Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №140/6363/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/6363/24 пров. № А/857/39208/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

судді-доповідача Калмикової Ю.О.,

суддів: Валюха В.М., Затолочного В.С.,

розглянувши в електронній формі і порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року з питань зміни способу і порядку виконання рішення суду у справі №140/6363/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

В провадженні Волинського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №140/6363/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21.08.2024, що набрало законної сили 31.01.2025, у даній справі позов задоволено частково.

16.06.2026 від представника заявника Масюка П.М. через систему Електронний суд надійшла заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення, в якій просить встановити новий спосіб виконання судового рішення шляхом стягнення з в/ч НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість з нарахованого, але не виплаченого грошового забезпечення, в сумі 63369,43 грн, а також шляхом стягнення з в/ч НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 заборгованість з нарахованого, але не виплаченого грошового забезпечення, в сумі 124714,95 грн. Дана заява обґрунтована тим, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21.08.2024 у справі №140/6363/24 відповідачі надали розрахунки грошового забезпечення позивача, згідно з якими загальний розмір нарахованих сум складає 63369,49 грн та 124714,95 грн. Проте вказані кошти позивачу не виплачені, єдиною причиною невиплати перерахованого на виконання рішення суду грошового забезпечення є відсутність належного фінансування відповідачів.

Представник заявника вважає, що в даному випадку наявні правові підстави для зміни способу виконання судового рішення шляхом стягнення з відповідачів належного до виплати позивачу грошового забезпечення на виконання рішення суду.

Представник в/ч НОМЕР_2 в своїх поясненнях зазначив, що відповідачем здійснено нарахування позивачу належного йому грошового забезпечення, яке буде виплачено після надходження відповідного фінансування від забезпечувального органу. Станом на 28.06.2026 фінансування від забезпечувального фінансового органу для виконання Волинського окружного суду від 21.08.2024 у справі №140/6363/24 не надходило.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року заяву представника заявника ОСОБА_2 про зміну способу і порядку виконання судового рішення задоволено.

Змінено спосіб і порядок виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21.08.2024 у справі №140/6363/24 шляхом стягнення з військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) заборгованості з нарахованого, але не виплаченого грошового забезпечення в сумі 63369,43 грн (шістдесят три тисячі триста шістдесят дев`ять грн 43 коп.).

Змінено спосіб і порядок виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21.08.2024 у справі №140/6363/24 шляхом стягнення з військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) заборгованості з нарахованого, але не виплаченого грошового забезпечення в сумі 124714,95 грн (сто двадцять чотири тисячі сімсот чотирнадцять грн 95 коп.)..

Не погоджуючись із такою ухвалою, її оскаржив відповідач – Військова частина НОМЕР_1 , оскільки, як вважає апелянт, таку прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21.08.2024 у справі № 140/6363/24 набрало законної сили 31.01.2025 відповідно до постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2025 у справі № 140/6363/24.

04.02.2025 помічник командира з правової роботи начальник юридичної групи військової частини НОМЕР_1 рапортом доповів командиру ВЧ НОМЕР_1 про необхідність негайного виконання Рішення у добровільному порядку. Командир ВЧ НОМЕР_1 , шляхом накладення резолюції на зазначений рапорт, доручив начальнику фінансово-економічної служби ВЧ НОМЕР_1 невідкладно виконати Рішення. Копії Ухвали та Рішення, що набрали законної, сили негайно передані для виконання до фінансово-економічної служби ВЧ НОМЕР_1 з вимогою надати до юридичної групи ВЧ НОМЕР_1 фінансовий розрахунок за визначеною сумою, що підлягає виплаті Позивачу.

З метою виконання Рішення фінансово-економічною службою ВЧ НОМЕР_1 здійснено:

перерахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 01.02.2018 по 28.02.2018 включно зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін (базового місяця);

нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 25.10.2019 із застосуванням щомісячної індексації - різниці в розмірі 4074,59 грн., відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;

нарахування грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2018-2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу частини 25.10.2019;

нарахування одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII, в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 09 повних календарних років служби.

Згідно з проведеним фінансово-економічною службою ВЧ НОМЕР_1 розрахунком сума індексації, що належить виплаті Позивачу на виконання Рішення становить 84961,92 гривень. Суми належної до виплати Позивачу перерахованої грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2018-2019 роки та одноразової грошової допомоги становлять 10564,40 гривень та 50935,50 відповідно

Однак, у зв`язку з відсутністю на той момент у ВЧ НОМЕР_1 грошових коштів призначених на фінансування виконання судових рішень, розпоряднику коштів вищого рівня – Центральному фінансово-економічному управлінню ІНФОРМАЦІЯ_1 – направлено заявку-розрахунок на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за кодом економічної класифікації видатків 2800 «Інші поточні видатки» (далі – КЕКВ 2800) за напрямом грошового забезпечення, а також розрахунок потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 за напрямом грошового забезпечення (далі – Заявка) із зазначенням суми, що підлягає виплаті Позивачу.

Надалі, 28.03.2025, у межах наявних фінансових ресурсів, відповідно до платіжної інструкції № 619 від 28.03.2025 Позивачу виплачено 21567,56 гривень.

30.03.2026 у межах наявних фінансових ресурсів, відповідно до платіжної інструкції № 832 від 30.03.2026 Позивачу виплачено 180,21 гривень.

29.06.2026 у межах наявних фінансових ресурсів, відповідно до платіжної інструкції № 1574 від 29.06.2026 Позивачу виплачено 697,72 гривень.

Отже, станом на зараз Рішення частково виконано, оскільки ВЧ НОМЕР_1 виконала покладене на неї зобов`язання щодо перерахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 01.02.2018 по 28.02.2018 включно зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін (базового місяця); нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 25.10.2019 із застосуванням щомісячної індексації - різниці в розмірі 4074,59 грн., відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078; нарахування грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2018 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу частини 25.10.2019; нарахування одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII, в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 09 повних календарних років служби; а також Позивачу сумарно виплачено 22 445,49 гривень.

У зв`язку з тим, що грошові кошти у повному розмірі, що підлягають виплаті Позивачу на підставі Рішення по теперішній час не надійшли, ВЧ НОМЕР_1 продовжує щомісяця з моменту набрання Рішенням законної сили направляти начальнику Центрального фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_2 із зазначенням, зокрема, суми, що необхідна для здійснення виплати Позивачу.

З лютого 2025 року по липень 2026 року потреба на здійснення витрат на фінансування виконання Рішення включалася фінансово економічною службою ВЧ НОМЕР_1 до заявок-розрахунків та скеровувалася до Центрального фінансово-економічного управління Сухопутних військ Збройних Сил України, а саме: Командування: основна заявка-розрахунок на лютий 2025 року (вих. № 283 від 06.02.2025, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 560 354 грн.); додаткова заявка-розрахунок на лютий 2025 року (вих. № 358 від 18.02.2025, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 560 354 грн.); основна заявка-розрахунок на березень 2025 року (вих. № 458 від 07.03.2025, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 560 354 грн.); додаткова заявка-розрахунок на березень 2025 року (вих. № 540 від 18.03.2025, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 604 911 грн.); основна заявка-розрахунок на квітень 2025 року (вих. № 705 від 08.04.2025, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 737 232 грн.); додаткова заявка-розрахунок на квітень 2025 року (вих. № 765 від 17.04.2025, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 827 683 грн.); основна заявка-розрахунок на травень 2025 року (вих. № 887 від 06.05.2025, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 971 432 грн.); основна заявка-розрахунок на червень 2025 року (вих. № 1046 від 06.06.2025, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 1 659 152 грн.); основна заявка-розрахунок на липень 2025 року (вих. № 1237 від 08.07.2025, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 1 999 071 грн.); додаткова заявка-розрахунок на липень 2025 року (вих. № 1347 від 18.07.2025, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 1 999 071 грн.); основна заявка-розрахунок на серпень 2025 року (вих. № 1437 від 06.08.2025, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 2 226 547 грн.); основна заявка-розрахунок на вересень 2025 року (вих. № 1637 від 05.09.2025, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 2 226 547 грн.); додаткова заявка-розрахунок на вересень 2025 року (вих. № 1719 від 17.09.2025, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 2 233 815 грн.); основна заявка-розрахунок на жовтень 2025 року (вих. № 1824 від 07.10.2025, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 2 259 411 грн.); додаткова заявка-розрахунок на жовтень 2025 року (вих. № 1920 від 20.10.2025, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 2 304 546 грн.); основна заявка-розрахунок на листопад 2025 року (вих. № 2018 від 07.11.2025, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 2 319 081 грн.); додаткова заявка-розрахунок на листопад 2025 року (вих. № 2084 від 20.11.2025, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 2 324 532 грн.); 18. основна заявка-розрахунок на грудень 2025 року (вих. № 2177 від 05.12.2025, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 2 821 555 грн.); додаткова заявка-розрахунок на грудень 2025 року (вих. № 2303 від 18.12.2025, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 2 795 332 грн.); основна заявка-розрахунок на січень 2026 року (вих. № 58 від 06.01.2026, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 2 823 390 грн.); додаткова заявка-розрахунок на січень 2026 року (вих. № 160 від 19.01.2026, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 2 825 568 грн.); основна заявка-розрахунок на лютий 2026 року (вих. № 294 від 09.02.2026, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 3 586 155 грн.); додаткова заявка-розрахунок на лютий 2026 року (вих. № 349 від 19.02.2026, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 4 350 688 грн.); основна заявка-розрахунок на березень 2026 року (вих. № 447 від 05.03.2026, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 4 950 344 грн.); основна заявка-розрахунок на квітень 2026 року (вих. № 705 від 07.04.2026, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 6 765 279 грн.); основна заявка-розрахунок на травень 2026 року (вих. № 866 від 06.05.2026, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 6 776 922 грн.); основна заявка-розрахунок на червень 2026 року (вих. № 1061 від 04.06.2026, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 6 776 922 грн.); додаткова заявка-розрахунок на червень 2026 року (вих. № 1146 від 17.06.2026, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 6 998 275 грн.) основна заявка-розрахунок на липень 2026 року (вих. № 1319 від 07.07.2026, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 7 452 747 грн.) (копії заявок розрахунків додаються).

З моменту набрання Рішенням законної сили, тобто починаючи з 31.01.2025, по теперішній час витрати для повного виконання Рішення не профінансовані.

Тимчасове часткове невиконання Рішення обумовлене поважними причинами та певними ускладнюючими обставинами: відсутністю у ВЧ НОМЕР_1 грошових коштів для виконання рішення, відсутністю належного державного фінансування, відсутністю у ВЧ НОМЕР_1 як суб`єкта владних повноважень та розпорядника бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань, відсутністю альтернативного способу залучення коштів на виконання судових рішень.

Апелянт просив скасувати ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року про зміну способу виконання судового рішення та постановити нове рішення, яким у задоволенні заяви - відмовити.

Позивач не надав до суду відзив на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, врахувавши приписи абзацу другого частини третьої статті 378 КАС України та той факт, що рішення, яке набрало законної сили 31.01.2025 року, станом на дату звернення позивача не виконано, позивачу не здійснена виплата заборгованості по донарахованим виплатам, дійшов висновку про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання судового рішення шляхом стягнення з відповідача (боржника) зазначених сум виплат на користь стягувача.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач1, в/ч НОМЕР_1 ), Військової частини НОМЕР_2 (далі – відповідач2, в/ч НОМЕР_2 ), в якому просить визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо не здійснення перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за період з 26.10.2016 по 28.02.2018 з урахуванням січня 2008 року, як базового місяця, зобов`язати в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 26.10.2016 по 28.02.2018 зі встановленням базового місяця – січень 2008 року з урахуванням раніше виплачених сум, визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо не здійснення перерахунку та виплати у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 25.10.2019 із застосуванням щомісячної індексації - різниці в розмірі 4074,59 грн, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, зобов`язати в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 25.10.2019 із застосуванням щомісячної індексації - різниці в розмірі 4074,59 грн, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням раніше виплачених сум, визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 та в/ч НОМЕР_2 щодо не здійснення перерахунку та виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-3017 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки, з урахуванням в складі, з якої вони обраховуються, щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% місячного грошового забезпечення, зобов`язати в/ч НОМЕР_1 та в/ч НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-3017 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки, з урахуванням в складі, з якої вони обраховуються, щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% місячного грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум, визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2018-2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу частини 25.10.2019, зобов`язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2018-2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу частини 25.10.2019, визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 14 повних років служби, передбаченої статтею 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 №2011-XIІ; зобов`язання здійснити нарахування та виплату одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 15 Закону №2011-XII, в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 14 повних років служби.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року задоволено позов частково. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, при нарахуванні ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період із 26.10.2016 по 31.01.2018. Зобов`язано військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 26.10.2016 по 31.01.2018 включно зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), з урахуванням виплачених сум. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, при нарахуванні ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період із 01.02.2018 по 28.02.2018. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 26.10.2016 по 28.02.2018 включно зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін (базового місяця). Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 25.10.2019 із застосуванням щомісячної індексації - різниці в розмірі 4074,59 грн, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 25.10.2019 із застосуванням щомісячної індексації - різниці в розмірі 4074,59 грн, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо не здійснення виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки, з урахуванням в складі, з якої вони обраховуються, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій”; Зобов`язано військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки, з урахуванням в складі, з якої вони обраховуються, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій”, з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2018-2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу частини 25.10.2019; Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2018-2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу частини 25.10.2019. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 №2011-XII, в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 09 повних календарних років служби. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 №2011-XII, в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 09 повних календарних років служби. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вказане рішення суду набрало законної сили 31 січня 2025 року.

13.03.2025 Волинський окружний адміністративний суд видав позивачу виконавчі листи №№1855/2025, 1856/2025, 1857/2025, 1858/2025, 1859/2025, 1860/2025 для примусового виконання зобов`язальної частини рішення суду від 21.08.2024 у цій справі, які пред`явлені до виконання до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Згідно з проведеними в/ч НОМЕР_2 розрахунками сума індексації грошового забезпечення за період з 26.10.2016 по 31.12.2017 становить 52348,56 грн, а сума перерахованої матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки – 11020,87 грн. Загальна сума до виплати становить 63369,43 грн, яка станом на дату розгляду заяви не виплачена.

Таким чином, у вказаній ситуації наявний факт невиконання в/ч НОМЕР_2 як суб`єктом владних повноважень в повному обсязі судового рішення у справі №140/6363/24, яке набрало законної сили, щодо виплати на користь позивача грошового забезпечення, яке не заперечується боржником.

Згідно з розрахунком потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», що проведений в/ч НОМЕР_1 , розраховані на виконання рішення суду у даній справі розмір індексації ОСОБА_1 становить 84961,92 грн, розмір грошової компенсації за невикористані дні відпустки - 10564,40 грн, розмір одноразової грошової допомоги в разі звільнення - 50935,50 грн.

Разом з тим, в/ч НОМЕР_1 виплатила частину коштів, а саме: 21746,87 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 28.03.2025 №619.

Таким чином, з наведеного слідує, що наявний факт невиконання в/ч НОМЕР_1 як суб`єктом владних повноважень в повному обсязі судового рішення у справі №140/6363/24, яке набрало законної сили, щодо виплати на користь позивача грошового забезпечення у сумі 124714,95 грн, яке не заперечується боржником.

Судова колегія не погоджується з таким висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За приписами ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч.2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ст. 373 КАС України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно ч.3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що частина 3 статті 378 КАС України визначає невиплату грошових сум на виконання рішення суду протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням як самостійну підставу для заміни способу та порядку виконання рішення суду шляхом стягнення з суб`єкта владних повноважень відповідних виплат виключно для пенсійних та соціальних виплат, соціальних доплат послуг та пільг.

Однак рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21.08.2024 у справі № 140/6363/24 стосується виплати позивачу, як військовослужбовцю неотриманого грошового забезпечення, а саме індексації грошового забезпечення, тому положення ч.3 ст. 378 КАС України не застосовуються до даних правовідносин.

Таким чином, індексація грошового забезпечення не є пенсійною виплатою, не належить до соціальних виплат непрацездатним громадянам, страхових виплат, пільг, допомоги чи інших форм соціального забезпечення у розумінні частини 3 статті 378 КАС України.

Отже, правовідносини, що виникають у зв`язку з нарахуванням та виплатою індексації грошового забезпечення, не підпадають під перелік правовідносин, визначених частиною 3 статті 378 КАС України, а отже, сама по собі обставина невиконання або неналежного виконання судового рішення у цій частині не може слугувати підставою для зміни способу і порядку його виконання шляхом стягнення відповідних сум.

Відповідно до частин другої, третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 373 КАС України).

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для виконання, що у разі відсутності добровільного виконання судових рішень забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження є завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (частина перша статті 5 Закону №1404-VIII).

Таким чином, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень; повноваження щодо вчинення дій з приводу примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім виконавцям.

Відповідно до частини 3 статті 33 Закону № 1404-VIII передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Статтею 7 Закону України від 5 червня 2012 року № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення

Як убачається з матеріалів справи, 13.06.2025 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області прийнято постанови про відкриття виконавчих провадженнь ВП № 78354264, 78354126, 78353866 та 78353752 щодо виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21.08.2024 у справі № 140/6363/24, відповідно до виконавчих листів №140/6363/24, які видані Волинським окружним адміністративним судом 13.03.2025.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що державний виконавець не звертався до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Разом з цим, представником позивача не надано докази, що відповідач створює перешкоди для виконання такого рішення.

