Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №705/3738/26 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/3738/26

2/705/3221/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Душин О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, та просить стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання спільних дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно до досягнення дітьми повноліття.

В обґрунтування позову зазначила, що 30 квітня 2010 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було укладений шлюб, який зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану по місті Умані Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області, актовий запис № 155.

За час перебування у шлюбі, подружжя має спільних дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач вказує, що у зв`язку з тим, що спільне життя не склалося, рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23 вересня 2025 року шлюб розірвано (справа № 705/1770/25). Діти проживають з позивачем та перебувають на утриманні позивача, відповідач не приймає участі у вихованні та утриманні спільних дітей.

Позивач зазначає, що після припинення шлюбних відносин, сторони не дійшли згоди щодо порядку та розміру участі відповідача у матеріальному забезпеченні дітей.

У зв`язку з тим, що між позивачем та відповідачем не було досягнуто домовленості щодо способу та розміру утримання спільних неповнолітніх дітей позивач звернулася до суду.

2. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 08 липня 2026 було відкрите провадження у даній справі, а також

роз`яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі.

Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачу копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками було надіслано 09.07.2026 року рекомендованим повідомленням та у відповідності до п. 4 ч. 8 ст.128 ЦПК України відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи.

14 липня 2026 року через систему «Електронний суд» відповідач надіслав до суду клопотання про направлення матеріалів справи № 705/3738/26 до Верховного Суду України для визначення підсудності.

Ухвалою судді від 15 липня 2026 року було відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про направлення матеріалів цивільної справи № 705/3738/26 до Верховного Суду України для визначення підсудності.

17 липня 2026 року через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою судді від 22 липня 2026 року було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

21 липня 2026 до суду від відповідача ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просить відмовити у задоволенні позову. Також відповідач просить при визначенні розміру аліментів врахувати його тяжке матеріальне становище, статус інваліда ІІ групи, повну непрацездатність та необхідність витрат на операцію на очах та лікування розсіяного склерозу та встановити аліменти у мінімальному розмірі, передбаченому законом для непрацездатних осіб.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що після початку війни в України 24.02.2022 року, за гуманітарною програмою U4U, 3 жовтня 2022 року відповідач та позивач і двоє їхніх дітей прибули в США. З часу прибуття в США і до цього часу вони постійно, без виїздно проживають в США. До кінця 2025 року позивач та відповідач проживали спільно, допоки позивачка не знайшла собі іншого чоловіка, з яким проживає до цього часу. Відповідачу випадково стало відомо, що позивачка ще у травні 2025 року подала до суду позов про розірвання шлюбу, в якому так само вказала неправдиве місце проживання. Тому шлюб 23 вересня 2025 року було розірвано Уманським судом. 19.09.2023 року позивачка по справі отримали водійські посвідчення (Driver License) в штаті Техас США, в яких чітко вказана адреса реєстрації та проживання позивачки, а саме: Tomasievych Svitlana 404 CORRAL DE TIERRA DR UNIT 201 ROUND ROCK, TX 78664-6282. Неповнолітні діти навчаються в школі, що також підтверджує місце проживання позивачки у США, а не в Україні, як то неправдиво вказано у позові. Отже, дійсне місце реєстрації і фактичного проживання у сторін справи є Штат Техас США з 03.10.2022 року. За адресою АДРЕСА_1 , ні відповідач, ні позивачка з 3 жовтня 2022 року і по теперішній час не проживають, рідні також не проживають, що є суттєвою обставиною для розгляду справи. Переїзд та проживання у США також підтверджується відміткою поставленою у паспортах громадянина України для виїзду за кордон у США (гуманітарний пароль). Відповідач зазначає, що позивачка приховала від суду, що він є тяжкохворою людиною та непрацездатним. З 2014 року у відповідача діагнозовано розсіяний склероз. 14.06.2017 року Обласним МСЕК №1 м. Черкаси відповідачу встановлено ІІ групу інвалідності. Це підтверджується Довідкою до акту огляду МСЕК № 543031 від 14.06.2017, яка є у матеріалах справи. 27.07.2022 року мені видано Довічно пенсійне посвідчення інваліда 2 групи Загального захворювання, серії НОМЕР_3 , та призначено мінімальну пенсію по інвалідності 2595,00 грн. Згідно з медичним висновком клініки Multiple Sclerosis & Neuroimmunology (Техас, США) від 04.12.2025 р. (лікар Alexandra Rossi), у відповідача діагностовано вторинно прогресуючий розсіянний склероз (SPMS). Через хворобу відповідач має серйозні порушення ходи, координації та мовлення. У медичній карті офіційно зафіксовано статус: «Are you currently employed? – No» (Не працездатний ) через об`єктивну неможливість працювати. Крім того, на тлі ускладнень хвороби у відповідача критично погіршився зір, діагностовано двобічну між`ядерну офтальмоплегію (Bilateral internuclear ophthalmoplegia) та косоокість (Exotropia). Наразі відповідач проходить підготовку та переніс кілька етапів хірургічного втручання (заплановано операцію strabismus surgery у Dell Children's), через що практично не може бачити та самостійно користуватися електронними пристроями. В Україні у відповідача є подарована його батьком нерухомість у вигляді спільної частки житлового будинку, і будь-які обмеження чи позбавлення відповідача цієї частки, порушать його конституційні права та позбавить відповідача можливості повернутися в Україну.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просити суд про встановлення 1/3 частки від доходу (пенсії), яку йому призначено довічно.

Інших заяв, клопотань від учасників справи до суду не надходило.

3. Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми

права, які застосовував суд, мотиви та висновки суду.

Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 30 квітня 2010 року. Прізвище після реєстрації шлюбу: чоловіка – ОСОБА_6 , дружини – ОСОБА_6 .Зазначене підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 , виданим 30 квітня 2010 року, актовий запис № 155.

Від шлюбу сторони мають дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , його батьками вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 . Його батьками вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Позивач вказує, що діти повністю перебувають на її утриманні, тому вважає, що сума, яка відшкодує половину необхідних витрат по утриманню дітей становить 1/3 частину від заробітку (доходу) відповідача.

Статтею 180 Сімейного кодексу України (далі СК України) передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Як зазначено в ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Положеннями ст. 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 СК України. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як батька, так і матері, причому обов`язком особистим, індивідуальним, який не залежить від віку батьків. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не звільняє їх від обов`язків щодо дітей. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток.

Виконання передбачених ст. 150 СК України обов`язків батьків щодо виховання та розвитку дитини пов`язане з належним утриманням дитини, від якого залежить забезпечення умов для розвитку дитини здоровою як фізично, так і духовно. Тому визначений на законодавчому рівні прожитковий мінімум для дитини певного віку має забезпечуватись насамперед батьками дитини.

При визначені розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, суд враховує те, що відповідач є працездатною особою та ним не було надано доказів, які б свідчили про неможливість надавати матеріальну допомогу на утримання дітей, тому, виходячи з принципу справедливості та розумності та з урахуванням потреб дітей та можливостей відповідача, враховуючи вимоги ст. 182 СК України, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги та визначити до сплати відповідачем на користь позивача аліменти у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно. Даний розмір аліментів суд вважає достатнім та таким, що відповідатиме інтересам дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно з нормою ч. 2 ст. 191 СК України аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.

Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позивач була звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду з позовною заявою, судовий збір відповідно до вимог статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Дослідивши матеріали справи, надану ОСОБА_2 до суду копію пенсійного посвідчення інваліда 2 групи серії НОМЕР_3 , виданого 27.07.2022 (термін дії довічно), суд приходить до висновку про те, що оскільки ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи, тому в силу наведеної вище норми закону його слід звільнити від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.19, 81, 89, 141,258, 259, 263-265, 274, 279, 430 ЦПК України, п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , аліменти в розмірі 1/3 (однієї третьої) частини з усіх видів доходу (заробітку) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви, тобто з 29 травня 2026 року, і до досягнення старшою дитиною повноліття, після чого стягувати аліменти в розмірі 1/4 усіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , повноліття.

Допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручена у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складене 22 вересня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суддя О.В. Душин