Вирок від 21 вересня 2026 р. у справі №128/958/25 — Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/958/25

ВИРОК

Іменем України

22 вересня 2026 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 , при секретарі – ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суд м. Вінниці кримінальне провадження, відомості про яке внесені 04.02.2025 в ЄРДР за №12025020050000119 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця селища Омсучкан, Магаданської області, російської федерації, зареєстрованого у встановленому законом порядку та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.369 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

04.02.2025, приблизно о 10 год. 22 хв., обвинувачений ОСОБА_4 маючи на меті уникнути адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), перебуваючи біля службового автомобіля марки «Toyota» моделі «Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходився на автомобільній дорозі «Т0212» 6-й км. при в`їзді в с. Лука-Мелешківська, Лука-Мелешківської територіальної громади Вінницького району Вінницької області, надав неправомірну вигоду службовій особі - інспектору сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області екіпажу «ЖАРТ-54» лейтенанту поліції ОСОБА_5 у сумі 5500 гривень, за не притягнення його до адміністративної відповідальності за наступних обставин.

Так, інспектором сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенантом поліції ОСОБА_5 та інспектором сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 , які згідно з п. 1 примітки до ст. 364 КК України є службовими особами, які відповідно до Розстановки сил та засобів відділу поліції № 3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області в складі екіпажу «ЖАРТ-54», на службовому автомобілі марки «Toyota» моделі «Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснювалося патрулювання по квадрату патрулювання Лука-Мелешківської територіальної громади Вінницького району Вінницької області.

В ході здійснення патрулювання, 04.02.2025, приблизно о 10 год. 00 хв., ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , на підставі ст. 31, ч. 2 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», на автомобільній дорозі «Т0212» 6-й км. при в`їзді в с. Лука-Мелешківська, Лука-Мелешківської територіальної громади Вінницького району Вінницької області було зупинено автомобіль марки «Mersedes-Benz», зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням обвинуваченого ОСОБА_4 , який допустив порушення передбачене ст. 125 КУпАП, а саме: порушення користування зовнішніми освітлювальними приладами.

Окрім того, під час спілкування працівників поліції з обвинуваченим ОСОБА_4 , у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку із чим йому було запропоновано на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ та Міністерства охорони здоров`я № 1452/735 від 09.11.2015 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

У подальшому, обвинувачений ОСОБА_4 , 04.02.2025, приблизно о 10 год. 22 хв. перебуваючи біля службового автомобіля марки «Toyota» моделі «Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходився на автомобільній дорозі «Т0212» 6-й км. при в`їзді в с. Лука-Мелешківська, Лука-Мелешківської територіальної громади Вінницького району Вінницької області, в момент, коли ОСОБА_5 , на підставі ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію», розділу 3, 4 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015, складались матеріали про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, усвідомлюючи, що працівники поліції є службовими особами, які згідно зі ст. 222 КУпАП уповноважені на розгляд справи за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладення стягнення шляхом складання протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності, будучи неодноразово попередженим про кримінальну відповідальність за пропозицію та надання неправомірної вигоди працівнику поліції, розуміючи незаконність своїх дій, діючи умисно, не звертаючи уваги на неодноразові попередження працівників поліції про кримінальну відповідальність за надання неправомірної вигоди службовій особі, надав інспектору сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_5 , неправомірну вигоду у сумі 5500 гривень, які поклав до чохла службового планшету, з метою уникнення адміністративної відповідальності та не складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

21.09.2026 у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним у вчинені злочину за ч.1 ст.369 КК України у повному обсязі при обставинах викладених в обвинувальному акті. Суду показав, що дійсно 04.02.2025 ранком він керував автомобілем «Mersedes-Benz» - НОМЕР_2 , та при в`їзді в с. Лука-Мелешківська , Вінницького району Вінницької області був зупинений працівниками поліції, оскільки він порушив вимоги правил дорожнього руху. Після чого, працівниками поліції під час спілкування було виявлено у нього ознаки алкогольного сп`яніння. З метою уникнення адміністративної відповідальності він, не звертаючи уваги на попередження працівника поліції про кримінальну відповідальність за пропозицію надання неправомірної вигоди службовій особі, надав інспектору поліції неправомірну вигоду у сумі 5500 гривень, які поклав до чохла службового планшету останнього. В скоєному кається та просить суд призначити мінімальне покарання.

Враховуючи думку учасників судового провадження, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, суд, визнав недоцільним досліджувати докази по кримінальному провадженню стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. Суд визнав за необхідне обмежитись допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, які характеризують особу обвинуваченого; документи, для вирішення питання щодо долі речових доказів. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст встановлених досудовим слідством обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, а також судом роз`яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Судом установлено, що обвинувачений ОСОБА_4 надав службовій особі неправомірну вигоду за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища і його дії органом досудового розслідування вірно кваліфіковані за ч.1 ст.369 КК України.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину; особу винного, який має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно; є раніше не судимою особою; зайнятий суспільно корисною працею, має постійний дохід; в лікарів нарколога та психіатра на обліках не перебуває.

В якості обставини, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, у відповідності до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Щире каяття обвинуваченого полягає у визнанні ним обставин, регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК України, щодо події кримінального правопорушення, у тому числі їх час, місце та спосіб вчинення. Адже, щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася ( п. 3 ПП ВСУ від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»).

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, у відповідності до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Отже, враховуючи ступень тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_4 злочину; даних, які характеризують його особистість, відсутність обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому; наявність обставини, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, суд прийшов до висновку, що обвинувачений ОСОБА_4 не представляє суспільної небезпеки і його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.

У зв`язку з чим, обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити мінімальне покарання у виді штрафу в дохід держави в межах санкції ч.1 ст. 369 КК України.

Суд вважає, що призначення саме такого покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення як ним, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.

При цьому суд також враховує, що відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч.2 ст.50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Згідно до ч.2 ст.174 КПК України, слід скасувати накладений на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 07.02.2025 (справа №127/4151/25) арешт на: одинадцять грошових банкнот номіналом по 500 гривень, з наступними серіями та номерами: ЕТ2004615, АЄ2230650, ЗБ9588706, ХА6459953, АЗ6342185, ВУ7780896, ХБ4193131, АК2036848, ЗА9812752, ЗГ1118839, ВЗ9556421, які в подальшому було поміщено до пломбувального спец. пакету НПУ №INZ2010797 та які було вилучено 04.02.2025 із чохла планшетного пристрою, що перебував на панелі приладів службового автомобіля марки «Тойота» моделі «Королла», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що був припаркований на автомобільній дорозі «Т0212» при в`їзді в с. Лука-Мелешківська, Вінницького району Вінницької області, оскільки потреба в ньому відпала.

Статтею 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 9 ст.100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини першої статті 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно до частини першої статті 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:

1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;

4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Отже суд виходячи з наведеного вважає за необхідне долю речових доказів у даному кримінальному провадженні, вирішити відповідно до положень ст.ст.96-1, 96-2 КК України, ст. 100 КПК України, таким чином:

- одинадцять грошових банкнот номіналом по 500 гривень, з наступними серіями та номерами: ЕТ2004615, АЄ2230650, ЗБ9588706, ХА6459953, АЗ6342185, ВУ7780896, ХБ4193131, АК2036848, ЗА9812752, ЗГ1118839, ВЗ9556421, які поміщено до пломбувального спец. пакету НПУ №INZ2010797 та який згідно акту приймання-передачі речових доказів, вилучених слідчими підрозділами від 13.02.2025 переданий на відповідальне зберігання у сховище цінностей відділення №220/01 АБ «Укргазбанк», - конфіскувати в дохід держави на підставі п.1 ч.9 ст.100 КПК України, оскільки вони були використані обвинуваченим ОСОБА_4 як знаряддя вчинення даного кримінального правопорушення;

- оптичний диск ємкістю 4,7 GB із відеозаписом з нагрудної відеокамери інспектора СРПП ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, - слід залишити в матеріалах кримінального провадження №12025020050000119 від 04.02.2025.

Заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого не застосовувались, клопотань про їх застосування до суду не надходило.

Процесуальних витрат державою не понесено.

Керуючись ст.ст.100, 174, 349, 369-371, 373 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.369 КК України та призначити покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 07.02.2025 (справа №127/4151/25) на: одинадцять грошових банкнот номіналом по 500 гривень, з наступними серіями та номерами: ЕТ2004615, АЄ2230650, ЗБ9588706, ХА6459953, АЗ6342185, ВУ7780896, ХБ4193131, АК2036848, ЗА9812752, ЗГ1118839, ВЗ9556421, які в подальшому було поміщено до пломбувального спец. пакету НПУ №INZ2010797 та які було вилучено 04.02.2025 із чохла планшетного пристрою, що перебував на панелі приладів службового автомобіля марки «Тойота» моделі «Королла», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що був припаркований на автомобільній дорозі «Т0212» при в`їзді в с. Лука-Мелешківська, Вінницького району Вінницької області, - скасувати.

Речові докази:

- одинадцять грошових банкнот номіналом по 500 гривень, з наступними серіями та номерами: ЕТ2004615, АЄ2230650, ЗБ9588706, ХА6459953, АЗ6342185, ВУ7780896, ХБ4193131, АК2036848, ЗА9812752, ЗГ1118839, ВЗ9556421, які поміщено до пломбувального спец. пакету НПУ №INZ2010797 та який згідно акту приймання-передачі речових доказів, вилучених слідчими підрозділами від 13.02.2025 переданий на відповідальне зберігання у сховище цінностей відділення №220/01 АБ «Укргазбанк», - конфіскувати в дохід держави;

- оптичний диск ємкістю 4,7 GB із відеозаписом з нагрудної відеокамери інспектора СРПП ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, - залишити в матеріалах кримінального провадження №12025020050000119 від 04.02.2025.

Вирок суду може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_7