Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №705/3673/26 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/3673/26

2/705/3184/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Л.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 427728188 від 07.12.2024 в формі електронного документа з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора AJSC-9463, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у сумі 5000,00 гривень.

ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" свої зобов`язання виконав у повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти у сумі 5000,00 грн. Оскільки відповідач не виконав умови кредитного договору, то його заборгованість становить 12991,00 грн.

11.02.2025 між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № МВ-ТП/21, згідно умов якого право вимоги перейшло до останнього.

30.09.2025 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та позивач уклали договір факторингу №30/0925-01, згідно умов якого, позивач ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набув права грошової вимоги до відповідача.

Ухвалою суду від 04.06.2026 у справі відкрите спрощене позовне провадження, а також роз`яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Копію ухвали про відкриття провадження направлено відповідачу за місцем її реєстрації, рекомендоване повідомлення вручено не було та повернуто до суду з відміткою, зробленою поштовим відділенням «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження №12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18.

Станом на дату розгляду справи відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 427728188 від 07.12.2024 в формі електронного документа з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора AJSC-946. Сума кредиту – 5000,00 грн.; дисконтний період – 30 днів; строк кредиту – 1826 днів; кінцева дата повернення – 06.01.2030; базова процентна ставка 0,98 % в день від суми залишку Кредиту. За період з наступного дня після 06.01.2025 р. проценти нараховуються за ставкою 357,70 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 0,98 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним – Індивідуальна процента ставка. Зобов`язання за кредитним договором настало після перерахування Товариством суми кредиту на платіжну картку відповідача, реквізити якої він зазначив під час укладання договору кредитної лінії № 427728188 від 07.12.2024.

На виконання умов договору № 427728188 від 07.12.2024 року, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перерахувало 07.12.2024 року грошові кошти в сумі 5000,00 грн. на банківську карту ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , що підтверджується копією платіжного доручення від 07.12.2024 № f4ba7088-35dc-4553-986f-a457185347c3.

Оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання з повернення коштів, то загальна заборгованість ОСОБА_1 станом на день звернення із позовом становить 12911,00 грн., з яких: 5000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 7741,00 грн. - заборгованість по процентах; 250,00 грн. – заборгованість за комісією.

11.02.2025 між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № МВ-ТП/21. Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги № Б/Н від 11.02.2025, до договору факторингу № МВ-ТП/21 від 11.02.2025, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» отримало право вимоги до відповідача на суму 10984,00 грн.

05.07.2025 року за вихідним № ТП/427728188 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» надіслав ОСОБА_1 повідомлення про дострокове розірвання договору.

30.09.2025 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №30/0925-01. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 2 від 30.09.2025 року до договору факторингу №30/0925-01 від 30.09.2025 від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до відповідача на суму 15491,00 грн., що підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру прав вимоги №2 від 30.09.2025 за Договором факторингу №30/0925-01 від 30.09.2025 року.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюється згідно з графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Враховуючи положення частини 1 статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. В силу статті 12 цього Закону одним з варіантів електронного підпису у сфері електронної комерції є нанесення електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно зі статтею 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судова практика у кредитних правовідносинах, стягненні заборгованості за кредитними договорами наразі дотримується позиції необхідності наявності доказів щодо передачі кредитором грошових коштів боржнику. Обов`язковою умовою для прийняття позитивного для кредитора рішення є надання останнім документу, який підтверджує вказаний факт.

Позиція ВС/КЦС у справі № 278/2177/15-ц від 17 грудня 2021 року викладена таким чином: «Заборгованість за кредитом та її розмір має доводитись первинними касовими документами, наприклад виписками за картковими рахунками за кредитним договором».

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підтвердження виконання обов`язку кредитора ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» щодо перерахування відповідачу кредитних коштів у сумі 5 000 грн. позивачем надано довідку ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» про прийняття до виконання платіжної інструкції відповідно до умов договору № 427728188 про переказ коштів від 07.12.2024. Платіж був виконаний 07.12.2024 р. Однак суд не приймає його як належний доказ на підтвердження факту передання грошей відповідачу з огляду на те, що договір кредитної лінії, довідку про зарахування коштів та платіжне доручення від 07.12.2024 року не містить жодних відомостей про те, що саме на цей номер банківської картки були перераховані кредитні кошти. Матеріали справи не містять доказів належності відповідачу вказаної банківської картки.

Жодних інших відомостей щодо проведеної кредитором ідентифікації особи позичальника при наданні кредитних коштів не надано.

Із розрахунку заборгованості наданого позивачем вбачається, що заборгованість за кредитним договором № 427728188 від 07.12.2024 року, складає 12911,00 грн., з яких: 5000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 7741,00 грн. - заборгованість по процентах; 250,00 грн. – заборгованість за комісією.

