Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №300/8895/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 300/8895/25 пров. № А/857/30972/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

з участю секретаря судових засідань Клим О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові у режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 травня 2026 року у справі за його позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області про визнання відсутності компетенції, визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,

суддя у І інстанції Кафарський В.В.,

час ухвалення судового рішення не зазначено,

місце ухвалення судового рішення м. Івано-Франківськ,

дата складення повного тексту рішення 15 травня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, у якому просив:

скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області (далі – КДКА Запорізької області) від 01.12.2025 за №01/12-2025 як таке, що прийняте з порушенням встановленої загальної адміністративної процедури, встановленої статтями 3 і 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон №55076-VI), Закону України «Про адміністративну процедуру» (далі – Закон №2073-IX), Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 (далі - Положення №120), Правил адвокатської етики, затверджених Установчим З`їздом адвокатів України 17.11.2012 (далі – Правила);

визнати відсутність повноважень КДКА Запорізької області з 2022 року;

стягнути з КДКА Запорізької області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 35 000 євро.

Ухвалою суду від 29.01.2026 відмовлено у задоволенні заяви про відвід секретаря судового засідання.

Ухвалою суду від 02.02.2026 повернуто ОСОБА_1 без розгляду зауваження на протокол судового засідання від 27.01.20206 у справі №300/8895/25.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.05.2026 у справі №300/8895/25 у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.

При цьому суд першої інстанції виходив із того, що за наслідками дослідження скарги ОСОБА_1 , наданих адвокатом Сендецьким В.Р. КДКА Запорізької області дійшла обґрунтованого висновку про відсутність будь-яких доказів, які б свідчили про наявність ознак дисциплінарного проступку зі сторони адвоката Сендецького В.Р., а відтак оспорюване рішення від 01.12.2025 за №01/12-2025 про відмову у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Сендецького В.Р. є правомірним та винесеним у межах повноважень та з урахуванням обставин справи.

Прийняте КДКА Запорізької області рішення про відмову у порушенні дисциплінарного провадження не є адміністративним актом у розумінні Закону України «Про адміністративну процедуру», оскільки не створює, не змінює та не припиняє прав чи обов`язків позивача. Порядок прийняття таких рішень чітко врегульований спеціальним законодавством, а саме Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Положенням №120, а відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про адміністративну процедуру» дія цього Закону не поширюється на відносини, що врегульовані іншими законами, які встановлюють спеціальний порядок розгляду справ.

Щодо відсутності повноважень та компетенції КДКА Запорізької області з 2022 року суд зазначив, що частина 2 статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає 5-річний строк повноважень членів КДКА, але не містить автоматичної підстави припинення повноважень у разі відсутності переобрання складу.

Згідно з правовою позицією Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, а також відповідною позицією НААУ повноваження членів КДКА тривають до моменту обрання нового складу у межах відповідної конференції адвокатів регіону.

При цьому, питання обрання членів КДКА, припинення їх повноважень, перегляду легітимності складу комісії відноситься виключно до компетенції органів адвокатського самоврядування. Будь-які припущення про втрату повноважень без рішення уповноваженого органу є такими, що підміняють собою функцію самоврядного органу адвокатури, яка не підпорядковується судовій владі у питаннях внутрішньої організації.

Відповідно до пунктів 4, 6, 8 Положення про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №278 від 17.12.2013 (зі змінами), члени КДКА продовжують виконувати свої повноваження до моменту обрання нового складу комісії.

Водночас суд першої інстанції звернув увагу на те, що у публічно-правового спору про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб?єкта владних повноважень існують особливості предмета і суб?єктного складу. Компетенційні спори виникають виключно в межах реалізації функцій публічно-правового характеру суб?єктами владних повноважень.

Компетенційний спір виникає між суб?єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень.

Оскільки ОСОБА_1 не є суб`єктом владних повноважень, то він не наділений адміністративною процесуальною дієздатністю звертатися до суду з позов щодо визнання наявності чи відсутності повноважень у КДКА Запорізької області.

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив із того, що у своїй позовній заяві позивач не вказує та не обґрунтовує, які дії відповідача і яким чином завдали йому страждань чи моральної шкоди та до яких наслідків вони привели з посиланням на відповідні докази.

При цьому відмова у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 як щодо протиправності оспорюваного рішення КДКА Запорізької області, так і щодо відсутності компетенції у відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, яка є похідною.

ОСОБА_1 у поданій апеляційній скарзі просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.

На обґрунтування своїх апеляційних вимог посилається на те, що розгляд справи здійснений неповноважним складом суду, оскільки позивач заявляв відводи головуючому судді через порушення норм матеріального і процесуального права, упереджене ставлення до позивача.

Суд першої інстанції безпідставно відмовив у проведенні закритого судового засідання з підстав охорони лікарської таємниці, обставини життя і побуту позивача, а також у задоволенні зауважень на протокол судового засідання через неповноту відображеної у ньому інформації.

Водночас, на думку скаржника, суд неповно з`ясував обставини справи, не надав належної оцінки доводам апелянта і його висновки фактичним обставинам не відповідають.

Наполягає на тому, що при розгляді його скарги відповідач був зобов`язаний діяти у відповідності до вимог Закону України «Про адміністративну процедуру», однак таких вимог не дотримався.

На переконання апелянта, суд першої інстанції безпідставно проігнорував порушення адвокатом Сендецьким В.Р. Правил адвокатської етики, Стандартів якості надання безоплатної вторинної правничої допомоги, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 21.12.2017 № 4125/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22.12.2017 за №1554/31422, вимог договору з Центром надання безоплатної вторинної правничої допомоги, якими передбачено обов`язок адвоката ознайомитися з матеріалами справи та скласти адвокатське досьє.

Окрім того, наполягає на тому, що суд першої інстанції не врахував його стану здоров`я та статусу внутрішньо переміщеної особи при вирішенні спору.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних вимог, виходячи із такого.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою.

11.08.2025 ОСОБА_1 звернувся до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області (далі – КДКА Івано-Франківської області) зі скаргою на дії адвоката ОСОБА_2 .

У зв`язку із тим, що дисциплінарна палата КДКА Івано-Франківської області складається з 3-ох членів палати із встановленого кількісного складу 9 членів, що унеможливлює проведення правомочного засідання дисциплінарної палати КДКА Івано-Франківської області по розгляду скарги ОСОБА_1 щодо дисциплінарної відповідальності адвоката Сендецького В.Р., голова КДКА Івано-Франківської області листом від 13.08.2025 №191 направив скаргу ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури для визначення територіальної юрисдикції та розгляду.

Листом від 01.09.2025 №5141 на підставі пунктів 2.3.17., 2.3.18 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 13.12.2024 №87 зі змінами, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури направила скаргу ОСОБА_1 на дії адвоката ОСОБА_2 до КДКА Запорізької області для розгляду по суті.

Після отримання 09.09.2025 скарги ОСОБА_1 КДКА Запорізької області листом від 15.09.2025 повідомила ОСОБА_2 про надходження скарги та про те, що 12.09.2025 розпочата перевірка відомостей про дисциплінарний проступок. Водночас відповідач просив ОСОБА_2 до 25.09.2025 надати письмові пояснення щодо викладених у скарзі позивача обставин та повідомив, що 26.09.2025 о 14:00 відбудеться засідання дисциплінарної палати КДКА Запорізької області, де буде вирішено питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи.

25.09.2025 ОСОБА_2 подав клопотання про відкладення розгляду скарги і надання часу на збір документів, надання пояснень.

Листом від 26.09.2025 відповідач повідомив про продовження перевірки відомостей про дисциплінарний проступок та з урахуванням клопотання від 25.09.2025 з метою повного з`ясування обставин справи надав ОСОБА_2 час до 28.10.2025 для надання пояснень щодо викладених у скарзі ОСОБА_1 обставин.

27.10.2025 ОСОБА_2 подав відповідачу письмові пояснення.

Відповідно до Довідки про результат перевірки скарги ОСОБА_1 щодо дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 члена дисциплінарної палати КДКА Запорізької області Теймура Мамедова ознаки неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його притягнення до дисциплінарної відповідальності, відсутні.

Рішенням дисциплінарної палати КДКА Запорізької області від 01.12.2025 за №01/12-2025 у порушенні дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_2 відмовлено. Вказане рішення направлено ОСОБА_1 рекомендованим листом, що підтверджується копією квитанції.

ОСОБА_1 не погодився із рішенням КДКА Запорізької області від 01.12.2025 за №01/12-2025 та звернувся до адміністративного суду з позовом, що розглядається.

При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянтів, що викладені у апеляційних скаргах, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Оцінюючи доводи скаржника у частині розгляду справи неповноважним складом суду через те, що заявлений ним відвід головуючому судді був належним чином обґрунтований та безпідставно відхилений судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Як передбачено пунктом 2 частини 3 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою.

Позивач ОСОБА_3 05.03.2026 подав до суду першої інстанції заяву, у якій, серед іншого, заявляв відвід головуючому судді Кафарському В.В., посилаючись на його упередженість з огляду на скасування у апеляційному порядку постановленої ним ухвали з питань сплати судового збору.

У відповідності до частини 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Посилання ОСОБА_1 у ході апеляційного розгляду на те, що суддя Кафарський В.В. допускав нетактовні висловлювання щодо його особи не підтверджуються матеріалами справи, оскільки такі доводи стосувалися викладеної у заяві позивача від 27.01.2026 року поведінки секретаря судового засідання.

З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що зазначені доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Щодо висновків суду першої інстанції по суті позовних вимог ОСОБА_1 апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із приписами статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регламентовані нормами Закону №5076-VI.

Як передбачено у статті 1 Закону №5076-VI:

адвокатська діяльність – незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту;

адвокатське самоврядування – гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

За приписами частин 1, 3 статті 2 Закону №5076-VI адвокатура України – це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

У частині 1 статті 4 Закону №5076-VI зазначено, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Питання дисциплінарної відповідальність адвокатів регламентовано у Розділі VI Закону №5076-VI.

Так, за правилами статті 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Частиною 1 статті 34 Закону №5076-VI встановлено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Згідно із частиною 2 статті 34 Закону №5076-VI дисциплінарним проступком адвоката є:

1) порушення вимог несумісності;

2) порушення присяги адвоката України;

3) порушення правил адвокатської етики;

4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;

5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків;

6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;

7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Як передбачено у частині 1 статті 35 Закону №5076-VI, за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:

1) попередження;

2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;

3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

У відповідності до частини 2 статті 35 Закону №5076-VI адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

За приписами частин 1, 2 статті 36 Закону №5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Відповідно до статті 37 Закону №5076-VI стадіями дисциплінарного провадження є:

1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;

2) порушення дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Як встановлено частиною 1 статті 38 Закону №5076-VI, заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

За правилами частини 2 статті 38 Закону №5076-VI член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов`язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.

Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Згідно із частиною 3 статті 38 Закону №5076-VI заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Відповідно до частини 1 статті 39 Закону №5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Частиною 2 статті 39 Закону №5076-VI встановлено, що рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

За приписами частини 3 статті 39 Закону №5076-VI рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня доведення такого рішення до відома особи.

Згідно із частиною 1 статті 40 Закону №5076-VI дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Частиною 2 статті 40 Закону №5076-VI передбачено, що розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правничою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

За приписами частини 3 статті 40 Закону №5076-VI розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці.

Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання (частина 4 статті 40 Закону №5076-VI).

Як встановлено частиною 1 статті 41 Закону №5076-VI, за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Згідно із частиною 2 статті 41 Закону №5076-VI рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.

Частиною 3 статті 41 Закону №5076-VI передбачено, що рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.

За приписами частини 1 статті 42 Закону №5076-VI адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи (частина 2 статті 42 Закону №5076-VI).

Окрім того, рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 №120 було затверджене Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (далі – Положення №120).

За приписами пункту 1 вказаного Положення воно розроблено відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Закону України «Про звернення громадян», Правил адвокатської етики, Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону та інших актів законодавства України і Національної асоціації адвокатів України, з метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів.

Відповідно до положень пунктів 2-3 Положення №120 дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознаки дисциплінарного проступку. Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише в порядку дисциплінарного провадження, з підстав вчинення ним дисциплінарного проступку, види якого передбачені статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно із пунктом 7 Положення №120 дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

Пунктом 9 Положення №120 визначено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Як передбачено пунктом 20 Положення №120, усі заяви (скарги) підлягають обов`язковому прийняттю без здійснення їх реєстрації. Заяви (скарги), що відповідають вимогам до заяви (скарги), підлягають обов`язковій реєстрації та розгляду.

Вимоги до заяви (скарги) викладені у пункті 14 Положення №120.

Заява (скарга), яка відповідає вимогам до заяви (скарги) і може мати наслідком дисциплінарну відповідальність адвоката, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати для перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката (пункт 21 Положення №120).

У пункті 31 Положення №120 зазначено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках. Під час прийняття рішення ніхто не має права перебувати в приміщенні, у якому приймається таке рішення («нарадча кімната»), крім складу дисциплінарної палати КДКА, який приймає таке рішення, Голови КДКА, який бере участь у засіданні палати, і працівників Секретаріату КДКА. Члени дисциплінарної палати КДКА, Голова КДКА, секретар КДКА та працівники Секретаріату КДКА не мають права розголошувати хід обговорення та прийняття рішення в приміщенні, у якому ухвалювалося таке рішення («таємниця нарадчої кімнати»). Виключенням з правила, встановленого у цій статті Положення, становить необхідність захисту Головою та членами дисциплінарної палати КДКА, Головою КДКА, секретарем КДКА і працівниками Секретаріату КДКА своїх прав та інтересів.

Згідно із пунктом 32 Положення №120 дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Відповідно до пункту 33 Положення №120 рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається засобами поштового зв`язку або електронною поштою, або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.

Пунктом 34 Положення №120 передбачено, що рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Строк на оскарження до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути поновлено за рішенням цієї Комісії згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску.

Відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ регламентовано приписами Закону України «Про адміністративну процедуру» (далі – Закон № 2073-IX).

Відповідно до частини 1 статті 1 вказаного Закону він регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.

У відповідності до частини 1 статті 3 Закон № 2073-IX адміністративна процедура визначається Конституцією України, цим Законом та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

При цьому за приписами частини 2 статті 3 Закон № 2073-IX законом можуть бути встановлені особливості адміністративного провадження для окремих категорій адміністративних справ.

На підставі системного аналізу наведених приписів Закону №5076-VI та Положення №120 апеляційний суд вважає, що такими детально унормовано спеціальну процедуру розгляду відповідних звернень зацікавлених осіб про притягнення адвоката, як особи із особливим статусом, до дисциплінарної відповідальності за наслідками їх розгляду з ухваленням відповідного рішення, а відтак процедура розгляду звернень осіб, передбачена Законом №2073-IX, не поширюється на спірні правовідносини.

З урахуванням наведеного доводи апелянта про недотримання КДКА Запорізької області вимог Закону № 2073-IX при розгляді його скарги на адвоката Сендецького В.Р. суд апеляційної інстанції вважає недоречними і до уваги не приймає.

Водночас апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції у тому, що виходячи із наведеного у скарзі ОСОБА_1 від 11.08.2025 та наданих адвокатом Сендецьким В.Р. пояснень КДКА Запорізької області не мала належних фактичних та правових підстав для висновку про наявність ознак дисциплінарного проступку у діях чи бездіяльності адвоката Сендецького В.Р. і оспорюване рішення від 01.12.2025 за №01/12-2025 про відмову у порушенні дисциплінарної справи щодо адвоката Сендецького В.Р. було ухвалене відповідачем у межах повноважень та виходячи із встановлених обставин справи.

Щодо доводів ОСОБА_1 про відсутності повноважень та компетенції КДКА Запорізької області з 2022 року суд апеляційної інстанції вважає слушною думку суду першої інстанції про те, що приписи частини 2 статті 50 Закону №5076-VI, якою передбачено 5-річний строк повноважень членів КДКА, не свідчать про автоматичну втрату повноважень у разі відсутності переобрання її складу, що відносено до виключної компетенції органів адвокатського самоврядування.

При цьому виходячи із положень пунктів 4, 6, 8 Положення про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №278 від 17.12.2013 (зі змінами), члени КДКА продовжують виконувати свої повноваження до моменту обрання нового складу комісії.

Водночас суд першої інстанції обґрунтовано зауважив, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, між суб?єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Водночас компетенційні спори виникають виключно в межах реалізації функцій публічно-правового характеру суб?єктами владних повноважень і правові висновки щодо порядку застосування відповідних норм права наведено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №915/478/18 та від 13.11.2019 у справі №826/3115/17, а також у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №826/16228/17 та від 19.09.2023 у справі №823/1090/18.

Разом із тим, оскільки позивач не є суб`єктом владних повноважень, тому він не наділений адміністративною процесуальною дієздатністю звертатися до суду з позов щодо визнання наявності чи відсутності повноважень у відповідача, що виключає можливість задоволення його позовних вимог у цій частині.

Окрім того, апеляційний суд підкреслює, що оскільки вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди безпосередньо випливають із вимог про визнання протиправним оспорюваного рішення відповідача, які визнані судом безпідставними, то у цій частині позов ОСОБА_1 також не може бути задоволений.

Згідно із приписами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відтак, на думку апеляційного суду, доводи, на які посилається скаржник у апеляційній скарзі, є надуманими і свідчать про переоцінку ним фактичних обставин справи на свою користь, довільне і неправильне трактування вимог діючого законодавства.

Доводи апелянта у частині протиправності ухвал суду першої інстанції про відмову у проведенні закритого судового засідання, про відмову у прийнятті зауважень на протокол судового засідання висновків суду першої інстанції по суті спору не спростовують та не створюють правових підстав для скасування оскаржуваного рішення суду.

Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 травня 2026 року у справі №300/8895/25 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач Т. В. Онишкевич

судді Л. Я. Гудим

В. Я. Качмар