Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №380/15777/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/15777/25 пров. № А/857/5100/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Носа С.П.;

суддів: Кухтея Р.В., Шевчук С.М.;

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року у справі № 380/15777/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень,-

суддя(і) у І інстанції Хома О.П.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Львів,

дата складення повного тексту рішення не зазначено,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулося у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі – відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), у якому просила скасувати вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 16.04.2025 № 00172862409 на суму 4010,30 грн. Скасувати рішення ГУ ДПС у Харківській області про застосування штрафних санкцій від 16.04.2025 № 00172962409 в сумі 2005,15 грн., № 00173382409 у розмірі 170 грн; № 00173452409 у розмірі 170 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень - задоволено повністю.

Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) від 16.04.2025 № 00172862409 на суму 4010,30 грн.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Харківській області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 16.04.2025 № 00172962409 в сумі 2005,15 грн.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Харківській області про застосування штрафних санкцій від 16.04.2025 № 00173382409 у розмірі 170 грн.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Харківській області про застосування штрафних санкцій від 16.04.2025 № 00173452409 у розмірі 170 грн.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп. судових витрат у вигляді судового збору.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, не надано належної правової оцінки наявним доказам, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що відповідно до п.5 розділу ІII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822 до ДРФО вноситься інформація про зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи (заповнюється, якщо внутрішньо переміщена особа зареєструвала або задекларувала місце свого проживання без зняття реєстрації свого попереднього місця проживання ). Апелянт зазначає у апеляційній скарзі, що обставини справи свідчать про те, що до ДРФО внесена інформація про без зняття зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 з реєстрації її попереднього місця проживання . Оскільки ОСОБА_1 не знята з реєстрації за адресою: : АДРЕСА_1 , то саме на дану адресу їй надсилалась кореспонденція, як на податкову адресу, зазначену в інформаційних базах ГУ ДПС. При цьому апелянт зауважує, що внесення до ДРФО інформації про зареєстроване місце проживання ВПО не дає підстави для висновку про обов`язок контролюючого органу направляти кореспонденцію платнику саме за цією адресою, позаяк ДРФО місить також інформацію про задеклароване (зареєстроване) місце проживання ОСОБА_1 , за яким її взято на податковий облік в ГУ ДПС: АДРЕСА_1 . Саме вказана адреса і є податковою адресою ОСОБА_1 . Адже, в силу приписів п.45.1 ст. 45 ПК України податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси. Положення ПК України не містять обов`язку контролюючого органу направляти поштову кореспонденцію за зареєстрованим місцем проживання ВПО.

Позивач подала відзив на апеляційну скаргу відповідача, вважаючи, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги є безпідставними. Тому, з підстав, викладених у відзиві, просить апеляційну скаргу ГУ ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 03.10.2007 була зареєстрована як фізична особа-підприємець (№ 24710000000064019), 05.10.2007 взята на облік ГУ ДПС у Харківській області (№ 992), а 30.12.2016 знята з податкового обліку ГУ ДПС у Харківській області (№ 1620230708641) у зв`язку з припиненням підприємницької діяльності (рішення про припинення № 24710060003064019).

Згідно з довідкою Сихівського відділу соціального захисту Управління соціального захисту населення Львівської міської ради № 260308/2150 від 18.08.2025, фактичним місцем проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 , і вона перебуває на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб Сихівського відділу соціального захисту з 07.11.2022 до 29.05.2025.

Із відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків ДПС України щодо інформації про місце обліку платника податків, ОСОБА_1 перебувала до 01.01.2025 за основним місцем обліку у ГУ ДПС у Харківській області, Харківська ДПІ зі станом платника «припинено, але не знято з обліку (ІКП не пусті)», з 01.01.2025 перейшла до іншої ДПІ.

Згідно з довідкою переселенця Франківського ВСЗ УСЗ ДГП ЛМР № 1330-5003694471 від 29.05.2025, фактичним місцем проживання/перебування ОСОБА_1 є АДРЕСА_3 .

Наказом Головного управління ДПС у Харківській області від 29.01.2025 № 441-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 » на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 41.1 статті 41, пунктів 61.1, 61.2 статті 61, підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78, статті 79, підпункту 69.35-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, пункту 2 частини першої статті 13, частини шістнадцятої статті 25, пункту 9-25 розділу VIII Закону України № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та у зв`язку з отриманням відомостей від державного реєстратора щодо припинення підприємницької діяльності платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) 10 березня 2025 року тривалістю 1 (один) робочий день. Перевірку провести за період діяльності з 01.01.2011 по 29.12.2016 з питань повноти, своєчасності, нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

ГУ ДПС у Харківській області 31.01.2025 надіслало ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку копію наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 29.01.2025 № 441-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, повідомлення від 30.01.2025 № 109 про дату, місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, що підтверджується рекомендованим листом з повідомленням про вручення від 31.01.2025 з номером для відстеження 06 011 0735 20 86. Вказані документи були надіслані за адресою: АДРЕСА_4 .

Лист з повідомленням про вручення № 06 011 0735 20 86 повернувся до ГУ ДПС у Харківській області 15.02.2025 з довідкою органу поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 41.1 статті 41, пунктів 61.1, 61.2 статті 61, підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78, статті 79, підпункту 69.35-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, пункту 2 частини першої статті 13, частини шістнадцятої статті 25, пункту 9-25 розділу VIII Закону України № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», відповідно до наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 29.01.2025 № 441-п, повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 30.01.2025 № 109, ГУ ДПС у Харківській області 10.03.2025 в приміщенні податкового органу провело документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 29.12.2016.

За результатами проведеної перевірки ГУ ДПС у Харківській області склало акт № 11159/20-40-24-09-04/3001312409 від 17.03.2025, на підставі якого винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.04.2025 № 00172862409 на суму 4010,30 грн, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 16.04.2025 № 00172962409 у розмірі 2005,15 грн, рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 16.04.2025 № 00173382409 у розмірі 170,00 грн (за 2014 рік); від 16.04.2025 № 00173452409 у розмірі 170 грн (за 2015 рік).

ГУ ДПС у Харківській області 17.04.2025 надіслало ОСОБА_1 засобами поштового вимогу від 16.04.2025 № 00172862409 та рішення від 16.04.2025 № 00172962409, від 16.04.2025 № 00173382409, від 16.04.2025 № 00173452409, що підтверджується рекомендованим листом з повідомленням про вручення від 31.01.2025 з номером для відстеження 06 011 3611 54 33. Вказані документи були надіслані за адресою: АДРЕСА_4 .

Лист з повідомленням про вручення № 06 011 3611 54 33 повернувся до ГУ ДПС у Харківській області 02.05.2025 з довідкою органу поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

ГУ ДПС у Харківській області з приводу адвокатського запиту представника позивачки ОСОБА_2 щодо фактичного місця проживання ОСОБА_1 надало відповідь листом від 03.09.2025 № 48611/6/20-40-12-03-11 у якому зазначено, що відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДПС України про реєстраційні дані фізичної особи ОСОБА_1 , інформація про зареєстроване місце проживання ВПО: АДРЕСА_2 , внесена до Державного реєстру 16.01.2025 ГУ ДПС у Львівській області, Львівською ДПІ.

Позивач не погодившись із рішеннями відповідача прийнятих за результатами проведеної перевірки, позивач звернулася до адміністративного суду із даним позовом за захистом своїх прав.

При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі – ПК України).

Відповідно до підпункту 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, зокрема здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Відповідно до підпунктів 16.1.2, 16.1.3, 16.1.11 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи – підприємця.

Згідно з пунктом 70.7 статті 70 ПК України фізичні особи - платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України, визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

За приписами пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

На момент видання наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача від 29.01.2025 № 441-п, у Податковому кодексі України діяла норма підпункту 69.35-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України (на вказану норму є посилання у наказі від 29.01.2025 № 441-п), яка встановлювала:

Тимчасово, з 1 грудня 2023 року, діє мораторій:

4) на проведення документальних перевірок платників податків, податкова адреса яких станом на дату початку можливих бойових дій є територія можливих бойових дій, - до останнього числа місяця, в якому була припинена можливість бойових дій на відповідній території, а в разі зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження, крім документальних позапланових перевірок:

що проводяться виключно на звернення платника податків;

що проводяться з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 (в частині документальних позапланових перевірок платників податків, щодо яких отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України та/або з питань оподаткування нерезидентів, які здійснюють/здійснювали свою діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, платників податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають/надавали фінансові, платіжні послуги), 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.3, 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.9, 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16, 78.1.19, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;

платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Дати завершення тимчасової окупації, завершення бойових дій, припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 була зареєстровано за податковою адресою: АДРЕСА_1 .

Вільхівська сільська територіальна громада була включена до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (Перелік був чинним у період з 27.12.2022 по 20.03.2025). Отже, зареєстрована податкова адреса ОСОБА_1 знаходилася на території можливих бойових дій.

Норма частини четвертої підпункту 69.35-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України містить виняток щодо встановлення з 01 грудня 2024 року мораторію на проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, з підстав підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Як свідчать матеріали справи, наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача від 29.01.2025 № 441-п містить посилання на підпункт 78.1.7 пункт 78.1 статті 78 ПК України.

Таким чином, у спірних правовідносинах не діють умови встановлення мораторію на проведення документальних перевірок з 01 грудня 2023 року, оскільки документальна перевірка ОСОБА_1 підпала під виняток проведення документальних позапланових перевірок, передбачений підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки передбачені статтею 79 ПК України. Так, відповідно до вимог пункту 79.1 статті 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Пунктом 79.2 статті 79 ПК України передбачено, що у разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Отже, перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом, як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України. У посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки лише за наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та за умови вручення платнику податків оформлених відповідно до вимог Податкового кодексу України копії наказу на проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (формальна підстава).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 дійшла таких висновків: аналізованими нормами ПК України (пункт 42.2 статті 42, пункт 78.4, пункт 79.2 статті 79) з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів установлено умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Велика Палата Верховного Суду у цій же постанові зазначила, що незважаючи на необов`язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній все ж має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України, відповідно до якого, платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Крім того, у наведеній постанові також звернено увагу на те, що у питаннях дотримання контролюючими органами процедури проведення перевірки, істотне значення має встановлення обставин забезпечення платникам податків можливості реалізувати їх права, передбачені ПК України, а у разі їх порушення - чи могло це істотно вплинути на правильність та обґрунтованість висновків контролюючого органу, здійснених за результатами такої перевірки, на підставі яких прийняті рішення.

Неотримання позивачем наказу про проведення перевірки, свідчить про неможливість позивачем надати документи, що належать до предмета перевірки або пов`язані з предметом перевірки, внаслідок неповідомлення його про проведення перевірки до її початку та під час її проведення, що як слідує з акта перевірки, істотно вплинуло на правильність та обґрунтованість висновків контролюючого органу, здійснених за результатами такої перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані рішення, оскільки відповідач дійшов висновків про наявність порушень ПК України, виключно на підставі аналізу інформації, що міститься в базах даних контролюючого орану, а не на підставі первинних документів, які опосередковують такі господарські операції.

Отже, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб саме до початку її проведення, що є гарантією дотримання права платника податків, на об`єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, а також можливості платником виконати свої обов`язки, зокрема щодо надання документів, що визначено вимогами пункту 85.2 статті 85 ПК України.

Невиконання вимог щодо повідомлення платника податків про перевірку до початку її проведення призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме, підстав для прийняття за її результатами актів індивідуальної дії.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом і у постанові від 27.01.2015 у справі № 21-425а14, відповідно до якої, нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Відповідно до пункту 85.1. статті 85 ПК України забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом.

Згідно пунктом 85.2. статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Пунктом 85.4. статті 85 ПК України визначено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

З приводу надсилання платнику наказу на проведення перевірки, як передумови для проведення такої перевірки, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

З матеріалів справи вбачається, що податковою адресою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на момент здійснення нею господарської діяльності була: АДРЕСА_1 .

З 30.12.2016 ОСОБА_1 знята з податкового обліку ГУ ДПС у Харківській області (номер зняття з обліку 1620230708641) у зв`язку з припиненням підприємницької діяльності (рішення про припинення № 24710060003064019 від 29.12.2016), про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичний осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Копію наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 29.01.2025 № 441-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, повідомлення від 30.01.2025 № 109 про дату, місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки було надіслано поштовим відправленням за податковою адресою ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , рекомендованим листом з повідомленням про вручення 31.01.2025 № 06 011 0735 20 86, проте лист 15.02.2025 повернувся на адресу податкового органу не врученим з довідкою органу поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

У матеріалах справи міститься довідка Сихівського відділу соціального захисту Управління соціального захисту населення Львівської міської ради № 260308/2150 від 18.08.2025 про взяття ОСОБА_1 на облік внутрішньо переміщених осіб, якою підтверджено, що вона перебуває на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб Сихівського відділу соціального захисту з 07.11.2022 до 29.05.2025, фактичним місцем проживання є: АДРЕСА_2 .

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII (далі – Закон № 1706-VII) факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі – ВПО), що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Частиною 1 статті 5 Закону № 1706-VII передбачено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

Вільхівська сільська територіальна громада була включена до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (Перелік був чинним у період з 27.12.2022 по 20.03.2025).

Відповідно до пункту 70.7 статті 70 ПК України та пункту 1 розділу IX Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822), фізичні особи – платники податків зобов`язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви за формою № 5ДР (додаток 12 до Положення № 822) або Заяви за формою № 5ДРП (додаток 13 до Положення № 822) відповідно та документа, що посвідчує особу (після пред`явлення повертається). Такі зміни стосуються також зміни місця проживання.

Із відповіді ГУ ДПС у Харківській області від 03.09.2025 № 48611/6/20-40-12-03-11 на адвокатський запит ОСОБА_2 суд першої інстанції встановив, що відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДПС України про реєстраційні дані фізичної особи ОСОБА_1 , інформація про зареєстроване місце проживання ВПО: АДРЕСА_2 , внесена до Державного реєстру 16.01.2025 ГУ ДПС у Львівській області, Львівською ДПІ.

Із відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків ДПС України щодо інформації про місце обліку платника податків, ОСОБА_1 перебувала до 01.01.2025 за основним місцем обліку у ГУ ДПС у Харківській області, Харківська ДПІ зі станом платника «припинено, але не знято з обліку (ІКП не пусті)», з 01.01.2025 перейшла до іншої ДПІ.

Отже, з досліджених матеріалів справи, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позивач виконала обов`язок щодо повідомлення контролюючого органу про зміну місця проживання.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що відповідач не вчиняв дії щодо належного повідомлення позивача про призначену перевірку та не звертався із запитами щодо з`ясування місця фактичного проживання платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 , враховуючи факт повернення рекомендованого листа з повідомленням про вручення № 06 011 0735 20 86 з довідкою органу поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання» та те, що підприємницьку діяльність припинено позивачем 29.12.2016, а перевірку призначено 10.03.2025, тобто більше ніж через 8 років.

Суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що тільки після адвокатського запиту ОСОБА_2 від 01.09.2025, під час розгляду справи судом, відповідач врешті спромігся з`ясувати зареєстроване місце проживання ВПО ОСОБА_1 у Державному реєстрі фізичних осіб: АДРЕСА_2 і підтвердив, що така інформація внесена 16.01.2025, тобто до прийняття наказу від 29.01.2025 № 441-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 ».

Враховуючи зазначене вище, суд апеляційної інстанції вважає, що ГУ ДПС у Харківській області не виконало вимоги щодо повідомлення платника податків ОСОБА_1 про документальну позапланову невиїзну перевірку до початку її проведення.

Врахувавши встановлені обставини справи щодо допущених відповідачем процедурних порушень під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 за період діяльності з 01.01.2011 по 29.12.2016 щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, суд апеляційної інстанції вважає, що позивач був позбавлений можливості надати до перевірки документи, як наслідок порушення процедури проведення перевірки, її підстав є визнання протиправними її результатів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ч.3 ст.243, ст.311, ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст. 322, ст. 325, ст. 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року у справі № 380/15777/25 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. П. Нос

судді Р. В. Кухтей

С. М. Шевчук