Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №126/711/26 — Бершадський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/711/26

Провадження № 2/126/1098/2026

"15" вересня 2026 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Губко В. І.

секретар Бурлака А. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" звернулося в суд з даним позовом, в якому просять стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості в розмірі 201180,00 грн. та судові витрати в справі.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 03.03.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 5356584 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого фінансова установа надала позичальниці грошові кошти в розмірі 40000,00 грн. на строк 360 днів з 03.03.2025 по 26.02.2026 Відповідно до п. 2.1. Договору, ТОВ «Лінеура Україна» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) 516874хххххх1335, яку відповідачкою вказано особисто під час укладання Договору. ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачкою за кредитним договором виконало та перерахувало кредит в сумі 40000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідачки № НОМЕР_1 .

Факт перерахування відповідачці кредитних коштів підтверджується листом ТОВ «Пейтек» вих. № 20251103-1672 від 03.11.2025, відповідно до якого між ТОВ «Пейтек» та ТОВ «Лінеура Україна» укладено Договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № 03012024-1 від 03.01.2024, на виконання якого ТОВ «Пейтек» успішно перераховано на платіжну картку клієнта кошти від ТОВ «Лінеура Україна» у сумі 40 000,00 грн, номер транзакції в системі ТОВ «Пейтек» — 4d9a1c21-3374-4c5d-a8d6-ce580bd647b0, номер транзакції в системі ТОВ «Лінеура Україна» — 53565841740984314.

01.04.2025 відповідачка не здійснила оплату процентів згідно графіку платежів та не повернула тіло кредиту.

30.10.2025 на підставі договору факторингу № 30/10/2025 ТОВ «Лінеура Україна» відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 5356584 від 03.03.2025 у загальному розмірі 155 960,00 грн, з яких 40 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 91 960,00 грн - проценти, 20 000,00 грн - штрафні санкції та 4 000,00 грн - комісія.

Станом на дату укладання Договору факторингу від 30.10.2025 № 30/10/2025, строк дії Договору № 5356584 від 03.03.2025 не закінчився. А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» у період з 31.10.2025 по 26.02.2026 (119 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою в сумі 45 220,00 грн.

Після укладання Договору факторингу та переходу права вимоги до позивачки, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», ні на рахунки первісного кредитора. Таким чином, відповідачка має заборгованість перед позивачем за договором № 5356584 від 03.03.2025 в загальному розмірі 201 180,00 грн. Зважаючи на вище викладене, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Представник позивача у позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи в суді, про причини неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала.

Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 03.03.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 5356584 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Згідно з п.п. 1.2, 1.3, 1.4.1 кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 40000 грн; строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Стандартна процентна ставка 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3 цього Договору. Знижена процентна ставка становить 0,0095% за кожен день користування кредитом та застосовується на таких умовах: якщо клієнт до 01.04.2025 року (включно) сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Згідно п. 1.5, 1.6 кредитного договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредиту 2 639,6200% річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 1381,7093% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 180800,00 грн.; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки 140 800,00 грн.

Вказаний договір, додаток №1 до нього та паспорт споживчого кредиту підписані електронним підписом, одноразовим ідентифікатором 97575 відповідачки. Додаток №1 та паспорт споживчого кредиту містять вказівку на суму кредиту, строк його видачі, реальну річну процентну ставку, орієнтовну загальну вартість кредиту, штрафи, тощо.

Відповідно до п. 2.1. Договору ТОВ «Лінеура Україна» надало кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) 516874хххххх1335, яку відповідачкою вказано особисто під час укладання Договору.

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачкою за кредитним договором виконало та перерахувало їй кредит в сумі 40000,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідачки НОМЕР_1 .

Зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідачки відбулось через платіжну систему "Пейтек", на підставі укладеного Договору №03012024 про організацію переказу коштів від 03.01.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Пейтек».

За інформацією в листі ТОВ «Пейтек», відповідно до зазначеного договору № 5356584 від 03.03.2025 було успішно перераховано грошові кошти у сумі 40000,00 грн. на платіжну карту НОМЕР_2 , тобто кредитні кошти відповідачці перераховувалися за допомогою платіжного провайдера, що має відповідну ліцензію та у спосіб обумовлений умовами кредитного договору на банківську картку НОМЕР_2 .

Відповідно до витребуваної судом інформації з АТ КБ «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7-260407/128944-БТ від 14.04.2026, судом встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 ) емітовано карту № НОМЕР_4 , 03.03.2025 зараховано переказ у сумі 40000,00 грн.

30.10.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» було укладено договір факторингу №30/10/2025, згідно з умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» право грошової вимоги за кредитними договорами, вказаними у реєстрах боржників, у тому числі до відповідачки за кредитним договором № 5356584 від 03.03.2025

Відповідного до п. 1.2 вищевказаного договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається після підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно Додатку № 2 та надходження ціни продажу у повному обсязі, відповідно до п. 3.3 цього Договору, на рахунок клієнта, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників та повна сума ціни продажу, що надійшла на рахунок клієнта,- підтверджують факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості.

Договір є правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Доказів про неправомірність цього договору матеріали справи не містять.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. Водночас позичальник не довела належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених вказаними договорами, презумпція правомірності яких не спростована.

