Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №142/992/25 — Піщанський районний суд Вінницької області

Єдиний унікальний номер 142/992/25

Номер провадження 2/142/224/26

РІШЕННЯ

іменем України

21 вересня 2026 року с-ще Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

В складі:

Головуючого судді Нестерука В.В.,

за участю секретаря судового засідання Яворської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в с-щі Піщанка Вінницької області цивільну справу

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Піщанської селищної ради Вінницької області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на майно, -

ВСТАНОВИВ:

25 грудня 2025 року до Піщанського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Піщанської селищної ради Вінницької області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на майно, в якій позивач просить суд встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ним ОСОБА_1 , як мамою і сином, визнати за ним ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на майно на квартиру в будинку квартирного типу за адресою АДРЕСА_1 , належного його матері ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла його мама ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 07.09.2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Піщанського районного управління юстиції Вінницької області. Після її смерті відкрилась спадщина на майно, а саме на квартиру у будинку квартирного типу, розташованого за адресою АДРЕСА_1 . Позивач зазначає, що відповідно ст. 1261 ЦК України, він як її син, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 26 березня 1960 року Піщанським райвідділом ЗАГС, заповненому на російській мові, він являється спадкоємцем першої черги спадкоємців за законом, інших спадкоємців немає. Вказує, що він звернувся до Піщанської державної нотаріальної контори для оформлення спадщини, але йому було відмовлено в оформленні спадщини, про що державним нотаріусом видано роз`яснення. Вказує, що він постійно проживав разом з мамою і на день її смерті також проживав разом з нею, вони вели спільне господарство, що підтверджується довідкою Піщанської с/ради № 1516 від 29.11.2011 року. Отже, відповідно ст. 1268 ЦК України він вважається таким, що прийняв спадщину, заяву про відмову від спадщини відповідно протягом встановленого строку ст.. 1270 ЦК України він не подавав. Також зазначає, що факт прийняття ним спадщини матері підтверджується наявністю її ощадних книжок, свідоцтва про страхування майна та квитанцій про сплату за страхування. Разом з тим, розбіжності в написанні прізвища його матері в свідоцтві про її смерть на українській мові, та в його свідоцтві про народження на російській мові перешкоджають оформленню його спадкових прав. Факт того, що ОСОБА_2 та " ОСОБА_2 " на російській мові це одна і та ж особа, яка являється його матір`ю, підтверджується довідкою Піщанської с/ради №1516 від 29.11. 2011 року, довідкою № 837 від 10.03.2006 року, в яких вказується, що ОСОБА_2 його мати, а також цей факт можуть підтвердити свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Враховуючи, що відповідно ст.. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом і вважається набутим правомірно, якщо інше не заборонено законом, а законною підставою набуття права власності є спадкування та оскільки іншим способом оформити право власності на майно померлої матері, він не може, а тому звертається із вказаною позовною заявою до Піщанського районного суду, зазначаючи Відповідачем по справі Піщанську селищну раду на території якої розташоване безхазяйне майно.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 грудня 2025 року дану позовну заяву було передано для розгляду судді Нестеруку В.В.

Ухвалою суду від 29 грудня 2025 року було прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній цивільній справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали, проведення підготовчого засідання призначено на 13 годину 00 хвилин 28 січня 2026 року.

28 січня 2026 року дану цивільну справу було знято з розгляду до 09 години 30 хвилин 19 лютого 2026 року у зв`язку із перебуванням головуючого судді Нестерука В. В. у відпустці.

19 лютого 2026 року за клопотанням представника позивача підготовче засідання було відкладено на 13 годину 00 хвилин 24 березня 2026 року.

Ухвалою суду від 24 березня 2026 року в підготовчому засіданні в даній цивільній справі було оголошено перерву до 10 години 00 хвилин 24 квітня 2026 року, витребувано у державного нотаріуса Піщанської державної нотаріальної контори Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шигиди І.В. копію спадкової справи, заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт. Піщанка Піщанського району Вінницької області ОСОБА_2 та Витяг (інформаційну довідку) зі Спадкового реєстру про наявність (відсутність) посвідченого заповіту, спадкового договору, заведеної спадкової справи та виданого свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт. Піщанка Піщанського району Вінницької області.

23 квітня 2026 року від державного нотаріуса Піщанської державної нотаріальної контори Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шигиди І.В. на виконання ухвали суду надійшло повідомлення за вих. № 93/0214 від 21 квітня 2026 року, в якому зазначено, що спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 не відкривалася, відомості щодо заповіту, посвідченого від імені ОСОБА_2 , відсутні на підтвердження чого надано відповідні інформаційні довідки зі спадкового реєстру.

24 квітня 2026 року підготовче засідання в даній цивільній справі за клопотанням позивача було відкладено до 10 години 00 хвилин 25 травня 2026 року.

Ухвалою суду від 25 травня 2026 року було закрито підготовче провадження по даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 11 годину 00 хвилин 24 червня 2026 року.

24 червня 2026 року у зв`язку з неявкою позивача та його представника судове засідання було відкладено на 09 годину 30 хвилин 20 липня 2026 року.

20 липня 2026 року за клопотанням представника позивача судове засідання було відкладено на 10 годину 00 хвилин 17 серпня 2026 року.

17 серпня 2026 року в судовому засіданні по даній цивільній справі було оголошено перерву до 10 години 00 хвилин 21 вересня 2026 року.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Гордаш Н.М. позовні вимоги підтримали, наполягали на їх задоволенні. Позивачем також подано письмовий документ, названий ним «окремою думкою», у якому викладено власне бачення щодо вирішення спору та запропоновано рекомендації стосовно змісту та викладення судового рішення. Також позивачем надано суду копію договору купівлі-продажу від 02 квітня 1991 року щодо квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 та ордеру № 27 серії Ф-27, що дає право на зайняття жилої площі.

Відповідач Піщанська селищна рада Вінницької області в судове засідання 21 вересня 2026 року повноважного представника не направив, проте від селищного голови Крижанівського О. І. на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без участі, в якій він просить розгляд даної справи проводити без участі представника відповідача на підставі матеріалах справи на розсуд суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали даної цивільної справи, вивчивши правові норми, що регулюють дані правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як передбачено ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Пунктом 27 Постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» передбачено, що, виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін, та, враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт. Піщанка Піщанського району Вінницької області померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.10).

Відповідно до довідки Піщанської селищної ради Вінницької області № 137 від 10 березня 2006 року, виданої ОСОБА_1 , 1959 року народження, жителю смт. Піщанка Вінницької області, який проживає по АДРЕСА_1 , в склад його сім`ї входила мати ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 07 вересня 2005 року (а.с.23)

Згідно довідки виконавчого комітету Піщанської селищної ради Вінницької області № 1516 від 29 листопада 2011 року, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 07 вересня 2005 року, на день смерті проживала в АДРЕСА_1 , разом з нею проживав її син - ОСОБА_1 , 1959 року народження та вони вели спільне господарство (а.с.18)

Відповідно до довідки № 14 від 12 грудня 2025 року виданої фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 , який здійснює свою діяльність відповідно до сертифікату НОМЕР_4 , ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Піщанською держнотконторою від 02 квітня 1981 року Р№ 3388, належала квартира АДРЕСА_3 , квартира загальною площею розміром 65,9 кв.м., балансовою вартістю 97246,0 грн. (а.с.11)

Відповідно до копії ордеру 27 серії Ф-27, слідує, що ордер виданий ОСОБА_2 , сім`я якої складається з 2 чоловік, на право зайняття 3 кімнат, загальною жилою площею 41,61 кв.м. у квартирні будинку АДРЕСА_4 , на підставі рішення виконкому районної ради депутатів трудящих міста Піщанки від 21 червня 1979 року № 187 на все життя.

З дослідженої в судовому засідання копії договору купівлі-продажу від 02 квітня 1991 року, викладеного на російській мові, слідує, що виконком Піщанської ради народних депутатів як продавець та ОСОБА_2 , яка проживає в АДРЕСА_1 , як покупаць, уклали даний договір про наступне: продавец продав, а покупець купив квартиру, яка складається з тьрьох кімнат, жиловою площею 40,2 кв.м., а також відчужувані приміщенні: коридор, кухню, санвузол, ванну кімнату, лоджію, 8/100 підвалу загальною площею 63,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що складає 8/100 частину будинку, вказана квартира продана за 4274 рублі. Вказанитй договір купілі-продажу був посвідчений державним нотаріусом Піщанської державної нотаріальної контори та зареєстрований в реєстрі за № 388. 8/100 частина житлового будинку АДРЕСА_1 , 24 травня 1991 року було зареєстровано в Бюро технічної інвентаризації на праві особистої власності за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Піщанською державною нотаріальною конторою 02 квітня 1991 року за реєстровим номером 388, про що зроблено запис в реєстрово-кадастрову книгу за № 2090.

Згідно даних технічного паспорта на квартиру, яка розташована в АДРЕСА_1 , копія якого долучена до позовної заяви, вказана квартира має загальну площу 65,9 кв..м, житлову площу 40,2 кв. м, допоміжну площу 24,8 кв.м.

З витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, реєстраційний номер документа ТІ01:0667-9606-0934-2646, редакція № 2, щодо документа № 173-022-ТП від 28.10.2022, створеного в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва 16.12.2025, встановлено, що щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 , ФОП ОСОБА_5 проведено повторну технічну інвентаризацію, за результатами якої загальна площа квартири становить 65,9 кв. м, житлова - 40,2 кв. м, квартира складається з трьох житлових кімнат та розташована на другому поверсі, у тому числі площа лоджії становить 2,5 кв. м, балкона -0,9 кв. м; при цьому зазначено, що загальну площу квартири змінено з 63,8 кв. м на 65,9 кв. м у зв`язку з включенням площі лоджії до загальної площі квартири (а.с.14-16)

З копії свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 , заповненого 26 березня 1960 року на російській мові, слідує, що його матір`ю зазначено ОСОБА_2 (а.с.17)

Судом встановлено, що позивач відповідно до паспорта громадянина України є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.7)

Відповідно до копії витягу з реєстру територіальної громади № 2025/018083443 від 03 грудня 2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 15 грудня 1980 року (а.с.9)

Також судом досліджено долучені позивачем до позовної заяви копії Ощадних книжок по рахунку № НОМЕР_5 ОСОБА_2 , копію страхового свідоцтва ОСОБА_2 , копії квитанцій про сплату ОСОБА_2 страхових внесків в 1994 та 1995 роках (а.с.19-22)

Судом встановлено, що 10 грудня 2025 року державним нотаріусом Піщанської державної нотаріальної контори Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шигидою І.В., вивчивши документи надані ОСОБА_6 для офомлення спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , було надано роз`яснення, в якому зазначено про відсутність підстав для відкриття спадкової справи та видачі свідоцтва про право на спадщину через розбіжності в написанні прізвища спадкодавця та спадкоємця (а.с.24)

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо нотаріусом обгрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. За відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

В пункті 1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13, зазначено, що при розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати місце відкриття спадщини; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ст.1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Відповідно до ст.1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 нього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В частині 1 статті 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК УКраїни для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно роз`яснень, викладених у п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах про спадкування” №7 від 30.05.2008, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Пункт 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», передбачає, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення,зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Згідно роз`яснень, викладених у п.п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах про спадкування” №7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пункт 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», передбачає, що відповідно до п.1 ст.273 ЦПК суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

При цьому суд враховує, що відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за наявності достатніх підстав, а згідно з пунктом 2.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, однією з підстав для внесення таких змін є рішення суду, яким встановлено неправильність в актовому записі цивільного стану або інші обставини, що є підставою для внесення відповідних змін.

Таким чином, за відсутності документів, які безспірно підтверджують необхідність внесення таких змін, та з огляду на неможливість усунення вказаної розбіжності в іншому порядку, встановлення факту родинних відносин можливе лише в судовому порядку.