Крім того, ухвалою Уманського міськрайонного суду від 04.06.2026 року було витребувано від АТ «Універсал Банк» інформацію, чи зарахувалась грошова сума в розмірі 5000 грн. 07.12.2024 до 12.12.2024 на картковий рахунок з номером банківської картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

08 червня 2026 року на виконання вищевказаної ухвали від АТ «Універсал Банк» до суду надійшла інформація, з якої судом встановлено, що АТ «Універсал Банк» не було емітовано платіжних карт на ім`я ОСОБА_1

11.06.2026 р. ухвалою Уманського міськрайонного суду було витребувано з АТ «Універсал Банк» інформацію, про факт зарахування коштів: зарахування на платіжну Карту (маска Карти) 4441-11ХХ-ХХХХ-6347 за період від 07.12.2024 до 12.12.2024 в сумі 5000,00 грн. та інформацію щодо особи, якій належить картковий рахунок: марка Картки: 4441-11ХХ-ХХХХ-6347.

12 червня 2026 року від АТ «Універсал Банк» до суду надійшла інформація, згідно якої ідентифікацію власника картки № НОМЕР_3 , як клієнта банку не виконано.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду 16.06.2026 року було витребувано з АТ «Райффайзен Банк» інформацію про надання повного номеру рахунку маска-картки № НОМЕР_3 , що використовувався при укладені Кредитного Договору №427728188 від 07.12.2024; інформацію щодо особи, якій належить картковий рахунок - маска карти № НОМЕР_3 , зокрема: прізвище, ім`я, по батькові, паспорті дані, РНОКПП власника, дату відкриття карткового рахунку, дату закриття рахунку.

03 липня 2026 року на виконання ухвали від АТ «Райффайзен Банк» до суду надійшла відповідь, в якій вказано, що за даними не повного номеру банківської картки НОМЕР_3 – не можливо ідентифікувати по програмних забезпеченнях та встановити клієнта банку.

Позиція Верховного Суду викладена в Постанові від 29 січня 2020 року по справі № 755/18920/18: «Наданий банком розрахунок заборгованості, як доказ існування між сторонами кредитних правовідносин, наявності заборгованості та її розмір, сам по собі не є належним та допустимим доказом укладення кредитного договору та наявності заборгованості за ним договором, оскільки будь-яких доказів перерахування кредитних коштів на картку чи на рахунок відповідача, позивачем не надано».

Крім того, як зауважив Верховний Суд у постанові від 25.05.2022 у справі №645/59/16-ц, належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Доказами, які можуть підтвердити наявність або відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені згідно норм статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та п. 2.1.1 Постанови Національного банку України «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України» від 30.12.1998 №566.

Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Згідно з пунктом 57 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, що затверджений Постановою Правління НБУ від 04.07.2018 №75 інформація, що міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).

Пунктом 60 Положення визначено, що клієнтські рахунки та рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. Банк забезпечує ведення синтетичного обліку за допомогою рахунків II, III, IV порядків Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 11.09.2017 №89 (зі змінами). Детальна інформація про кожного контрагента та кожну операцію фіксується на рівні аналітичного обліку на аналітичних рахунках. Аналітичні рахунки повинні містити обов`язкові параметри, визначені нормативно-правовими актами Національного банку України. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожними відповідним рахункам синтетичного обліку.

Згідно з пунктом 61 Положення форма клієнтських рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Клієнтські рахунки та виписки з них мають містити такі обов`язкові реквізити: 1) номер клієнтського рахунку; 2) дату здійснення останньої (попередньої) операції; 3) дату здійснення поточної операції; 4) код Єдиного ідентифікатора Національного банку України (далі - ID НБУ) банку, у якому відкрито рахунок; 5) код валюти; 6) сума вхідного залишку за рахунком; 7) код ID НБУ банку-кореспондента; 8) номер рахунку кореспондента; 9) номер документа; 10) суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); 11) сума оборотів за дебетом та кредитом рахунку; 12) суму вихідного залишку.

У пункті 62 Положення встановлено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Таким чином, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Отже саме виписка по рахунку є належним доказом підтвердження видачі кредиту. Позивач не надав виписок за рахунками відповідача, а також платіжних інструкцій або квитанцій, які б підтверджували зарахування коштів за кредитом на рахунки відповідача.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на наведене суд вважає факт отримання грошових коштів відповідачем за вказаним в позові договором позики недоведеним, а отже в задоволенні позовних вимог належить відмовити в повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позову позивачу відмовлено у повному обсязі, судовий збір до стягнення з відповідача не підлягає.

Керуючись статтями 6-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 274-279, 352 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в 30-денний строк з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано

Суддя Леся Сергіївна Годік