Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №147/1802/26 — Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/1802/26

Провадження № 2/147/883/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Борейко О. Г. ,

із секретарем Задверняк Т. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, в залі суду в селищі Тростянець Гайсинського району Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2026 року в провадження Тростянецького районного суду Вінницької областінадійшла позовна заява за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.

Позовна заява мотивована тим, що 19 жовтня 2008 року сторони зареєстрували шлюб у Виконкомі Олександрівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області. Від шлюбу у сторін народилася дитина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач стверджує, що на теперішній час, офіційно зареєстрований шлюб між сторонами має формальний характер тому знаходиться на стадії розірвання. Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що у позивача і відповідача відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Сторони втратили почуття любові, довіри і поваги один до одного. Будь-які спроби в свій час примиритися не дали бажаних результатів. Більше того, тривалий час ОСОБА_2 підтримує відносини з іншою жінкою, а тому збереження шлюбу між сторонами неможливе. В даний час позивач дійшла висновку, що розлучення це єдиний вихід для кожного з них побудувати нове щасливе життя та зберегти нормальне бачення про сім`ю їх спільної дитини. Збереження сім`ї, з огляду на викладене є недоцільним. Станом на момент подання позову майнових спорів сторони не мають. Спору щодо місця проживання дитини також не мають. З огляду на це просить: розірвати шлюб між сторонами; заходи примирення подружжя не застосовувати; залишити судові витрати за позивачем.

Ухвалою суду від 23 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

22 вересня 2026 року від представника позивача - адвоката Цвігун А. В. надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та за відсутності позивача, в якій вона зазначила, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі та не заперечують проти заочного розгляду справи. Після розірвання шлюбу позивач бажає залишити прізвище " ОСОБА_5 ".

Відповідач про дату, час та місце судових засідань повідомлявся в порядку передбаченому ЦПК України. Відзиву на позовну заяву, клопотання чи інші письмові пояснення від відповідача до суду не надходило, а також повідомлення про іншу адресу.

Враховуючи те, що у встановлений ч. 7 ст.178 ЦПК України строк відповідач не подав до суду відзив на позовну заяву, у зв`язку із чим суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Враховуючи повторну неявку належним чином повідомленого відповідача в судове засідання, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувається за відсутності сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких мотивів.

Судом встановлено, що 19 жовтня 2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 зареєстрований шлюб у Виконкомі Олександрівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, про що зроблено актовий запис №19; прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 19.10.2008 Виконкомом Олександрівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області (а.с. 7).

ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народився син ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданим 07.07.2009 Виконкомом Олександрівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області (а.с. 8).

Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно із положеннями статей 24,56 Сімейного кодексу України (далі СК України) кожен з подружжя вправі припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбу не допускається.

Такі положення національного законодавства України відповідають статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Згідно із ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Частина 1 статті 105 СК України вказує, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя або одного з них.

Відповідно до статей 110-112 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.

Суд не може примусити позивача зберегти сім`ю, оскільки шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

З огляду на позицію позивача щодо неможливості зберегти сім`ю, відсутність заперечень стосовно позову зі сторони відповідача, суд дійшов висновку, що шлюб необхідно розірвати не вживаючи заходів для примирення.

Суд переконаний, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що має істотне значення, за таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

З огляду висловлене у заяві бажання порзивача залишити після розірвання шлюбу прізвище набуте у шлюбі, суд вважає за можливе залишити відповідачу прізвище - ОСОБА_5 .

Згідно із ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Щодо судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові втрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову, на відповідача.

Враховуючи, що позивач висловилась про залишення судових витрат за нею, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат.

Керуючись ст. 109, 110, 112-114 СК України, ст. 6-16, 81, 141, 263-265, 273, 280-289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , який зареєстрований 19 жовтня 2008 року Виконкомом Олександрівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, за актовим записом №19.

Після розірвання шлюбу прізвища сторін залишити без змін.

Роз`яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч.1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем та третіми особами апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП – НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_4 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя О. Г. Борейко