Аналізуючи наведені обставини, суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і їх взаємний зв`язок в сукупності, суд приходить до висновку, що наявні розбіжності у написанні прізвищ позивача та його матері у документах зумовлені їх оформленням у різні періоди та різними мовами, зокрема відмінностями у відтворенні російськомовного написання українською мовою, та мають мовно-технічний характер. Водночас сукупність інших ідентифікуючих відомостей, що містяться у документах, беззаперечно свідчить про те, що йдеться про одних і тих самих осіб.

Отже, судом отримані достатні докази, які підтверджують неможливість одержання або відновлення документів, що посвідчують факт родинних відносин між позивчаем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 як сина та матері, та беручи до уваги, щовстановлення факту родинних відносин між ними необхідно для реалізації позивачу права на спадщину, та встановлення факту родинних відносин, не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд вважає можливим встановити факт, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , є матір`ю позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Таким чином, досліджені судом докази та встановлені судом обставини підтверджують, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , являється сином померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , та відповідно спадкоємцем першої черги спадкоємців за законом на її майно, та є таким, що прийняв спадщину після її смерті, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

З інформації, яка міститься в інформаційній довідці зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 84954299 від 21 квітня 2026 року судом встановлено, що інформація про складені ОСОБА_2 заповіти та укладені нею спадкові договори у Спадковому реєстрі відсутня (а.с.76).

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справ та видані на їх пісдтаві свідоцтва про право на спадщину) № 84954276 від 21 квітня 2026 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась та свідоцтва про право на спадщину не видавалися (а.с.75)

Інших спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 у встановлені законом порядку та в строк судом не встановлено.

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до п. 3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК. Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду,

Відповідно до п. 3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13, умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку. Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

Договір купівлі-продажу квартири укладено у 1991 році, тобто до набрання чинності Цивільним кодексом України 2003 року. Відтак до правовідносин, пов`язаних з його укладенням, формою та правовими наслідками, підлягали застосуванню норми Цивільного кодексу Української РСР 1963 року та інші нормативно-правові акти, чинні на момент укладення договору. Зокрема, відповідно до статті 224 ЦК Української РСР за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) зобов`язувалася передати майно у власність іншій стороні (покупцеві), яка зобов`язувалася прийняти майно та сплатити за нього певну грошову суму.

Зокрема, діяло Положення про продаж громадянам у власність квартир у будинках державного і громадського житлового фонду, їх утримання і ремонт, затверджене постановою Ради Міністрів УРСР від 19 травня 1989 року № 142. У пункті 15 прямо передбачалося, що купівля-продаж квартири (будинку) оформляється договором, який має бути нотаріально посвідчений і зареєстрований у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів, а там, де є орган технічної інвентаризації, - в цьому органі.

Згідно ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, тобто до 03.08.2004 року, визнаються дійсними у разі відсутності їх держаної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або, якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації прав.

У відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає з закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Однією з таких законних підстав набуття права власності на майно є спадкування.

Враховуючи встановлені судом обставини, а саме те, що квартира АДРЕСА_3 належала ОСОБА_2 на праві власності та входила до складу спадщини, яка відкрилася після її смерті, беручи до уваги, що спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 у встановленому законом порядку прийняв її син ОСОБА_1 , та інших спадкоємців, що прийняли спадщину, у тому числі тих, які мають право на обов`язкову частку, судом не встановлено, суд приходить до висновку, що позовні вимоги у частині визнання за ОСОБА_1 права власності на квартира АДРЕСА_3 , підлягають задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 328, 392, 1216-1223, 1233, 1258, 1261, 1268,1269 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Піщанської селищної ради Вінницької області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на майно, задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , є матір`ю позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на квартиру в будинку квартирного типу за адресою АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

Відповідач: Піщанська селищна рада Вінницької області, що знаходиться в с-щі Піщанка Тульчинського району Вінницької області, вул. Центральна, 36, код ЄДРПОУ 04325986.

Суддя: