Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №727/9026/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/9026/26

Провадження № 2/727/3018/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі:

Головуючого-судді: Одовічен Я.В.

За участю секретаря: Зінич О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернівці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Посилався на те, що 16.05.2025 між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр кредит фінанс», в межах якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, що у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1553-6385.

Для підписання кредитного договору №1553-6385 від 16.05.2025 року, позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор А0744.

Відповідно до умов цього кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб у розмірі 18000 гривень, строк кредитування - 300 днів; базовий період 14 днів; комісія за видачу кредиту – 20% від суми кредиту; знижена % ставка 0,90% в день; стандартна відсоткова ставка 1 % в день.

Базовий період – це проміжки часу впродовж строку дії Договору, в останні дні яких у позичальника настає обов`язок сплати відсотків за користування Кредитом. Кількість днів у Базовому періоді вказана у Договорі і визначена Сторонами на підставі пропозиції Кредитодавця, сформованої із урахуванням побажань Позичальника, наданих в процесі звернення щодо отримання Кредиту через веб-сайт Кредитодавця.

Додатковою угодою_№1 від 22.05.2025 року до договору про відкриття кредитної лінії №1553-6385 від 16.05.2025 року кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 11500 гривень.

Також, додатковою угодою_№2 від 24.08.2025 року до договору про відкриття кредитної лінії №1553-6385 від 16.05.2025 року кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2500 гривень.

Додатковою угодою_№3 від 27.08.2025 року до договору про відкриття кредитної лінії №1553-6385 від 16.05.2025 року кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 7900 гривень.

Окрім того, додатковою угодою_№4 від 09.09.2025 року до договору про відкриття кредитної лінії №1553-6385 від 16.05.2025 року кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1700 гривень.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання у повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору.

Вказав, що відповідач в загальній кількості 4 рази оформлювала кредитні відносини з позивачем, попередні кредитні договори були погашені, що додатково доводить обізнаність відповідача з процедурою оформлення та виконання кредитного договору.

Відповідач порушив умови договору і в кінцевому підсумку не повернула у повному обсязі позивачу кредит, а також не виконала інші свої грошові зобов`язання перед позивачем за цим договором навіть після спливу строку, встановленого у кредитному договорі, внаслідок чого станом на 05.05.2026 року у неї утворилась заборгованість у розмірі 105483 грн. 55 коп., яка складається з наступного: 27441 грн. 61 коп. - заборгованість за кредитом; 57241 грн. 94 коп. - заборгованість за нарахованими процентами; 20800 грн. 00 коп. – заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України.

На підставі вказаного, просить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором №1553-6385 від 16.05.2025 року, у розмірі 105483 грн. 55 коп. та понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 02.07.2026 року провадження у справі було відкрито за правилами загального позовного провадження.

13.07.2026 року відповідачем було подано відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач вказала, що 16.05.2025 року між нею та ТОВ «Укр кредит фінанс» було укладено договір про відкриття кредитної лінії №1553-6385. Надалі, між ними було укладено чотири додаткові угоди про збільшення кредитного ліміту.

Після укладення договору відповідач виконувала його умови шляхом внесення платежів відповідно до графіку та умов кредитування.

У жовтні 2025 року відповідач звернулася до правоохоронних органів із заявою про вчинення щодо неї кримінального правопорушення, пов`язаного із заволодінням грошовими коштами шляхом обману. За результатами розгляду її заяви до ЄРДР були внесені відомості про кримінальне правопорушення за ст.190 КК України. Після цього, між нею та позивачем здійснювалося листування щодо врегулювання питання заборгованості.

Зазначила, що вона не заперечує факт отримання кредитних коштів та укладення додаткових угод до договору. Однак, визначений позивачем залишок основної суми боргу має бути перевірений судом з урахуванням усіх здійснених ОСОБА_1 платежів та умов кредитного договору.

Просить у задоволення позовних вимог відмовити у повному обсязі.

24.08.2026 року представником позивача були подані додаткові пояснення у справі. Зазначив, що відповідач особисто уклала договір про відкриття кредитної лінії № 1553-6385 та 4 додаткові угоди до нього. Кошти були зараховані безпосередньо на її власні банківські картки, що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту від ТОВ «Укр кредит фінанс», квитанціями (довідками) про перерахування кредиту ТОВ «ФК» Контрактовий дім». Також, відповідач самостійно підтвердив отримання кредитних коштів, що вбачається з інформації про операції за рахунком своєї особистої кредитної картки від АТ «ПУМБ».

Відкриття кримінального провадження № 12025262020003547 за ст. 190 КК України за заявою відповідача не підтверджує недійсність кредитного договору та не є законною підставою для припинення зобов`язань за ним або зупинення нарахування процентів. Факт реєстрації кримінального провадження не є доказом шахрайства, сам по собі факт внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Він жодним чином не доводить факт вчинення злочину та не встановлює вину конкретних осіб.

Щодо порядку нарахування процентів за користування кредитними коштами за кредитним договором № 1553-6385 від 16.05.2025 року позивач вказав, що у кредитному договорі №1553-6385 від 16.05.2025 року сторонами було погоджено умови щодо розміру

та строку кредитного договору, та ОСОБА_1 погодилась з такими умовами, шляхом електронного підпису договору одноразовим ідентифікатором.

До поданої позовної заяви по справі було долучено розрахунок заборгованості за договором 1553-6385 від 16.05.2025 року, станом на 05.05.2026 року. З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що він відповідає вимогам Закону, є чітким, зрозумілим, узгоджується з умовами кредитного договору, з нього вбачається основний борг, нараховані відсотки, сума платежу та залишок нарахованих не погашених відсотків відповідачем.

Відповідно до вказаного розрахунку заборгованості також вбачається, що у період з 16.05.2025 року по 16.05.2025 року (включно) нарахування процентів відувалось за зниженою процентною ставкою, яка становить 0,90% у відповідності до п.10.2. Договору.

22.05.2025 року між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду, відповідно до умов, якої кредитодавець зобов`язується надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти в розмірі 11500 гривень, а також сторони домовились продовжити строк кредитування на 6 днів, встановивши, що після укладення цієї додаткової угоди строк кредитування з урахуванням його продовження складає з моменту укладення додаткової угоди до його закінчення 300 календарних днів. З урахуванням цього загальний строк кредитування за договором становить: 305 днів, а строк дії договору визначається у порядку, передбаченому договором.

04.06.2025 року відповідачем було внесено платіж в розмірі – 8289 гривень, з яких 4689 грн. було зараховано на погашення відсотків за користування кредитом, 3600 грн. було враховано на погашення одноразової комісії за видачу кредитних коштів.

18.06.2025 року відповідачем було внесено платіж в розмірі – 5349 грн. 91 коп., з яких 3717 грн. 00 коп. було зараховано на погашення відсотків за користування кредитом, 1632 грн. 91 коп. було враховано на погашення основного боргу.

02.07.2025 року відповідачем було внесено платіж в розмірі – 5349 грн. 91 грн., з яких 3511 грн. 20 коп. було зараховано на погашення відсотків за користування кредитом, 1838 грн. 71 коп. було враховано на погашення основного боргу.

17.07.2025 року відповідачем було внесено платіж в розмірі – 5349 грн. 91 коп., з яких 3279 грн. 50 коп. було зараховано на погашення відсотків за користування кредитом, 2070 грн. 41 коп. було враховано на погашення основного боргу.

30.07.2025 року відповідачем було внесено платіж в розмірі – 5349 грн. 91 коп., з яких 3018 грн. 68 коп. було зараховано на погашення відсотків за користування кредитом, 2331 грн. 23 коп. було враховано на погашення основного боргу.

13.08.2025 року відповідачем було внесено платіж в розмірі – 5349 грн. 91 коп., з яких 2724 грн. 96 коп. було зараховано на погашення відсотків за користування кредитом, 2624 грн. 95 коп. було враховано на погашення основного боргу.

22.09.2025 року відповідачем було внесено платіж в розмірі – 11370 грн. 96 коп., з яких 9649 грн. 30 коп. було зараховано на погашення відсотків за користування кредитом, 1721 коп. 66 грн. було враховано на погашення основного боргу.

06.10.2025 року відповідачем було внесено платіж в розмірі – 5640 грн. 40 коп., з яких 3701 грн. 88 коп. було зараховано на погашення відсотків за користування кредитом, 1938 грн. 52 коп. було враховано на погашення основного боргу.

У період з 21.10.2025 року по 04.05.2026 року (включно) нарахування процентів відбувалось за стандартною процентною ставкою 1.% відповідно до п.4.6 кредитного договору у зв`язку із наявністю простроченої заборгованості.

Також, у період з 21.10.2025 року по 27.11.2025 року (включно) відповідачу нараховувались відсотки відповідно до п.8.2 в силу положень статті 625 ЦК України.

Відповідно до п 4.10. кредитного договору № 1553-6385 від 16.05.2025 року - строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 11.03.2026 року.

Згідно з п.2.7 додаткових угод до кредитного договору №1553-6385 від 16.05.2025 року сторони домовились, що загальний строк кредитування за договором становить: 415 днів, а строк дії договору визначається у порядку, передбаченому договором. 05.05.2026 року нарахування відсотків зупинлено відповідно до Наказу 102-СП від 05.05.26 року.

На підставі зазначеного просив позовну вимоги задовольнити повністю.

28.08.2026 року відповідачем було подано заперечення на додаткові пояснення позивача. Вказала, що не заперечує факт укладення кредитного договору №1553-6385 від 16.05.2025 року та отримання кредитних коштів. Водночас, відповідач не погоджується із заявленими позивачем розміру заборгованості та вважає, що його розмір і складові мають бути підтверджені належними та допустимими доказами та перевірені судом з урахуванням усіх здійснених нею платежів, умов кредитного договору, додаткових угод та вимог чинного законодавства.

Вважає, що сам по собі подання позивачем власного розрахунку заборгованості не звільняє його від обов`язку довести його правильність та обґрунтованість належними і допустимими доказами, а тому заявлений розмір заборгованості не може бути прийнятий судом без його належної перевірки.

Зазначила, що вимога про стягнення з неї заборгованості за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України у розмірі 20800 гривень задоволенню не підлягають, оскільки були на раховані у період з 21.10.2025 року по 27.11.2025 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану. Відповідно до вимог закону такі нарахування підлягають списанню кредитодавцем.

Також вказала, що не погоджується із заявленою позивачем вимогою про стягнення з неї 57241 грн. 94 коп. заборгованості по нарахованим відсоткам.

Ухвалою суду від 03.09.2026 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав.

Відповідач у судове засідання не з`явилася. Подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи провести у її відсутності. Також просила у задоволенні позовних вимог ТОВ «Укр кредит фінанс» відмовити у повному обсязі.

Згідно положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

При цьому способи захисту цивільного права та інтересів, зазначені в ст. 16 ЦК України.

Як було встановлено судом, 16.05.2025 року між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_2 було укладено договір про відкриття кредитної лінії №1553-6385 (а.с.13-18).

Кредитний договір відповідачем підписаний електронним підписом із застосування одноразового ідентифікатора (номер ідентифікатора А0744).

Відповідно до п.п.2.1, 2.2 укладеного між сторонами договору кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію на умовах, визначених цим договором. Кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим Договором.

Мета отримання кредиту, тобто мета відкриття кредитної лінії: для задоволення особистих потреб позичальника (п 2.4. договору).

Загальний розмір кредиту: 18000 гривень (п. 4.1. договору).

Відповідно до п.4.3 кредитного договору, плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користуваннякКредитом та комісії за видачу кредиту (якщо п. 4.7. цього договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту). Тип процентної ставки за користуванням кредитом – фіксована. Процентна ставка за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у цьому договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за зниженою процентною ставкою. Надана клієнту в межах програми лояльності знижена ставка діє і залишається незмінною протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання позичальником умов, за яких позичальнику надається можливість сплати процентів за зниженою процентною ставкою, передбачених п. 10.2. цього договору. Тип комісії – одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту, якщо п. 4.7. цього договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту).

