Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №133/4985/25 — Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

Суд: Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 15 вересня 2026 р.

Справа: №133/4985/25

Суддя: Дем'янова Ж. М.

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

Справа №133/4985/25

16.09.2026 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

у складі: головуючого – судді Дем`янової Ж.М.,

за участі секретаря судового засідання – Бірюкової Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятині цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позицій учасників справи.

До суду 31.12.2026 надійшла позовна заява від ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 13.03.2024 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 2491686, відповідно до умов якого позикодавець зобов`язався надати відповідачу грошові кошти, а остання — повернути позику та сплатити проценти за користування нею.

Позивач зазначає, що Договір позики укладено в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 14.06.2021 укладено Договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив позивачу права грошової вимоги до боржників.

Згідно з Реєстром боржників № 29 від 19.08.2024 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 34 750,00 грн, з яких 10 000,00 грн — заборгованість за основною сумою боргу та 24 750,00 грн — заборгованість за відсотками. Заборгованість за процентами за понадстрокове користування позикою та за пенею відсутня.

За твердженням позивача, відповідач належним чином свої зобов`язання за Договором позики не виконала, отримані грошові кошти та нараховані проценти не сплатила. Після відступлення права вимоги позивачу відповідач також не здійснила жодного платежу ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту набуття права вимоги позивачем штрафні санкції не нараховувалися.

У зв`язку з невиконанням відповідачем договірних зобов`язань позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Договором позики № 2491686 у розмірі 34 750,00 грн, з яких 10 000,00 грн — основна сума боргу та 24 750,00 грн — проценти, а також понесені судові витрати.

Відповідач у справі доказів на спростування заявлених позивачем вимог не подала

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 24.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Визначено порядок подання до суду документів по суті у справі.

Позивач будучин належним чином повідомленим про розгляд справи в судове засідання не з`явився, у прохальній частині позовної заяви просив справу слухати у його відсутність, не заперечує, щодо винесення заочного рішення.

Відповідач будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, до суду не з`явилась, заяв до суду не подавала. На її поштову адресу направлявся рекомендований лист з повідомленням, який повернувся не врученим з відміткою «адресат відсутній».

У визначену дату та час судового засідання сторони у справі до суду не з`явилися, про дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.

У ситуації, що розглядається, суд прийшов до висновку, що наявних у матеріалах справи доказів достатньо для ухвалення законного і обґрунтованого рішення по справі не відкладаючи її розгляду.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів, з ухваленням рішення.

Згідно положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 13 березня 2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 2491686.

Відповідно до умов зазначеного Договору позики позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язалася повернути отримані кошти у визначений договором строк та сплатити проценти за користування позикою.

Пунктом 1 Договору позики визначено, що позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Пунктом 5.3 Договору позики передбачено, що позичальник до моменту підписання договору ознайомилася з Правилами надання грошових коштів у позику за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «ClickCredit», їх змістом, обсягом зобов`язань сторін та наслідками укладення договору, погодилася з ними та зобов`язалася їх виконувати.

Згідно з пунктом 21 Договору позики договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Факт укладення Договору позики № 2491686 та погодження відповідачем його умов підтверджується копією Договору позики, долученою позивачем до матеріалів справи.

Судом встановлено, що відповідно до умов Договору позики відповідачу було надано грошові кошти, а на відповідача покладено обов`язок щодо їх повернення та сплати процентів за користування позикою у порядку та строки, визначені договором. Факт перерахування коштів підтверджується

Судом також встановлено, що 14 червня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» права грошової вимоги до боржників, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло такі права вимоги та зобов`язалося сплатити за них визначену договором плату.

Відповідно до пункту 1.1 Договору факторингу № 14/06/21 клієнт відступає факторові права грошової вимоги до боржників, строк виконання зобов`язань за якими настав, у тому числі право вимоги основного зобов`язання, плати за позикою, процентів за порушення грошових зобов`язань та інших платежів, право на одержання яких належить клієнту.