Відповідно до реєстру боржників, який є Додатком №1 до Договору факторингу №30/10/2025 від 30.10.2025 до ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 5356584 від 03.03.2025 у розмірі 155960,00 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту 40000,00 грн., заборгованості за процентами 91960,00 грн., штрафні санкції 20000,00 грн. та комісія з надання кредиту 4000,00 грн.

Станом на дату укладання Договору факторингу від №30/10/2025 від 30.10.2025, строк дії Договору № № 5356584 від 03.03.2025 не закінчився. А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» у період з 31.10.2025 по 26.02.2026 (119 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою в сумі 45 220,00 грн.

У даному випадку проценти нараховано у межах погодженого строку надання кредиту, зазначеному в п. 1.3. Договору № 5356584 від 03.03.2025, а тому заборгованість з нарахованих процентів за користування грошовими коштами підлягає стягненню з відповідачки у сумі 137 180,00 грн. (нараховані проценти первісним кредитором у сумі 91960,00 грн., проценти нараховані ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у сумі 45 220,00 грн.).

Таким чином, відповідачка має заборгованість перед позивачем за договором № 5356584 від 03.03.2025 року загальною сумою 201 180,00 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 40000,00 грн., нарахованих процентів первісним кредитором 91960,00 грн., нарахованих процентів ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» за 119 календарних днів 45 220,00 грн., штрафні санкції 20000,00 грн. та комісії за надання кредиту 4 000,00 грн.

Отже, судом встановлено, що між сторонами існують договірні правовідносини (кредит).

Надані позивачем докази у сукупності мають взаємний зв`язок, є належними і допустимими у зазначених спірних правовідносинах сторін, їх достовірність стороною відповідача не спростована (в тому числі і розмір заборгованості за договором). Умови договору не оспорюються, умови договору сторонами виконувались, що свідчить про дійсність договору.

Згідно ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ст. 207 ч. 1 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ст. 639 ч. 2 абз. 2 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис згідно ст. 6 ч. 1 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 (справа №912/1120/16) за період до прострочення виконання зобов`язання боржником підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною першою та третьою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про наявність спірних правовідносин між сторонами, які відносяться до договірних зобов`язань, зокрема, кредиту і встановив, що права позивача відповідачем порушені, оскільки відповідач не виконувала належним чином умови кредитного договору. Щодо стягнення заборгованості за штрафними санкціями в розмірі 20000,00 грн. суд зазначає наступне. Позивачем пред`явлено штрафні санкції у сумі 20000,00 грн. Разом з тим, суд зауважує, що відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Дійсно, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року №3498-ІХ було внесено зміни до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» та виключено пункт 6-1, що передбачав звільнення споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит, а саме: від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором у разі такого прострочення у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк з дня його припинення або скасування. Однак, на час розгляду справи положення Прикінцевих та перехідних положень ЦК України є чинними. Відповідно до ст. 4 ЦК України, основу цивільного законодавства України становить Конституція України; основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України; актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу. Велика Палата Верховного Суду неодноразово постановлювала, що якщо Цивільний кодекс України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи Цивільного кодексу України (постанови від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69)). Отже, заявлені позивачем штрафні санкції у розмірі 20000,00 грн. стягненню з відповідачки не підлягає. Також вирішуючи, питання щодо розподілу витрат на правову допомогу, суд керується положеннями ст. 137 ЦПК України. Відповідно до ч.2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: а) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; б) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. До матеріалів справи позивачем долучено Договір про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024, заявка на виконання доручення до Договору про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024; рахунок на оплату до договору про надання правничої допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024; копія акту прийому-передачі виконаних робіт до Договору про надання правничої допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Як встановлено із наданих представником позивача доказів, на складання позову та вивчення матеріалів справи у адвоката зайняло 12 год. 00 хв., при цьому, складання документів такого змісту для професійного адвоката не є складним процесом. Суд враховує, що предмет спору відноситься до справ незначної складності (справа є малозначною) та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо консультування клієнта, узгодження правової позиції, з огляду на сталу практику національних судів зі спірних правовідносин. Дана категорія справ є поширеною. Враховуючи вищезазначене, на думку суду, вартість витрат на правничу допомогу у заявленій сумі 10000,00 грн. є вочевидь завищеною, що не відповідає критеріям розумності, співмірності, а тому підлягає зменшенню та стягненню у розмірі 5 000,00 грн, з урахуванням складності справи, наданих адвокатом послуг та витраченим часом. Відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2397,72 грн. судового збору та 5000,00 грн. витрат на правову допомогу. Керуючись ст.2,5,10-13,76-81,89,141,263-265,279,354 ЦПК України, ст. 1054, 639, 629, 526, 527, 530, 207 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»,

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - частково задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (03150 м. Київ, вул. Загородня, буд.15 оф. 118/2, ЄДРПОУ 44559822) заборгованість за кредитним договором № 5356584 від 03.03.2025 року в розмірі 181 180,00 грн. (сто вісімдесят одна тисяча сто вісімдесят. грн. 00 коп.).

В іншій частині позову відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (03150 м. Київ, вул. Загородня, буд.15 оф. 118/2, ЄДРПОУ 44559822) 2397,72 грн. сплаченого судового збору та 5000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В. І. Губко