Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №149/2558/26 — Літинський районний суд Вінницької області

ПОСТАНОВА

Справа № 149/2558/26

21 вересня 2026 р. 3/137/485/26

с-ще Літин

Суддя Літинського районного суду Вінницької області Верещинська Я.С., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

10.07.2026 о 21 год 48 хв, в с. Війтівці (Жданівка) по вул. Гагаріна, 59, водій ОСОБА_1 керував т/з Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, зі згоди водія, проводився на місці зупинки т/з із застосуванням спеціального приладу DRAGER ALCOTEST 7510 ARLM-0361 тест №825, результат якого 0,94 проміле, чим порушив п.2.9.а. ПДР України.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину за ч.1 ст.130 КУпАП не визнав, заявив клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, мотивуючи тим, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів керування ним транспортним засобом, а також доказів зупинки транспортного засобу під його керуванням, а сам факт перебування транспортного засобу у нерухомому стані та перебування його у ньому не є само по собі доказом факту керування таким т/з. Відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції розпочинаються лише о 21:41 год 10.07.2026, тоді як у протоколі зазначено час події - 21:48 год 10.07.2026. Згідно з актом огляду та направленням на огляд у водія нібито було виявлено такі ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук та почервоніння шкірного покриву обличчя. Однак, під час безпосереднього спілкування з водієм поліцейський зазначив лише про наявність певного запаху алкоголю. При цьому поліцейський жодного разу не зазначив про наявність у водія таких ознак, як виражене тремтіння пальців рук або почервоніння обличчя. Зауважив, що за декілька годин до події він отримав перелом пальця, у зв`язку з чим за призначенням лікаря вживав знеболювальний лікарський засіб, а також отримав перев`язку рани із застосуванням бетадину, що підтверджується консультативним висновком. Таким чином, формальне внесення поліцейським до акта огляду та направлення на огляд відомостей про «запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук та почервоніння шкірного покриву обличчя» не відповідає фактичним обставинам, зафіксованим на відеозаписі. Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський не роз`яснив йому порядок проведення огляду на стан сп`яніння, а також порядок застосування спеціального технічного засобу, внаслідок чого ним було здійснено декілька невдалих спроб огляду на стан сп`яніння за допомогою спеціального засобу з використанням одного мундштука, що викликає обгрунтовані сумніви у достовірності результату такого огляду. В свою чергу інструкція з експлуатації спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 7510» при отриманні позитивного результату вимірювання рекомендує провести друге вимірювання через 10-15 хвилин для підтвердження результату, однак в даному випадку повторного вимірювання поліцейським не проводилося. Зауважує, що після того він пройшов медичний огляд в закладі охорони здоров`я та за результатами такого огляду встановлено показник 0.02 %, тобто результат, який суттєво відрізняється від результату огляду, проведеного поліцейським на місці зупинки т/з та створює обгрунтований сумнів щодо достовірності результату.

Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол та додані до нього матеріали, суддя дійшов наступного висновку.

Згідно вимог ст.245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності з положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за №1306 «Про правила дорожнього руху».

Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, відповідно до пункту 2.9. «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів цієї справи, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи водієм, у вказаній дорожній обстановці, вимог наведених вище Правил дорожнього руху України не дотримався, так як його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у розумінні наведених вище приписів ст.245, 251-252 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами, в їх сукупності, зокрема такими:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №716133 від 10.07.2026, котрий складений 10.07.2026 о 22 год 05 хв у чіткій відповідності з вимогами ст.256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення Правил дорожнього руху України;

- довідкою, виданою інспектором ГАП БПП Ю.Журавльовою про те, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія, протягом поточного року до адміністративної відповідальності за порушення ПДР, передбачених ст.130 КУпАП, не притягувався;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10.07.2026 о 21 год 50 хв, котре містить вказівку на те, що у результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлено ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння шкірного покриву обличчя;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а саме: DRAGER ALCOTEST 7510 ARLM-0361 тест №825, результат якого 0,94 ‰, котрий містить посилання на фіксацію портативними відео реєстраторами 476857, 476853;

- квитанцією приладу DRAGER ALCOTEST 7510 ARLM-0361 тест №825 від 10.07.2026 о 21:52 год із результатом 0,94 ‰;

- відеозаписами з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників Батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області, котрі здійснювали оформлення вчиненого особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи та вказує на факт порушення водієм указаних правил в 2.9.«а» Правил дорожнього руху України. Суддя звертає увагу, що такий відеозапис із нагрудного відеореєстратора працівника поліції, є доказом, котрий може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху України, про що констатовано у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.11.2018 року у справі №678/991/17, адміністративне провадження № К/9901/6128/18.

