Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №754/10253/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/10804/26

Справа №754/10253/26

РІШЕННЯ

Іменем України

22 вересня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва

у складі головуючої судді Гринчак О.І.,

за участю секретаря судових засідань Пучко А.В.,

позивачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якій вона просить суд шлюб розірвати, неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , залишити проживати з нею. Позовна заява обґрунтована тим, що спільне життя з відповідачем не склалося, тому що у сторін різні погляди на сімейне життя та обов`язки. На підставі чого в сім`ї відбувалися сварки, які поступово призвели до того, що сторони стали зовсім чужими людьми. Можливості зберегти сім`ю немає. Подружні відносини між сторонами припинилися з травня 2017 року. З цього часу спільне господарство не ведеться.

Рух справи

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 28 липня 2026 року відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та просила розірвати шлюб.

Відповідач до суду не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином шляхом надсилання судової повістки на адресу його зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 . Поштове відправлення повернулося до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». В силу положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що поштове відправлення вручено відповідачу та він є повідомлений про розгляд справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 27.07.2013 Виконавчим комітетом Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, актовий запис № 3, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 27.07.2013.

Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Норми права та мотиви суду

Згідно із статтею 21 Сімейного кодексу України (далі - СК України) шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Частиною першою статті 24 СК України встановлено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

За приписами частин третьої, четвертої статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з положеннями частини другої статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Спільне життя у подружжя не склалось у зв`язку з різними поглядами на сімейне життя. Сторони не підтримують подружніх стосунків, не ведуть спільного господарства, примирення є неможливим.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що сім`я фактично розпалася, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу призведе до порушення інтересів сторін, тому наявні підстави для задоволення позову щодо розірвання шлюбу.

Також суд задовольняє вимогу позивачки про залишення проживати неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , разом з нею, оскільки між сторонами немає спору щодо визначення місця проживання дитини.

Відповідно до частин другої, четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

Суд, ухвалюючи рішення про розірвання шлюбу, одночасно вирішив, що дитина продовжуватиме проживати з матір`ю. Таке рішення прийнято, враховуючи фактичні обставини справи, а саме: після припинення фактичних шлюбних відносин дитина залишилася проживати разом з матір`ю, а батько не оспорював такого стану речей.

Водночас, суд вважає за необхідне роз`яснити, що залишення дитини проживати разом із матір`ю не свідчить, що суд вирішив позов про визначення місця проживання дитини. Сторони не позбавлені права врегулювати питання про визначення місце проживання дітей, про зміну їхнього місця проживання, про визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні дітей тощо за домовленістю між собою, а в разі недосягнення згоди - у судовому порядку шляхом пред`явлення відповідного позову.

Цей висновок узгоджується з усталеною судовою практикою Верховного Суду, який розглядаючи питання щодо можливості вирішення питання про залишення проживання дитини з матір`ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу, зробив такі висновки:

- за загальним правилом за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини разом із матір`ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. У разі наявності такого спору між батьками суд повинен роз`яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини (постанова від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18 (провадження № 61-14859св19));

- зазначення у резолютивній частині рішення суду про те, щоб малолітнього сина залишити на проживання з матір`ю, не свідчить, що суд вирішив позов про визначення місця проживання дитини разом з матір`ю, оскільки суд лише констатував, з ким залишається проживати дитина після розірвання шлюбу, не змінюючи при цьому її місце проживання (постанова від 22 грудня 2021 року у справі № 339/143/20 (провадження № 61-6809св21));

- судове рішення про залишення проживання дитини разом із матір`ю не перешкоджає розгляду спору про визначення місця проживання дитини та не носить преюдиційного характер (постанова від 18 липня 2022 року у справі № 405/4659/21 (провадження № 61-5775св22).

Керуючись ст. 12, 76-81, 141, 263, 265 ЦПК України, ст. 24, 56, 112 СК України суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 27.07.2013 Виконавчим комітетом Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, актовий запис № 3, розірвати.

Дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити проживати із матір`ю - ОСОБА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено та підписано 22.09.2026.

Суддя Деснянського районного

суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК