Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №145/1268/26 — Тиврівський районний суд Вінницької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2026 р. с-ще Тиврів 145/1268/26

2/145/1177/2026

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іванця В. Д. ,

за участю секретаря Урсуляк Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Андрушко Л.О, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Позивачка обґрунтовує свої вимоги тим, вона та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 15.09.2012 по 14.01.2025, який було розірвано рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 12.12.2024.

У шлюбі у них народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільний син має інвалідність підгрупи "А" встановлену з 2019 року, діагноз: F-84.0, F-80.1 підгрупа "А".

Висновком про повторну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи від 03.10.2025 встановлено, що ОСОБА_4 володіє основними навичками: ходьба, біг, рівень фізичного розвитку дисгармонійний, не відповідає віковим особливостям, мовленнєві засоби спілкування не відповідають віку дитини, пізнавальний інтерес не стійкий, інтелектуальні процеси знижені, розвинені нерівномірно, самостійно на предметах не зосереджується, прояви волі сформовані не достатньо.

Після розірвання шлюбу спільний син сторін, залишився проживати з нею та перебуває на її утриманні.

За час їх спільного проживання відповідач офіційно ніде не працював, сім`ю матеріально не забезпечував, а єдиним джерелом доходу фактично була матеріальна допомога на дитину.

Відповідач, розуміючи потребу сина у постійній реабілітації, соціалізації, нагляді лікарів, заняттях з корекційними педагогом, психологом, логопедом не виявляє бажання спілкуватися з сином, життям та здоров`ям його не цікавиться, не забезпечує його матеріально, матеріальну допомогу надавати відмовляється. У зв`язку з чим вона звернулася до Тиврівського районного суду із заявою про стягнення аліментів.

20.10.2025 судовим наказом Тиврівського районного суду Вінницької області вирішено стягувати із ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частки всіх видів його доходу, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 15.10.2025 і до досягнення дитиною повноліття.

22.10.2025 державним виконавцем Тиврівського відділу ДВС у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження № 79416137 з виконання вказаного судового наказу.

З часу винесення судового наказу відповідач жодного разу не сплачував аліменти на утримання сина.

У результаті несплати аліментів у ОСОБА_3 утворилась заборгованість, сукупний розмір якої, станом на 02.07.2026, становить 54433,50 грн.

Враховуючи значну суму заборгованості зі сплати аліментів, яка виникла з вини відповідача, у неї виникло право на стягнення з нього неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Надає наступний розрахунок заборгованості:

- листопад 2025 року: 5684,25 (сума аліментів) х 1% х 242 (дні прострочення) = 13755,88 грн;

- грудень 2025 року: 6649,50 (сума аліментів) х 1% х 212 (дні прострочення) = 14096,94 грн;

- січень 2026 року: 6066,00 (сума аліментів) х 1% х 181 (дні прострочення )= 10979, 46 грн;

- лютий 2026 року: 6066,00 (сума аліментів) х 1% х 150 (дні прострочення) = 9099,00 грн;

- березень 2026 року: 6066,00 (сума аліментів)* 1% * 122 (дні прострочення)= 7400,52 грн;

- квітень 2026: 6066,00 (сума аліментів) х 1% х 91 (дні прострочення) = 5520,06 грн;

- травень 2026: 6066,00 (сума аліментів) х 1% х 61 (дні прострочення) = 3700,26 грн;

- червень 2026: 6066,00 (сума аліментів) х 1% х 30 (дні прострочення) = 1819,80 грн.

Загальна сума пені за весь період стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, а саме з 01.11.2025 по 30.06.2026, яка утворилася з вини відповідача, становить 66371,92 грн.

Оскільки законодавець обмежив розмір неустойки (пені), що підлягає до стягнення, та визначив, що такий не повинен перевищувати 100% розміру заборгованості, враховуючи те, що сума неустойки (пені), за порушення ОСОБА_3 аліментних зобов`язань перед нею становить 66371,92 грн, тобто перевищує 100% заборгованості по даному аліментному зобов`язанню, тому вона бажає стягнути з відповідача неустойку (пеню) в межах наявної заборгованості по аліментах, тобто 54433,50 грн.

Просить стягнути з ОСОБА_3 на її користь пеню за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 15.10.2025 по 30.06.2026 в розмірі 54433,50 грн.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 21.07.2026 справу прийнято до свого провадження суддею Іванцем В.Д. та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім цього, відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_3 про розгляд справи був належно повідомлений в силу приписів п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, відзиву до суду не подав. Так, згідно з відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру № 3053638 від 20.07.2026 ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . На зазначену адресу рекомендованим листом скеровано копію ухвали Тиврівського районного суду Вінницької області про відкриття провадження у справі. Рекомендоване поштове відправлення до суду повернулось 31.07.2026, із відміткою - "Адресат відсутній".

Разом з тим, представник відповідача ОСОБА_5 копію ухвали про відкриття провадження у справі, позовну заяву із додатками, отримала особисто в приміщенні суду, що стверджується розпискою (а.с.32-34).

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

08.09.2026 представник позивача ОСОБА_2 подала до суду заяву про стягнення понесених судових витрат, у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Інших заяв та клопотань до суду не надходило.

Оскільки Тиврівським районним судом Вінницької області не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.

У зв`язку з тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, дійшов такого висновку.

Судом установлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 24.10.2013 (а.с.12), який після розірвання шлюбу залишився проживати з позивачем за адресою: АДРЕСА_2 , що стверджується відомістю про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб виданою Гніванською міською радою від 20.05.2026 № 09-24/529 (а.с.11) та перебуває на її утриманні.

Шлюб між сторонами було розірвано на підставі рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 12.12.2024, цивільна справа № 145/1554/24 (а.с.18-19).

Судовим наказом Тиврівського районного суду Вінницької області від 20.10.2025, цивільна справа № 145/1483/25, на утримання дитини з відповідача стягнуті аліменти у розмірі 1/4 частки від усіх його доходів до досягнення сином повноліття (а.с.20).

Відповідач свої аліментні зобов`язання не виконував, у зв`язку з чим утворився борг станом на 02.07.2026 в сумі 54433,50 грн, що стверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів виданим Тиврівським відділом державної виконавчої служби у Вінницькому району Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (а.с.21).

Позивачка, посилаючись на частину першу статті 196 СК України, обґрунтовує право на стягнення неустойки (пені) за кожен день прострочення сплати аліментів у розмірі 1% від несплаченої суми, проте не більше 100% заборгованості.

Доказів поважності причин несвоєчасної сплати, неможливості сплати через стан здоров`я чи інших обставин, які могли б бути враховані судом, відповідачем не надано.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що відповідач не підтвердив наявності об`єктивних перешкод для сплати аліментів у відповідні місяці, не надав доказів, які б підтверджували неможливість виконання зобов`язань, що свідчить про наявність презумпції його вини у виникненні заборгованості.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

Порядок обчислення заборгованості і розмір заборгованості не оспорений сторонами.

Станом на день розгляду справи заборгованість по аліментам частково сплачена, а саме: 01.07.2026 у розмірі 6000,00 грн (а.с.41); 24.07.2026 у розмірі 6066,00 грн (а.с.40); 07.08.2026 у розмірі 6000,00 грн (а.с.40); 25.08.2026 у розмірі 6066,00 грн (а.с.41), однак пеня за період з листопада 2025 року по червень 2026 року - залишається не погашеною.

Правовідносини між сторонами виникли з приводу обов`язку батька утримувати дитину та його виконання, тому при вирішенні спору суд застосовує відповідні норми СК України.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Частиною 1 статті 196 СК України визначено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Статтею 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідним є існування одночасно таких умов:

- наявність заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України;

- винні дії особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.

Верховний Суд в постанові від 14.12.2020 у справі № 661/905/19 вказав, що тлумачення ст. 8 СК України та ч. 1 ст. 9 ЦК України дозволяє зробити висновок, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абз. 1 ч. 1 ст. 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачені випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства.

У постанові Верховного Суду від 18.01.2021 в справі № 636/3546/17 (провадження № 61-19793св19) зроблено такий правовий висновок: "… відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника".

Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов`язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).

На платника аліментів не покладена така відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин.

У даній справі аліменти були стягнуті судовим наказом Тиврівського районного суду Вінницької області від 20.10.2025. Відповідач знав про судовий наказ і про свій обов`язок по сплаті аліментів.

При обчисленні пені суд врахував, що: аліменти є періодичним зобов`язанням, яке підлягає щомісячному виконанню; відповідач не довів, що виникли об`єктивні обставини, які унеможливлювали виконання зобов`язання, а також не надав свого контррозрахунку розміру пені.

Таким чином, сума пені, яку відповідач зобов`язаний сплатити на користь позивача за період з 15.10.2025 по 30.06.2026, із врахуванням обмеження 100% заборгованості за частиною першою статті 196 СК України становить 54433,50 грн. Суд погоджується з наданим представником позивача розрахунком пені за прострочення по сплаті аліментів, оскільки він відповідає вимогам СК України та обставинам справи, підтверджений письмовими доказами та не спростований відповідачем.

Оскільки відповідач не вжив всіх залежних від нього заходів для належного виконання обов`язку по утриманню дитини і погашення заборгованості по сплаті аліментів, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини за період з 15.10.2025 по 30.06.2026, у розмірі 54433,50 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК України, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_1 та адвокатом Андрушко Л.О. 14.07.2026 укладений договір про надання правової (адвокатської) допомоги (а.с.44-45). До позову додано протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги від 14.07.2026 (а.с.46), акт прийому-передачі наданих послуг (а.с.46зворот), платіжну інструкцію від 06.08.2026 (а.с.47), виписку про рух коштів по рахунку за період: 06.08.2026-07.08.2026 (а.с.47зворот).

Вищенаведені документи судом оцінені як належні та достатні у розумінні положень статей 77-80 ЦПК України, оскільки підтверджують факт понесених (здійснених) позивачем ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу.

За таких обставин суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у сумі 4000,00 грн, тим самим задовольнивши дану вимогу.

Керуючись ст. 180, 182, 192, 194, 195, 196 Сімейного кодексу України, ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-82, 137, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задоволити.

Стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 15 жовтня 2025 року по 30 червня 2026 року в розмірі 54433 (п`ятдесят чотири тисячі чотириста тридцять три) гривні 50 копійок.

Стягнути зі ОСОБА_3 судовий збір в прибуток держави в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) гривню 20 копійок.

Стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подано протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.

Повний текст рішення складений 21 вересня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Іванець В. Д.