Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №240/12814/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: звільнення з публічної служби, з них

Дата: 21 вересня 2026 р.

Справа: №240/12814/25

Суддя: Залімський І. Г.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/12814/25

Головуючий у 1-й інстанції: Нагірняк Микола Федорович

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

22 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Райківська виправна колонія (№73)» про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Державної установи «Райківська виправна колонія (№73)» щодо здійснення, у період з 29.01.2020 до 04.10.2022, нарахування ОСОБА_1 розміру посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових видів грошового забезпечення, з використанням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2018 року, для визначення розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Державну установу «Райківська виправна колонія (№73)» здійснити перерахунок усіх виплачених складових грошового забезпечення ОСОБА_1 , за період з 29.01.2020 до 04.10.2022, шляхом визначення нового розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням, враховуючи розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови №704, з урахуванням вже виплачених сум та виплатити ОСОБА_1 різницю між перерахованим та фактично виплаченим розміром грошового забезпечення за період з 29.01.2020 до 04.10.2022;

- зобов`язати Державну установу «Райківська виправна колонія (№73)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму перерахованого грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 29.01.2020 по день фактичної виплати перерахованого грошового забезпечення;

- визнати протиправними дії Державної установи «Райківська виправна колонія" (№73)» щодо не проведення нарахування та виплати у повному обсязі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 01.01.2016 року до 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, а за період з 01.03.2018 року по 04.10.2022 року з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078;

- зобов`язати Державну установу «Райківська виправна колонія (№73)» здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січня 2008 року;

- зобов`язати Державну установу «Райківська виправна колонія (№73)» індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 04.10.2022, виходячи з фіксованої величини 4 463,15 грн, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;

- зобов`язати Державну установу «Райківська виправна колонія (№73)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати - за період з 01.01.2016 року по день фактичної виплати індексації;

- визнати протиправними дії Державної установи «Райківська виправна колонія (№73)» щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30 000,00 грн щомісячно, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період з 24.02.2022 по 31.05.2022;

- зобов`язати Державну установу «Райківська виправна колонія (№73)» здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30 000,00 грн щомісячно, яка передбачена постановою Кабінетом Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період з 24.02.2022 по 31.05.2022, з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати Державну установу «Райківська виправна колонія (№73)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу за час затримки виплати за період з 01.03.2022 по день фактичної виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26.11.2025 позов задоволено частково, ухвалено:

Визнати протиправною відмову Державної установи "Райківська виправна колонія (№73)" здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 .

Зобов`язати Державну установу "Райківська виправна колонія (№73)" з 29.01.2020 року по 04.10.2022 року включно здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 , визначивши розміри посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року, встановленого Законом України "Про державний бюджет України на 2020 рік" (2102,00 гривні), встановленого Законом України "Про державний бюджет України на 2021 рік" (2270,00 гривень) і Законом України "Про державний бюджет України на 2022 рік" (2481,00 гривню) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 12, 3 і 14 до Постанови № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із обов`язковим перерахунком розмірів усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії за посадою, яку Позивач займав на час звільнення із служби, в тому числі розмірів матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, допомоги для оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

Зобов`язати Державну установу "Райківська виправна колонія (№73)" здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 30 000,00 грн щомісячно, яка передбачена постановою Кабінетом Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 по 31.05.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язати Державну установу "Райківська виправна колонія (№73)" з 01.03.2022 по день фактичної виплати здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу за час затримки перерахованого грошового забезпечення з 29.01.2020 по 04.10.2022 включно та додаткової винагороди у розмірі 30 000,00 грн щомісячно, яка передбачена постановою Кабінетом Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 по 31.05.2022.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таке рішення, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції посилається на постанову Кабінету Міністрів України № 1222 від 30.11.2011, якою не вносилися зміни до додатків 20-23 до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 щодо збільшення посадових оклади працівників установ виконання покарань, в тому числі особам рядового і молодшого начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби

Крім того, зважаючи на те, що підвищення доходу позивача в березні 2018 року не відбулося, то наявні підстави для нарахування й виплати позивачу індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби в розмірі 4463,15 грн щомісячно.

Відповідач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.

З урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проходив службу у Державної установи "Райківська виправна колонія (№73)" і з 04.10.2022 був звільнений з військової служби.

За період з 29.01.2020 року по 04.10.2022 року розміри посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням Позивача, і відповідні інші складові його грошового забезпечення за спірний період визначалися із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р.

Сторонами визнається, що представник Позивача у березні 2025 року письмово звернувся до Відповідача щодо здійснення перерахунку його грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 04.10.2022 року у зв`язку із збільшенням з 01.01.2020 року, з 01.01.2021 року та з 01.01.2022 року розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Листом від 24.04.2025 року Відповідач відмовив Позивачу у такому перерахунку так як, на думку Відповідача, відсутні підстави для такого перерахунку.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем протиправно не здійснено нарахування складових грошового забезпечення позивача, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 01 січня відповідного календарного року.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги позивача в частині щодо перерахунку розмірів індексації грошового забезпечення позивача за періоди з 01.01.2016 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 04.10.2022 є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позову та враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З матеріалів апеляційної скарги встановлено, що позивач фактично погодився із висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, а тому, керуючись положеннями ч.1 ст.308 КАС України, колегія суддів здійснювала перегляд оскаржуваного судового рішення в межах апеляційної скарги позивача.

Фактично позивач оскаржує рішення суду у частині відмови у задоволенні позову, вказуючи, що має право на:

- індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року;

- індексацію грошового забезпечення за період 01.03.2018 по 04.10.2022 із врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, обчисливши щомісячний розмір індексації у фіксованій величині 4463,15 грн, як різницю між сумою індексації, обчисленої в березні 2018 року із застосуванням індексів споживчих цін, що відповідають місяцю підвищення посадового окладу січень 2008 року, і розміром підвищення доходу в березні 2018 року;

- компенсацію втрати частини доходу за час затримки виплати за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації.

Визначаючись щодо вказаних позовних вимог та висновків суду щодо відмови у задоволенні таких вимог, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст.1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

За змістом ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно із абз.1-3 п.5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

За приписами абзаців 4-6 пункту 5 Порядку № 1078 якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Згідно із абз.7 п.5 Порядку № 1078 якщо підвищення грошового доходу відбулося не з 1 числа місяця, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу/кількості календарних днів у місяці, а виплачується пропорційно відпрацьованому/службовому часу з урахуванням положень цього Порядку.

Відповідно до п. 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Отже, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації, у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Місяць в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Разом з тим, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то базовий період не змінюється, а сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, яка набрала чинності 01.01.2008 (Постанова №1294), встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені відповідним Додатком до Постанови №1294.

Суд першої інстанції зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України № 1222 від 30.11.2011 та постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1036 вносилися зміни до додатків 20-23 до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. № 1294 про збільшення посадових оклади працівників установ виконання покарань, в тому числі особам рядового і молодшого начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби.

Апеляційний суд частково погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції.

Так, вказаними Постановами № 1222 та № 1036 вносилися зміни до Постанови № 1294.

Водночас, внесені Постановою № 1222 зміни до Постанови 1294 не зумовили збільшення посадових оклади працівників установ виконання покарань, в тому числі особам рядового і молодшого начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби.

Постановою № 1036 викладено у новій редакції Додаток 21 до Постанови № 1294 "Схема посадових окладів осіб начальницького складу апаратів управлінь (відділів) Державної пенітенціарної служби в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Київській області", відбулось збільшення складових грошового забезпечення.

Дані обставина підтверджується також й довідкою відповідача про нараховану позивачу індексацію, за змістом якої у 2016 році індексація позивачу розраховувалася з урахуванням як базового місяця січня 2015 року, з 01.01.2017 - січня 2017 року, з 01.03.2018 - березня 2018 року.

При цьому, відповідач не навів обґрунтування правомірності врахування у 2016 році саме січня 2015 року як базового місяця.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності 01.03.2018, збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців та установлено для них нові додаткові види грошового забезпечення.

Тобто, з дати підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач, на підставі Постанови №1294, яка набрала чинності 01.01.2008, наступне підвищення розміру грошового забезпечення відбулось на підставі Постанови № 1036, яка набрала чинності 01.01.2017, та Постанови №704, яка набрала чинності 01.03.2018.

Відтак, індексація грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 01.01.2017 підлягає обчисленню з урахуванням як базового місяця січня 2008 року, з 01.01.2017 по 01.03.2018 - січня 2017 року, а після 01.03.2018 - березня 2018 року.

З урахуванням наведено наявні підстави для задоволення позовних вимог у частині визнання протиправними дії Державної установи «Райківська виправна колонія" (№73)» щодо не проведення нарахування та виплати у повному обсязі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 01.01.2016 до 31.12.2016 включно із застосуванням базового місяця - січень 2008 року та зобов`язання Державну установу «Райківська виправна колонія (№73)» здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 01.01.2016 до 31.12.2016 включно із застосуванням базового місяця - січень 2008 року.

Питання врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, досліджувалось Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зокрема, у постановах від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.07.2023 у справі № 240/23550/21.

У вказаних постановах Верховний Суд зауважив, що Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці». Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають підстави зробити висновок, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу позивача відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації-різниці, а якщо так, то у якій сумі.

З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Буквальний спосіб тлумачення норм абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби. У такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у березні 2018 року складав 1762 грн.

За змістом листа Міністерства соціальної політики України від 28.09.2021 №5211/0/290-21/51 та виходячи із розмірів індексів споживчих цін за період 01.02.2018 до 01.03.2018, величина приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, порівняно із місяцем попереднього підвищення доходу (січень 2008 року), складає 253,3%.

Отже, сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року становить 4463,15 грн (1762,00 грн * 253,30% / 100 = 4463,15 грн).

Як вказав позивач та не спростував відповідач підвищення доходу позивача в березні 2018 року не відбулося.

Відтак, наявні підстави для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці щомісячно, починаючи з березня 2018 року до дати звільнення зі служби, у сумі 4463,15 грн.

Однак, всупереч абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 відповідачем за період з 01 березня 2018 року по дату звільнення позивача не нараховано та не виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення в належному розмірі.

За таких обставин відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо неврахування вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 при нарахуванні й виплаті індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 04.10.2022.

Згідно із ст.2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі №2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до ст.3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу.

Згідно зі ст.4 Закону №2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.

Використане у ст.3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі №240/11882/19.

Враховуючи наявність факту несвоєчасної виплати позивачу сум індексації грошового забезпечення, позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, починаючи з 01.01.2016 по дату фактичної виплати індексації.

Згідно із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим у частині відмови у задоволенні позову, що призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції у цій частині належить скасувати і ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд, керуючись положеннями статті 139 КАС України, виходить з того, що позивач звільнений від сплати судового збору, інших витрат ним не понесено, у зв`язку із чим судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року скасувати у частині відмови у задоволенні позову.

Ухвалити у вказаній частині нове рішення про часткове задоволення позову.

Визнати протиправними дії Державної установи «Райківська виправна колонія" (№73)» щодо не проведення нарахування та виплати у повному обсязі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 01.01.2016 до 31.12.2016 включно із застосуванням базового місяця - січень 2008 року.

Зобов`язати Державну установу «Райківська виправна колонія (№73)» здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 01.01.2016 до 31.12.2016 включно із застосуванням базового місяця - січня 2008 року.

Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Райківська виправна колонія" (№73)» щодо не проведення нарахування та виплати у повному обсязі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 01.03.2018 по 04.10.2022, виходячи з фіксованої величини 4 463,15 грн, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Зобов`язати Державну установу «Райківська виправна колонія (№73)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 04.10.2022, виходячи з фіксованої величини 4 463,15 грн, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Зобов`язати Державну установу «Райківська виправна колонія (№73)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати - за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації.

У решті рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26.11.2025 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua