Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №560/2383/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/2383/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Салюк П.І.

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

22 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 07.11.2025 №0/26255/2407, №0/26251/2407, №0/26253/2407, від 16.01.2026 №0015232407, №0015242407.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.04.2026 позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таке рішення, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що за результатами документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 за період 2020–2024 років встановлено порушення податкового законодавства, зокрема заниження оподатковуваного доходу, ПДФО, військового збору та ПДВ у зв`язку з неповним проведенням готівкової виручки через РРО, невідображенням частини доходів у обліку та деклараціях, а також ненарахуванням податкових зобов`язань і нереєстрацією податкових накладних. Відповідач вказує, що значні суми коштів, внесених на рахунок як «торгівельна виручка», не підтверджені документально, їх походження позивачем не доведено, а запити податкового органу залишені без належної відповіді. Доводи позивача про те, що ці кошти є власними або сімейними заощадженнями, відповідач вважає безпідставними через відсутність підтверджуючих доказів.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, доводи контролюючого органу є необґрунтованими, оскільки спірні грошові кошти не є неоподаткованим доходом, а становлять власні кошти подружжя, отримані та оподатковані раніше, які були внесені на рахунок із помилковим призначенням платежу через термінал третьою особою — родичем, що не перебував у трудових відносинах із позивачем, а тому такі операції не можуть вважатися господарською виручкою. Позивач наголошує, що контролюючий орган не довів протилежного та безпідставно ототожнив внутрішнє переміщення коштів із доходом.

З урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 77.1, пункту 77.4, пункту 77.6 статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України, Закону України «Пpo збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», наказу ГУ ДПС у Хмельницькій області від 07.08.2025р. №3206-П та плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2025 рік, відповідно до направлень на перевірку від 27.08.2025 №5606, №5607, Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області проведено документальну планову виїзну перевірку суб`єкта підприємницької діяльності – фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2020 по 31.12.2024, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2020 по 31.12.2024.

За результатами перевірки складено акт від 17.09.2025 №18788/22-01-24-07/ НОМЕР_1 , у якому зафіксовано виявлені у ході перевірки порушення позивачем вимог:

- пп. «ж» пп.14.1.54. п.14.1 ст.14, п.177.1, п.177.2, ст.177 Податкового Кодексу України, занижено податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 54274,61 грн в результаті не проведення в повному обсязі виручки від продажу товарів через зареєстровані реєстратори розрахункових операцій в сумі 326477,19 грн, в т.ч. ПДВ 24951,60 грн, невідображення таких сум в книзі обліку доходів і витрат та податковій декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік;

- пп.«ж» пп. 14.1.54. п.14.1 ст.14, п.177.1, п.177.2, ст.177, пп.1.2 п.161 Податкового кодексу України, занижено суму військового збору на 4522,88 грн в результаті не проведення в повному обсязі виручки від продажу товарів через зареєстровані реєстратори розрахункових операцій в сумі 326477,19 грн, в т.ч. ПДВ 24951,60 грн, невідображення таких сум в книзі обліку доходів і витрат та податковій декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік;

- п.180.1 ст.180, п.181.1 ст.181, п.183.1 ст.183, п.185.1. ст.185, п.187.1, п.187.7 ст.187, п.188.1. ст.188, п. 198.5 г) ст.198 Податкового кодексу України занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 92677 грн в результаті заниження обсягу торгівельної виручки від продажу товарів, ненарахування податкових зобов`язань на залишки товарів невикористаних в господарській діяльності, в тому числі січень 2020року - 7584 грн, березень 2020 року – 7439 грн, квітень 2020 року – 7639 грн, травень 2020 року – 1117 грн, червень 2020 року – 604 грн, липень 2020 року – 226 грн, серпень 2020 року - 343 грн, грудень 2023 року – 67725 грн;

- п.201.1, п.201.10 ст.201, пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, п.11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року №1307 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 р. № 137/28267 (далі – Порядок №1307) платником податків ФОП ОСОБА_1 не складено та не зареєстровано податкові накладні на суму ПДВ 92676,76 грн, в т.ч. в операціях з постачання фармацевтичних товарів в сумі ПДВ 24951,61 грн, в операціях з товарами, що не використані в господарській діяльності в сумі ПДВ 67725,15 грн;

- п.1 ст.3 розділу ІІ Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі – Закон №265/95-ВР) в результаті чого не проведено розрахункові операції через реєстратор розрахункових операцій торгівельну виручку від продаж товарів на загальну суму 326477,19 грн.

