Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №127/24527/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/24527/26

Провадження № 2-а/127/242/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Волошина С.В.,

секретаря судового засідання Подуфалої А.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог інспектора 1 взводу 1 роти 1 бат. Управління патрульної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції Шевчука Вячеслава Олександровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ:

13.07.2026 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Управління патрульної поліції у Вінницькій області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог інспектора 1 взводу 1 роти 1 бат. Управління патрульної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції Шевчука Вячеслава Олександровича про скасування постанови серії ЕНА №7521013 від 09.07.2026 у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Позов мотивовано тим, що 09 липня 2026 року інспектором 1 взводу 1 роти І бат. Управління патрульної поліції у Вінницькій області лейтенантом поліції Шевчуком В`ячеславом Олександровичем винесено постанову серії ЕНА №7521013 про притягнення позивача – ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень. Згідно з текстом постанови, позивач нібито 09 липня 2026 року о 20 год. 35 хв., керуючи автомобілем MERCEDES-BENZ E 350 CDI НОМЕР_1 , на вул. Соборна, 2 (м. Вінниця), не надав перевагу в русі пішоходу, який перебував на нерегульованому пішохідному переході, чим порушив вимоги п. 18.1 ПДР України.

Позивач зазначив, що вказану постанову вважає незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

ОСОБА_1 звертає увагу суду на те, що у постанові зазначено, що розгляд справи відбувався за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 91. Фактично працівники поліції зупинили позивача і здійснили розгляд справи на під`їзді до центрального мосту, приблизно за 15-20 м до перехрестя вул. Соборної з вулицями Магістратська та Князів Коріатовичів. Місце нібито правопорушення в постанові зазначено м. Вінниця, вул. Соборна, 2. Проте під час розгляду справи працівники поліції надали в якості доказу відео з камер ситуаційного центру на пішохідному переході по вул. Соборній, одразу після перехрестя з вул. Театральною, в напрямку руху до центра міста.

Позивач зазначив, що дійсно керував вищевказаним транспортним засобом та наближався до нерегульованого пішохідного переходу по вул. Соборній, одразу після перехрестя з вул. Театральною, в напрямку руху до центра міста. Дорога на вказаній ділянці має близько 12-15 м ширини. Схема руху була наступною: пішоходи тільки-но розпочали рух по проїзній частині (пішохідному переходу) з протилежного (зустрічного для водія) боку дороги. Позивач же рухався в крайній правій частині своєї смуги руху, біля тротуару. На момент проїзду його автомобіля через пішохідний перехід, пішоходи перебували на відстані щонайменше 5-6 від автомобіля позивача. Траєкторія руху транспортного засобу ОСОБА_1 та пішоходів жодним чином не перетиналися у часі та просторі. Пішоходи не зупинялись, не змінювали швидкість чи траєкторію ходьби. Перешкод, а тим більше небезпеку, для пішоходів водій не створив.

Разом з тим, відповідно до п.18.1 ПДР України, водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам. Згідно з п.1.10 ПДР України, вимога «дати дорогу» означає, що учасник дорожнього руху не повинен продовжувати або відновлювати рух, якщо це примусить інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість. Таким чином, обов`язок водія зупинитись або зменшити швидкість виникає виключно тоді, коли його дії можуть змусити пішохода змінити швидкість чи траєкторію ходьби. Пішоходи рухались з протилежного боку широкої дороги, вони не змінювали темпу свого руху, не зупинялись через проїзд водія, не відсахнулись назад і продовжили рух у тому ж режимі.

На підставі вищевикладеного, позивач просив позовні вимоги задовольнити та скасувати постанову серії ЕНА №7521013 від 09.07.2026, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

15.07.2026 ухвалою суду позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.

17.07.2026 на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі від 15.07.2026, додатком до якої долучено копію платіжної інструкції про сплату судового збору.

Ухвалою суду від 21.07.2026 року відкрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог інспектора 1 взводу 1 роти 1 бат. Управління патрульної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції Шевчука Вячеслава Олександровича про скасування постанови серії ЕНА №7521013 від 09.07.2026 у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Також відповідачу було запропоновано протягом трьох днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази.

05.08.2026 року, на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі, представником відповідача надіслано суду відзив, додатками до якого долучено відеозаписи з портативних відеореєстраторів працівників поліції №470741 та №470740, та відео правопорушення з камер ситуаційного центру. На переконання представника відповідача, вимоги позивача є безпідставними. Так, 09.07.2026 року нарядом УПП у Вінницькій області ДПП під час несення служби по вул. Соборна, в м. Вінниця, близько 20 год. 30 хв. виявлено транспортний засіб – Mercedes-Benz д.н.з НОМЕР_1 , водій якого наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу не зменшив швидкість та не зупинився, чим створив перешкоду для пішоходів, які в той час перебували на пішохідному переході. Цим самим, водій даного ТЗ порушив пункт 18.1 ПДР України. Після зупинки ТЗ, поліцейський відповідно до частини третьої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» представився водію та повідомив причину зупинки. Водієм виявився ОСОБА_1 – позивач, який виконав законну вимогу поліцейського, пред`явивши запитувані документи.

Встановивши всі обставини справи та факт вчинення адміністративного правопорушення, поліцейським було прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень. Позивачу роз`яснено порядок виконання та оскарження даного рішення.

Представник відповідача у відзиві зазначив, що факт вчинення адміністративного правопорушення та розгляд справи було зафіксовано на портативні відеореєстратори №470741 та №470740, а також на камеру відеонагляду, встановлену по вул. Соборній у м. Вінниці, відеозаписи з яких додано до відзиву. Крім того, з наданого відповідачем відеозапису вбачається, що розміщення транспортних засобів та інших об`єктів в зоні пішохідного переходу, розташовані у такий спосіб, що жодним чином не обмежують оглядовість ділянки пішохідного переходу та зон тротуару, з якого пішоходи можуть здійснювати перехід проїжджої частини.

Разом з тим, сторона відповідача звертає увагу суду на наявність службового ТЗ, який рухався в лівій смузі в попутному напрямку із позивачем. Вказаний ТЗ, зупинився перед пішохідним переходом та пропускав пішоходів, тому позивач, наближаючись до цього ж пішохідного переходу, крім дорожньої розмітки та знаків, мав би врахувати наявність вказаного вище ТЗ, який зупинився перед пішохідним переходом. Водночас, на даній ділянці дороги наявний встановлений дорожній знак 5.38.1 ПДР «Пішохідний перехід», який інформує учасників дорожнього руху про наявність пішохідного переходу на визначеній ділянці проїжджої частини. Відповідно до пункту 8.1 ПДР регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками. Крім того, за приписами пункту 8.2 ПДР дорожні знаки мають перевагу перед дорожньою розміткою і можуть бути постійними, тимчасовими та зі змінною інформацією. До того ж, вимогами підпункту «б» пункту 2.3 ПДР на учасників дорожнього руху покладено обов`язок бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну.

Враховуючи вищевикладене, представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Інших заяв по суті спору матеріали справи не містять.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак про дату, час та місце розгляду клопотання був повідомлений завчасно та належним чином, шляхом направлення судової повістки на електронну адресу.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, однак про дату, час та місце розгляду клопотання був повідомлений завчасно та належним чином, шляхом направлення судової повістки на електронну адресу.

З огляду на викладене суд вирішив проводити розгляд справи у відсутність представника відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 09.07.2026 року інспектором 1 взводу 1 роти 1 бат. Управління патрульної поліції у Вінницькій області лейтенантом поліції Шевчуком Вячеславом Олександровичем винесено постанову серії ЕНА №7521013, якою визнано винним ОСОБА_1 в тому, що він 09.07.2026 року о 20:35 год. в місті Вінниці по вул. Соборна, 2, керуючи транспортним засобом, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу не зменшив швидкість та не зупинився, чим створив перешкоду для пішоходів, чим порушив п. 18.1. ПДР, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП.

Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в сумі 340 гривень.

Відповідно до статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Частиною другою та четвертою статті 258 КУпАП визначено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту (в тому числі ст. ст. 122 КУпАП). У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Частиною 5 ст. 258 КУпАП не передбачені винятки щодо необхідності складання протоколу за правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху у разі заперечення особи щодо порушення.

Аналогічне положення міститься і в підпунктах 1, 2 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Отже, у разі скоєння правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься відразу на місці вчинення правопорушення, що і було вчинено інспектором 1 взводу 1 роти 1 бат. Управління патрульної поліції у Вінницькій області лейтенантом поліції Шевчуком Вячеславом Олександровичем.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП, статтею 7 якого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, вчинених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Згідно зі статтею 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: в тому числі передбачені частиною першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 122 КУпАП.

За приписами частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

Відповідно до статті 14 вказаного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 затверджено Правила дорожнього руху.

Відповідно до п. 1.1 ПДР України останні відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пунктом 1.3 ПДР України визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З оскаржуваної постанови вбачається, що 09.07.2026 року о 20:35 год. в місті Вінниці по вул. Соборна, 2, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу не зменшив швидкість та не зупинився, чим створив перешкоду для пішоходів, чим порушив п. 18.1. ПДР.

Згідно зі статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух

Відповідно до пункту 18.1. ПДР України водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Пунктом 18.4. ПДР України визначено, що якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до підпункту 9 частини першої статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 40 вказаного закону поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Суд звертає увагу на те, що на підтвердження факту вчинення позивачем правопорушення, зазначеного в постанові серії ЕНА №7521013, представником відповідача надано суду компакт-диск з записами з місця події.

Так, з наявного відеозапису під назвою «Відео правопорушення», зафіксованого камерою відеонагляду, встановленою по вул. Соборній у м. Вінниці, зокрема на перших секундах відеозапису, слідує, що позивач керуючи автомобілем марки та моделі MERCEDES-BENZ E 350 CDI НОМЕР_1 , перед нерегульованим пішохідним переходом, не зменшив швидкість, і не зупинився та не продовжив (відновив) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, разом з тим, на вказаному відеозаписі зафіксовано наявність іншого ТЗ, а саме службового автомобіля працівників поліції, який рухався в лівій смузі в попутному напрямку із позивачем та зупинився перед пішохідним переходом і пропускав пішоходів, тому в позивача була об`єктивна можливість передбачити наявність пішоходів на пішохідному переході. Таким чином, факт вчинення правопорушення позивачем є доведеним, зокрема представленим стороною відповідача відеоматеріалом.

Поряд з тим, позивач у позовній заяві зазначив, що розгляд справи відбувався за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 91 – фактично працівники поліції зупинили водія і здійснили розгляд справи на під`їзді до центрального мосту, приблизно за 15-20 м до перехрестя вул. Соборної з вулицями Магістратська та Князів Коріатовичів, місце нібито правопорушення в постанові зазначено м. Вінниця, вул. Соборна, 2, проте під час розгляду справи працівники поліції надали в якості доказу відео з камер ситуаційного центру на пішохідному переході по вул. Соборній, одразу після перехрестя з вул. Театральною, в напрямку руху до центра міста. Суд, дослідивши відеозаписи з портативних відеореєстраторів №470741 та №470740, встановив, що позивач здійснив зупинку ТЗ на під`їзді до центрального мосту, приблизно за 15-20 м до перехрестя вул. Соборної з вулицями Магістратська та Князів Коріатовичів, хоча перед цим працівники поліції ввімкнули червоно-сині проблискові маячки, однак водій MERCEDES-BENZ E 350 CDI НОМЕР_1 не реагував на даний сигнал, та здійснив зупинку лише на під`їзді до центрального мосту, разом з тим, на запитання працівника поліції: «Чому водій не реагував на ввімкнуті червоно-сині проблискові маячки та що вони означають?», позивач відповів: «Не зрозумів, що даний сигнал стосується саме мене». В такому разі, твердження позивача щодо невідповідності зазначених у постанові адрес розгляду справи та нібито скоєння правопорушення фактичним, судом до уваги не приймається.

Окрім того, з оглянутих відеозаписів, судом встановлено, що відповідно до положень статті 222 КУпАП, поліцейський взводу №1 роти №1 УПП у Вінницькій області ДПП лейтенант поліції Шевчук Вячеслав Олександрович, як посадова особа, яка має право розглядати справи про адміністративні правопорушення, в т.ч. за статтею 122 КУпАП, оголосив про початок розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено частиною першою статті 122 КУпАП щодо ОСОБА_1 . Під час розгляду справи, позивача ознайомлено із правами особи, що притягається до адміністративної відповідальності, передбаченими статтею 268 КУпАП та статтею 63 Конституції України та роз`яснено порядок виконання та оскарження даного рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Однак, всупереч вимогам даної статті позивачем не доведено належними засобами доказування того, що адміністративне правопорушення ним не вчинялось.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі статтею 280 КУпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини та визначені відповідно до них правовідносини, будь-яких відомостей, які б підтверджували зазначені позивачем обставини, позивачем суду не надано, як і не було надано належних доказів, які б спростовували докази відповідача про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивач порушив вимоги Правил дорожнього руху України, що зафіксовано на відеозаписі. Працівником УПП у Вінницькій області, як уповноваженою особою Національної поліції, було правомірно винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 КУпАП України. При цьому, поліцейський взводу №1 роти №1 УПП у Вінницькій області ДПП лейтенант поліції Шевчук Вячеслав Олександрович з`ясував всі обставини, які підлягають з`ясуванню та діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами. Відтак, винесена постанова серії ЕНА №7521013 від 09.07.2026 року винесена в межах повноважень та у спосіб встановлений законом.

Частиною третьою статтею 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Аналіз зазначених норм права та встановлені в судовому засіданні обставини, дають суду підстави для висновку про правомірність винесеної відповідачем постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, а тому її необхідно залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

З урахуванням положень статті 139 КАС України, а також беручи до уваги те, що позовну заяву позивача залишено без задоволення, витрати позивача пов`язані зі сплатою судового збору та витрати для надання правової допомоги адвокатом, слід залишити без відшкодування.

На підставі викладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 9, 122, 222, 251, 258, 276, 280 КУпАП, ст.ст. 5, 9, 72-77, 90, 139, 241-243, 246, 250, 271, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог інспектора 1 взводу 1 роти 1 бат. Управління патрульної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції Шевчука Вячеслава Олександровича про скасування постанови серії ЕНА №7521013 від 09.07.2026 року у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 4010864605, м. Вінниця, вул. Ботанічна, 24, 21010.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: інспектор 1 взводу 1 роти 1 бат. Управління патрульної поліції у Вінницькій області лейтенант поліції Шевчук Вячеслав Олександрович.

Повний текст рішення суду складено 21.09.2026 року.

Суддя: