Вирок від 21 вересня 2026 р. у справі №705/3904/16-к — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/3904/16-к

1-кп/705/23/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючої – судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

з участю: прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Макіївка, Донецької області, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, тимчасово не працюючого, розлученого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового слідства ОСОБА_4 , обвинувачується в тому, що він в серпні 2012 року, невстановлених досудовим розслідуванням точної дати та часу, перебуваючи в приміщенні управління Пенсійного фонду України в Центрально-Макіївському районі, яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Макіївка, Центрально-Макіївський район, вул. Калинівська, 19, діючи умисно та цілеспрямовано, з метою подальшого вчинення заволодіння грошовими коштами держави шляхом обману, подав до вищезазначеного управління, таким чином використав, завідомо підроблений документ, а саме довідку для підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видану ДВАТ «Шахта Радянська» ДПД ХК Макіїввугілля, на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка являється додатком №5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, згідно якої, даний громадянин працював на вищевказаному підприємстві в період часу з 22.08.1980 року по 30.04.1981 року, з 19.05.1981 року по 30.06.1997 року, хоча у вищевказаний період часу гр. ОСОБА_4 не проживав в м. Макіївка, Донецької області, та не працював на вищевказаному підприємстві, на підставі чого ОСОБА_4 було незаконно призначено пенсію за віком на пільгових умовах.

Після чого, продовжуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння грошовими коштами, які належать державі, ОСОБА_4 , діючи умисно та цілеспрямовано, переслідуючи корисливий мотив, в період часу з 21.08.2012 року по 30.09.2015 року, шляхом обману працівників органу Пенсійного фонду України, який полягав у повідомленні та подачі недостовірної інформації щодо свого місця роботи, незаконно перебуваючи на обліку в УПФУ в Центрально-Макіївському районі м. Макіївки Донецької області в період часу з 21.08.2012 року по 20.10.2014 року та УПФУ в Христинівському районі в період часу з 21.10.2014 року по 30.09.2015 року, незаконно отримав пенсію шляхом зарахування на банківський рахунок, а саме в серпні 2012 року в розмірі 2193,49 гривень, в вересні 2012 року в розмірі 6181,67 гривень, в жовтні 2012 року в розмірі 6181,67 гривень, в листопаді 2012 року в розмірі 6181,67 гривень, в грудні 2012 року в розмірі 6181,67 гривень, в січні 2013 року в розмірі 6181,67 гривень, в лютому 2013 року в розмірі 6181,67 гривень, в березні 2013 року в розмірі 6181,67 гривень, в квітні 2013 року в розмірі 6181,67 гривень, в травні 2013 року в розмірі 6181,67 гривень, в червні 2013 року в розмірі 6181,67 гривень, в липні 2013 року в розмірі 6181,67 гривень, в серпні 2013 року в розмірі 6181,67 гривень, в вересні 2013 року в розмірі 6181,67 гривень, в жовтні 2013 року в розмірі 6181,67 гривень, в листопаді 2013 року в розмірі 6181,67 гривень, в грудні 2013 року в розмірі 6181,67 гривень, в січні 2014 року в розмірі 6181,67 гривень, в лютому 2014 року в розмірі 6181,67 гривень, в березні 2014 року в розмірі 6181,67 гривень, в квітні 2014 року в розмірі 6193,06 гривень, в травні 2014 року в розмірі 6213,94 гривень, в червні 2014 року в розмірі 6246,20 гривень, в липні 2014 року в розмірі 6285,11 гривень, в серпні 2014 року в розмірі 6285,11 гривень, в вересні 2014 року в розмірі 6300,30 гривень, в жовтні 2014 року в розмірі 6300,30 гривень, в листопаді 2014 року в розмірі 6339,20 гривень, в грудні 2014 року в розмірі 6365,78 гривень, в січні 2015 року в розмірі 6365,78 гривень, в лютому 2015 року в розмірі 6365,78 гривень, в березні 2015 року в розмірі 6365,78 гривень, в квітні 2015 року в розмірі 6365,78 гривень, в травні 2015 року в розмірі 6365,78 гривень, в червні 2015 року в розмірі 6365,78 гривень, в липні 2015 року в розмірі 6365,78 гривень, в серпні 2015 року в розмірі 6365,78 гривень, в вересні 2015 року в розмірі 6365,78 гривень, в загальній сумі 233 466, 24 гривень, чим спричинив державі, в особі Пенсійного фонду України, матеріальну шкоду на вищевказану суму, яка являється великим розміром, так як більш ніж у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Таким чином ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 358 КК України, тобто, використання завідомо підробленого документу та ч.3 ст.190 КК України, тобто, таємне заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене у великих розмірах.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень відповідно до пред`явленого йому обвинувачення та цивільний позов не визнав.

Обвинувачений ОСОБА_4 під час допиту в суді показав, що в серпні 1980 року він влаштувався на роботу на шахту « Радянська ». На той час він проживав у м. Макіївка. У 1988 році він одружився та переїхав на проживання в м. Умань, так як дружина проживала в м. Умань, а навчалася в м. Макіївка. В армії він не служив, а навчався в Макіївському горному училищі. На шахті він відпрацював рік та попросився у відпустку, оскільки відпустки йому не дали, тому у травні 1981 року він звільнився, а в червні 1981 року знову пішов на роботу. Працював на тому ж місці – робочим очисного забою. Робочий день був з 8 по 15 год. Коли він проживав у м. Макіївка та працював кожен день, вихідні були по графіку, два дні в тиждень. Проживав та працював він так до 1988 року. Після одруження у вересні 1988 року він переїхав в м. Умань. Однак на шахті він продовжив працювати, перейшовши на вахтовий метод роботи ( два тижні працював, два тижні відпочивав ). Працював на шахті до 1997 року. В м. Умань також працевлаштувався фотографом в 1988 році. Графік роботи фотографом, коли хочеш, тоді виходиш, заробітна плата така: здаєш 300 грн., зарплата 150 грн. Працював він на виїзній фотографії. Так, як він в м. Умань нікого не знав, у нього роботи фактично не було. Робоче місце було на 6 поверсі ТОВ « Уманчанка ». Камеру видав бригадир і вона постійно була в нього. Там не важливо скільки днів ти працюєш, бо в кінці місяця головне здати гроші, від яких залежить зарплата ( ставки не було ). Були періоди, коли він не міг здати необхідну суму. Фотографом працював з 1988 по 1997рр. Роботи він міг поєднувати. До Макіївки їздив потягом Умань-Ясинувата. У 2012 році він звернувся до Макіївського пенсійного фонду для оформлення пенсії. Трудову книжку він не забирав, так як йому нараховували пенсію і необхідності її забирати не було. Відділ кадрів з шахти всі необхідні документи передали в Пенсійний фонд. В м. Макіївка він відкрив карточку в РайффайзенБанк Аваль для отримання пенсії. В 2012 році йому оформили пенсію. Тоді він переводив пенсію за місцем проживання. Він посварився з рідними в м. Умані, поїхав проживати до свата в м. Христинівка, тому туди перевів пенсію. Коли помирився з дружиною, тоді вирішив перевести пенсію на Уманський ПФ. З вересня 2015 року пенсію не виплачують, так як відкрили кримінальну справу.