21.10.2025 позивачем подано заперечення на акт від 17.09.2025 №18788/22-01-24-07/2173400013.

Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області надіслано відповідь на заперечення від 04.11.2025 №16559/6/22-01-24-07. За результатом розгляду матеріалів перевірки Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області прийнято податкові повідомлення-рішення, що оскаржено платником в адміністративному порядку до Держаної податкової служби України.

За результатом перевірки та з урахуванням результату розгляду скарги позивача (Рішення ДПС України від 15.01.2026 №1280/6/99-00-06-01-02-06), відповідачем прийнято податкові повідомлення – рішення:

- від 07.11.2025 №0/26255/2407 форми «С» за платежем «Штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів » на суму 467 946,84 грн, внаслідок порушення п.1 ст.3 розділу II Закону №265/95-ВР;

- від 07.11.2025 №0/26251/2407 форми «Р» за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на суму 101 944,7 грн, внаслідок порушення п. 180.1 ст.180, п. 181.1 ст.181, п.183.1 ст. 183, п. 185.1. ст. 185, п. 187.1, п. 187.7 ст. 187, п. 188.1. ст. 188, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України;

- від 07.11.2025 №0/26253/2407 форми «ПН» за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на суму 46 338,38 грн внаслідок порушення п.201.1. п.201.10 ст.201, пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, п.11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року №1307;

- від 16.01.2026 №0015232407 форми «Р» за платежем «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачений фізичним особами за результатами річного декларування» на суму 54 274,61 грн, внаслідок порушення пп. «ж» пп. 14.1.54. п. 14.1 ст. 14, п. 177.1, п. 177.2, ст. 177 Податкового Кодексу України,

- від 16.01.2026 №0015242407 форми «Р» за платежем «Військовий збір, що сплачений фізичною особою за результатами річного декларування» на суму 4 522,88 грн, внаслідок порушення пп. «ж» пп. 14.1.54. п. 14.1 ст.14, п.177.1, п.177.2, ст. 177, пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено обґрунтованості висновків перевірки та правомірності оскаржуваних рішень.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

За змістом акту від 17.09.2025 №18788/22-01-24-07/ НОМЕР_1 у ході перевірки встановлено, що у період з 01.01.2020 по 04.08.2020 працівниками ФОП ОСОБА_1 через термінали самообслуговування вносилися на банківський рахунок кошти в сумі 3149900,00 грн із відображенням призначення платежу «Надходження торгівельної виручки вiд продажу товарiв 01 сiчня 2020 - 31 сiчня 2020 року отримувач ГУРА ЛЕОНIД IВАНОВИЧ NULL, НОМЕР_2 ».

Відповідно до даних відомостей реєстраторів розрахункових операцій (фіскальний №3000390225, №3000390269, №3000718848, №3000759359, №3000883254), банківських виписок по рахунку НОМЕР_3 встановлено невідповідність готівкових коштів за продані товари, проведених через вказані вище РРО та сум внесення торгівельної виручки на банківський рахунок в сумі 326477,19 грн з ПДВ.

Перевіркою встановлено, що позивач мав в розпорядженні готівкові кошти у вигляді виручки від продажу товарів з вирахуванням виплаченої заробітної плати в сумі 2 823 422,61 грн, які проведені через РРО і внесені на рахунок та готівкові кошти в сумі 326 477,19 грн, в т.ч. ПДВ 24 951,60 грн, які не проведені через РРО та внесені також на рахунок.

З урахуванням наведеного контролюючий орган визначив внесені на рахунок позивача кошти в сумі 326 477,19 грн як незадекларовану торговельну виручку, у зв`язку із чим прийняв податкове повідомлення-рішення від 07.11.2025 №26255/2407.

Крім того, в акті перевірки зафіксовано, що в порушення вимог пп. «ж» пп.14.1.54. п.14.1 ст.14, п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України в період перебування на загальній системі оподаткування з 01.01.2020 по 31.12.2020, ФОП ОСОБА_1 занижено загальний оподатковуваний дохід в сумі 301525,59 грн в результаті проведення не в повному обсязі через реєстратор розрахункових операцій з продажу товарів та невідображення такого доходу в податковій декларації про майновий стан і доходи.

Перевіркою правильності проведення остаточного розрахунку податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2020 по 31.12.2024, що підлягає сплаті до бюджету фізичною особою - підприємцем встановлено порушення пп.«ж» пп.14.1.54. п.14.1 ст.14, п.177.2, пп.177.4.1, п.177.4 ст.177 Податкового Кодексу України, а саме фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 занижено податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 54274,61 грн, в т.ч. в 2020 році в сумі 54274,61 грн.

На підставі вказаного висновку прийнято податкове повідовлення-рішення від 16.01.2026 №0015232407, яким визначено податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатом річного декларування в сумі 54274,61 грн основного платежу.

Також встановлене заниження суми чистого оподатковуваного доходу в сумі 301525,59 грн призвело до заниження військового збору за 2020 рік в сумі 4522,88 грн, у зв`язку із чим прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.01.2026 №0015242407.

Щодо вказаних висновків відповідача суд зазначає наступне.

Згідно із п. 1, 2 ст. 3 Закону №265/95-ВР, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до абзаців 1, 3 пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення;

3) п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - якщо у випадках, визначених цим Законом, при здійсненні розрахункових операцій суб`єкт господарювання не використовує, використовує незареєстровані належним чином, порушує встановлений порядок використання або не зберігає протягом встановленого строку книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункові книжки.

Згідно із статтею 20 Закону №265/95-ВР, до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Відповідно до пп. «ж» пп.14.1.54. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Згідно із п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 ст.177 Кодексу.

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.177.1 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Згідно із п.177.2 ст. 177 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи підприємця.

Відповідно до п.177.3 ст. 177 Податкового кодексу України для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник ПДВ, не включаються до доходу суми ПДВ, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Згідно із пп.177.3.1 п.177.3 ст.177 Податкового кодексу України, не включаються до доходу фізичної особи - підприємця суми акцизного податку з реалізованих суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Відповідно до п.16-1 підр. 10 розд. XX Перехідних положень Податкового кодексу України до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України встановлюється військовий збір.

Об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від о6’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до 6юджету здійснюється у порядку, встановленому статтею 168 Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи визначенні у статті171 цього Кодексу.

Відповідно до пп.163.1.2 п.163.1 ст.163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є доходи із джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Отже, для визначення певної суми коштів як доходу від підприємницької діяльності необхідно встановити факт реального отримання таких коштів саме від здійснення господарських операцій — зокрема, від реалізації товарів покупцям.

Допитаний судом першої інстанції у якості свідка ОСОБА_2 , зазначив, що він особисто вносив готівкові кошти через термінали самообслуговування на банківський рахунок ФОП ОСОБА_1 . Зазначені кошти були передані йому його сестрою — ОСОБА_3 , яка є дружиною позивача та зареєстрованим підприємцем з офіційно задекларованим доходом. Свідок підтвердив, що жодних трудових чи цивільно-правових відносин з позивачем він не мав, а допомагав вносити кошти виключно з огляду на родинні зв`язки та важкий стан здоров`я позивача, який унеможливлював самостійне відвідування банку. Свідок також пояснив, що під час внесення коштів термінал система автоматично формувала призначення платежу «надходження торгівельної виручки» без можливості його змінити вручну.

Крім того, після внесення коштів ОСОБА_2 , позивач для обліку оформляв заяву про невірне призначення платежу та відповідну бухгалтерську довідку.

У постанові Верховного Суду від 28 серпня 2021 року у справі 826/10881/16 вказано, що поповнення власними грошовими коштами розрахункового рахунку в установі банку не може розцінюватися як дохід платника. Зміна активів фізичної особи-підприємця з готівкової форми в безготівкову не змінює загального фінансового результату діяльності підприємця.

У постанові Верховного Суду від 13 липня 2023 року у справі №640/11847/20 зазначено, що поповнення власними грошовими коштами розрахункового рахунку в установі банку не може розцінюватися як дохід платника податку за умови, що сума такого поповнення не перевищує суми коштів, отриманих платником у ході здійснення підприємницької діяльності в готівковій формі. Зміна активів фізичної особи-підприємця з готівкової форми в безготівкову не змінює загального фінансового результату діяльності підприємця.

Встановлено, що висновок контролюючого органу про наявність необлікованої торговельної виручки ґрунтується на зіставленні даних банківської виписки із показниками фіскальних звітних чеків РРО та призначенні платежу.

Водночас, в акті перевірки №18788/22-01-24-07/ НОМЕР_1 відсутні первинні документи (накладні, розрахункові документи, договори), які б підтверджували реальне здійснення господарських операцій з реалізації товарів на спірну суму 326 477,19 грн без проведення через РРО.

При цьому, задекларований позивачем оподатковуваний дохід збігається із сумою виручки, проведеної через РРО.

До того ж, акт перевірки не міститься посилання на первинні, платіжні чи розрахункові документи, які б свідчили, що в охоплений перевіркою період позивачем були здійснені реальні господарські операції з реалізації товару, облік яких не був здійснений у книзі обліку доходів і витрат та не проведений через РРО.

З урахуванням наведеного у сукупності, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що контролюючий орган безпідставно визначив внесені на рахунок позивача кошти в сумі 326 477,19 грн як незадекларовану торговельну виручку та нарахував відповідні зобов`язання з податку на прибуток та військового збору, а тому податкові повідомлення-рішення від 07.11.2025 №26255/2407, від 16.01.2026 №0015232407, №0015242407 є протиправними та підлягають скасуванню.

Встановлено, що підставою для винесення Головним управлінням ДПС в Хмельницькій області податкових повідомлень рішень від 07.11.2025 0/26251/2407, №0/26253/2407 стали висновки контролюючого органу про наявність порушення податкового законодавства, які полягали в тому, що ФОП ОСОБА_1 занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 92677 грн в результаті заниження обсягу торгівельної виручки від продажу товарів ненарахування податкових зобов`язань на залишки товарів невикористаних в господарській діяльності в тому числі січень 2020 року -7584 грн, березень 2020 року – 7439 грн, квітень 2020 року 7639 грн, травень 2020 року – 1117 грн, червень 2020 року - 604 грн, липень 2020 року – 226 грн, серпень 2020 року – 343 грн, грудень 2023 року – 67725 грн, чим порушено п. 180.1 ст.180, п. 181.1 ст.181, п.183.1 ст. 183, п. 185.1. ст. 185, п. 187.1, п. 187.7 ст. 187, п. 188.1. ст. 188, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України».

ВІдповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно із п.187.7 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов`язаннями перед бюджетом.

Відповідно до п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Відповідно до п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/ послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Згідно із п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Встагновлено, що позивач зареєстрований платником податку на додану вартість, здійснює діяльність з продажу лікарських засобів та медпрепаратів, операції з постачання яких оподатковуються податком на додану вартість за ставками: 20%, 7% та операції звільнені від оподаткування.

Відповідачем під час перевірки повноти визначення податкових зобов`язань за період з 01.01.2020 по 21.10.2024 встановлено їх заниження на 92677 грн за рахунок невідповідності готівкових коштів за продані товари, що проведені через РРО та суми внесення торгівельної виручки на банківський рахунок в сумі 326477,19 грн, в т.ч. ПДВ 24952 грн, в результаті проведення не в повному обсязі виручки від продажу товарів через зареєстровані реєстратори розрахункових операцій, без надання інформації та її документального підтвердження на запит №4 від 09.09.2025 встановлено заниження значення рядка 1.1, рядка 1.2 податкової декларації з податку на додану вартість в сумі 24952 грн (за основною ставкою – 18169 грн, ставкою 7 % - 6782 грн), в сумі 326477 грн;

Також на підставі наданих до перевірки документів на придбання ТМЦ, оборотно-сальдових відомостей по рахунку 28 «Товари» та даними податкової звітності, здійснено аналіз придбання та реалізації товарів за період 2020 - 2024 років з урахуванням залишків товару на початок та кінець перевіреного періоду.

Контролюючим органом при визначенні залишків товарів враховано: залишок на початок перевіреного періоду (01.01.2020) — 514 868 грн; придбання товарів з урахуванням повернень, які підлягають продажу, — 24 954 081 грн; собівартість реалізованих товарів — 24 551 345 грн; товари, що не використані у господарській діяльності (втрати від псування) — 85 086 грн.

За результатом такого розрахунку залишків на 31.12.2023 визначено на суму 832 517 грн, у зв`язку із чим контролюючий орган вказав на заниження ПДВ на 67 725 грн в результаті ненарахування податкових зобов`язань на залишки товарів, не використаних у господарській діяльності.

Висновок перевірки щодо заниження податкових зобов`язань з ПДВ за рахунок невідповідності готівкових коштів, проведених через РРО, та сум внесення торговельної виручки на банківський рахунок у розмірі 326 477,19 грн, у т.ч. ПДВ 24 952 грн, суд вже визнав необґрунтованим під час перевірки правомірності податкових повідомлень-рішень від 07.11.2025 №26255/2407, від 16.01.2026 №0015232407, №0015242407, про що зазначено вище.

Встановлено, що висновок контролюючого органу про наявність у позивача станом на 31.12.2023 залишків товарів у сумі 832 517 грн, не використаних у господарській діяльності, зроблено розрахунковим шляхом на підставі порівняння залишків на початок перевіреного періоду, обсягів придбання, собівартості реалізованих товарів та визначених актом перевірки втрат від псування.

Водночас, відповідач у ході перевірки не ініціював проведення вибіркової або повної інвентаризації товарів.

Тому, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що висновок перевірки про ненарахування податкових зобов`язань на залишки товарів, не використаних у господарській діяльності, належним чином не обґрунтований, не підтверджений належними доказами та ґрунтується на припущеннях контролюючого органу.

Відтак, необхідно визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.11.2025 №0/26251/2407 форми «Р».

Встановлено, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 07.11.2025 №0/26253/2407 форми «ПН» слугував висновок перевірки про незбереження та нереєстрацію позивачем податкових накладних на загальну суму ПДВ 92 676,76 грн, у тому числі: в операціях з постачання фармацевтичних товарів — 24 951,61 грн та в операціях з товарами, що не використані в господарській діяльності, — 67 725,15 грн.

Відповідно до п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України відповідальність у вигляді штрафу за нереєстрацію податкових накладних виникає лише у разі, якщо таке зобов`язання зі складання та реєстрації податкової накладної виникло у платника відповідно до норм ПК України.

З огляду на те, що у ході розгляду даної справи не підтверджено висновок перевірки про наявність у позивача обов`язку нараховувати ПДВ на суму 24 951,61 грн, з огляду на те, що внесені на рахунок кошти не є торговельною виручкою від реалізації товарів, та відсутність підстав для нарахування ПДВ на суму 67 725,15 грн, з огляду на недоведеність використання залишків товарів поза межами господарської діяльності, апеляційний суд погоджується із висновком суд першої інстанції про те, що обов`язок щодо складання та реєстрації відповідних податкових накладних у позивача не виник.

Як наслідок, податкове повідомлення-рішення від 07.11.2025 №0/26253/2407 є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.