Згідно з пунктом 1.2 Договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі відповідного Реєстру боржників, після чого фактор стає кредитором щодо відповідних боржників та набуває відповідні права вимоги.

Перехід права грошової вимоги до ТОВ «ФК «ЄАПБ» підтверджується копією Договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, відповідним Актом прийому-передачі та витягом з Реєстру боржників, долученими до матеріалів справи.

Відповідно до Реєстру боржників № 29 від 19 серпня 2024 року до Договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором позики № 2491686 у загальному розмірі 34 750,00 грн, з яких:

?10 000,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу;

?24 750,00 грн – сума заборгованості за відсотками.

Отже, внаслідок укладення Договору факторингу та передачі відповідного права вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло статусу нового кредитора за грошовими зобов`язаннями ОСОБА_1 , що виникли на підставі Договору позики № 2491686.

Судом встановлено, що після переходу права вимоги відповідач не здійснила погашення заборгованості за Договором позики. Доказів належного виконання відповідачем своїх зобов`язань, у тому числі доказів повернення основної суми позики та сплати процентів за користування нею, матеріали справи не містять.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за Договором позики № 2491686 заборгованість ОСОБА_1 становить 34 750,00 грн, у тому числі 10 000,00 грн – заборгованість за основною сумою боргу та 24 750,00 грн – заборгованість за процентами.

При цьому позивач зазначає, що з моменту набуття права вимоги до відповідача ним не здійснювалося нарахування будь-яких штрафних санкцій.

Доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості повністю або частково, а також доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості матеріали справи не містять.

Зміст спірних правовідносин становлять цивільні правовідносини, що виникли з приводу укладення та виконання договору позики в електронній формі, надання відповідачу грошових коштів, виникнення у неї обов`язку щодо повернення позики та сплати процентів, переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до нового кредитора на підставі договору факторингу та стягнення заборгованості за договором позики.

Таким чином, судом встановлено, що між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ОСОБА_1 існують правовідносини, у яких позивач є новим кредитором за Договором позики № 2491686, а відповідач – боржником, яка не виконала належним чином свої грошові зобов`язання, у зв`язку з чим, відповідно до наданих позивачем доказів та розрахунку, утворилася заборгованість у розмірі 34 750,00 грн, з яких 10 000,00 грн – заборгованість за основною сумою боргу та 24 750,00 грн – заборгованість за процентами.

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі – ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

В силу пункту 6 частини першої ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Як вже було встановлено судом, кредитні договори у справі, що підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразових ідентифікаторів, який були надіслані на номер мобільного телефону відповідача, що повністю узгоджується із процедурою укладення кредитного договору, визначеною Законом України «Про електронну комерцію».

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною першою ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить із того, що відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин першої та п`ятої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» посилається на укладення між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем Договору позики № 2491686 від 13.03.2024, відповідно до якого відповідачу нібито було надано позику у розмірі 10 000,00 грн.

Разом із тим сам факт укладення договору позики не є достатнім для висновку про фактичне виникнення у позичальника обов`язку повернути грошові кошти, якщо позикодавцем не доведено факт їх передачі позичальнику.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.

Згідно з частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, істотною обставиною для вирішення спору у даній справі є не лише факт укладення Договору позики, а й факт фактичного надання відповідачу грошових коштів у заявленому розмірі.

Судом встановлено, що позивач посилається на надання відповідачу позики у розмірі 10 000,00 грн, однак матеріали справи не містять належного та допустимого доказу фактичного зарахування зазначених коштів на банківський рахунок відповідача або на рахунок/картковий рахунок, реквізити якого були використані для отримання позики.

Зокрема, позивачем не надано суду належної платіжної інструкції, банківської виписки, документа про проведення відповідної платіжної операції, інформації банківської установи про зарахування коштів або іншого документа, з якого безпосередньо вбачався б факт отримання відповідачем 10 000,00 грн за Договором позики № 2491686 від 13.03.2024.