Допитаний в судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_6 , показав, що в 2015 обвинуваченим було подано заяву до Управління пенсійного фонду в м. Умані та Уманського району для переведення пенсії з пенсійного фонду у Христинівському районі. Було припущення, що дана особа не може бути пенсіонером по пільгових списках №1, тому були оформлені документи та направлено до прокуратури м. Умані. Дане припущення виникло в працівників, які розглядали документи обвинуваченого про переведення пенсії і вони знали, що обвинувачений працював в м. Умані фотографом та не міг працювати в м. Макіївка на шахті. Прокуратурою було виявлено незаконне отримання обвинуваченим пенсії, тому державі були заподіяні збитки, які на даний час не відшкодовані.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , яка працює заступником начальника відділу з питань призначення та перерахунку пенсії, показала, що в 2016 році ОСОБА_4 написав заяву щодо переведення і виплати пенсії з Христинівського району. Коли надійшла пенсійна справа, то по фотографії в паспорті впізнали, що ця особа працювала фотографом в м. Умані. Первинна пенсійна справа приходить в електронному вигляді, де містився протокол, копія паспорта, заява про переведення, самих довідок не було. Коли викликали ОСОБА_4 , то він не міг пояснити, де він працював, йому було запропоновано написати на листочку, де він служив та працював, на що отримали відмову. Первинну справу було сформовано в м. Макіївка. Електронна справа формується за документами про стаж і заробітну плату, заяви про призначення пенсії. Запити на не підконтрольну територію вони зробити не могли.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , показав, що він працював директором ТОВ « Уманчанка » та приймав на роботу ОСОБА_4 фотографом. Були фотографи стаціонарні та виїзні. ОСОБА_4 працював з 1987 по 1995 р.р. фотографом. Робочий час виїзного фотографа не лімітований, він працював, як на місці робочому так і на виїзді. У ОСОБА_4 було робоче місце, план він доводив, заробітна плата виплачувалася від виручки. В 1989 році він також приймав на роботу дружину ОСОБА_4 .. Не відомо чи ОСОБА_4 працював ще десь. ОСОБА_4 бачив кожен день на роботі. Він кожного місяця підписував табель і міг бачити, коли ОСОБА_4 не було на роботі. ОСОБА_4 міг працювати і у вихідні дні.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , показала, що працювала у відділі відрахувань управління пенсійного фонду Христинівського району. Вони направляли електронний запит на пенсійну справу, але так як там проходять бойові дії, їм направили пенсійну справу в електронному вигляді. Пенсію ними було призначено за місцем проживання ОСОБА_4 .. ОСОБА_4 звернувся з паспортом та довідкою, що він являється внутрішньо переміщеною особою в с. Верхнячка Христинівського району і просив витребувати пенсійну справу. Пенсія була призначена пільгова, як шахтарю. Рішення про призначення пенсії приймалося за місцем його проживання. Отримує пенсію з 2012 року. В жовтні 2014 року він звернувся до них, як внутрішньо переміщена особа. В подальшому в 2015 році надійшов запит з Уманського пенсійного фонду і справа була направлена туди. Довідка про внутрішнє переміщення перевірялася управлінням праці.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав, що ОСОБА_4 знає років 35, перебуває з ним у дружніх відносинах. Свідок зазначив, що в нього у 1991 році народився син, час був важкий, він шукав роботу. На початку літа 1991 року зустрів ОСОБА_11 та останній розповів, що працює на шахті вахтовим методом. Він вирішив теж поїхати туди на роботу. Десь через два тижні ОСОБА_4 повідомив, що запитав та можна влаштувати його також на роботу. Приїхав, ОСОБА_4 завів його у відділ кадрів, він пройшов медичний огляд та приступив до роботи. Однак зміг пропрацювати лише тиждень. Цей тиждень він працював з ОСОБА_12 , спускалися в шахту, він його вчив. Шахта « Радянська » в м. Макіївка, Донецької області. Туди можна було доїхати потягом з м. Христинівка, який ішов на Ясинувату. Як повідомив ОСОБА_4 на шахті платили 600-800 руб. в місяць. Підтверджень, що він працював тиждень не має, оскільки він працював на випробувальному терміні. За тиждень йому заплатили половину, десь 300 руб. Проживав у гуртожитку, не з ОСОБА_4 , у останнього було своє житло. В м. Умань вони поверталися разом, як відпрацювали тиждень.

На підтвердження обґрунтованості позиції обвинувачення, судом були дослідженні та оголошені в судовому засіданні наступні докази, надані органами досудового слідства:

- копія талону зняття з реєстраційного обліку за місцем проживання, в якому вказано: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження: Донецька область м. Макіївка; був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; вибув 31.08.2012 в м. Макіївка Донецької області ( а.с. 216 т.2 );

- відповідь військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.02.2016, згідно якої повідомлено, що ОСОБА_4 , 1962 р.н., перебував на обліку Уманського ОМВК з 28.09.1988, 15.01.2007 виключений з обліку по досягненню граничного віку перебування в запасі ( а.с. 218 -219 т.2 );

- наказ №103-К від 11.10.1988 про прийняття ОСОБА_4 фотографом 5 розряду Фірми побутові послуги « Уманчанка » з 11.10.1988 ( а.с.221 т.2 );

- наказ №12-К від 01.02.1995 про звільнення ОСОБА_4 з роботи ( а.с. 222 т.2 );

- особова карточка на ОСОБА_4 ( а.с. 224 т.2 );

- лист ТОВ « Уманчанка » від 09.02.2016 про те, що ОСОБА_4 за період роботи в ТОВ « Уманчанка » було нараховано заробітну плату відповідно зданої до каси підприємства готівки за надані послуги та що він дійсно отримував нараховану йому заробітну плату в ТОВ « Уманчанка » за період з 01.11.1998 по 01.02.1995 згідно відомостей про нарахування заробітної плати ( а.с. 275 т.2 )

- протокол огляду предметів від 10.02.2016 згідно якого предметом огляду являється належним чином завірені копії відомостей про нарахування заробітної плати ОСОБА_4 в кількості 48 листів наданих директором ТОВ « Уманчанка » ОСОБА_8 від 09.02.2016. Нарахована та отримана заробітна плата відображена в копіях книг: книга №3 за період з 01.11.1988 по 31.12.1988; книга №3 за період з 01.01.1989 по 31.12.1989; книга №3 за період з 01.01.1990 по 31.12.1990; книга №3 за період з 01.01.1991 по 31.12.1991; книга №3 за період з 01.01.1992 по 31.12.1992; книга №4 за період з 01.01.1993 по 31.12.1993; книга №4 за період з 01.01.1994 по 31.12.1994; книга №4 за період з 01.01.1995 по 01.02.1995 ( а.с. 226 т.2 );

- Лист Управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області від 20.01.2016, в якому зазначено, що пенсійна справа ОСОБА_4 не поставлена на облік, в зв`язку з невідповідністю періодів роботи згідно електронної пенсійної справи та довідок, зібраних управлінням. ОСОБА_4 за період з 21.08.2012 по 30.09.2015 виплачена пенсія в сумі 230915,29 грн. ( а.с.233 т.2 );

- розпорядження 110 від 21.10.2014 про призначення пенсії ОСОБА_4 за віком, з урахуванням стажу шахтаря та довідка розрахунок заробітної плати ( а.с. 235, 236 т.2 );

- заява ОСОБА_4 про витребування пенсійної справи від 08.10.2014 ( а.с. 237 т.2 );

- копія паспорта ОСОБА_4 , згідно якого місце народження та реєстрація місця проживання зазначено м. Макіївка Донецької області ( а.с. 238т.2 )

- відомості з Центральної бази даних одержувачів пенсій від 08.10.2014, згідно яких ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував на обліку в УПФУ в Центрально-Міському районі м. Макіївки, шифр пенсії 103, дата останнього нарахування 04.08.2014 ( а.с. 240 т.2

- документи стосовно призначення та виплати пенсії ОСОБА_4 ( а.с. 241-249 т.2 );

- документи стосовно передачі пенсійної справи з УПФ України в Христинівському районі до УПФ України в м. Умань та Уманському районі ( а.с. 250-251 т.2 )

- відомості заробітної плати ОСОБА_13 фотографом в ТОВ « Уманчанка » ( а.с.1 -48 т.2 );

- архівна довідка від 13.01.2016 про те, що ОСОБА_4 , був прийнятий з 11.10.1988 в фірму побутові послуги « Уманчанка » на посаду фотографа 5 розряду в фотографію №2, згідно наказу №103-к від 11 жовтня 1988 року та звільнений 01.02.1995 по п.5 ст.36 КЗпПУ ( а.с. 68 – 69 т.3 );

- протокол огляду предметів від 25.02.2016, згідно якого оглядалася належним чином завірена копія пенсійної справи на ОСОБА_4 , надана УПФУ в м. Умані та Уманському районі ( а.с. 72-73 т.3 );

- довідки видані на ім`я ОСОБА_4 , про те що він з 01.07.2014 до 30.09.2015 перебував на обліку в Управлінні ПФУ в Христинівському районі та отримував пенсію за віком за списком №1/ при повному пільговому стажі/ ( а.с.79-80 т.3 ).

Під час судового розгляду сторонам відповідно до ст. 22 КПК України забезпечено право щодо змагальності та свободи, в подані ними своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст.ст.91,92 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК покладається на слідчого, прокурора та встановлених КПК України випадках - потерпілого. З врахуванням того, що стороною обвинувачення не зібрано достатньо незаперечних доказів, які б у своїй сукупності доводили вчинення обвинуваченим інкримінованого йому кримінальних правопорушень поза розумними сумнівами, суд дійшов висновку про недоведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.358, ч.3 ст.190 КК України.

До такого висновку суд прийшов виходячи із наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.358, ч.3 ст.190 КК України. За версією сторони обвинувачення, обвинувачений не проживав та не працював у м. Макіївка Донецької області, подав підроблену довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видану ДВАТ « Шахта Радянська » ДПД ХК Макіїввугілля, на підставі якої йому було призначено пенсію, чим заволодів грошовими коштами шляхом обману.

Разом з тим, під час судового розгляду не здобуто належних, допустимих та достатніх доказів того, що обвинувачений у вказаний період фактично не працював на підприємстві в м. Макіївка. Наявні у матеріалах справи докази свідчать про те, що у відповідний період він проживав та працював фотографом у м. Умань, однак ці обставини самі по собі не виключають можливості його працевлаштування в іншому населеному пункті.

Крім того, стороною обвинувачення не надано доказів підроблення довідки про працевлаштування, зокрема відсутній висновок експерта щодо її фальсифікації, не встановлено особу, яка нібито здійснила підроблення, а також не доведено, що обвинувачений усвідомлював недостовірність зазначених у документі відомостей.

За таких обставин суд дійшов висновку, що обвинувачення ґрунтується на припущеннях, а вина особи у вчиненні інкримінованих правопорушень не доведена поза розумним сумнівом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За правилами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Таким чином, провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримавшись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримавшись принципу диспозитивності, тобто діючи виключно у межах своїх повноважень та компетенції, вирішивши у вказаному кримінальному провадженні лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень, зберігаючи при цьому об`єктивність і неупередженість та створивши при цьому необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання ними процесуальних обов`язків, суд дійшов висновку про необхідність відповідно до п. 1 ч. 1 ст.373 КПК України ухвалення у даному кримінальному провадженні виправдувального вироку у зв`язку із тим, що стороною обвинувачення не доведено, що вчинені кримінальні правопорушення, в яких обвинувачується ОСОБА_4 .

У зв`язку з винесенням виправдувального вироку, цивільний позов задоволенню не підлягає.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України.

На підставі наведеного вище, керуючись статтями 369-371, 373, 374, 377 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.4 ст.358 та ч.3 ст.190 КК України та виправдати згідно п.1 ч.1 ст. 373 КПК України, оскільки не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа.

В задоволенні цивільного позову – відмовити.

Речові докази: завірені копії відомостей про отримання заробітної плати ОСОБА_4 , завірена копія пенсійної справи ОСОБА_4 – залишити при матеріалах справи.

Арешт майна ОСОБА_4 накладений ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 15.04.2016 – скасувати.

Вирок може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1