Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №185/4104/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/4104/26

Провадження № 2/185/5454/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Перекопського М.М.,

за участю секретаря судового засідання Шевченко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю 'ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ 'ЕЙС' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 825283582 від 17 вересня 2024 року в розмірі 26 388,45 грн, а також судових витрат.

Позов обґрунтовано тим, що 17 вересня 2024 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем укладено кредитний договір № 825283582. За умовами договору сума кредиту становила 21 828,00 грн, з яких 21 400,00 грн — чиста сума кредиту, що підлягала перерахуванню позичальнику, а 428,00 грн — комісія за надання кредиту, утримана із суми кредиту шляхом зарахування однорідних грошових вимог. Строк кредитування становив 61 день, процентна ставка — 164,25 % річних, що відповідало 0,45 % на день. Кредитний договір укладено в електронній формі. Кредитодавець перерахував 21 400,00 грн за реквізитами платіжної картки, зазначеної відповідачем у заявці.

Унаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором утворилася заборгованість. Позивач просить стягнути лише суму кредиту та договірні проценти — 26 388,45 грн, з яких 21 828,00 грн — заборгованість за сумою кредиту, 4 560,45 грн — заборгованість за процентами. Штрафні санкції у розмірі 9 235,96 грн, відображені у документах про стан заборгованості, до ціни цього позову не включені та до стягнення не заявлені.

Право вимоги за кредитним договором послідовно відступалося: 24 грудня 2024 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» — ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за договором факторингу № МВ-ТП/14; 28 травня 2025 року ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» — ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» за договором факторингу № 28/0525-01; 16 липня 2025 року ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» — ТОВ «ФК «ЕЙС» за договором факторингу № 16/07/25-Е. Відповідні реєстри містять відомості про ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , кредитний договір № 825283582 від 17 вересня 2024 року та право вимоги за ним.

Ухвалою суду провадження у справі відкрито та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Сторони у судове засідання не з`явилися. Позивач просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав, проти ухвалення заочного рішення не заперечував. Відповідач, який належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, відзиву не подав. За таких умов суд відповідно до статей 280–281 ЦПК України проводить заочний розгляд справи.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши заяву та додані до неї письмові докази, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом установлено, що 17 вересня 2024 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір № 825283582. Заявка відповідача містить його анкетні дані, фінансовий номер телефону, електронну адресу та реквізити платіжної картки. Довідка щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі фіксує подання заявки 17 вересня 2024 року о 22:01, направлення одноразового ідентифікатора ZECP-9942. Сам кредитний договір містить відомості про його підписання відповідачем одноразовим ідентифікатором.

Надання кредитних коштів підтверджується відповіддю банку та платіжним дорученням від 17 вересня 2024 року, за яким ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» ініціювало переказ 21 400,00 грн ОСОБА_1 за кредитним договором № 825283582 на платіжну картку із закінченням номера 8664, яка збігається з карткою, зазначеною у заявці відповідача.

Відповідно до статей 205, 207, 626, 627, 638, 639, 1054, 1055 ЦК України договір є домовленістю сторін, сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов у межах закону, а кредитний договір укладається у письмовій формі. За кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати кредит, а позичальник — повернути кредит і сплатити проценти.

Закон України «Про електронну комерцію» допускає укладення електронного договору шляхом оферти та її акцепту, а підписання електронного правочину може здійснюватися електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Сукупність наведених електронних документів та відомостей інформаційної системи підтверджує укладення відповідачем кредитного договору в електронній формі.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону й у встановлений строк; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Умовами кредитного договору передбачено суму кредиту 21 828,00 грн, яка складається з 21 400,00 грн чистої суми кредиту та 428,00 грн комісії, строк кредитування 61 день і фіксовану процентну ставку 164,25 % річних (0,45 % на день). Графік платежів передбачає загальну суму процентів за строк кредитування 4 560,45 грн. Отже, сума заявленої до стягнення заборгованості 26 388,45 грн арифметично складається з 21 828,00 грн основного боргу та 4 560,45 грн процентів.

Розрахунок первісного кредитора, розрахунок ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та виписка з особового рахунку узгоджуються між собою в частині основного боргу 21 828,00 грн і процентів 4 560,45 грн. Доказів погашення відповідачем цих сум матеріали справи не містять. Відповідач відзиву та доказів на спростування розрахунку не подав.

При цьому документи щодо відступлення права вимоги відображають загальну суму права вимоги 35 624,41 грн, у тому числі 9 235,96 грн інших нарахувань (штрафних санкцій. Однак відповідно до принципу диспозитивності суд розглядає справу в межах заявлених вимог. Оскільки позивач просить стягнути 26 388,45 грн і не заявляє вимоги про стягнення 9 235,96 грн штрафних санкцій, правомірність цих санкцій не є предметом вирішення в цій справі.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договором факторингу № МВ-ТП/14 від 24 грудня 2024 року та витягом із реєстру прав вимоги підтверджено передання ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги до відповідача за договором № 825283582. Договором факторингу № 28/0525-01 від 28 травня 2025 року, реєстром прав вимоги № 1 та платіжною інструкцією про фінансування підтверджено подальше передання цієї вимоги ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС». Договором факторингу № 16/07/25-Е від 16 липня 2025 року, реєстром боржників та актом приймання-передачі реєстру підтверджено набуття права вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС». Таким чином, позивач є належним кредитором за спірним зобов`язанням.

Оцінивши докази за правилами статей 76–81, 89 ЦПК України, суд вважає доведеними факт укладення кредитного договору, надання кредиту, настання строку виконання грошового зобов`язання, неповернення заявленої суми боргу та перехід до позивача права вимоги. Тому позов у межах заявленої суми 26 388,45 грн підлягає задоволенню повністю.

Позивач просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою з урахуванням конкретних обставин справи, ціни позову.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У зв`язку з наведеним, суд може обмежити розмір судових витрат на професійну (правничу) допомогу з огляду на розумну необхідність таких судових витрат для конкретної справи.

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із того, що відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг, витраченим часом, ціною позову та значенням справи для сторони.

З урахуванням принципів розумності, співмірності та справедливості, а також практики Верховного Суду щодо недопустимості покладення на іншу сторону надмірних судових витрат, суд доходить висновку про необхідність зменшення заявлених витрат на професійну правничу допомогу до розумного та співмірного розміру. При цьому суд враховує: що дана справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, не є значної складності, не потребувала участі представника у судових засіданнях, подання значної кількості процесуальних документів чи здійснення складного правового аналізу.

За таких обставин, суд вважає, що з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу 3000 грн.

Оскільки позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню 2 662,40 грн судового збору.

Керуючись статтями 12, 13, 76–81, 89, 133, 137, 141, 263–265, 280–282 ЦПК України, статтями 205, 207, 512, 514, 525, 526, 530, 626, 627, 638, 639, 1054, 1055 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд

ухвалив:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 825283582 від 17 вересня 2024 року в розмірі 26 388 (двадцять шість тисяч триста вісімдесят вісім) гривень 45 копійок, з яких: 21 828 (двадцять одна тисяча вісімсот двадцять вісім) гривень 00 копійок — заборгованість за сумою кредиту; 4 560 (чотири тисячі п`ятсот шістдесят) гривень 45 копійок — заборгованість за процентами.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» судові витрати в загальному розмірі 5 662 (п`ять тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок, з яких: 2 662,40 грн — судовий збір; 3 000,00 грн — витрати на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційну скаргу може бути подано безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

задовольнити

Суддя М. М. Перекопський