Наявність у матеріалах справи примірника електронного договору, відомостей про його укладення, а також зазначення суми позики в тексті договору саме по собі не підтверджує факту фактичної передачі грошових коштів відповідачу.

За змістом статті 1046 ЦК України договір позики є реальним договором, оскільки вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, для виникнення у позичальника обов`язку повернути позику необхідним є встановлення факту передачі йому грошових коштів.

Суд звертає увагу, що відповідно до статті 1049 ЦК України обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику виникає щодо фактично отриманої ним суми позики.

Отже, за відсутності доказів фактичного надання грошових коштів не може бути зроблений висновок про виникнення у відповідача обов`язку з їх повернення.

Посилання позивача на Реєстр боржників, сформований у зв`язку з відступленням права вимоги, також не підтверджує факту фактичного перерахування відповідачу коштів.

Такий реєстр підтверджує лише зазначений позивачем розмір заборгованості та віднесення відповідної вимоги до переліку переданих прав, однак не є первинним доказом здійснення платіжної операції та фактичного отримання відповідачем грошових коштів.

Так само сам по собі розрахунок заборгованості, складений позивачем, не може підтверджувати факт передачі відповідачу суми позики, оскільки є одностороннім документом кредитора та ґрунтується на даних, сформованих самим позивачем або первісним кредитором.

Суд також враховує, що позивач є новим кредитором у спірному зобов`язанні, а тому для підтвердження свого права вимоги він повинен довести не лише факт переходу до нього права вимоги, а й існування самого зобов`язання, право за яким було відступлено.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, які існували на момент переходу цих прав.

Отже, якщо первісним кредитором не доведено факт передачі позичальнику грошових коштів, у нового кредитора також не виникає права вимагати їх повернення.

Сам факт укладення договору факторингу та включення відомостей про відповідача до Реєстру боржників не створює грошового зобов`язання відповідача та не замінює доказів виникнення такого зобов`язання.

За таких обставин суд не може вважати доведеним факт виникнення у відповідача заборгованості за Договором позики № 2491686 від 13.03.2024.

Враховуючи відсутність належних і допустимих доказів фактичного зарахування відповідачу грошових коштів у розмірі 10 000,00 грн, суд доходить висновку, що позивачем не доведено одну з істотних обставин, на яку він посилається як на підставу позовних вимог, а саме факт передачі відповідачу предмета позики.

За відсутності доказів передачі грошових коштів відсутні правові підстави для стягнення з відповідача як основної суми позики, так і процентів за користування нею.

Оскільки вимога про сплату процентів є похідною від основного зобов`язання щодо повернення отриманої суми позики, недоведеність факту передачі коштів виключає можливість стягнення з відповідача процентів, нарахованих за користування такими коштами.

При цьому суд не вдається до оцінки правильності розрахунку заявлених позивачем процентів за 30-денний строк, оскільки до встановлення самого факту виникнення основного зобов`язання питання щодо розміру плати за користування позикою правового значення для вирішення спору не має.

Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт передачі відповідачу грошових коштів за Договором позики № 2491686 від 13.03.2024, а відтак не доведено виникнення у відповідача обов`язку щодо їх повернення.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Договором позики № 2491686 у розмірі 34 750,00 грн є недоведеними та задоволенню не підлягають.

У задоволенні позову слід відмовити повністю.

Розподіл судових витрат у справі.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви до суду ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, що підтверджується відповідним платіжним документом, долученим до матеріалів справи.

Оскільки у задоволенні позову ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором позики № 2491686 відмовлено повністю, судові витрати у вигляді судового збору покладаються на позивача.

Підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору немає.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, статтями 205, 207, 509, 512-514, 516, 525, 526, 530, 626, 628, 638, 639, 1046, 1048, 1049, 1054 ЦК України, статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд, -

ухвалив:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2491686 від 13 березня 2024 року - відмовити.

Судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого позивачем при поданні позовної заяви, залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справа розглянута без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Жанна ДЕМ`ЯНОВА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua