Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №136/1670/26 — Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1670/26

провадження №3/136/505/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Липовець

Суддя Липовецького районного суду Вінницької області Іванець О.Д., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу поліції №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій обл., про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

20.07.2026 о 10:25 год. в с-щі Липовець по вул. Лісова, водій ОСОБА_1 , керував транспортним марки ВАЗ державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі водій відмовився, що зафіксовано на нагрудний відео реєстратор поліцейського №795928. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом передачі тверезому водієві, чим порушив п.2.5 ПДР , за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 та його захисник адвокат Ладан О.А. не з`явились, однак 16.09.2026 останній подав заяву про розгляд справи без його та ОСОБА_1 участі, а також при винесенні рішення просив суд врахувати обставини наведені в письмових поясненнях ОСОБА_1 від 15.09.2026 та адміністративну справу закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

15.09.2026 на адресу суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких останній просив закрити справу про адміністративне правопорушення у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. При цьому посилався на грубі порушення працівниками поліції чинного законодавства, зокрема зазначив, що його було зупинено з надуманих підстав, а наявність ознак алкогольного сп`яніння пояснив захворюванням на гіпертонічну хворобу та вживанням часнику. Тому проведення огляду на стан сп`яніння є безпідставним. При цьому складання матеріалів про адміністративне правопорушення (протоколу, акту огляду та направлення на огляд) проводилось без його участі та відеофіксації цього процесу. За таких обставин ОСОБА_1 вважає, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази його вини у вчиненні інкримінованого правопорушення.

Така позиція особи, що притягується до адміністративної відповідальності та його захисника розцінюється судом як обрана лінія захисту з метою введення суду в оману для уникнення покарання за вчинене адміністративне правопорушення. Адже зазначені у письмових поясненнях обставини не узгоджуються з іншими матеріалами справи та спростовуються ними. Тому суд не може взяти їх до уваги. В той же час, вина ОСОБА_1 в повній мірі доведена зібраними у матеріалах справи про адміністративне правопорушення доказами.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Згідно п. 2.5 а ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Нормами ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а його вина у вчиненні даного правопорушення доведена наступними доказами:

- даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №724135 від 20.07.2026, у якому викладені вищевказані фактичні обставини;

- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.07.2026, де вказані наявні в ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя. Огляд не проводився у зв`язку з відмовою водія;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де вказані наявні в ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя. Огляд не проводився у зв`язку з відмовою водія. Проводилась відеофіксація на боді камеру №795928;

- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №7580587 від 20.07.2026, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340 грн. за порушення п.31.1 ПДР, а саме керування автомобілем, технічний стан якого не відповідає вимогам стандартів (тріщина на лобовому склі);

- довідкою заступника начальника відділу СВГ ВП №4 Вінницького РУП, відповідно до якої повторність у ОСОБА_1 по ст.130 КУпАП протягом року відсутня. Посвідчення водія отримував серії НОМЕР_2 з 27.02.2014 по 27.02.2044, категорії «В», «С», «С1», Центр ДАІ 0508;

- відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, на яких зафіксовано факт зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , при цьому працівником поліції було вказано причини зупинки, а саме наявність тріщини на лобовому склі автомобіля. В подальшому у водія виявлено ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки або в медичному закладі. Водій відмовився від огляду. При цьому підтвердив факт вживання алкогольних напоїв напередодні.

Таким чином, вищенаведеними доказами, які не містять сумнівів щодо їх достовірності та допустимості, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку, підтверджується факт відмови ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, що є порушеннями п. 2.5 ПДР України, а як наслідок утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Щодо відсутності та надуманості причин зупинки, на що вказує ОСОБА_1 у письмових поясненнях, слід зазначити наступне. Відповідно до наданого відеозапису під час зупинки працівником поліції було вказано причину зупинки, а саме наявність тріщини на лобовому склі автомобіля, що у розмові підтверджує сам водій.

Ознаки алкогольного сп`яніння, наявні у ОСОБА_1 зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення, акті огляду на стан сп`яніння та направленні до медичного закладу, крім того сам водій підтвердив факт вживання напередодні алкогольних напоїв, що саме по собі свідчить про можливу наявність ознак сп`яніння. Крім того у відеозаписі, долученому до протоколу чітко зафіксовано пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або у закладі охорони здоров`я, від якої ОСОБА_1 відмовився.

Твердження ОСОБА_1 про складання матеріалів про адміністративне правопорушення у його відсутність спростовується наявністю його власноручних підписів у роздруківці протоколу про адміністративне правопорушення, де в якості додатків зазначені і акт огляду на стан сп`яніння і направлення на такий огляд.

У рішенні по справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП України, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Суд, оцінивши вищезазначені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення.

Отже, з урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі, який встановлений санкцією частини статті, за якою кваліфіковано його діяння з позбавленням права керування транспортними засобам на визначений строк, що є достатнім для виховання вищезазначеної особи, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, до спеціального фонду Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 9, 23-24, 27, 33-35, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 221, 251-252, 276, 283-284, 294, 307-308 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп., зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійснення примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді в справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10-ти днів із дня винесення постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо в поновленні строку відмовлено.

Суддя О.Д. Іванець