Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №153/1575/26 — Ямпільський районний суд Вінницької області

Справа153/1575/26

Провадження2/153/785/26-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2026 р. м.Ямпіль

Ямпільський районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Швеця Р.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Вказала, що 23 квітня 2025 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем. Від спільного проживання неповнолітніх дітей немає. Розірвати шлюб через органи РАЦСу немає можливості, оскільки відповідач перебуває за межами України (у Республіці Польща) та ухиляється від подачі спільної заяви про розірвання шлюбу. Подальше збереження шлюбу є неможливим, суперечить її інтересам та не має сенсу. Наміру відновлювати шлюбні відносини вона не має. Тому змушена звернутися до суду з вказаним позовом і просить розірвати шлюб між нею – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 23 квітня 2025 року Цифровим офісом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис №3608.

Також 16.08.2026 через підсистему «Електронний суд» позивач надіслала заяву в якій просила після розірвання шлюбу відновити їй дошлюбне прізвища – ОСОБА_3 .

Відповідно до ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 17.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін за наявними в справі матеріалами.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі надіслана в електронний кабінет відповідача, яку доставлено 17.08.2026.

20.08.2026 за вх.№6802 через підсистему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву про розірвання шлюбу. У своєму відзиві відповідач зазначив, що з викладеними в позовній заяві вимогами не згідний. Вважає, що їх шлюб не вичерпав себе, а сімейні розбіжності, що виникли, є тимчасовими. Збереження сім`ї є його свідомим рішенням. Зазначив, що на даний час він перебуває за межами України (в Республіці Польща). Просив відмовити у задоволенні позовних вимог, надати їм з позивачем максимальний строк для примирення в 6 (шість) місяців.

24.08.2026 за вх.№6865 від позивача надійшли письмові заперечення на відзив, в яких позивач категорично заперечує проти клопотання про надання строку для примирення. Шлюбні відносини між ними припинені остаточно, спільне господарство не ведеться, проживають окремо. Їх шлюб носить формальний характер, а його збереження є неможливим і суперечить його інтересам. Надання строку для примирення лише призведе до необґрунтованого затягування судового розгляду справи та жодним чином не змінить її позиції щодо розірвання шлюбу.

Відповідно до ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 03.09.2026 у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про надання сторонам строку примирення на термін шість місяців – відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, а також доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 23.04.2025 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровано шлюб, про що Цифровим офісом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) складено актовий запис №3608 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 7).

Із повідомлення Управління «Центр надання адміністративних послуг» Ямпільської міської ради Могилів-Подільського району Вінницької області №13-02/4-1124 від 12.08.2026 та відповіді №3169087 від 13.08.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований з 20.08.2009 на території Ямпільської територіальної громади за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11).

Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно зі статтею 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, а також примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до частини першої статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

За змістом статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Вирішуючи спір, суд враховує, що сторони мають різні позиції щодо подальшого збереження шлюбу. Відповідач заперечує проти його розірвання, вважає сімейні розбіжності тимчасовими та висловлює бажання зберегти сім`ю. Водночас позивач послідовно та категорично наполягає на розірванні шлюбу, зазначає про фактичне припинення шлюбних відносин, окреме проживання сторін, відсутність спільного господарства та наміру відновлювати подружні стосунки.

Питання щодо можливості примирення сторін було предметом окремого розгляду суду. Ухвалою від 03.09.2026 у задоволенні клопотання відповідача про надання сторонам строку для примирення відмовлено з урахуванням категоричної позиції позивача щодо неможливості примирення, відсутності у сторін неповнолітніх дітей, їх проживання у різних країнах та відсутності конкретних обставин, які б свідчили про реальну можливість відновлення подружніх відносин.

Суд враховує бажання відповідача зберегти сім`ю, однак саме по собі таке бажання за відсутності взаємної волі іншого з подружжя на продовження шлюбних відносин не свідчить про можливість збереження сім`ї.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, а кожен із подружжя має право припинити шлюбні відносини. Збереження шлюбу всупереч чітко та послідовно висловленій волі одного з подружжя не узгоджується з принципом добровільності шлюбу.

Враховуючи встановлені обставини справи, позиції сторін, фактичне припинення між ними шлюбних відносин та категоричне небажання позивача їх продовжувати і відновлювати, суд доходить висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача, що має істотне значення.

За таких обставин суд вважає позовну вимогу про розірвання шлюбу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім цього у заяві від 16 серпня 2026 року позивач ОСОБА_1 просила після розірвання шлюбу відновити їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».

Відповідно до статті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Оскільки позивач скористалася передбаченим статтею 113 СК України правом та висловила бажання після розірвання шлюбу відновити своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 », у рішенні суду належить зазначити про обраний нею спосіб іменування після розірвання шлюбу.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, понесені позивачем та документально підтверджені квитанцією №YLUZ-6915-UBRE від 08.08.2026 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331 гривня 20 копійок відповідно до статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 12, 13, 76–81, 141, 247, 263–265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, статтями 24, 56, 105, 110, 112, 113 СК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 23 квітня 2025 року Цифровим офісом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис №3608.

Після розірвання шлюбу відновити ОСОБА_1 дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 (двадцять) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер платника податків (ідентифікаційний номер) - НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків (ідентифікаційний номер) - НОМЕР_3 .

Повний текст судового рішення складено 22 вересня 2026 року.

Суддя Р.В. Швець