Згідно п.4.4. кредитного договору, базовий період складає 14 календарних днів.

Пунктом 4.6. кредитного договору передбачено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 1% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою процентною ставкою).

Комісія за видачу кредиту становить 20% від суми виданого кредиту (якщо в цьому пункті договору значення розміру комісії за видачу кредиту вказано 0% (нуль відсотків), вказане означає, що комісія за видачу кредиту є відсутньою). Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим договором кредиту у день видачі кредиту (п.4.7 кредитного договору).

Згідно п.4.10 договору, строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 11.03.2026 року. Продовження строку кредитування або строку виплати кредиту в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається. У позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим договором. Строк кредитування може бути продовжений за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди до цього договору, згідно з якою після укладення додаткової угоди строк кредитування продовжується і складає з моменту укладення додаткової угоди до його закінчення 300 календарних днів. У такому випадку актуальний строк кредитування зазначається в останній укладеній сторонами додатковій угоді до цього договору, якою змінювався строк кредитування.

Відповідно до п.4.11 кредитного договору, реальна річна процентна ставка на дату укладання цього договору складає 6024,97%.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього договору (за весь строк кредитування) складає: 69567 грн. 94 коп. (п.4.12 кредитного договору).

Денна процентна ставка на дату укладення цього договору складає: 0,946 процентів (п.4.13 кредитного договору).

Цей договір та правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови договору та надання кредиту. Укладаючи цей договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з правилами на вебсайті кредитодавця або у мобільному додатку, повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись умов цього договору, а тому добровільно та свідомо укладає цей договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним (п.12.1 кредитного договору).

У п.13 кредитного договору, ОСОБА_1 було вказано номер особистого електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 .

Тобто, у договорі про відкриття кредитної лінії №1553-6385 від 16.05.2025 року зазначено всі основні умови кредитування: строк кредитування - 300 календарних днів, розмір кредитного ліміту 18000 гривень, базовий період сплати відсотків 14 календарних днів, розмір процентної ставки, порядок повернення кредиту, наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит.

22.05.2025 року між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_2 була укладена додаткова угода до договору про відкриття кредитної лінії №1553-6385 (а.с.47зв.-49).

Згідно п.2.1 додаткової угоди кредитодавець зобов`язується надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти в розмірі 11500 гривень.

Відповідно до п.2.3 додаткової угоди, після надання кредитодавцем позичальнику у кредит додаткових грошових коштів позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю суму грошових коштів у розмірі 29500 гривень, яка складається з суми заборгованості за отриманим кредитом та суми додаткових грошових коштів, наданих позичальнику кредит на підставі цієї додаткової угоди.

Відповідно до п.3 додаткової угоди, після укладення цієї додаткової угоди та надання додаткових грошових коштів у кредит будуть змінені умови кредитування за договором. У зв`язку із зазначеним після укладення цієї додаткової угоди та отримання позичальником додаткових грошових коштів у Кредит: сума кредиту становить: 29500 гривень; кількість днів користування кредитом, що залишається після укладення цієї додаткової угоди становить 300 календарних днів.

Пунктом 4 додаткової угоди передбачено, що денна процентна ставка – 0,917%.

Також, 24.08.2025 року між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода до договору про відкриття кредитної лінії №1553-6385(а.с.53зв.-55).

Згідно п.2.1 додаткової угоди кредитодавець зобов`язується надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти в розмірі 2500 гривень.

Відповідно до п.2.3 додаткової угоди, після надання кредитодавцем позичальнику у кредит додаткових грошових коштів позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю суму грошових коштів у розмірі 21501 грн. 79 коп., яка складається з суми заборгованості за отриманим кредитом та суми додаткових грошових коштів, наданих позичальнику кредит на підставі цієї додаткової угоди.

Відповідно до п.3 додаткової угоди, після укладення цієї додаткової угоди та надання додаткових грошових коштів у кредит будуть змінені умови кредитування за договором. У зв`язку із зазначеним після укладення цієї додаткової угоди та отримання позичальником додаткових грошових коштів у Кредит: сума кредиту становить: 21501 грн. 79 коп.; кількість днів користування кредитом, що залишається після укладення цієї додаткової угоди становить 300 календарних днів.

Пунктом 4 додаткової угоди передбачено, що денна процентна ставка – 0,892%.

27.08.2025 року між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода до договору про відкриття кредитної лінії №1553-6385(а.с.59зв.-61).

Згідно п.2.1 додаткової угоди кредитодавець зобов`язується надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти в розмірі 7900 гривень.

Відповідно до п.2.3 додаткової угоди, після надання кредитодавцем позичальнику у кредит додаткових грошових коштів позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю суму грошових коштів у розмірі 29401 грн. 79 коп., яка складається з суми заборгованості за отриманим кредитом та суми додаткових грошових коштів, наданих позичальнику кредит на підставі цієї додаткової угоди.

Відповідно до п.3 додаткової угоди, після укладення цієї додаткової угоди та надання додаткових грошових коштів у кредит будуть змінені умови кредитування за договором. У зв`язку із зазначеним після укладення цієї додаткової угоди та отримання позичальником додаткових грошових коштів у Кредит: сума кредиту становить: 29401 грн. 79 коп.; кількість днів користування кредитом, що залишається після укладення цієї додаткової угоди становить 300 календарних днів.

Пунктом 4 додаткової угоди передбачено, що денна процентна ставка – 0,891%.

Окрім того, 09.09.2025 року між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода до договору про відкриття кредитної лінії №1553-6385 (а.с.65зв.-67).

Згідно п.2.1 додаткової угоди кредитодавець зобов`язується надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти в розмірі 1700 гривень.

Відповідно до п.2.3 додаткової угоди, після надання кредитодавцем позичальнику у кредит додаткових грошових коштів позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю суму грошових коштів у розмірі 29474 грн. 23 коп., яка складається з суми заборгованості за отриманим кредитом та суми додаткових грошових коштів, наданих позичальнику кредит на підставі цієї додаткової угоди.

Позичальник зобов`язується повернути суму кредиту у строк, що становить 300 календарних днів з моменту укладення цієї додаткової угоди (п.2.4 додаткової угоди).

Відповідно до п.3 додаткової угоди, після укладення цієї додаткової угоди та надання додаткових грошових коштів у кредит будуть змінені умови кредитування за договором. У зв`язку із зазначеним після укладення цієї додаткової угоди та отримання позичальником додаткових грошових коштів у Кредит: сума кредиту становить: 29474 грн. 23 коп.; кількість днів користування кредитом, що залишається після укладення цієї додаткової угоди становить 300 календарних днів.

Пунктом 4 додаткової угоди передбачено, що денна процентна ставка – 0,865%.

Згідно з довідки про перерахування суми кредиту №1553-6385 від 16.05.2025 року за допомогою системи EasyPay здійснено платежі: 1607819184 від 16.05.2025 року на платіжну картку НОМЕР_1 , тип операції: видача кредиту на суму 18000 гривень; 1611011232 від 22.05.2025 року на платіжну картку НОМЕР_1 , тип операції: добор по кредиту на суму 11500 гривень; 1662581873 від 24.08.2025 року на платіжну картку НОМЕР_1 , тип операції: добор по кредиту на суму 2500 гривень; 16643880025 від 27.08.2025 року на платіжну картку НОМЕР_1 , тип операції: добор по кредиту на суму 7900 гривень; 1671731984 від 09.09.2025 року на платіжну картку НОМЕР_1 , тип операції: добор по кредиту на суму 1700 гривень (а.с.71).

Крім того, факт надання відповідачу кредитних коштів підтверджується листами ТОВ «ФК «Контрактовий дім», відповідно до яких, транзакції 1607819184 від 16.05.2025 року на суму 18000 гривень, 1611011232 від 22.05.2025 року на суму 11500 гривень; 1662581873 від 24.08.2025 року на суму 2500 гривень; 11664380025 від 27.08.2025 року на суму 7900 гривень, 1671731984 від 09.09.2025 року на суму 1700 гривень були успішними (а.с.44-46).

У зв`язку з порушенням позичальником кредитних зобов`язань, утворилася кредитна заборгованість у розмірі, що станом на 05.05.2026 року становить 105483 грн. 55 коп. та складається з наступного: 27441 грн. 61 коп. - заборгованість за кредитом; 57241 грн. 94 коп. - заборгованість за нарахованими процентами; 20800 грн. 00 коп. – заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України (а.с.72-76).

Із дослідженого судом договору про відкриття кредитної лінії №1553-6385 від 16.05.2025 року та додаткових угод до договору від 22.05.2025 року, від 24.08.2025 року, від 27.08.2025 року та від 09.09.2025 року встановлено, що їх укладено в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Положеннями ч.1, ч.2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Із врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За змістом ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно доЗакону України«Про електронні довірчі послуги».

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; -електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як було встановлено судом, договір про відкриття кредитної лінії №1553-6385 від 16.05.2025 року та додаткових угод до договору від 22.05.2025 року, від 24.08.2025 року, від 27.08.2025 року та від 09.09.2025 року укладено в електронній формі, що відповідає приписам статті 207 ЦК України із застосуванням Закону України «Про електронну комерцію» та підписані сторонами, відповідно до вимог ст.12 вказаного Закону, а саме з боку кредитодавця засвідчено кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу, а з боку позичальника за допомогою одноразового ідентифікатору ( НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ), та за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладених уписьмовій формі.

Із копії договору та додаткових угод видно, що ОСОБА_1 як позичальник за кредитним договором, ідентифікувала себе в інформаційно-телекомунікаційній системі, надавши відповідачу персональні дані (РНОКПП: НОМЕР_7 , паспорт серії НОМЕР_8 , місце проживання: АДРЕСА_1 , електронну пошту, реквізити платіжної картки № НОМЕР_1 ).

Відповідно до ч. 1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, укладений між сторонами договір відповідає вимогам Закону та є обов`язковим до виконання.

Окрім того, відповідач у поданому відзиві на позовну заяву не заперечувала факт укладення кредитного договору та додаткових угод до нього.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 202 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 627 ЦК України , відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина 1 статті 638 ЦК України).

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (стаття 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом частини 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, тобто суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13 (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16 (провадження № 14-318цс18), викладено правові висновки про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вищенаведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19).

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за процентами підставі ст.625 ЦК України суд зазначає наступне:

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.18 прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У даній справі, встановлено, що позивач (позикодавець) просив стягнути з позичальника заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України під час дії в Україні воєнного стану.

Судом враховано, що законодавець на рівні акту цивільного законодавстві (п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України) передбачив спеціальний випадок звільнення від обов`язку позичальника сплатити заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України. Такий обов`язок припиняється без його виконання.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідачу до сплати було нараховано у рахунок сплати заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України кошти у розмірі 20800 грн. 00 коп. Однак, відповідно до вимог закону такі нарахування підлягають списанню кредитодавцем, а отже у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що позивачем було нараховано відповідачу до сплати за один і той же період відсотки передбачені умовами кредитного договору та проценти на підставі ст.625 ЦК України.

Аналізуючи норми законодавства, суд зауважує, що регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.28)).

На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

Відповідно до п.4.10 договору дата повернення (виплати) кредиту 11.03.2026 року.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №1553-6385 від 16.05.2025 року, позивачем були нараховані відсотки на підставі ст.625 ЦК України у період з 21.10.2025 року по 27.11.2025 року, тобто в строк дії договору.

Враховуючи зазначене вище та те, що у п.4.10 кредитного договору від 16.05.2025 року термін повернення кредиту визначено 22.03.2026 року, а отже правові підстави для стягнення заборгованості по відсоткам згідно ст.625 ЦК України за період з 21.10.2025 року по 27.11.2025 року відсутні.

Таким чином, заборгованість відповідача за кредитним договором №1553-6385 від 16.05.2025 року становить 84683 грн. 55 коп., з яких: 27441 грн. 61 коп. – заборгованість за тілом кредиту; 57241 грн. 94 коп. заборгованість за процентами.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом установлено, що відповідач взяті на себе зобов`язання за вищезазначеним договором не виконав, у передбачений у договорі строк кошти (суму позики) не повернув, унаслідок чого у нього виникла заборгованість.

Розглядаючи доводи позивача та відповідача щодо дійсного розміру заборгованості за нарахованими відсотками, суд виходить із наступного.

Суд виходить із того, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 752/17604/15-ц (провадження № 61-14780св23).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (див. постанову Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі №904/2104/19).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 675-VIII розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.

Верховний Суд у постановах від 16 жовтня 2018 року у справі № 914/2567/17, від 19 листопада 2019 року у справі № 924/1014/18, від 28 січня 2020 року у справі № 924/1208/18, від 19 лютого 2020 року у справі № 639/4836/17 звернув увагу на те, що питання про належне чи неналежне виконання сторонами зобов`язань за договором кредиту, право вимоги за яким передавалося за оспорюваним договором, підлягає дослідженню у межах спору про стягнення заборгованості та не впливає на правомірність та дійсність договору про відступлення права вимоги. Сам по собі факт укладення договору відступлення права вимоги не створює для позичальника безумовного обов`язку сплатити борг саме у такому розмірі, який зазначено в оспорюваному договорі під час його виконання. У разі отримання відповідної вимоги від нового кредитора боржник не позбавлений права висловлювати свої заперечення проти такої вимоги на підставі наявних у нього доказів за основним зобов`язанням, що виникло на підставі кредитного договору.

Як було встановлено судом, за умовами укладеного сторонами договору про відкриття кредитної лінії №1553-6385 від 16.05.2025 року ТОВ «Укр кредит фінанс», як фінансова установа, надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 18000 гривень, згідно додаткової угоди від 22.05.2025 року товариство надало відповідачу грошові кошти у розмірі 11500 гривень, згідно додаткової угоди від 24.08.2025 року товариство надало відповідачу грошові кошти у розмірі 2500 гривень, згідно додаткової угоди від 27.08.2025 року товариство надало відповідачу грошові кошти у розмірі 7900 гривень та згідно додаткової угоди від 09.09.2025 року надало грошові кошти у розмірі 1700 гривень (п.4.1 договору та п.2.1 додаткових угод).

В укладеному кредитному договорі сторони узгодили розмір зниженої відсоткової ставки – 0,90% та стандартної процентної ставки – 1% (п.4.6, 4.13 договору).

Дата повернення (виплати кредиту) – 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику (п.4.10 договору).

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №1553-6385 від 16.05.2025 року заборгованість відповідача за кредитним договором складається з: 27441 грн. 61 коп. – заборгованість за тілом кредиту; 57241 грн. 94 коп. – заборгованість за нарахованими відсотками.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості на предмет його відповідності умовам договорів перевірений судом.

Обставин, які б вказували на помилковість вказаного розрахунку заборгованості судом не встановлено.

Відповідачем наявність зазначеного розміру заборгованості будь-якими доказами спростовано не було.

За таких обставин, суд дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що позов ТОВ «Укр кредит фінанс» є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2129 грн. 92 коп.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 525,526,530,549,610,611,1049,1050 ЦК України, ст. ст. 4,12,13,76-83,130,131, 141,259,263-265,280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_7 ), проживаючої в АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» (ЄДРПОУ 38548598), яке розташоване в м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, заборгованість за кредитним договором №1553-6385 від 16.05.2025 року у розмірі 84683 грн. 55 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_7 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» (ЄДРПОУ 38548598) понесені судові витрати у розмірі 2129 грн. 92 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Одовічен Я.В.