Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів
Дата: 16 вересня 2026 р.
Справа: №380/9331/26
Суддя: Димарчук Тетяна Миколаївна
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/9331/26 пров. № А/857/41522/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді – Димарчук Т.М.,
суддів – Москаля Р.М., Сала П.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2026 року (суддя – Кухар Н.А., м. Львів) у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 у травні 2026 року звернувся в суд з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №80553413 від 29.04.2026, винесену державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України;
- зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відновити виконавче провадження ВП №80553413 та вжити передбачених законом заходів щодо повного виконання рішення суду у справі №380/935/25.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що виконавець зобов`язаний здійснювати примусове виконання рішень у відповідності до встановленого таким рішенням способу та порядку, для виконання покладених на нього обов`язків виконавець проводить перевірку виконання рішень. Рішення про закінчення виконавчого провадження приймається виконавцем лише в разі фактичного виконання рішення в повному обсязі згідно з виконавчим документом. Вищевказані обставини та суперечності між документами, наданими ГУ ПФУ у Вінницькій області, ГУ ПФУ у Львівській області та протоколами перерахунку пенсії, під час винесення оскаржуваної постанови державним виконавцем не були належним чином перевірені, встановлені та витребувані. Таким чином, оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження прийнята передчасно, оскільки наявними у матеріалах виконавчого провадження доказами не підтверджено фактичне та повне виконання рішення суду. Приймаючи оскаржену постанову, відповідач, всупереч вимогам статті 39 Закону України про виконавче провадження, не переконався у фактичному виконанні рішення суду у повному обсязі, не перевірив відповідність між проведеним перерахунком, фактичними виплатами пенсії та наявними суперечностями в документах Пенсійного фонду України.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2026 року позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №80553413 від 29.04.2026, винесену державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що судом необґрунтовано покладено на державного виконавця функції із забезпечення виплати пенсійним органом перерахованої пенсії, оскільки прийняте Львівським окружним адміністративним судом рішення по справі №380/935/25 стосується лише зобов`язання боржника в перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 .
Зокрема, територіальним органом пенсійного фонду надіслано лист №0200-0902-5/34431 від 03.04.2026 в якому зазначено, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2025, з урахуванням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2026, у справі №380/935/25, Головним управлінням здійснено перерахунок ОСОБА_1 пенсії за віком з моменту призначення пенсії (02.02.2021) з урахуванням довідки про заробітну плату № П-387 від 04.10.2019, виданої Нижньовартовським архівним відділом; довідки №0 8-3107 від 21.08.2019, виданої ПАТ "РН Западная Сибирь", довідок № 539-П/01 від 07.10.2020; № Документ сформований в системі «Електронний суд» 23.07.2026 5 698-П від 15.10.2019, № 337 від 08.11.2019, виданих архівним відділом м. Радужне; довідок № 130, №131 від 26.07.2019, виданих ООТ ЗАО "Недра".
Розмір пенсії ОСОБА_1 після виконання рішення суду за період з 02.02.2021р складає: з 02.02.21 - 10006,18 грн; з 01.03.22 - 10141,18 грн; з 01.03.23 10241,18 грн; з 01.04.23 - 10976,80 грн; з 01.03.24 - 11076,80 грн; з 01.03.25 11694,45 грн; з 01.04.25 - 12494,31 грн; з 01.03.26 - 12898,44 грн;
Факт повного виконання прийнятого у справі № 380/935/25 судового рішення, у визначений судом спосіб і порядок є очевидним, покладення на державного виконавця обов`язку з питання виплати перерахованої пенсії виходить за межі його компетенції та не відповідає вимогам змісту виконавчого документа, виданого судом стягувачу та пред`явленого ним до примусового виконання
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якій просив залишити скаргу без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2026 року без змін. Вважає, що державний виконавець був зобов`язаний перевірити не лише факт проведення арифметичного перерахунку, а й фактичне виконання рішення суду в повному обсязі, тобто чи призвів такий перерахунок до реального поновлення порушеного права стягувача, зокрема шляхом як належного перерахунку так і виплати пенсії у належному розмірі та виплати сум недоотриманої пенсії. Водночас матеріалами виконавчого провадження підтверджується, що на момент винесення постанови про закінчення виконавчого провадження боржником не було забезпечено повного та належного виконання рішення суду. Зокрема, залишалася невиплаченою значна сума пенсійної заборгованості, яка виникла внаслідок проведеного перерахунку пенсії.
Належно повідомлені сторони у судове засідання не з`явилися.
Позивачем 17.09.2026 подано клопотання про розгляд справи без його участі. Заяв (клопотань) відповідачем про відкладення апеляційного розгляду справи через причини, які можуть визнаватися поважними не подано.
За приписами ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 30.06.2025 Львівським окружним адміністративним судом ухвалено рішення у справі №380/935/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити дії.
Вказаним рішенням позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити дії задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №133850009074 від 03.01.2025 про відмову у перерахунку пенсії.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (адреса: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Зодчих, 22, код ЄДРПОУ 13322403) перерахувати ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком з моменту призначення пенсії (02.02.2021) з урахуванням довідки про заробітну плату №П-387 від 04.10.2019, виданої Нижньовартовським архівним відділом; довідки №08-3107 від 21.08.2019, виданої ПАТ “РН Западная Сибирь”, довідок №539-П/01 від 07.10.2020; №698-П від 15.10.2019, №337 від 08.11.2019, виданих архівним відділом м. Радужне; довідок №130, №131 від 26.07.2019, виданих ООТ ЗАО “Недра”.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2026 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року - без змін.
На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 видано виконавчий лист від 23.02.2026 №380/935/25.
Згідно з виконавчим листом зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (адреса: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Зодчих, 22, код ЄДРПОУ 13322403) перерахувати ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком з моменту призначення пенсії (02.02.2021) з урахуванням довідки про заробітну плату №П-387 від 04.10.2019, виданої Нижньовартовським архівним відділом; довідки №08-3107 від 21.08.2019, виданої ПАТ “РН Западная Сибирь”, довідок №539-П/01 від 07.10.2020; №698-П від 15.10.2019, №337 від 08.11.2019, виданих архівним відділом м. Радужне; довідок №130, №131 від 26.07.2019, виданих ООТ ЗАО “Недра”.
15.03.2026 позивачем було надіслано заяву про примусове виконання із відповідними додатками до ВПВР УЗПВР у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
19.03.2026 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження ВП №80553413 з виконання виконавчого листа №380/935/25 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (адреса: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Зодчих, 22, код ЄДРПОУ 13322403) перерахувати ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком з моменту призначення пенсії (02.02.2021) з урахуванням довідки про заробітну плату №П-387 від 04.10.2019, виданої Нижньовартовським архівним відділом; довідки №08-3107 від 21.08.2019, виданої ПАТ “РН Западная Сибирь”, довідок №539-П/01 від 07.10.2020; №698-П від 15.10.2019, №337 від 08.11.2019, виданих архівним відділом м. Радужне; довідок №130, №131 від 26.07.2019, виданих ООТ ЗАО “Недра”.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом від 03.04.2024 №0200-0902-5/34431 повідомило Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 з урахуванням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2026, у справі № 380/935/25, Головним управлінням здійснено перерахунок ОСОБА_1 пенсії за віком з моменту призначення пенсії (02.02.2021) з урахуванням довідки про заробітну плату №П-387 від 04.10.2019, виданої Нижньовартовським архівним відділом; довідки №08-3107 від 21.08.2019, виданої ПАТ "РН Западная Сибирь", довідок №539-П/01 від 07.10.2020; №698-П від 15.10.2019, №337 від 08.11.2019, виданих архівним відділом м. Радужне; довідок №130, №131 від 26.07.2019, виданих ООТ ЗАО "Недра". Розмір пенсії стягувача після перерахунку з 02.02.2021 склав 10006,18 грн. Виплата пенсії на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/935/25 буде здійснюватись відповідно до покладених судом зобов`язань в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету, згідно з Порядком № 821.
06.04.2026 державним виконавцем направлено повторну вимогу боржнику у виконавчому провадженні щодо виконання рішення суду у справі №380/935/25.
У відповідь ГУ ПФУ у Вінницькій області повідомило листом №0200-0902-5/34431 від 03.04.2026, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 (з урахуванням постанови апеляційного суду від 19.01.2026 у справі №380/935/25) здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 02.02.2021 з урахуванням поданих довідок про заробітну плату. За результатами перерахунку встановлено такі розміри пенсії: з 02.02.2021 — 10006,18 грн з 01.03.2022 — 10141,18 грн з 01.03.2023 — 10241,18 грн з 01.04.2023 — 10976,80 грн, з 01.03.2024 — 11076,80 грн з 01.03.2025, 08.05.2026 2 — 11694,45 грн з 01.04.2025 — 12494,31 грн з 01.03.2026 — 12898,44 грн та зазначило, що рішення суду не містить обов`язку щодо виплати пенсії, а лише щодо її перерахунку. Вказало, що виплата здійснюється в межах бюджетних асигнувань відповідно до Порядку №821.
29.04.2026 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Вважаючи постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №80553413 від 29.04.2026 протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивачу здійснено перерахунок пенсії відповідно до резолютивної частини рішення суду, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами. Зокрема, судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2025, здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 02.02.2021 з урахуванням поданих довідок про заробітну плату. За результатами перерахунку встановлено такі розміри пенсії: з 02.02.2021- 10006,18 грн, з 01.03.2022 - 10141,18 грн, з 01.03.2023 - 10241,18 грн, з 01.04.2023 - 10976,80 грн, з 01.03.2024 - 11076,80 грн, з 01.03.2025 - 11694,45 грн, з 01.04.2025 - 12494,31 грн, з 01.03.2026 -12898,44 грн. Зазначене свідчить про те, що позивачу здійснено перерахунок пенсії відповідно до резолютивної частини рішення суду, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами. Разом з тим, суд зазначив, що матеріали справи не містять відомостей та відповідних доказів про виплату позивачу вказаної заборгованості. Відповідачем та третьою особою відповідних доказів щодо виплати позивачу заборгованості з пенсії до суду не подано. Відтак, суд дійшов висновку, що з наявних у матеріалах справи документів не підтверджується фактичне виконання в повному обсязі судового рішення згідно з виконавчим документом.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України “Про виконавче провадження” (далі – Закон №1404-VIII).
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VІІІ).
Частиною 1 статті 5 Закону № 1404-VІІІ встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.
Відповідно до частини 1 пункту 1 частини 2 статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з пунктом 1 частини 3, частини 4 стаття 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.
Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно з частиною 5 статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Частиною 6 статті 26 Закон № 1404-VIII встановлено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до частин 1 - 3 статті 63 Закон № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Отже, Законом України "Про виконавче провадження" на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов`язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень.
Вищезазначене узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною в постанові від 25.11.2020 по справі №554/10283/18.
Пунктом 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі: 9) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Апеляційний суд зазначає, що на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження № 80553413 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 380/935/25, виданого 23.02.2026 Львівським окружним адміністративним судом про: «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (адреса: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Зодчих, 22, код ЄДРПОУ 13322403) перерахувати ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком з моменту призначення пенсії (02.02.2021) з урахуванням довідки про заробітну плату № П-387 від 04.10.2019, виданої Нижньовартовським архівним відділом; довідки №08-3107 від 21.08.2019, виданої ПАТ "РН Западная Сибирь", довідок №539-П/01 від 07.10.2020; №698-П від 15.10.2019, №337 від 08.11.2019, виданих архівним відділом м. Радужне; довідок №130, №131 від 26.07.2019, виданих ООТ ЗАО "Недра"».
Резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання в даному виконавчому листі зазначена як – «зобов`язати перерахувати».
Постановою про відкриття виконавчого провадження від 19.03.2026 боржника зобов`язано перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком. Примусове виконання даного виконавчого листа здійснювалось лише відносно перерахунку пенсії стягувачу. Такий захід примусового виконання як «стягнення» в резолютивній частині рішення не був передбачений.
У відповідь на постанову про відкриття виконавчого провадження, боржником надано лист № 0200-0902-5/34431 від 03.04.2026, яким повідомлено, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2025, з урахуванням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2026, у справі № 380/935/25, Головним управлінням здійснено перерахунок ОСОБА_1 пенсії за віком з моменту призначення пенсії (02.02.2021) з урахуванням довідки про заробітну плату №П-387 від 04.10.2019, виданої Нижньовартовським архівним відділом; довідки №08-3107 від 21.08.2019, виданої ПАТ "РН Западная Сибирь", довідок №539-П/01 від 07.10.2020; №698-П від 15.10.2019, №337 від 08.11.2019, виданих архівним відділом м. Радужне; довідок №130, №131 від 26.07.2019, виданих ООТ ЗАО "Недра".
За результатами перерахунку позивачу встановлено такі розміри пенсії: з 02.02.2021- 10006,18 грн, з 01.03.2022 - 10141,18 грн, з 01.03.2023 - 10241,18 грн, з 01.04.2023 - 10976,80 грн, з 01.03.2024 - 11076,80 грн, з 01.03.2025 - 11694,45 грн, з 01.04.2025 - 12494,31 грн, з 01.03.2026 -12898,44 грн.
Колегія суддів звертає увагу, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду у даній справі не покладалось обов`язку на Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо виплати пенсії.
З огляду на викладене, 29.04.2026 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», перерахунок пенсії здійснено, рішення виконано фактично та в повному обсязі, відповідно до встановлених судом способу і порядку, для виконання покладених на боржника обов`язків.
Суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про покладення на державного виконавця функції із забезпечення виплати Пенсійним фондом України ОСОБА_1 перерахованої пенсії, оскільки прийняте Львівським окружним адміністративним судом рішення по справі № 380/935/25 стосується лише зобов`язання боржника в перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 .
Колегія суддів вказує на те, що аналіз пункту 9 частини 1 статті 39 Закону №1404-VIII дає підстави для висновку, що закінчення виконавчого провадження з наведених у даній нормі підстав може мати місце у разі, якщо державному виконавцю надано докази повного і належного виконання боржником виконавчого документа.
Водночас, ураховуючи положення пункту 1 частини 2 статті 18 Закону №1404-VIII, законодавством не передбачено повноважень державного виконавця здійснювати заходи примусового виконання судового рішення у спосіб, інакший, аніж визначений безпосередньо самим судовим рішенням.
Відтак, перевіряючи фактичне виконання в повному обсязі судового рішення про зобов`язання здійснити перерахунок пенсії стягувача, державний виконавець повинен пересвідчитись у здійсненні боржником цього перерахунку у порядку і спосіб, що прямо вказані в судовому рішенні і не може будь-яким чином змінювати їх.
З вищезазначеного вбачається, що постанова державного виконавця Відділу про закінчення виконавчого провадження від 29.04.2026 № 80553413 була винесена правомірно та у межах наданих повноважень відповідно до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.
Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи, не надав оцінку усім обставинам у справі, що мають значення для її вирішення, а тому рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України задовольнити.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2026 року у справі №380/9331/26– скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Т. М. Димарчук
судді Р. М. Москаль
П. І. Сало
Повне судове рішення складено 22.09.26
Оригінал: reyestr.court.gov.ua