Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №560/11274/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/11274/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Польовий О.Л.

Суддя-доповідач - Гнап Д.Д.

22 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючої судді: Гнап Д.Д.

суддів: Сушка О.О. Яремчукa К.О. ,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства "Шепетівського військового лісгоспу" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом Державне підприємство «Шепетівський військовий лісгосп» до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними дії та визнання протиправним, скасування рішення.

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Державне підприємство «Шепетівський військовий лісгосп» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просило визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Хмельницькій області щодо накладення податкової застави та визнати протиправним і скасувати рішення від 10.06.2025 № 933/6/22-01-13-06-09 про опис майна у податкову заставу.

Обґрунтовуючи позов, підприємство, зокрема, посилалося на те, що податкове повідомлення-рішення від 15.04.2024 № 0083542407 оскаржувалося в судовому порядку, а справа № 560/7741/24 перебувала на касаційному розгляді у Верховному Суді, у зв`язку з чим, на думку позивача, правових підстав вважати відповідне грошове зобов`язання податковим боргом не було.

Рішенням від 25.05.2026 Хмельницький окружний адміністративний суд у задоволенні позову відмовив. Суд установив, що за позивачем обліковувався податковий борг у розмірі 2 785 678,77 грн, пов`язаний із податковим повідомленням-рішенням від 15.04.2024 № 0083542407. Суд також установив, що рішенням від 03.01.2025 у справі № 560/7741/24, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025, у скасуванні цього податкового повідомлення-рішення було відмовлено. Крім того, постановою Верховного Суду від 19.05.2026 касаційну скаргу підприємства залишено без задоволення, а зазначені судові рішення — без змін.

Виходячи з цього, суд першої інстанції визнав рішення про опис майна у податкову заставу правомірним та відмовив у задоволенні позову.

ІІ. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ПОЗИЦІЇ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В апеляційній скарзі позивач наполягає на неповному з`ясуванні судом першої інстанції обставин справи, формальному дослідженні доказів та неправильному застосуванні норм Податкового кодексу України.

Скаржник посилається на судове оскарження податкового повідомлення-рішення № 0083542407, а також на те, що 25.06.2025 ним була подана адміністративна скарга на податкову вимогу від 19.06.2025. На думку підприємства, оскарження відповідних рішень контролюючого органу свідчить про відсутність належних правових підстав для застосування податкової застави.

Окремо скаржник зазначає, що рішення від 10.06.2025 та акт опису стосуються Шепетівського військового лісгоспу ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» з кодом ЄДРПОУ 24972050, реєстрацію якого як відокремленого підрозділу припинено ще у 2019 році, тоді як ДП «Шепетівський військовий лісгосп» є іншою юридичною особою з кодом ЄДРПОУ 43075760. Також скаржник посилається на довідку про відсутність у підприємства податкового боргу станом на 16.06.2026 та вважає неправомірним внесення публічного обтяження щодо майна підприємства. Зміст цих доводів викладений на сторінках 2–8 апеляційної скарги.

ІІІ. ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10.06.2025 уповноваженою особою Головного управління ДПС у Хмельницькій області прийнято рішення № 933/6/22-01-13-06-09 про опис майна у податкову заставу. Підставою контролюючий орган визначив податковий борг у розмірі 2 785 678,77 грн.

З матеріалів позову та доданих до нього документів встановлено, що у самому рішенні про опис майна та акті опису зазначено Шепетівський військовий лісгосп ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат», код ЄДРПОУ 24972050. Актом від 10.06.2025 № 7474/13-06 описано майно в межах суми 2 785 678,77 грн.

Грошове зобов`язання, з яким пов`язаний спірний податковий борг, було визначено податковим повідомленням-рішенням від 15.04.2024 № 0083542407. Законність цього податкового повідомлення-рішення була предметом окремої справи № 560/7741/24.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.01.2025 у справі № 560/7741/24 в задоволенні позову відмовлено, а постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025 рішення залишено без змін. Верховний Суд постановою від 19.05.2026 у справі № 560/7741/24 залишив касаційну скаргу підприємства без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій — без змін.

При цьому у справі № 560/7741/24 апеляційним судом було встановлено, а Верховним Судом залишено без зміни висновок про правонаступництво. Наказом Міністерства оборони України від 04.03.2019 № 94 ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» реорганізовано шляхом виділу його відокремлених підрозділів зі створенням, серед іншого, ДП «Шепетівський військовий лісгосп», до якого за розподільчим балансом перейшли відповідні майно, права та обов`язки. Актом приймання-передачі від 01.07.2019 передані активи і зобов`язання Шепетівського військового лісгоспу, а додатком № 8 до цього акта передані й розрахунки за податковою заборгованістю. Верховний Суд підтвердив ці обставини та не встановив підстав для скасування висновків апеляційного суду.

IV. ОЦІНКА ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами і перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги. За частиною першою статті 310 КАС України апеляційний розгляд здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей апеляційного провадження.

За частиною другою статті 77 КАС України у справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. Водночас обставини, установлені судовим рішенням, що набрало законної сили, у передбачених частиною четвертою статті 78 КАС України випадках повторному доказуванню не підлягають.

Правовідносини щодо виникнення та оформлення податкової застави підлягають оцінці за нормами Податкового кодексу України, чинними на момент прийняття оскарженого рішення — 10.06.2025. Такий підхід відповідає й практиці Верховного Суду, за якою законність індивідуального рішення оцінюється відповідно до правового регулювання, чинного на момент його прийняття.

За підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником у встановлений Кодексом строк, а також непогашена пеня. Пункт 88.1 статті 88 ПК України передбачає передачу у податкову заставу майна платника податків, який має податковий борг, а пункт 88.2 встановлює, що право податкової застави виникає відповідно до Кодексу і не потребує письмового оформлення.

За підпунктом 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 ПК України у разі несплати у встановлений строк грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом, право податкової застави виникає з дня виникнення податкового боргу. Пункт 89.2 цієї статті поширює його на майно платника, який має відповідний борг, а пункт 89.3 передбачає оформлення такого майна актом опису на підставі рішення керівника, його заступника або уповноваженої особи контролюючого органу. Порядок застосування податкової застави податковими органами затверджено наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 № 586, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин.

Щодо доводу апеляційної скарги про те, що перебування справи № 560/7741/24 у касаційному провадженні виключало виникнення узгодженого грошового зобов`язання, колегія суддів з ним не погоджується.

Пункт 56.18 статті 56 ПК України передбачає, що у разі судового оскарження податкового повідомлення-рішення грошове зобов`язання залишається неузгодженим лише до набрання законної сили судовим рішенням. Такий зміст цієї норми прямо відображений у правовій позиції Верховного Суду.

Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі № 560/7741/24 прийнято 20.05.2025. Від цієї дати судове рішення набрало законної сили, а саме по собі подальше касаційне оскарження не відновило неузгоджений статус грошового зобов`язання. Пункт 57.3 статті 57 ПК України передбачає, що у разі оскарження рішення контролюючого органу узгоджена сума має бути погашена протягом десяти робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Отже, станом на 10.06.2025 передбачений пунктом 57.3 статті 57 ПК України строк після набрання постановою апеляційного суду законної сили минув. За встановленої судом першої інстанції відсутності погашення суми 2 785 678,77 грн вона мала ознаки податкового боргу, а тому виникли передбачені статтями 88, 89 ПК України правові наслідки.

Верховний Суд у постанові від 28.03.2023 у справі № 440/11471/21 зазначив, що право податкової застави виникає за законом: у випадку зобов`язання, визначеного контролюючим органом, — із дня виникнення податкового боргу, а відповідне право поширюється на майно платника податків у межах, установлених статтею 89 ПК України.

Не змінює цього висновку і посилання апелянта на подання 25.06.2025 адміністративної скарги на податкову вимогу від 19.06.2025. І податкова вимога, і скарга на неї виникли після прийняття оскарженого рішення про опис майна у податкову заставу від 10.06.2025. Законність цього індивідуального акта оцінюється виходячи з обставин і правових підстав, які існували на момент його прийняття.

Крім того, оскарження податкової вимоги не є тотожним оскарженню податкового повідомлення-рішення, яким визначено грошове зобов`язання. Податкова вимога відповідно до підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України є вимогою щодо погашення вже існуючого податкового боргу. Її подальше оскарження саме по собі не змінює моменту набрання законної сили судовим рішенням у спорі щодо податкового повідомлення-рішення № 0083542407 та не надає вже узгодженому зобов`язанню статусу неузгодженого.

Довід апеляційної скарги про припинення у 2019 році відокремленого підрозділу з кодом ЄДРПОУ 24972050 потребує оцінки у взаємозв`язку з обставинами, остаточно встановленими у справі № 560/7741/24.

У цій справі Верховний Суд установив, що ДП «Шепетівський військовий лісгосп» є правонаступником у відповідній частині майна, прав та обов`язків реорганізованого державного підприємства. Судом підтверджено існування акта приймання-передачі від 01.07.2019 та додатка № 8 щодо передачі розрахунків за податковою заборгованістю. При цьому предметом справи № 560/7741/24 було саме податкове повідомлення-рішення від 15.04.2024 № 0083542407, прийняте щодо зобов`язань, які походять від діяльності колишнього відокремленого підрозділу. Верховний Суд залишив чинними рішення про відмову в скасуванні такого податкового повідомлення-рішення.

Посилання скаржника на довідку про відсутність податкового боргу станом на 16.06.2026 також не підтверджує протиправності рішення від 10.06.2025. Така довідка характеризує стан розрахунків більш ніж через рік після прийняття оскарженого рішення і не спростовує існування боргу на дату його прийняття. У разі подальшого повного погашення податкового боргу закон пов`язує з цією обставиною інший правовий наслідок — звільнення майна з податкової застави відповідно до підпункту 93.1.1 пункту 93.1 статті 93 ПК України.

Доводи апеляційної скарги про недотримання судом першої інстанції принципів змагальності, рівності сторін та належного дослідження доказів сформульовані переважно як загальні посилання на процесуальні гарантії. Матеріали справи не підтверджують такого порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

V. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 та статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення — без змін, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції про наявність передбачених законом підстав для прийняття рішення про опис майна у податкову заставу. Підстав, передбачених статтею 317 КАС України, для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції не встановлено.

Таким чином, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.05.2026 у справі № 560/11274/25 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Державного підприємства «Шепетівський військовий лісгосп» — без задоволення.

VI. Судові витрати

Оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню та рішення суду першої інстанції залишається без змін, передбачених статтею 139 КАС України підстав для нового розподілу судових витрат не встановлено.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державного підприємства "Шепетівського військового лісгоспу" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуюча Гнап Д.Д.

Судді Сушко О.О. Яремчук К.О.