Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №140/3517/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/3517/25 пров. № А/857/24820/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді – Димарчук Т.М.,

суддів – Москаля Р.М., Сала П.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові заяву представника позивача Хом`яка Віктора Олександровича про ухвалення додаткового рішення у справі №140/3517/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Військова частина НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування наказу, провадження в якій відкрито за апеляційними скаргами Військової частини НОМЕР_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року та на додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у квітні 2025 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 14.03.2025 №1916А «Про результати службового розслідування за фактом розміщення командно-спостережного пункту 9 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону за межами батальйонного району оборони та безпідставної виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 посадовим особам 9 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону».

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року позов задоволено.

Додатковим рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 заяву представника позивача адвоката Ковтунець Ю.С. про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн (десять тисяч грн 00 коп.). У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2026 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року у справі № 140/3517/25 - без змін.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2026 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без задоволення, а додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року у справі № 140/3517/25 - без змін.

31.08.2026 представник позивача – адвокат Ковтунець Ю.С. подала апеляційному суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення з питань розподілу судових витрат, у якій просила стягнути з відповідача на користь позивача 18100 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач подав заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якому просить відмовити в ухваленні додаткового судового рішення, а у випадку ухвалення судом додаткового рішення розмір витрат на професійну правничу допомогу зменшити до меж розумності, співмірності та справедливості – до 1000 (однієї тисячі) гривень.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Розглянувши в порядку письмового провадження подану заяву з питань розподілу витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів приходить до висновку про те, що таку необхідно задовольнити частково з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною третьою статті 132 цього Кодексу до витрат, пов`язаних із розглядом справи належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Отже, витрати на професійну правничу допомогу входять до складу судових витрат.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС України).

Склад та обсяг судових витрат визначено у частині третій статті 134 КАС України, згідно з якою для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 КАС України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 КАС України).

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

У відповідності до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу при апеляційному розгляді справи заявник долучив:

договір про надання правової допомоги від 07.03.2025 №03/2025-02;

додаткову угоду №1 до Договору про надання правової допомоги від 07.03.2025 №03/2025-02;

додаток №3 до Договору про надання правової допомоги від 07.03.2025 №03/2025-02;

акт приймання-передачі наданих послуг за Договором про надання правової допомоги від 07.03.2025 №03/2025-02;

свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії РН № 1687;

ордер на надання правничої допомоги серії ВК № 1225642.

Додатком № 3 від 12.05.2026 до Договору Сторонами погоджено перелік послуг, що надаватимуться Клієнту у справі № 140/3517/25 (під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції) досягнуто домовленості щодо розміру гонорару, а також порядку його оплати.

Відповідно до п. 2 Акту: Сторони погоджуються, що Адвокатське бюро виконало свої зобов`язання що визначені Додатком № 3 від 12.05.2026 до Договору про надання правової допомоги № 03/2025-02 від 07.03.2025, в повному обсязі, а саме здійснено:

ознайомлення з матеріалами апеляційних скарг на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 та додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 у справі № 140/3517/25 - вартість 2 000,00 грн;

підготовлено та подано до суду відзив на апеляційну скаргу на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 справі № 140/3517/25 - вартість 4500,00 грн;

підготовлено та подано до суду відзив на апеляційну скаргу на додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 у справі № 140/3517/25 - вартість 3 600,00 грн;

підготовлено та подано до суду клопотання у справі № 140/3517/25 розгляд справи в режимі відеоконференції – вартість 1 000,00 грн;

участь адвоката в судових засіданнях: судове засідання 20.08.2026, судове засідання 27.08.2026 – загальна вартість 7 000,00 грн.

Загальна вартість послуг відповідно до Акту 18 100,00 грн.

Апеляційний суд зазначає, що правова допомога, надана позивачу у суді апеляційної інстанції, полягала в оформленні та поданні відзиву на апеляційну скаргу, який переважно містить покликання на обставини та правове обґрунтування, викладені раніше у позовній заяві, або ж відтворює зміст рішення суду першої інстанції.

Крім того, участь в судових засіданнях представник позивача брав у режимі відеоконференції із використанням власних технічних засобів.

Також варто звернути увагу, що послуги щодо аналізу документів щодо оскаржуваного рішення, вивчення апеляційної скарги та підготовка відзиву охоплюється загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання відзиву і подання його до суду.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі №362/3912/18, від 30 вересня 2020 року у справі №201/14495/16-ц.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України» зазначено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року у справах №810/3806/18, №810/2816/18, №810/3806/18), від 22 листопада 2019 року у справі №810/1502/18.

З системного аналізу вищевказаних правових норм можна дійти висновку, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, враховуючи зміст та обсяг наданих послуг, суд апеляційної інстанції вважає, що розмір витрат, понесених на професійну правничу допомогу позивачем, не є належним чином обґрунтованим у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути з відповідача, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 КАС України.

Таким чином, заявлені позивачем до відшкодування 18100 грн. витрат на правничу допомогу є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з Військової частини НОМЕР_1 становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

З огляду на викладене, беручи до уваги предмет позову та складність справи, зважаючи на реальний обсяг адвокатських послуг, що був необхідним для захисту прав та інтересів позивача в суді апеляційної інстанції, критерії співрозмірності, колегія суддів дійшла висновку, що розмір витрат на правничу допомогу, який належить стягнути на користь позивача з відповідача повинен становити 8000 грн, решта витрат на вказану допомогу повинен понести позивач.

За таких обставин, колегія суддів за наслідками розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у справі вважає за необхідне прийняти додаткову постанову, якою в порядку розподілу судових витрат при апеляційному розгляді справи стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 8000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 139, 229, 252, 310, 325 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.

Прийняти у справі №140/3517/25 додаткову постанову, якою в порядку розподілу судових витрат при апеляційному розгляді справи стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8000 (вісім тисяч) гривень.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т. М. Димарчук

судді Р. М. Москаль

П. І. Сало