Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №133/1346/26 — Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

Суд: Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 15 вересня 2026 р.

Справа: №133/1346/26

Суддя: Дем'янова Ж. М.

133/1346/26

3/133/960/26

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

16.09.26 м.Козятин

Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Дем`янова Ж.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Козятині справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Згідно з протоколом серії ЕПР1 №640147 водій ОСОБА_1 13.04.2026 о 22:00 у селі Дубові Махаринці Хмільницького району Вінницької області по вулиці Шкільна, 37, керував автомобілем марки «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку водій відмовився. Велась безперервна відеофіксація на портативні відеореєстратори №476866, №476121, чим порушив п.2.5 ПДР – відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів.

В судове засідання ОСОБА_1 , з`явився, вину не визнав та зазначив, що не здійснював керування транспортним засобом 13.04.2026 . Машина була припаркована біля будинку, двигун транспортного засобу холодний, що також підтверджується як показаннями свідків так і долученими до матеріалів справи відеозаписами з відеореєстраторів.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_2 підтвердила пояснення ОСОБА_1 та показала, що 13.04.2026 вони усі разом перебували в будинку, де в подальшому між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 стався конфлікт,в результаті чого була викликана поліція, а ОСОБА_1 пішов до своєї машини, припаркованої біля будинку,

В подальшому після приїзду працівників поліції на ОСОБА_1 склали протокол, хоча останній транспортним засобом не керував.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Чорнокнижник О.В. 30.06.2026 звернувся до суду із заявою, в якій просить закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Захисник зазначає, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, посилаючись на відеозаписи та недоведеність законності зупинки автомобіля.

В судовому засіданні подану заяву, адвокат Чорнокнижник О.В., підтримав.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

У відповідності зі статтею 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, надані докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність, зокрема, передбачена за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених ч. 1 цієї статті.

Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Таким чином, у разі ставлення особі у вину саме відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, обов`язковою передумовою для притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП є встановлення та доведення належними, допустимими і достатніми доказами того, що ця особа на момент виникнення у поліцейського вимоги про проходження огляду була саме особою, яка керувала транспортним засобом.

Іншими словами, сама по собі відмова особи від проходження огляду не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, якщо не встановлено первинну та необхідну обставину — факт керування цією особою транспортним засобом.

Згідно з пунктом 1.10 Правил дорожнього руху України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Отже, обов`язок, передбачений пунктом 2.5 ПДР України, виникає саме у водія, тобто у особи, яка здійснює керування транспортним засобом. Тому для встановлення складу правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, необхідно насамперед довести сам факт такого керування.

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 640147 від 13.04.2026, ОСОБА_1 ставиться у вину те, що 13.04.2026 о 22:00 год. у селі Дубові Махаринці Хмільницького району Вінницької області по вул. Шкільній, 37 він керував автомобілем марки «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

Разом з тим сам по собі зміст протоколу не може розглядатися як безумовний та достатній доказ факту керування, оскільки відповідно до вимог КУпАП обставини, викладені у протоколі, підлягають перевірці та оцінці судом у сукупності з іншими доказами.

У судовому засіданні ОСОБА_1 категорично заперечив факт керування транспортним засобом 13.04.2026 та пояснив, що автомобіль був припаркований біля будинку, двигун транспортного засобу був холодним, а сам він автомобілем не керував. На відеозаписах зафіксовано, як ОСОБА_4 пропонує працівникам поліції перевірити, що двигун транспортного засобу є холодним, тобто не приводився в рух.

Зазначені пояснення не є ізольованими та спростовуються матеріалами справи лише припущеннями, а навпаки — узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами.

Так, свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердила, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керував. Вона пояснила, що 13.04.2026 вони перебували в будинку, де між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 виник конфлікт, після чого було викликано працівників поліції. Після прибуття працівників поліції щодо ОСОБА_1 було складено протокол, хоча він транспортним засобом не керував.

Аналогічні за змістом обставини містяться у письмових поясненнях ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які надійшли до суду 01.07.2026, а під час судового засідання 16.09.2026 зазначений свідок безпосередньо судом допитана та підтвердила викладені нею обставини.

Таким чином, показання свідка у частині відсутності факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом є послідовними та узгоджуються між собою, а також із поясненнями самого ОСОБА_1 .

Особливого значення у цій справі набувають відеозаписи, долучені працівниками поліції як докази вчинення адміністративного правопорушення.

Судом безпосередньо досліджено відеозаписи, здійснені за допомогою портативних відеореєстраторів № 476866 та № 476121.

За результатами їх перегляду суд не встановив моменту, в якому ОСОБА_1 здійснює керування автомобілем «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 , а також не встановив інших об`єктивних обставин, які б безпосередньо та однозначно свідчили про те, що саме ОСОБА_1 керував цим транспортним засобом безпосередньо перед прибуттям працівників поліції.

Сам факт перебування ОСОБА_1 біля автомобіля або його перебування у транспортному засобі не є тотожним факту керування ним транспортним засобом.

Так само факт належності автомобіля певній особі, перебування особи біля автомобіля, перебування її в салоні транспортного засобу чи спілкування з працівниками поліції біля автомобіля самі по собі не підтверджують здійснення цією особою керування транспортним засобом у розумінні ст. 130 КУпАП.

Для висновку про наявність факту керування необхідно встановити конкретну поведінку особи, яка свідчить про здійснення нею керування транспортним засобом, а не лише її зв`язок із таким транспортним засобом.

При цьому з досліджених судом відеозаписів не вбачається безперервної та безпосередньої фіксації моменту керування ОСОБА_1 автомобілем, яка б дозволяла поза розумним сумнівом встановити, що саме він перебував за кермом та здійснював керування транспортним засобом до моменту прибуття працівників поліції.

Відтак відеозаписи, на які посилається орган, що склав протокол, не усувають сумнівів щодо того, хто саме здійснював керування автомобілем до прибуття працівників поліції.

Крім того, сама по собі подальша відмова особи від проходження огляду не може компенсувати відсутність доказів первинної обставини — факту керування.

Іншими словами, послідовність доказування у цій категорії справ має передбачати встановлення факту керування транспортним засобом, встановлення наявності передбачених законом підстав для вимоги про проходження огляду та встановлення факту відмови від такого огляду. Якщо факт керування не доведений, то відсутня необхідна юридична передумова для покладення на особу обов`язку, передбаченого пунктом 2.5 ПДР України, і, відповідно, сама по собі відмова від огляду не може бути достатньою підставою для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються, зокрема, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Отже, саме орган, уповноважений на складання протоколу, має надати суду належні та допустимі докази на підтвердження всіх елементів складу адміністративного правопорушення, а не лише окремих його обставин.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При цьому відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У цій справі наявні докази не дозволяють зробити однозначний висновок про те, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 , 13.04.2026 о 22:00 год. по вул. Шкільній, 37 у селі Дубові Махаринці.

Навпаки, матеріали справи містять взаємоузгоджені пояснення ОСОБА_1 та свідка про відсутність такого факту, тоді як відеозаписи, на які посилається сторона обвинувачення, не містять безпосередньої фіксації самого моменту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

За таких обставин суд позбавлений можливості замінювати відсутні докази власними припущеннями про те, хто саме керував транспортним засобом до прибуття працівників поліції.

Суд звертає увагу, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП недостатньо встановити лише наявність у неї ознак алкогольного сп`яніння або факт відмови від огляду. Необхідним є встановлення всіх передбачених законом обставин у їх сукупності, у тому числі факту керування транспортним засобом саме цією особою.

У даному випадку цей обов`язковий елемент об`єктивної сторони правопорушення належними та достатніми доказами не підтверджений.

Таким чином, судом не встановлено достатніх, належних та допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували факт керування ОСОБА_1 автомобілем «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 , у зазначений у протоколі час та місці.

Відсутність доведеного факту керування має істотне значення для правової оцінки всіх інших обставин справи, оскільки саме факт керування є необхідною передумовою для виникнення у особи статусу водія у конкретній ситуації та, відповідно, для виникнення обов`язку пройти огляд на стан сп`яніння на вимогу поліцейського відповідно до пункту 2.5 ПДР України.

Отже, за відсутності доказів фактичного керування транспортним засобом ОСОБА_1 не може вважатися доведеним і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, оскільки під час судового розгляду не знайшов належного підтвердження факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а наявні у справі докази не усувають обґрунтованих сумнівів щодо цієї обставини, суд приходить до висновку про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

За таких обставин провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.

Керуючись статтями 7, 9, 130, 247, 251, 252, 268, 283, 284, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

постановив:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення – закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Жанна ДЕМ`ЯНОВА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua