Вирок від 16 вересня 2026 р. у справі №185/12199/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/12199/26

1-кп/185/1660/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в період воєнного стану в залі суду у м. Павлоград обвинувальний акт разом з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07липня 2026 року за №12026046370000228 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлоград, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, працюючого кочегаром ВТП «Павлоградвантажтранс», розлученого, малолітніх, неповнолітніх дітей та осіб похилого віку на утриманні не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК України,

за участю:

прокурора-стажиста ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 навесні 2024 року, більш точний час під час досудового розслідування встановити не надалося можливим, реалізуючи свій злочинний умисле, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи незаконному обігу наркотичних засобів, зловживанню психотропних речовин і прекурсорів та ними», на території власного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , посіяв території подвір я та огороду дикоростучі рослини коноплі(Cannabis), прополював і поливав, що сприяло їх активному росту, тобто здійснював їх незаконне вирощування, всупереч вимог ст. 15 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, яка передбачає діяльність з культивування та (або) використання рослин, включених до списку № 3 таблиці І Переліку, що містять малі кількості може наркотичних речовин для промислових цілей, визначених ліцензією, здійснюватися юридичними особами всіх форм власності за наявності в них щоб в відповідної ліцензії в межах визначених Кабінетом Міністрів України, подальшому використовувати їх для власних потреб.

Після чого, 03 липня 2026 року в період часу з 10 години 52 хвилини по 12 годину 15 хвилин в ході проведення дізнавачами сектору дізнання Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де зареєстрований, та проживає ОСОБА_3 , виявлено та вилучено 23 рослини роду коноплі (Cannabis), що росли у відкритому ґрунті.

Крім того, також достовірно знаючи, що рослини, які він виростив на території власного домоволодіння, є наркотичними, ОСОБА_3 зірвав рослини роду коноплі (Cannabis), які у точно не встановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше січня 2026 року, висушив та подрібнив, тим самим виготовив для власного вживання, та які розпочав зберігати за місцем свого постійного проживання, тобто за адресою: АДРЕСА_1 , а саме у господарському приміщенні на території домоволодіння.

Після чого, 03 липня 2026 року в період часу з 10 години 52 хвилини по 12 годину 15 хвилин в ході проведення дізнавачами сектору дізнання Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено висушену речовину рослинного походження зеленого кольору, яка є канабісом, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, загальною масою (в перерахунку на висушену речовину) 17,4167г..

Таким чином, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно виготовив та зберігав без мети збуту наркотичний засіб «канабіс» масою 17,4167 г.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковано за:

- ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту – за епізодом виготовлення та зберігання без мети збуту наркотичний засіб «канабіс» масою 17,4167 г.

- ч. 1 ст. 310 КК України, як незаконний посів та вирощування конопель у кількості від десяти до п`ятдесяти рослин - за епізодом вирощування 23 кущів рослин роду коноплі, що росли у відкритому ґрунті.

20 липня 2025 року між прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_3 , в присутності захисника – адвоката ОСОБА_5 , укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, яка подана до суду разом з обвинувальним актом.

За умовами даної угоди, обвинувачений ОСОБА_3 згоден з кваліфікацією вчинених ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК України, повністю визнав свою винуватість у зазначених діянь і зобов`язався визнати її у судовому засіданні.

Сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_3 :

- за ч.1 ст. 309 КК України у вигляді 2 років пробаційного нагляду,

- за ч.1 ст. 310 КК України у вигляді 1 року,

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити покарання ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК України у вигляді пробаційного нагляду на строк два роки з покладенням обов`язків, передбачених ст. 59-1 КК України.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, у вчиненому щиро розкаявся. Пояснив суду, що угоду він укладав добровільно і наслідки укладання й затвердження зазначеної угоди для нього зрозумілі, просив затвердити зазначену угоду.

Прокурор просив затвердити угоду в підготовчому судовому засіданні і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_5 також просив затвердити укладену між прокурором та обвинуваченим угоду про визнання винуватості, оскільки укладений акт відповідає діючому кримінальному та кримінально-процесуальному законодавству.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду про визнання винуватості.

Відповідно до п. 2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Частина 4 статті 469 КПК України передбачає, що угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні, в тому числі, щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК України, які згідно зі ст. 12 КК України, відносяться до категорії кримінальних проступків.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 розуміє, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладення та затвердження зазначеної угоди для прокурора, обвинуваченого є обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст. 394 та 424 КПК України, а для обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 пункту 1 частини 4 ст. 474 КПК України.

Водночас судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 розуміє, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що укладена угода відповідає вимогам КПК України та КК України, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод та інтересів сторін по справі та інших осіб.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 та обвинуваченим у цьому провадженні – ОСОБА_3 20 липня 2026 року і призначення обвинуваченому ОСОБА_3 узгодженої сторонами міри покарання:

- за ч.1 ст. 309 КК України у вигляді 2 років пробаційного нагляду,

- за ч.1 ст. 310 КК України у вигляді 1 року,

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити покарання ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК України у вигляді пробаційного нагляду строк на два роки з покладенням обов`язків, передбачених ст. 59-1 КК України.

Міра запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 не обиралась.

Процесуальні витрати на проведення судової експертизи у розмірі 6 739,04 грн. (шість тисяч сімсот тридцять дев`ять грн. 04 коп.) підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання про речові докази вирішується на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 20 липня 2025 року, укладену між прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК України.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК України та та призначити йому узгоджене сторонами покарання:

- за ч. 1 ст. 309 КК України у виді 2 (двох) років пробаційного нагляду;

- за ч. 1 ст. 310 КК України у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання та робот;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до ч. 1 ст. 49-2 КВК України строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази у кримінальному провадженні після набрання вироком законної сили:

-канабіс масою 17,4167 г (квитанція 001542, упакування ІD 30261956410641990), рослини роду конопель у кількості 23 штуки (квитанція 001541, упакування ІD 3026195635179087), які зберігаються в камері схову речових доказів ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, –знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на проведення судових експертиз у розмірі 6 739,04 грн. (шість тисяч сімсот тридцять дев`ять грн. 04 коп.).

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, а саме:

- обвинуваченим, його захисником, законним представником - виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. 4, ч. 6, ч. 7 ст. 474 КПК України, у тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором - виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку, суд обмежується проголошенням його резолютивної частини.

Суддя ОСОБА_1