Згідно з проведеним фінансово-економічною службою ВЧ НОМЕР_1 розрахунком сума індексації, що належить виплаті Позивачу на виконання Рішення становить 84961,92 гривень. Суми належної до виплати Позивачу перерахованої грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2018-2019 роки та одноразової грошової допомоги становлять 10564,40 гривень та 50935,50 відповідно.

28.03.2025, у межах наявних фінансових ресурсів, відповідно до платіжної інструкції № 619 від 28.03.2025 Позивачу виплачено 21567,56 гривень.

30.03.2026 у межах наявних фінансових ресурсів, відповідно до платіжної інструкції № 832 від 30.03.2026 Позивачу виплачено 180,21 гривень.

29.06.2026 у межах наявних фінансових ресурсів, відповідно до платіжної інструкції № 1574 від 29.06.2026 Позивачу виплачено 697,72 гривень.

Крім того, з лютого 2025 року по липень 2026 року потреба на здійснення витрат на фінансування виконання Рішення включалася фінансово економічною службою ВЧ НОМЕР_1 до заявок-розрахунків та скеровувалася до Центрального фінансово-економічного управління Сухопутних військ Збройних Сил України, а саме: основна заявка-розрахунок на лютий 2025 року (вих. № 283 від 06.02.2025, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 560 354 грн.); додаткова заявка-розрахунок на лютий 2025 року (вих. № 358 від 18.02.2025, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 560 354 грн.); основна заявка-розрахунок на березень 2025 року (вих. № 458 від 07.03.2025, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 560 354 грн.); додаткова заявка-розрахунок на березень 2025 року (вих. № 540 від 18.03.2025, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 604 911 грн.); основна заявка-розрахунок на квітень 2025 року (вих. № 705 від 08.04.2025, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 737 232 грн.); додаткова заявка-розрахунок на квітень 2025 року (вих. № 765 від 17.04.2025, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 827 683 грн.); основна заявка-розрахунок на травень 2025 року (вих. № 887 від 06.05.2025, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 971 432 грн.); основна заявка-розрахунок на червень 2025 року (вих. № 1046 від 06.06.2025, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 1 659 152 грн.); основна заявка-розрахунок на липень 2025 року (вих. № 1237 від 08.07.2025, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 1 999 071 грн.); додаткова заявка-розрахунок на липень 2025 року (вих. № 1347 від 18.07.2025, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 1 999 071 грн.); основна заявка-розрахунок на серпень 2025 року (вих. № 1437 від 06.08.2025, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 2 226 547 грн.); основна заявка-розрахунок на вересень 2025 року (вих. № 1637 від 05.09.2025, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 2 226 547 грн.); додаткова заявка-розрахунок на вересень 2025 року (вих. № 1719 від 17.09.2025, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 2 233 815 грн.); основна заявка-розрахунок на жовтень 2025 року (вих. № 1824 від 07.10.2025, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 2 259 411 грн.); додаткова заявка-розрахунок на жовтень 2025 року (вих. № 1920 від 20.10.2025, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 2 304 546 грн.); основна заявка-розрахунок на листопад 2025 року (вих. № 2018 від 07.11.2025, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 2 319 081 грн.); додаткова заявка-розрахунок на листопад 2025 року (вих. № 2084 від 20.11.2025, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 2 324 532 грн.); 18. основна заявка-розрахунок на грудень 2025 року (вих. № 2177 від 05.12.2025, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 2 821 555 грн.); додаткова заявка-розрахунок на грудень 2025 року (вих. № 2303 від 18.12.2025, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 2 795 332 грн.); основна заявка-розрахунок на січень 2026 року (вих. № 58 від 06.01.2026, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 2 823 390 грн.); додаткова заявка-розрахунок на січень 2026 року (вих. № 160 від 19.01.2026, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 2 825 568 грн.); основна заявка-розрахунок на лютий 2026 року (вих. № 294 від 09.02.2026, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 3 586 155 грн.); додаткова заявка-розрахунок на лютий 2026 року (вих. № 349 від 19.02.2026, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 4 350 688 грн.); основна заявка-розрахунок на березень 2026 року (вих. № 447 від 05.03.2026, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 4 950 344 грн.); основна заявка-розрахунок на квітень 2026 року (вих. № 705 від 07.04.2026, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 6 765 279 грн.); основна заявка-розрахунок на травень 2026 року (вих. № 866 від 06.05.2026, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 6 776 922 грн.); основна заявка-розрахунок на червень 2026 року (вих. № 1061 від 04.06.2026, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 6 776 922 грн.); додаткова заявка-розрахунок на червень 2026 року (вих. № 1146 від 17.06.2026, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 6 998 275 грн.) основна заявка-розрахунок на липень 2026 року (вих. № 1319 від 07.07.2026, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» – 7 452 747 грн.).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у справі, який є боржником, не відмовляється виплачувати позивачу вказаних сум, проте виплата таких коштів здійснюється за рахунок відповідних надходжень з Державного бюджету України на фінансування вказаних видатків.

Відповідачем вчинено дії з метою замовлення коштів із Державного бюджету України для виплати позивачу на виконання зазначеного вище судового рішення і при надходженні цих коштів вони будуть виплачені позивачу.

Суд зауважує, що поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено КАС України. Натомість порядок виконання судового рішення означає визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановлені раніше порядок і спосіб. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.

Мета зміни способу та порядку виконання рішення суду полягає у тому, щоб усунути обставини, що істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання такого судового рішення.

Верховний Суд у постанові від 21.08.2018 у справі №803/3805/15 зазначив, що системний аналіз наведеної правової норми дає підстави дійти до висновку про те, що підставою для встановлення порядку і способу виконання судового рішення є обставини, що перешкоджають належному його виконанню: ускладнюють його виконання або роблять неможливим, при цьому судове рішення не може бути змінено по суті.

Тобто зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, які викладені в постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №826/8279/16.

Отже, висновки судового рішення щодо способу і порядку його виконання чітко визначені та не можуть бути змінені іншим судовим рішенням без відповідного обґрунтування виняткової необхідності застосування такої зміни рішення.

Як убачається з матеріалів справи, під час розгляду справи №140/6363/24 суд у межах спірних правовідносин не вирішував питання про виплату позивачу конкретних грошових сум. А тому, змінивши спосіб виконання такого рішення із зобов`язання здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення на стягнення конкретної суми такої виплати (яка хоча і була розрахована відповідачем при проведенні перерахунку на підставі та на виконання судового рішення у цій справі, але безпосередньо судом не присуджувалася у конкретному розмірі), відбудеться зміна рішення по суті, з виходом за межі позовних вимог та вирішенням питання, яке не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.

Суд також враховує, що заявником не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що зміна способу та порядку виконання рішення суду шляхом стягнення з відповідача на користь позивача нарахованої суми забезпечить реальне виконання рішення суду.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що невиконання відповідачем судового зобов`язання в частині виплати коштів через відсутність у нього відповідних коштів через їх ненадходження з Державного бюджету України в розумінні ч.3 ст.378 КАС України не свідчить про неможливість виконання судового рішення та не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку його виконання, оскільки ця виплата буде виконана при надходженні коштів із Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме: взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України та здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України; (п.20, 29 ч.1 ст.116 Бюджетного кодексу України).

З огляду на викладене, враховуючи те, що фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат по виплаті індексації грошового забезпечення, тому апеляційний суд вважає безпідставними доводи позивача, які наведені в заяві про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду у цій справі.

Апеляційний суд також зауважує, що право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати заборгованості по індексації грошового забезпечення не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть покликатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

У той же час, у спірному випадку йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення. Зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право позивача на отримання сум заборгованості по індексації грошового забезпечення, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань.

Суд першої інстанції вищевикладені обставини не врахував, невірно застосував положення ч. 3 ст. 378 КАС України до спірних правовідносин, у зв`язку із чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для встановлення способу і порядок виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21.08.2024 у справі №140/6363/24.

Відповідно до статті п.4 ст.317 КАС ухвала Волинського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення суду по цій справі.

Згідно з ч. 2 ст. 328, ст. 294 КАС України ухвала суду першої інстанції про зміну або встановлення способу і порядку виконання судового рішення в касаційному порядку оскарженню не підлягають.

Керуючись статтями 248, 311, 312 317, 382, 328 КАС України, судова колегія

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - задовольнити.

Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року -скасувати.

Прийняти постанову про відмову у задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_2 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №140/6363/24.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач Ю. О. Калмикова

судді В. М. Валюх

В. С. Затолочний