Вирок від 21 вересня 2026 р. у справі №148/1996/26 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа №: 148/1996/26

Провадження № 1-кп/148/151/26

В И Р О К

Іменем України

22 вересня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретареві ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Тульчин кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026025180000033від 10.06.2026 року по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Тульчин, Вінницької області, пенсіонера, працюючого вантажником в АТБ МАРКЕТ, одруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5 09.06.2026 близько 22:00 год. перебуваючи в приміщені кухні житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 із дружиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» є особою на яку поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, на ґрунті особистих неприязних відносин виникла суперечка, яка перейшла у сварку, під час якої ОСОБА_5 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїй дій та передбачаючи настання суспільно-небезпечний наслідків, маючи умисел на завдання тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_4 два удари кулаком правої руки, у праву частину голови та обличчя.

В результаті навмисних протиправних дій, ОСОБА_5 заподіяв ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді: синця області верхньої губи справа, крововиливу на слизовій оболонці верхньої губи справа, забійної рани верхньої губи справа, які згідно висновку судово-медичної експертизи по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я, пов`язане із вчиненням домашнього насильства.

Будучи допитаним в якості обвинуваченого ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України визнав повністю, підтвердив обставини зазначені в обвинувальному акті, додатково пояснивши, що дійсно 09.06.2026 близько 22:00 год. перебуваючи в приміщені кухні житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 із дружиною ОСОБА_4 , на ґрунті особистих неприязних відносин під час сварки з останньою, наніс ОСОБА_4 два удари кулаком правої руки, у праву частину голови та обличчя.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі. При цьому, судом їм було роз`яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Не зважаючи на повне визнання своєї вини, вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 125 КК України підтверджується показами потерпілої ОСОБА_4 , яка у судовому засіданні пояснила, що 09.06.2026 близько 21-22 год. додому за адресою: АДРЕСА_1 прийшов її чоловік ОСОБА_5 та почав шуміти на кухні, потерпіла вийшла та запропонувала останньому насипати їсти, але ОСОБА_5 почав сваритися з нею та під час сварки наніс два удари в обличчя та розбив губу. В подальшому викликали поліцію.

Також вина ОСОБА_5 підтверджується наступними доказами дослідженими у судовому засіданні:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026025180000033 від 10.06.2026 року, згідно якого зареєстровано кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України;

- висновком експерта № 56 від 11.06.2026, згідно якого на момент судово-медичної експертизи громадянки ОСОБА_4 , 1967 року народження, виявлено тілесні ушкодження у вигляді: синця області верхньої губи справа, крововиливу на слизовій оболонці верхньої губи справа, забійної рани верхньої губи справа, які згідно висновку судово-медичної експертизи по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_5 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення у судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним, а його умисні дії правильно кваліфіковані органами досудового слідства за ч. 2 ст. 125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів, а згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та приймає до уваги роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При призначенні виду і міри покарання ОСОБА_5 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який за класифікацією у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до кримінального проступку.

Також суд враховує, що ОСОБА_5 визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення у повному обсязі, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, тому така поведінка обвинуваченого має бути врахована, як обставина, що пом`якшує покарання відповідно до ст. 66 КК України.

Обставина, що обтяжує покарання ОСОБА_5 відповідно до вимог ст. 67 КК України – вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах.

Суд також враховує відомості про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, одружений, на обліках у лікаря-психіатра чи лікаря-нарколога не перебуває, характеризуючі дані за місцем проживання, його ставлення до вчиненого кримінального правопорушення, а також те, що останній являється людиною пенсійного віку та офіційно працевлаштований, у зв`язку із чим, вважає його виправлення та перевиховання з застосуванням покарання в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України у вигляді штрафу, що буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненням ним нових кримінальних правопорушень, а також у повній мірі відповідатиме вимогам ст. ст. 50, 65 КК України.

У вказаному кримінальному провадженні обвинуваченому ОСОБА_5 , запобіжний захід не обирався.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 371, 374, 473, 474, 475 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винуватив у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 (одна тисяча сімсот) гривень.

Вирок суду може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити сторонам.

Суддя ОСОБА_1