Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №120/7592/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 20 вересня 2026 р.

Справа: №120/7592/25

Суддя: Кузьмишин В.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/7592/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Поліщук Ірина Миколаївна

Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.

21 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина.

1. Короткий зміст позовних вимог.

1.1 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

1.2 Позовні вимоги мотивовані бездіяльністю відповідача щодо невиплати позивачу в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 29.11.2016 по 29.11.2021.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

2.1 Позивач з 29.11.2016 року по 29.11.2021 року проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді інспектора прикордонної служби 1 категорії - фельдшера відділу прикордонної служби.

2.2 Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (про особовий склад) від 29.11.2021 року № 493-ОС позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 29.11.2021 року.

2.3 Разом із тим, на думку позивача, із ним не проведено повного розрахунку при звільненні.

2.4 Наведені вище обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

3.1 Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.05.2026 позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 29.11.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням для індексації базового місяця - листопад 2016 року;

- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 29.11.2016 року по 28.02.2018 року, враховуючи базовий місяць для обчислення індексації грошового забезпечення січень 2008 року;

- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.03.2018 року по 29.11.2021 року з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;

- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення в сумі 4443 гривень 12 копійок за період з 01.03.2018 року по 29.11.2021 року відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;

- в задоволенні решти вимог позову, - відмовлено.

3.2 Суд першої інстанції дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення є державною соціальною гарантією та складовою грошового забезпечення військовослужбовця, а тому підлягає нарахуванню та виплаті відповідно до вимог законодавства. При цьому суд виходив із необхідності застосування належного базового місяця та врахування вимог пункту 5 Порядку №1078.

4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

4.1 Відповідач просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.05.2026 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

4.2 Відповідач послався на недотримання судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що, на думку останнього, призвело до неправильного вирішення справи.

4.3 Позивач не скористався правом подачі письмового відзиву на апеляційну скаргу.

ІІ. Мотивувальна частина.

1. Позиція апеляційного суду.

Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.

1.1 Приписами ст.ст. 1, 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII), з наступними змінами визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення), у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

1.2 Постановою КМУ "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" №1078 від 17.07.2003, затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (Порядок № 1078).

1.3 Згідно з п. 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абз. 2 цього пункту.

1.4 Відповідно до п.п. 2, 4 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців; індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

1.5 Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 5 Порядку №1078, - місяць за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення є місяць в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) (далі - базовий місяць).

1.6 На законодавчому рівні розмір посадового окладу військовослужбовців був встановлений у січні 2008 року (постанова КМ України № 1294 від 07.11.2007 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб") та в подальшому такий був змінений (зріс) у березні 2018 року (постанова КМ України №704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб").

1.7 Щодо фіксованої суми індексації, то Закон № 1282-ХІІ і Порядок № 1078 такого поняття не містять. Проте з 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

1.8 З системного аналізу абз. 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 вбачається що індексація у місяці підвищення посадового окладу (тарифної ставки) не нараховується, якщо розмір такого підвищення (з урахуванням всіх складових, що не мають разового характеру) перевищує суму можливої індексації у відповідному місяці. Якщо ж сума підвищення не перекриває суму можливої індексації, визначається різниця між нею та сумою підвищення. Нарахування і виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників

1.9 Для з`ясування питання чи має позивач право на застосування при нарахуванні його індексації грошового забезпечення починаючи з березня 2018 року приписів абзацу 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, необхідно з`ясувати розмір грошового забезпечення позивача за попередній місяць (лютий 2018 року), розмір індексації, що мав бути нарахований в цьому місяці, а також суму нарахованого грошового забезпечення без урахування складових, що мають разовий характер, за місяць, в якому відбулося підвищення посадових окладів (березень 2018 року).

1.10 Судом першої інстанції встановлено, що грошовий дохід позивача у лютому 2018 року становив 7645,76 грн, а у березні 2018 року – 7665,79 грн, тобто розмір підвищення грошового доходу позивача у березні 2018 року становив 20,03 грн.

При цьому сума можливої індексації грошового забезпечення позивача у березні 2018 року становила 4463,15 грн (1762,00 грн ? 253,30 % / 100), а відтак розмір індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації та розміром підвищення доходу і становить 4443,12 грн (4463,15 грн – 20,03 грн).

1.11 Оскільки розмір підвищення доходу в березні 2018 року є меншим за суму можливої індексації, що склалася у лютому 2018 року, то наявні підстави для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці щомісячно, починаючи з березня 2018 року до дати звільнення зі служби.

1.12 Судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог сторонами не оскаржується, тому його правомірність в цій частині судовою колегією не переглядається.

1.13 Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування, що узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, та усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справа “Серявін проти України”, §58, рішення від 10.02.2010).

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

2.1 Доводи апеляційної скарги не спростовують вимог позовної заяви та висновків суду першої інстанції.

2.2 Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Кузьмишин В.М.

Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua