Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №153/1582/26 — Ямпільський районний суд Вінницької області

Справа153/1582/26

Провадження2/153/790/26-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2026 р. м.Ямпіль

Ямпільський районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Швеця Р.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Вказала, що 14 червня 2019 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем. Від спільного проживання неповнолітніх дітей немає. Розірвати шлюб через органи РАЦСу немає можливості, оскільки порозуміння між нею та відповідачем відсутнє. Подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе та суперечить її інтересам. Шлюбні відносини фактично припинені, спільне господарство не ведеться. Тому вона змушена звернутися до суду з вказаним позовом і просить розірвати шлюб між нею – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був зареєстрований 14 червня 2019 року виконавчим комітетом Писарівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області, актовий запис №3. Після розірвання шлюбу просила відновити їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».

Відповідно до ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 13.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін за наявними в справі матеріалами.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі направлялась на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача, однак до суду повернувся конверт із відміткою «адресат відсутній».

Враховуючи норми п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

Відповідач ОСОБА_2 19.08.2026 за вх.№6744 подав заяву, в якій просив справу розглянути у його відсутність. Позовну заяву позивача підтримує.

Враховуючи вищевикладене та положення 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами. При цьому, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 14.06.2019 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстровано шлюб, про що виконавчим комітетом Писарівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області складено актовий запис №3 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 5).

Із повідомлення Управління «Центр надання адміністративних послуг» Ямпільської міської ради Могилів-Подільського району Вінницької області, №13-02/4-1127 від 12.08.2026 встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований з 21.02.2005 на території Ямпільської територіальної громади за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8).

Статтею 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до ст.1 СК України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.

Відповідно до статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до частини першої статті 110, статті 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

З огляду на викладене, суд виходить з того, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу. Відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Судом встановлено, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, спільне господарство вони не ведуть та обоє не бажають зберігати шлюб. Позивач наполягає на його розірванні, а відповідач у поданій до суду заяві зазначив, що позов підтримує.

За таких обставин суд доходить висновку, що подальше спільне життя сторін і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам, що має істотне значення, а тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Оскільки під час державної реєстрації шлюбу позивач змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_5 » та у позовній заяві просить після розірвання шлюбу відновити їй дошлюбне прізвище, така вимога підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1331 грн 20 коп., що підтверджується квитанцією ID №8740-7384-3245-0564 від 10 серпня 2026 року.

Оскільки позов задоволено, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1331 грн 20 коп. підлягає стягненню з відповідача на її користь.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76–81, 141, 247, 263–265, 274, 279, 354 ЦПК України, ст.ст.24, 56, 105, 110, 112, 113 СК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 14 червня 2019 року виконавчим комітетом Писарівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області, актовий запис №3.

Після розірвання шлюбу відновити ОСОБА_1 дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 (двадцять) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер платника податків (ідентифікаційний номер) - НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 22 вересня 2026 року.

Суддя Р.В. Швець