначено: дату попереднього правопорушення; номер попередньої постанови; орган, яким вона винесена; дату накладення адміністративного стягнення; факт набрання відповідною постановою законної сили; зміст попереднього правопорушення; докази повторності.

Отже, відповідач не встановив та не довів обов`язкову ознаку складу правопорушення, передбачену саме ч.2 ст.210 КУпАП.

Розмір накладеного штрафу 3400 грн. - прямо суперечить санкції ч.2 ст.210 КУпАП, яка передбачала штраф від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 5100 до 8500 грн. Штраф у розмірі 3400 грн відповідав мінімальному розміру санкції частини першої статті 210 КУпАП.

Вважав, що оскаржувана постанова не містить конкретного опису об`єктивної сторони правопорушення, в ній зазначено лише, що позивач: «не оновлював облікові дані та не надавав документи на відстрочку».

Проте не встановлено: які саме військово-облікові дані не були оновлені; коли саме виник обов`язок щодо їх оновлення; коли саме позивач повинен був їх оновити; коли саме позивач допустив порушення; яким конкретно пунктом Порядку №1487 встановлено відповідний обов`язок; які саме документи на відстрочку позивач був зобов`язаний подати; кому саме; у який строк; якою нормою законодавства встановлено обов`язок позивача подати такі документи без відповідної заяви про надання відстрочки.

Крім цього, не враховано примітку до статті 210 КУпАП, відповідно до якої положення статей 210 та 210-1 КУпАП не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідних персональних даних шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими державними інформаційними системами, реєстрами та базами даних.

При цьому сама постанова прямо зазначає, що під час перевірки відповідач використовував дані ЄДР АС «ОБЕРІГ».

Отже, відповідач не встановив: які саме персональні дані були відсутні або неактуальні; чи міг їх держатель Реєстру отримати шляхом електронної інформаційної взаємодії; чи існувала передбачена приміткою до ст. 210 КУпАП можливість отримання відповідних даних без участі позивача. В постанові такі обставини не встановлені та не досліджені.

Відповідач не встановив, які саме персональні дані позивач змінив і не повідомив про це, коли така зміна відбулася та коли саме сплив передбачений законом строк.

Постановою фактично встановлено лише те, що 04.03.2025 року позивача було доставлено до ТЦК для уточнення військово-облікових даних.

Крім того, ОСОБА_1 не був на розгляді справи та не був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, не мав реальної можливості надати пояснення, докази, заявити клопотання та скористатися правовою допомогою.

05 березня 2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 виніс постанову №114/1, якою позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн., відповідно до якої ОСОБА_1 04 березня 2025 року не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці №1531 від 04.03.2025 року на 05.03.2025 року на 10.00 для проходження ВЛК. Також ОСОБА_1 не з`явився за повісткою, яку відмовився отримувати у ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно вище викладеного ОСОБА_1 таким чином порушив правила військового обліку, визначені у ст. 7 ЗУ «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», чим здійснив порушення вимог Постанови КМУ №1487 п.8) «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» - особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у ст. 7 ЗУ «Про єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Попереднє притягнення 04.03.2025 року за ст.210 ч.2 КУпАП відбулося за день до винесення цієї постанови (05.03.2025 року). Орган ТЦК застосував ч.3 ст.210-1 КУпАП (повторність в умовах особливого періоду), проте якщо перша постанова не набрала законної сили або була оскаржена, застосування кваліфікуючої ознаки є протиправним.

В описовій частині вказано про притягнення 04.03.2025 року, але немає доказів, що особа була присутня, отримала її копію та мала можливість її оскаржити.

ТЦК притягнуло ОСОБА_1 за ст.210-1 КУпАП за неприбуття за повісткою №1531 від 04.03.2025 року, виданою на наступний день (на 05.03.2025 року). Виписування постанови в той самий день, на який призначено виклик (05.03.2025 року), свідчить про те, що розгляд справи відбувся без дотримання процедури виклику на сам розгляд справи (ст. 277-2 КУпАП).

ОСОБА_1 не було належним чином повідомлено про розгляд справи саме 05.03.2025 року. Повістка №1531 стосувалася проходження ВЛК, а не розгляду справи про адмінправопорушення. Відсутність сповіщення про розгляд справи є самостійною безумовною підставою для скасування постанови судом. Відсутність підписів про роз`яснення прав (ст.268 КУпАП) та вручення копії постанови підтверджує процесуальні зловживання з боку посадової особи, присутній на розгляді ОСОБА_1 не був, копію постанови не отримував.

Відповідно до ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи. Справу було розглянуто без його участі, про час та місце розгляду адміністративної справи позивача належним чином не повідомляли, чим позбавили права на захист.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів вручення позивачу повістки чи відмови від її отримання у встановленому законом порядку.

Позивач просив:

- поновити строк на оскарження постанови №112/1 від 04 березня 2025 року та постанови №114/1 від 05 березня 2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 ;

- скасувати постанову №112/1 від 04 березня 2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити;

- скасувати постанову №114/1 від 05 березня 2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Ухвалою Іршавського районного суду від 26.08.2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

08 вересня 2026 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому ІНФОРМАЦІЯ_4 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає та просить відмовити в задоволенні позову, з таких підстав.

Відповідно до «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою КМУ №154 від 23.02.2022, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу під час мобілізації, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що його нібито протиправно притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки постанова №112/1 від 04 березня 2025 року не містить конкретного опису об`єктивної сторони правопорушення, а постанова №114/1 від 05 березня 2025 року винесена без його участі, копію постанови не отримував.

Щодо поновлення строків оскарження постанов по справах про адміністративне правопорушення:

У позовній заяві позивач зазначає, що про існування оскаржуваних постанов він нібито випадково дізнався тільки 05.08.2026 року при уточненні даних у ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Однак дані відомості не відповідають дійсності, оскільки 07.10.2025 року Іршавським ВДВС у Хустському районі Закарпатської області за вих. № 21293/24.10-30 направлено позивачу примірник постанови про відкриття виконавчого провадження, винесену при примусовому виконанні постанова №112/1 від 04 березня 2025 року, а 16.09.2025 року за вих. № 19616/24.10-30 направлено позивачу примірник постанови про відкриття виконавчого провадження, винесену при примусовому виконанні постанова №114/1 від 05 березня 2025 року (копії даних листів надано позивачем як додаток до позову).

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», - копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувану, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Тому, твердження позивача, стосовно поважності причин пропуску строку оскарження постанов по справах про адміністративне правопорушення, що є предметом розгляду, є необґрунтованими та безпідставними.

Щодо адміністративного правопорушення згідно постанови №112/1 від 04.03.2025 року.

Підставою для оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення від 04.03.2025 року за №112/1, визначене ст. 210 КУпАП, стало порушення позивачем вимог підпункту 8 пункту 1 Правил військового обліку (Додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487) - не оновив свої облікові дані (визначені статтею 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів»), та підпункту 11 пункту 1 Правил військового обліку, згідно якого військовозобов`язані та резервісти повинні подавати щороку до 1 жовтня до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки документи, що підтверджують право громадян на відстрочку від призову на базову військову службу.

Тому, твердження позивача стосовно відсутності опису обставин, установлених під час розгляду справи №112/1 від 04 березня 2025 року, є необґрунтованими та безпідставними.

Щодо адміністративного правопорушення згідно постанови №114/1 від 05.03.2025 року.

Підставою для оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення від 05.03.2025 року за №114/1, визначене ст. 2101 КУпАП, стало порушення позивачем вимог частини першої статті 22 Закону України «Гір мобілізаційну підготовку та мобілізацію», згідно якої громадяни зобов`язані:

- з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісті Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Звертаємо увагу суду, що позивачем не спростовано факт вчиненого правопорушення - не прибуття за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, що й стало підставою для оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення.

Вважав, що дії ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо притягнення до адміністративної відповідальності позивача були вчинені у відповідності до чинного законодавства України. Жодних протиправних дій щодо позивача допущено не було, у зв`язку з чим, підстав для задоволення позовних вимог немає.

Ухвалою Іршавського райсуду від 09.09.2026 року витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- оригінал (або належним чином засвідчену копію) постанови №112/1 від 04 березня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 за ст. 210 ч.2 КУпАП, та матеріали (докази), що стали підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності;

- оригінал (або належним чином засвідчену копію) постанови №114/1 від 05 березня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.210-1 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 за ст. 210-1 ч.3 КУпАП, та матеріали (докази), що стали підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

На виконання ухвали суду від 09.09.2026 року, 17 вересня 2026 року відповідачем подано до суду копії матеріалів адміністративних справ відносно ОСОБА_1 :

-копія протоколу про адміністративне правопорушення №110/1 від 04.03.2025 року за ст.210 ч.2 КУпАП, копія постанови №114/1 від 04.03.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 210 ч.2 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу у сумі 3400 грн., копію акту про відмову від підпису протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про накладення адміністративного стягнення від 04.03.2025 року;

-копія протоколу про адміністративне правопорушення №112/1 від 05.03.2025 року за ст.210-1 ч.3 КУпАП, копія постанови №112/1 від 05.03.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 210-1 ч.3 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу у сумі 17000 грн., копію акту про відмову від підпису протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про накладення адміністративного стягнення від 05.03.2025 року.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник Світлик О.Ю. не з`явилися, про розгляд справи були належним чином повідомлені, подали до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримали, просили такі задовольнити та розглянути справу по суті без їх участі.

Представник відповідача – ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, причини неявки до суду не повідомив, поважність неявки не підтвердив.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилалися, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд приходить до таких висновків.

Згідно з ч.2 ст.286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Відповідно до ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Однак, якщо постанову було винесено без присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, строк оскарження відраховується з дня вручення копії постанови.

Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

ОСОБА_1 оскаржує постанови у справах про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності №112/1 від 04.03.2025 року та №114/1 від 05.03.2025 року.

З вказаним адміністративним позовом ОСОБА_1 через свого представника Світлик О.Ю. звернувся в суд 24.08.2026 року (а.с.3).

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що копії оскаржуваних постанов отримав тільки 18.08.2026 року, коли звернувся до Іршавського ВДВС, що підтверджується підписом позивача на супровідних листах державного виконавця, якими постанови про відкриття виконавчих проваджень від 16.09.2025 року та від 07.10.2025 року були направлені боржнику ОСОБА_1 (а.с.16,17).

Приєднані до матеріалів справи копії оскаржуваних постанов №112/1 від 04.03.2025 року та №114/1 від 05.03.2025 року не містять відостей про їх вручення ОСОБА_1 .

На виконання ухвали про витребування доказів, відповідачем подано до суду:

- копію протоколу про адміністративне правопорушення №110/1 від 04.03.2025 року за ст.210 ч.2 КУпАП, копію постанови №114/1 від 04.03.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 210 ч.2 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу у сумі 3400 грн., копію Акту від 04.03.2025 року «Про відмову від підпису протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про накладення адміністративного стягнення», згідно якого ОСОБА_1 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_6 відмовився від підписання протоколу №110/1 від 04.03.2025 року за ст. 210-1 ч.3 КУпАП та постанови про накладення адміністративного стягнення №110/1 від 04.03.2025 року;

- копію протоколу про адміністративне правопорушення №112/1 від 05.03.2025 року за ст.210-1 ч.3 КУпАП, копію постанови №112/1 від 05.03.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 210-1 ч.3 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу у сумі 17000 грн., копію Акту від 05.03.2025 року «Про відмову від підпису протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про накладення адміністративного стягнення», згідно якого ОСОБА_1 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_6 відмовився від підписання протоколу №111/1 від 05.03.2025 року за ст. 210-1 ч.3 КУпАП та постанови про накладення адміністративного стягнення №111/1 від 05.03.2025 року.

Однак, протоколи про адміністративне правопорушення та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності з такими реквізитами не є предметом оскарження та розгляду по даній справі.

З поданих відповідачем матеріалів вбачається, таке.

Протокол про адміністративне правопорушення №110/1 від 04.03.2025 року за ст.210 ч.2 КУпАП, складений відносно ОСОБА_1 в місті Іршава в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_6 (точну годину складення протоколу не зазначено).

Згідно протоколу ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи про адмінправопорушення відбудеться того ж дня, тобто 04 березня 2025 року о 17.10 годин в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , кабінет №207, який знаходиться в місті Хуст.

Вказаний протокол про адміністративне правопорушення №110/1 від 04.03.2025 року підпису особи, відносно якої складений – ОСОБА_1 не містить взагалі (а.с.49).

З постанови №112/1 від 04.03.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ст. 210 ч.2 КУпАП, вбачається, що розгляд справи відбувся без участі особи, яку притягують до відповідальності.

Аналогічні обставини встановлено і під час дослідження копії протоколу про адміністративне правопорушення №112/1 від 05.03.2025 року за ст.210-1 ч.3 КУпАП (а.с.52).

Протокол №112/1 від 05.03.2025 року складений відносно ОСОБА_1 в місті Іршава в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_6 (точну годину складення протоколу не зазначено).

Згідно протоколу ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи про адмінправопорушення відбудеться того ж дня, тобто 05 березня 2025 року о 17.10 годин в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , кабінет №207, який знаходиться в АДРЕСА_1 .

Вказаний протокол про адміністративне правопорушення №112/1 від 05.03.2025 року підпису особи, відносно якої складений – ОСОБА_1 не містить взагалі (а.с.52-53).

Відповідачем подано до суду копії актів про відмову від підпису протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про накладення адміністративного стягнення від 04.03.2025 року та від 05.03.2025 року (а.с.51,56).

Вказані акти про відмову від підпису складені працівниками ІНФОРМАЦІЯ_6 , що розташований в АДРЕСА_2 , та затверджені начальником цього ж відділу.

Зі змісту актів вбачається, що як протоколи про адміністративні правопорушення, так і постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, від підпису яких ОСОБА_1 відмовився, складені/ухвалені в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_6 , що розташовано в АДРЕСА_2 .

У той же час, оскаржувані постанови винесені начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1 .

Крім того, у вказаних актах йдеться про відмову ОСОБА_1 підписувати постанови про притягнення до адміністративної відповідальності №110/1 від 04.03.2025 року та №111/1 від 05.03.2025 року, які не є предметом оскарження по даній справі.

Враховуючи наведене, суд критично оцінює акти від 04.03.2025 року та від 05.03.2025 року про відмову від підпису, які подані відповідачем на підтвердження належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи про адмінправопорушення та вручення копій оскаржуваних постанов.

Інших доказів вручення ОСОБА_1 копій оскаржуваних постанов №112/1 від 04.03.2025 року за ст. 210 ч.2 КУпАП та №114/1 від 05.03.2025 року за ст. 210-1 ч.3 КУпАП матеріали справи не містять.

Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.

Однак, пропуск строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для застосування правових наслідків його пропуску (повернення позовної заяви позивачу/залишення позову без розгляду), оскільки процесуальним законодавством передбачено можливість визнання судом причини пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається та вирішується в порядку, встановленому КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.6, ч. 1, 2 ст.7 КАС України, суд при вирішенні справи застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Судом також враховано, що адміністративний суд, керуючись принципом верховенства права, має розглядати право не як закон чи систему нормативних актів, а як втілення справедливості. Суд має спрямовувати своє провадження на досягнення справедливості, що і є правосуддям.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини вказує, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У Рішенні Європейського суду з прав людини від 08.04.2010 року у справі «Меньшакова проти України» (Заява №377/02) у п.52 Суд повторює, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі право на суд, яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на розгляд спору судом (наприклад, рішення у справі «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ЕСПЛ 2002-ІІ).

Отже, відповідно до позиції Європейського Суду з прав людини основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Враховуючи наведене, з метою недопущення позбавлення позивача права доступу до суду та порушення його права звернення до адміністративного суду, гарантованого ст.5 КАС України, суд вважає поновити ОСОБА_1 пропущений строк для звернення до суду.

Позивач просив скасувати постанову №112/1 від 04 березня 2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Згідно даної постанови, « ОСОБА_1 , 04 березня 2025 року доставлений НП до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою уточнення військово-облікових даних. При перевірці військово-облікових документів та ЄДРВ АС «ОБЕРІГ» працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 було виявлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 не оновлював облікові дані та не надав документи на відстрочку. Таким чином порушив правила військового обліку у визначені у статті 7 ЗУ «Про єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» чим здійснив порушення вимог Постанови КМУ № 1487 п.8 «правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» - особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 ЗУ «Про єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

На ОСОБА_1 за ст. 210 ч.2 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 3400 грн.

Частина 2 ст. 210 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, вчинене повторно протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Санкцією ст. 210 ч.2 КУпАП передбачено накладено стягнення у виді штрафу від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5100 грн. до 8500 грн.).

Отже, обов`язковою ознакою складу правопорушення, передбаченого ст. 210 ч.2 КУпАП, є повторність. При цьому, викладення обставин справи не містять вказівки про повторне протягом року вчинення ОСОБА_1 порушення, за яке його вже було піддано адміністративному стягненню і такі докази не вказані ні у постанові №112/1 від 04.03.2025 року, ні в протоколі про адміністративне правопорушення, що складене 04.03.2025 року відносно ОСОБА_1 за ст. 210 ч.2 КУпАП (а.с.14,47).

А накладене на ОСОБА_1 за ст. 210 ч.2 КУпАП стягнення у виді штрафу в сумі 3400 грн. не відповідає санкції статті.

Крім цього, постанова не містить конкретного опису об`єктивної сторони правопорушення. Відповідач зазначив лише, що позивач: «не оновлював облікові дані та не надавав документи на відстрочку».

Проте не встановлено: які саме військово-облікові дані не були оновлені; коли саме виник обов`язок щодо їх оновлення; які саме документи на відстрочку позивач був зобов`язаний подати; кому саме; у який строк; якою нормою законодавства встановлено обов`язок позивача подати такі документи без відповідної заяви про надання відстрочки.

Крім того, згідно Примітки до ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 2101 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Згідно оскаржуваної постанови, під час перевірки облікових даних позивача відповідач використовував дані ЄДР АС «ОБЕРІГ».

При цьому, відповідачем не вказано, які саме персональні дані були відсутні або неактуальні; чи міг їх держатель Реєстру отримати шляхом електронної інформаційної взаємодії; чи існувала передбачена приміткою до ст. 210 КУпАП можливість отримання відповідних даних без участі позивача.

Відповідач посилається на пункт 8 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 року, яка передбачає обов`язок військовозобов`язаних у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу. Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Однак відповідач не встановив, які саме персональні дані позивач змінив і не повідомив про це, коли така зміна відбулася та коли саме сплив передбачений законом строк.

Позивач ОСОБА_1 також просив скасувати постанову №114/1 від 05 березня 2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що вчинені в особливий період.

З аналізу вказаної правової норми у контексті спірних правовідносин слідує, що для висновку щодо правомірності оскаржуваної постанови необхідно встановити: факт отримання позивачем повістки для необхідності з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; факт відповідності змісту постанови вимогам законодавства; факт дотримання відповідачем визначеної законодавством процедури складання та розгляду адміністративних матеріалів у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно вказаної постанови №114/1 від 05.03.2025 року, « ОСОБА_1 04 березня 2025 року не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці №1531 від 04.03.2025 року на 05.03.2025 року на 10.00 для проходження ВЛК. Також ОСОБА_1 не з`явився за повісткою, яку відмовився отримувати у ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно вище викладеного ОСОБА_1 таким чином порушив правила військового обліку визначені у ст. 7 ЗУ «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», чим здійснив порушення вимог Постанови КМУ №1487 п.8 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» - особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у ст. 7 ЗУ «Про єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Отже, в оскаржуваній постанові №114/1 від 05.03.2025 року продубльовано обставини, за які ОСОБА_1 постановою №112/1 від 04.03.2025 року вже було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 210 ч.2 КУпАП (порушив правила військового обліку щодо неповідомлення про зміну персональних даних та обов`язку надавати документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації).

Крім того, зазначено, що « ОСОБА_1 не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці №1531 від 04.03.2025 року на 05.03.2025 року на 10.00 для проходження ВЛК. Також ОСОБА_1 не з`явився за повісткою, яку відмовився отримувати у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до пункту 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560:

«Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого / задекларованого місця проживання».

Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов`язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення».

Відповідно до пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560:

«Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки – особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі, відеозапис доведення акту відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови військовозобов`язаного у спілкування з особою, уповноваженої вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання».

Отже, з аналізу наведених вище норм вбачається, що оповіщення військовозобов`язаного про виклик до ТЦК та СП може здійснюватися шляхом особистого вручення військовозобов`язаному повістки або шляхом її направлення засобами поштового зв`язку. У випадку направлення повістки засобами поштового зв`язку належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного про виклик до ТЦК та СП є документами від поштового оператора про особисте отримання поштового відправлення, відмітка у поштовому повідомленні про відмову від його отримання або відмітка у поштовому повідомленні про відсутність особи за адресою.

Однак, відповідачем не надано суду жодного доказу, який би підтверджував здійснення виклику ОСОБА_1 у передбаченому законом порядку.

Суб`єктом владних повноважень не подано до суду ні копії повістки №1531 від 04.03.2025 року чи іншої повістки, якими ОСОБА_1 викликався до ТЦК та СП, ні доказів їх вручення ОСОБА_1 або доведення їх змісту до військовозобов`язаного ОСОБА_1 .

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, що доводиться шляхом надання доказів (п.1 ч.1 ст.247 КУпАП).

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана, по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно з ст.9 КУпАП є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Визначення доказів у справі про адміністративне правопорушення міститься у ст.251 КУпАП.

Фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Відповідно до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.

Згідно приписів статті 77 ч. 2, 4 та 5 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, у тому числі, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі (ст.2 ч.3 п.4 та ст.9 ч.4 КАС України).

Судом в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі від 26.08.2026 року було роз`яснено відповідачу положення ч.2 ст.77 КАС України, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача і суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Ухвалою від 09.09.2026 року від відповідача – суб`єкта владних повноважень було витребувано, у тому числі, матеріали (докази), що стали підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Однак, суду не було надано жодного доказу на підтвердження правомірності оскаржуваних постанов. А копії постанов, які відповідач надав суду, містять різні номери та дати: позивач оскаржує постанови №112/1 від 04.03.2025 року за ст. 210 ч.2 КУпАП та №114/1 від 05.03.2025 року за ст. 210-1 ч.3 КУпАП, у той же час відповідач надав суду копії постанов аналогічного змісту тільки №114/1 від 04.03.2025 року за ст. 210 ч.2 КУпАП та №112/1 від 05.03.2025 року за ст. 210-1 ч.3 КУпАП.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився та відповідно до ст.77 КАС України не надав суду доказів на спростування позовних вимог та доказів, які стали підставою для винесення оскаржуваних постанов, не навів доказів правомірності прийнятих рішень, законності та обґрунтованості накладення на позивача стягнень за вчинення адміністративних правопорушень.

Відповідно до статей 7, 247, 251, 252, 268, 278 та 280 КУпАП притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови дотримання встановленої законом процедури, належного повідомлення особи, повного з`ясування всіх обставин справи та підтвердження події правопорушення і вини особи належними та допустимими доказами.

Аналогічний правовий висновок щодо необхідності доведення факту адміністративного правопорушення викладений у постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №524/5741/16-а.

Однак, відповідачем було порушено також порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно ст. 277 ч.1 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Відповідно до ч.2 ст. 277 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 2101 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності, розглядаються уповноваженою посадовою особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у триденний строк після надходження відповідної заяви від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Як було судом встановлено, ОСОБА_1 не було повідомлено про розгляд справи в порядку і строки, що визначені КУпАП. Не містять матеріали справ про адміністративні правопорушення і доказів того, що ОСОБА_1 не оспорював допущене порушення та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності, що давало б право суб`єкту владних повноважень на розгляд справ в порядку ст. 268 та 277 ч.2 КУпАП – без участі ОСОБА_1 .

Згідно з п.3 ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Зважаючи на те, що відповідач не подав докази на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ст. 210 ч.2 КУпАП та ст. 210-1 ч.3 КУпАП, тому оскаржувані постанови не можуть вважатися такими, що прийняті із дотриманням завдань та процедури провадження по справах про адміністративні правопорушення.

За таких обставин, суд вважає, що оскаржувані постанови підлягають скасуванню, а справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягають закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 77, 90, 243-246, 286 КАС України,

р і ш и в :

Поновити ОСОБА_1 строк для подання адміністративного позову до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №112/1 від 04 березня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210 КУпАП та постанови №114/1 від 05 березня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову №112/1 від 04 березня 2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.210 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Скасувати постанову №114/1 від 05 березня 2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.210-1 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 22 вересня 2026 року.

Головуюча : М. О. Пітерських