Беручи до уваги вищевикладене, суддя вважає, що у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки останній, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, перебував у стані наркотичного сп`яніння, чим порушив пункт 2.9. «а» Правил дорожнього руху України. Адже, у рішенні від 29.06.2007 року по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (OHalloran and Francis v. the United Kingdom, заяви № 15809/02 і 25624/02), Європейським Судом з прав людини постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оцінюються судом критично, оскільки не знаходять свого підтвердження матеріалами справи, наданими доказами та не узгоджуються із відеозаписами, які приєднано до матеріалів справи. Із досліджених в судовому засіданні відеозаписів видно, як поліцейські підходять до щойно зупиненого автомобіля ОСОБА_1 , який і не заперечує факту керування т/з, повідомляють про створення ним аварійної ситуації, яку він створив «підрізаючи» їх автомобіль, на що останній погодився та визнав свою вину. При цьому ОСОБА_1 під час фіксації події не заперечував факту керування ним транспортним засобом, таке питання ним взагалі не порушувалось. Згодом працівники поліції виявляють у водія ознаки алкогольного сп`яніння у виді запаху алкоголю та пропонують пройти огляд на місці зупинки, на що водій погоджується. Далі фіксується результат огляду 0,94 проміле. Попри заперечення ОСОБА_1 , що він не може бути в стані сп`яніння, останньому двічі поліцейські пропонували проїхати до закладу охорони здоров`я з метою проходження повторного огляду, на що ОСОБА_1 відмовлявся.

Крім змісту відеозапису, доводи ОСОБА_1 щодо незаконної зупинки транспортного засобу працівниками поліції не беруться судом до уваги у зв`язку з тим, що з огляду на правовий аналіз норм ПДР України, не згода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не звільняє його від заборони керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що прямо передбачено п.2.9.а. ПДР, та не пов`язано з причиною зупинки транспортного засобу.

Суд зазначає, що у випадку не згоди особи з причинами зупинки працівниками поліції - вона має можливість, відповідно до п.п.д) п.2.14 ПДР України оскаржити дії поліцейського у встановленому законом порядку, чого ОСОБА_1 зроблено не було.

Щодо наданої ОСОБА_1 довідки про проходження огляду в закладі охорони здоров`я за самозверненням, слід зазначити наступне.

Згідно п.9 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Згідно положень ч.3 ст.266 КУпАП перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Відповідно до ч.4 ст.266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Згідно ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відтак, суд не може взяти до уваги і результат огляду у КНП «Хмільницька центральна лікарня» ХМР», оскільки такий не містить відомостей присутності поліцейського, а тому результати такого огляду є сумнівними, а сам огляд - недійсним. Крім того, до суду надано лише довідку про звернення, оригінал висновку лікаря суду для огляду не надавався.

Крім того, доказів будь-яких непереборних обставин неможливості проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, куди йому пропонували проїхати поліцейські з метою доведення його тверезого стану, в ході судового розгляду не отримано.

Інші доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника не є вирішальними та не спростовують факту вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, адже такий висновок зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження усіх доказів та з`ясування обставин справи в їх сукупності.

При накладені адміністративного стягнення, на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини, визначені у ст. 33 КУпАП, та не вбачає, у розумінні ст.34-35 цього Кодексу обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність останнього, у зв`язку з чим, враховуючи характер та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції, визначеної у ч.1 ст.130 КУпАП, - у виді штрафу та позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, розмір судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які дані, котрі б підтверджували звільнення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від сплати судового збору, а тому, з огляду на викладене вище, із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Керуючись ст.33, 40-1, 130, 283, 284, 285 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави Україна судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Роз`яснити, що в разі несплати штрафу в п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії постанови правопорушнику, сума штрафу відповідно до ч.2 ст.308 КУпАП буде стягнута в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Строк пред`явлення даної постанови до виконання становить три місяці.

Суддя: Верещинська Я. С.