Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №560/13962/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/13962/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Драновський Я.В.

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

22 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив:

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Хмельницькій області щодо нарахування ОСОБА_1 пені за несвоєчасну сплату транспортного податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області виключити з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 відомості про наявність податкового боргу в розмірі 17 605,02 грн.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.10.2025 позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таке рішення, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що згідно розрахунку складових пені нарахованої позивачу, пеня не нараховувалася за період дії карантину (з 01.03.2020 по 30.06.2023), а нарахована лише за період з 16.03.2016 по 29.02.2020, тобто в межах норм податкового законодавства. Факт відмови у задоволенні позову про стягнення суми податкового боргу платника податку фізичної особи не скасовує нарахувань, що стали причиною виникнення боргу, що свідчать про відсутність підстав у податкового органу для списання (анулювання) податкового боргу позивача.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що пеня була нарахована ОСОБА_1 за період з 16.03.2016 по 08.06.2023 (в сумі 5216,83 грн) та з 26.12.2016 по 08.06.2023 (в сумі 12388,19 грн) поза межами 1095-денного строку, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно виникло право нарахувати пеню платнику податків та під час дії карантинних обмежень - і хоча сам період нарахування пені не припав на період дії карантину, сама пеня була нарахована 08.06.2023 (з дати погашення податкового боргу) - в період дії карантину, відтак нарахування пені за цей період є протиправним, а нарахована пеня підлягає анулюванню. У рішенні Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.04.2024 у справі №560/18704/23, яке постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2024 залишено без змін, вказано, що пеня була нарахована ОСОБА_1 під час дії карантинних обмежень, відтак необхідно визнати протиправним нарахування пені за цей період. Також, податковим органом відмовлено у списанні (анулюванні) податкового боргу ОСОБА_1 в сумі 17605,02 гривень", зважаючи на відсутність у контролюючого органу інформації щодо наявності прийнятного судового рішення, яким зобов`язано ГУ ДПС у Хмельницькій області вчинити дії із скасування (списання) сум нарахованої заборгованості ОСОБА_1 у розмірі 17 605,02 грн.

З урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, зареєстрованою у встановленому законом порядку за номером 2010350000000692742 від 26.11.2024, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС України, інтегрованої картки платника податковий борг ОСОБА_1 складає 17605,02 гривень.

Податковий борг у вигляді пені виник 08.06.2023 після погашення податкового боргу по транспортному податку з фізичних осіб у сумі 33333,33 грн.

У подальшому Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулась з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу платника податку фізичної особи, у якій просило стягнути з відповідача кошти у рахунок погашення податкового боргу платника податку в розмірі 55430,62 грн.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.04.2024 у справі № 560/18704/23, яке постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2024 було залишено без змін, у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22.01.2025 у справі № 560/18704/23 відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Згідно наданого уточненого розрахунку суми заборгованості, наданому Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, за його даними, податковий борг виник по транспортному податку з фізичних осіб на підставі: пені ІКП на борг мин. р. (ст.129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)) з 16.03.2016 по 08.06.2023 на документ уточненої звітності №2444 від 28.01.2015, з датою нарахування - 08.06.2023, в сумі 5216,83 грн; пені ІКП на борг мин. р. (ст.129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)) з 27.09.2016 по 08.06.2023 на невизначений документ № б/н від 29.06.2016, з датою нарахування - 08.06.2023, в сумі 12388,19 грн. Загальна сума пені за уточненими розрахунками - 17605,02 грн.

Розглядаючи справу № 560/18704/23, суди дійшли висновків про те, що пеня була нарахована відповідачу 08.06.2023 (в сумі 5216,83 грн) та 08.06.2023 (в сумі 12388,19 грн), тобто під час дії карантинних обмежень, відтак необхідно визнати протиправним нарахування пені за цей період.

02.12.2024 представником позивача подано до Головного управління ДПС у Хмельницькій області заяву про списання (анулювання) податкового боргу (нарахованої пені за несвоєчасну сплату транспортного податку).

26.12.2024 Головне управління ДПС у Хмельницькій області надало відповідь №18758/6/22-01-24-12-18 на подану в інтересах ОСОБА_1 заяву, у якій, зокрема, зазначено, що в податкового органу відсутні підстави для списання (анулювання) податкового боргу ОСОБА_1 в сумі 17605,02 гривень.

Не погоджуючись з відмовою ГУ ДПС у Хмельницькій області у задоволенні заяви про списання податкового боргу, 8 січня 2025 року позивач подав скаргу до Державної податкової служби України.

Відповідь Державної податкової служби України на скаргу, отримана позивачем 28 січня 2025 року, містила обґрунтування неможливості списання податкового боргу, зокрема, зазначалося, що списання боргу є неможливим з посиланням на наявність касаційної скарги, поданої Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області

14.03.2025 позивач повторно звернувся до ГУ ДПС у Хмельницькій області із заявою про списання (анулювання) податкового боргу (нарахованої пені за несвоєчасну сплату транспортного податку) на підставі того, що відмова у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Хмельницькій області у справі №560/18704/23 є беззаперечним доказом того, що пеня, нарахована платнику податків 08.06.2023 у сумі 5216,83 грн та 12388,19 грн відповідно, є неправомірною, а відтак підлягає безумовному списанню відповідно до вимог Податкового кодексу України, у поєднанні з положеннями судових рішень, які набрали законної сили та мають обов`язковий характер для виконання всіма органами державної влади, включаючи контролюючі органи, незалежно від наявності власної правової позиції останніх щодо відповідного питання.

04.04.2025 Головним управління ДПС у Хмельницькій області надано відповідь №5116/6/22-01-24-12-18, у якому зазначено, що факт, відмови від задоволення позову про стягнення суми податкового боргу платника податку фізичної особи, не скасовує нарахувань, що стали причиною виникнення боргу. Враховуючи вищезазначене в Головного управління ДПС у Хмельницькій області відсутні підстави для списання (анулювання) податкового боргу ОСОБА_1 в сумі 17605,02 гривень.

17.04.2025 позивач звернувся з скаргою до Державної податкової служби України, яка 13.06.2025 була розглянута та за результатами розгляду якої прийнято рішення №17203/6/99-00-06-03-03-06, в яким залишено без змін рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області, викладене у листі №5116/6/22-01-24-12-18 про відмову у списанні податкового боргу, а скаргу - без задоволення.

Позивач вважає такі дії контролюючого органу протиправними, а тому звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішеннями у справі № 560/18704/23 доведено протиправність дій податкового органу щодо нарахування пені позивачу, відтак права позивача підлягають судовому захисту шляхом зобов`язання Головного управління ДПС у Хмельницькій області виключити з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 відомості про наявність податкового боргу в розмірі 17 605,02 грн.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпункт 14.1.162 пункт 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

Згідно із п. 129.1 ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Відповідно до п.131.1 ст. 131 ПК України у разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов`язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов`язання (його частини) скасовується (відповідно до п.129.2. ст. 129 ПК України). Нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Згідно із п.131.2 ст. 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Пункт 1 Розділу І Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, передбачено, що інтегрована картка платника (далі - ІКП) - це форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

ІКП відкриваються автоматично кожному платнику у разі нарахування сум грошових зобов`язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, самостійно визначених платником (за фактом надходження податкових декларацій, розрахунків, уточнюючих розрахунків)

Нарахування пені здійснюється у ІКП в автоматичному режимі та пов`язано з фактом несплати у встановлений строк суми самостійно узгодженого зобов`язання.

Пунктом 129.9 ст.129 ПК України передбачено, що пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадках, визначених цим пунктом, зокрема, в інших випадках, передбачених цим Кодексом (пп.129.9.8 п.129.9 ст.129 ПК України).

Абзацом 11 п. 52-1 підрозділу 10 Розділу XX «Прикінцеві та перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

30 червня 2023 року набрала чинності Постанова №651 щодо завершення дії карантину через COVID-19 та режиму надзвичайної ситуації у зв`язку з пандемією коронавірусу з 1 липня 2023 року

Частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.04.2024 у справі № 560/18704/23, яке постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2024 було залишено без змін, в задоволенні позову Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу платника фізичної особи відмовлено.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22.01.2025 у справі № 560/18704/23 відмовлено у відкритті касаційного провадження.

При розгляду вказаних справ встановлено, що нарахування пені є необґрунтованим, оскільки така нарахована позивачу 08.06.2023 (в сумі 5216,83 грн) та 08.06.2023 (в сумі 12388,19 грн), тобто під час дії карантинних обмежень.

Відтак, рішеннями у справі № 560/18704/23 доведено протиправність дій податкового органу щодо нарахування пені позивачу, а тому в обліковій картці позивача протиправно обліковується податковий борг в розмірі 17 605,02 грн. У зв`язку із цим, права позивача підлягають судовому захисту шляхом зобов`язання Головного управління ДПС у Хмельницькій області виключити з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 відомості про наявність податкового боргу в розмірі 17 605,02 грн.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.