Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №175/6248/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/6248/26

Провадження № 2/175/1741/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.,

з участю секретаря Рожкової Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у с-щі Слобожанське цивільну справу за уточненою позовною заявою ОСОБА_1 до Краматорської міської ради Донецької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

09 квітня 2026 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Краматорської міської ради Донецької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Ухвалою суду від 13 квітня 2026 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків.

27 квітня 2026 року на виконання вимог Ухвали суду від 13 квітня 2026 року подано уточнену позову заяву ОСОБА_1 до Краматорської міської ради Донецької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, в якій позивачка просила суд визначити їй додатковий строк - 3 місяці з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивачка надала до суду заяву в якій просила розгляд справи здійснювати без її участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Відповідач Краматорська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу, проте до суду не з`явилася.

Вивчивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Як передбачено ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_3 , батьками якої згідно Свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

12 липня 2023 року ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_5 та після укладення шлюбу взяла прізвище чоловіка « ОСОБА_6 », що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 батько позивачки ОСОБА_1 – ОСОБА_2 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 .

Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, яке складається з частки квартири АДРЕСА_1 , що належала спадкодавцю на підставі Свідоцтва на право власності на житло, виданого 18 серпня 1994 року органом приватизації Краматорським ЖКУ ЗАО «НКМЗ» та зареєстрованого в «Бюро технічної інвентаризації Краматорська» 25 серпня 1994 року за №18020-П.

З метою отримання спадщини позивачка звернулася до Третьої Краматорської Державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.

11 жовтня 2025 року постановою державного нотаріуса Третьої Краматорської Державної нотаріальної контори Полянських В.В. позивачці відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини.

Ухвалою суду від 12 травня 2026 року витребувано у державного нотаріуса Третьої краматорської державної нотаріальної контори Полянських Владимири Валеріївни належним чином завірену копію спадкової справи відкритої після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

08 червня 2026 року на виконання вимог Ухвали суду від 12 травня 2026 року державним нотаріусом Третьої краматорської державної нотаріальної контори надано суду Інформаційну довідку зі спадкового реєстру, згідно з якою спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 не відкривалась, та відповідно до нотаріальної контори інші спадкоємці не звертались.

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

Статтями 1216-1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. ст. 1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно із ст. ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Разом з тим, позивачка наведених вище вимог закону не дотрималася та після відкриття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини підлягає задоволенню у разі пропуску такого строку та доведення поважності причин пропуску строку.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» при розгляді цих справ суд перевіряє наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини. Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

За положеннями ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи викладене, суд приймає до уваги наведені позивачкою причини пропуску строку для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та вважає їх поважними, враховуючи принцип верховенства права та дотримуючись розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства.

Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з визначенням трьохмісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини. Суд вважає такий строк достатнім для реалізації позивачем права на подання заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Краматорської міської ради Донецької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, – задовольнити.

Визначити ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) додатковий строк - 3 місяці з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судові витрати віднести за рахунок позивачки.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя Озерянська Ж.М.