Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №460/12802/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 460/12802/25 пров. № А/857/33466/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Глазька С.М.,

суддів Глушка І.В., Шавеля Р.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 10 червня 2026 року за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень (головуючий суддя Поліщук О.В. м. Рівне) у справі № 460/12802/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 16.01.2026 у справі № 460/12802/25, яке набрало законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

визнано протиправним та скасовано наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації від 21.05.2025 № 442 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації.

визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.05.2025 № 148 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ;

в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

12.05.2026 до суду від позивача надійшла заява про зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення у справі № 460/12802/25.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 22 травня 2026 року зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 та Військову частину НОМЕР_1 окремо подати звіти про виконання судового рішення у справі № 460/12802/25 протягом тридцяти днів з дня отримання суб`єктами владних повноважень вказаної ухвали.

05 червня 2026 року до суду від Військової частини НОМЕР_1 надійшов звіт про виконання судового рішення у справі № 460/12802/25.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 10 червня 2026 року прийнято поданий Військовою частиною НОМЕР_1 звіт про виконання рішення суду у справі № 460/12802/25.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що наказ про зарахування позивача до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 скасовано безпосередньо рішенням суду від 16.01.2026, а у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання частини виключити його зі списків відмовлено, оскільки згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 13.07.2025 № 200 солдата ОСОБА_1 вже було виключено зі списків особового складу частини та переведено до іншого місця служби.

Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувана ухвала винесене з порушенням норм процесуального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженої ухвали суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, гарантує право особи на виконання судового рішення, винесеного на її користь, протягом розумного строку.

Статтею 14 КАС України установлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи та підлягає виконанню.

Статтею 382 КАС України передбачено спеціальний вид судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала Рівненського окружного адміністративного суду від 10.06.2026 року, якою було прийнято звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення суду від 16.01.2026 року у справі №460/12802/25.

Апелянт вважає, що звіт прийнято безпідставно, оскільки відповідач не вчинив жодних нових дій, а суд першої інстанції проігнорував питання виконання рішення ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Щодо доводів апелянта про нездійснення судового контролю стосовно ІНФОРМАЦІЯ_4 колегія суддів зазначає таке.

Апелянт стверджує, що в ухвалі від 10.06.2026 року суд першої інстанції не надав жодної оцінки діям ІНФОРМАЦІЯ_4 . Колегія суддів відхиляє цей довід як процесуально безпідставний. З матеріалів справи вбачається, що звіт ІНФОРМАЦІЯ_4 про виконання судового рішення надійшов до суду першої інстанції лише 19 червня 2026 року та був предметом окремого судового розгляду.

Станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали 10.06.2026 року строк для подання звіту ще тривав, і відповідний документ від РТЦК фізично не міг бути предметом судового розгляду. Прийняття судом звіту від одного з відповідачів (Військової частини НОМЕР_1 ), який надійшов раніше 05.06.2026, жодним чином не свідчить про ухилення суду від контролю за діями іншого відповідача. Процесуальний закон не забороняє суду розглядати звіти співвідповідачів окремо, по мірі їх надходження.

Ключовим аргументом апеляційної скарги є те, що Військова частина НОМЕР_1 не видала жодного нового документа на виконання рішення суду, а послалася на наказ № 200 від 13.07.2025 року, який існував до ухвалення рішення і був предметом дослідження під час розгляду справи по суті.

Колегія суддів вважає такі доводи апелянта наслідком хибного тлумачення резолютивної частини рішення суду від 16.01.2026 року.

Вказаним рішенням суд:

1) визнав протиправним та скасував наказ ІНФОРМАЦІЯ_4 № 442 про призов;

2) визнав протиправним та скасував наказ командира В/Ч НОМЕР_1 № 148 про зарахування до списків особового складу;

3) у задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Як прямо зазначено у самому рішенні суду, позовна вимога про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 виключити позивача зі списків особового складу задоволенню не підлягала, оскільки згідно з наказом № 200 від 13.07.2025 року позивача вже було виключено зі списків цієї частини та переведено до Військової частини НОМЕР_2 .

Рішення суду про визнання акта суб`єкта владних повноважень протиправним та його скасування має відновлювальний характер і вичерпує свою дію фактом набрання рішенням законної сили. Таке судове рішення не потребує видання суб`єктом владних повноважень додаткового наказу.

Оскільки суд першої інстанції у січні 2026 року самостійно скасував наказ про зарахування позивача і прямо відмовив у покладенні на Військову частину НОМЕР_1 обов`язку видати наказ про його виключення, у даного відповідача об`єктивно не виникло обов`язку вчиняти будь-які нові активні дії управлінського характеру щодо позивача на стадії виконання.

Подання Військовою частиною НОМЕР_1 звіту від 05.06.2026 року із роз`ясненням того факту, що протиправний наказ № 148 скасовано самим судом, а позивач фізично вибув із частини ще у 2025 році на підставі наказу № 200, є належним способом звітування за обставин, коли суд відмовив у задоволенні позовних вимог зобов`язального характеру до цього співвідповідача.

Доводи апелянта про невідповідність поданого звіту вимогам КАС України та відсутність доказів фактичного виконання є безпідставними, оскільки апелянт вимагає від відповідача вчинення дій (видання наказу про виключення зі списків), у вчиненні яких суд прямо відмовив при вирішенні спору по суті. Суд першої інстанції не міг вимагати від Військової частини НОМЕР_1 доказів вчинення дій, обов`язок щодо яких не встановлений резолютивною частиною рішення, що набрало законної сили.

Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про прийняття звіту Військової частини НОМЕР_1 , а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваної ухвали.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 312, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 10 червня 2026 року за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень у справі № 460/12802/25 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя С. М. Глазько

судді І. В. Глушко

Р. М. Шавель