Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №120/17208/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/17208/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Воробйова Інна Анатоліївна

Суддя-доповідач - Моніч Б.С.

22 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Моніча Б.С.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вінницької митниці на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ауреус Трейдінг" до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ

До Вінницького окружного адміністративного звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Ауреус Трейдінг" з позовом до Вінницької митниці, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA401000/2025/000232/2 від 22.09.2025 р.;

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA401000/2025/000267/2 від 21.10.2025 р.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю рішень Вінницької митниці про коригування митної вартості, адже подано всі документи, які підтверджують митну вартість товару. При цьому, безпідставними, на думку позивача, є аргументи митного органу щодо не зазначення в платіжних документах реквізитів інвойсу, адже таке не є обов`язковим. Також вказано, що строк оплати не впливає на митну вартість товару.

ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11.05.2026 позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості №UA401000/2025/000232/2 від 22.09.2025 р.

Визнано протиправними та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості №UA401000/2025/000267/2 від 21.10.2025 р.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ауреус Трейдінг" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422, 20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

07.11.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АУРЕУС ТРЕЙДІНГ» та компанією « QINGDAO OCSEN INDUSTRIAL COMPANY », був укладений Договір закупівлі імпортного товару AUREUS-QINGDAO.

За таким Договором Продавець відвантажує товар – вантажні шини і легкові шини в асортименті зазначеному в Комерційному Інвойсі, виробництва компанії " QINGDAO OCSEN INDUSTRIAL COMPANY ", а Покупець отримує Товар відповідно до Комерційного Інвойсу, який є невід`ємною частиною Договору.

Умови поставки кожної партії Товару вказуються у відповідних інвойсах до цього Контракту (п.3.1 контракту).

Так, для здійснення митного оформлення отриманого товару позивач звернувся до відповідача з митною декларацією №25UA40102004328U0. До митного оформлення, в тому числі для підтвердження митної вартості товару, були подані документи, наявні в графі 44 ЕМД.

22.09.2025 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2025/000232/2, яким скориговано митну вартість товару. У вказаному рішенні зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 337 Митного кодексу України визначено, що перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені МКУ).

У рішенні вказано, що згідно п.5.1 зовнішньоекономічного договору від 07.11.2022 №AUREUS-QINGDAO, об`єм передплати по кожній конкретній поставці визначається шляхом переговорів, та обов`язково зазначається в інвойсі що додається до кожної партії товарів, проте, в наданому рахунку-фактурі (інвойс) від 10.06.2025 № OCHL20250419 не зазначено об`єм передплати, що суперечить умовам контракту. Також оплату за товар здійснено згідно банківських платіжних інструкцій в іноземній валюті №134 від 05.05.2025 (10 000 USD), при чому в поданих до митного оформлення платіжних інструкціях зазначено лише посилання на контракт від 07.11.2022 №AUREUS-QINGDAO та відсутнє посилання на поданий до митного оформлення рахунок – фактуру.

Також вказано, що оплата за товар була здійснена ще до моменту виставлення рахунку, що також викликає обґрунтований сумнів в тому, що надана оплата має відношення до задекларованої партії товару.

Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності та неточності, відповідно до пп.2,3 ст. 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 МКУ) по причині наявності у митного органу інформації про ідентичні товари, що були оформлені у митному відношенні.

Джерелом числового значення митної вартості товару №1 є ЕМД від 14.08.2025 № UA401020/2025/037264, за якою оформлено товар « 1.Шини та покришки пневматичні гумові нові, для легкових автомобілів: Шина 175/65R14 82T HD617 - 150 штШина 185/65R14 90T HD617 - 150 штШина 185/70R14 88T HD617 - 70 штШина 205/55R16 94T HD677 - 38 штШина 225/65R17 106T HD677 - 20 штШина 225/60R17 103T HD677 - 20 штШина 175/70R13 82T HD617 - 450 штШина 215/65R16 98T HD617 - 100 штШина 225/60R17 99T HD617 - 20 штШина 225/70R15 112/110R HD627 - 40 штШина 205/60R16 96T HD677 - 50 штШина 215/60R16 99T HD677 - 20 штШина 225/45R17 94T HD677 - 20 штШина 265/65R17 112T HD617 - 20 штШина 215/60R17 96T HD617 - 4 штШина 205/65R15 94T HD617 - 50 штШина 225/50R17 98T HD677 - 20 штШина 245/45R18 100T HD677 - 20 штШина 235/65R17 104T HD617 - 16 штШина 175/70R13 82T HD617 - 130 шт. Торгівельна марка: HAIDAФірма-виробник: SICHUAN TYRE & RUBBER CO., LTD.Всього: 1368 шт. Країна виробництва: Китай» та складає 3,07 USD за кг.

Також для здійснення митного оформлення отриманого товару позивач звернувся до відповідача з митною декларацією №25UA401020047993U0. До митного оформлення, в тому числі для підтвердження митної вартості товару, були подані документи, наявні в графі 44 ЕМД.

21.10.2025 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2025/000267/2, яким скориговано митну вартість товару. У вказаному рішенні зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 337 Митного кодексу України визначено, що перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені МКУ).

У рішенні вказано, що згідно п.5.1 зовнішньоекономічного договору від 07.11.2022 №AUREUS-QINGDAO, об`єм передплати по кожній конкретній поставці визначається шляхом переговорів, та обов`язково зазначається в інвойсі що додається до кожної партії товарів, проте в наданому рахунку-фактурі (інвойс) від 08.07.2025 № OCHL20250616 не зазначено об`єм передплати, що суперечить умовам контракту. Також, оплату за товар здійснено згідно банківських платіжних інструкцій в іноземній валюті №137 від 18.06.2025 (8 341,19 USD), при чому в поданих до митного оформлення платіжних інструкціях зазначено відсутнє посилання на поданий до митного оформлення рахунок – фактуру.

Також вказано, що оплата за товар була здійснена ще до моменту виставлення рахунку, що також викликає обґрунтований сумнів в тому, що надана оплата має відношення до задекларованої партії товару.

Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності та неточності, відповідно до пп.2,3 ст. 58МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 МКУ) по причині наявності у митного органу інформації про ідентичні товари, що були оформлені у митному відношенні.

Джерелом числового значення митної вартості товару №1 є ЕМД від 09.10.2025 № UA100330/2025/117425, за якою оформлено товар « 1.Шини пневматичні гумові нові,для легкових автомобілів:арт. 205/55R16 Шини нові 205/55R16 91THD617 -32шт.арт. 215/55R16 Шини нові 215/55R16 97THD617 -32шт.арт. 225/55R16 Шини нові 225/55R16 99THD617 -32шт.арт. 205/60R16 Шини нові 205/60R16 96THD617 -32шт.арт. 215/60R16 Шини нові 215/60R16 95THD617 -32шт. арт. 215/65R16 Шини нові 215/65R16 98T HD617 -32шт. арт. 225/60R16Шини нові 225/60R16 102T HD617 -32шт. арт. 225/60R17 Шини нові 225/60R17 99THD617 -12шт. арт. 225/50R17 Шини нові 225/50R17 98V HD687 -40шт. арт. 215/55R17Шини нові 215/55R17 98V HD687 -72шт. арт. 225/65R17 Шини нові 225/65R17 106THD687 -72шт. арт. 235/65R17 Шини нові 235/65R17 108T HD687 -32шт. арт. 235/50R18Шини нові 235/50R18 101V HD687 -32шт. арт. 225/55R18 Шини нові 225/55R18 102THD687 -32шт. арт. 255/55R18 Шини нові 255/55R18 109T HD687 -68шт. арт. 225/45R19Шини нові 225/45R19 96H HD687 -28шт. арт. 245/45R19 Шини нові 245/45R19 102HHD687 -28шт. арт. 255/45R19 Шини нові 255/45R19 104H HD687 -28шт. арт. 225/45R17Шини нові 225/45R17 94V HD687 -32шт. арт. 245/65R17 Шини нові 245/65R17 107THD687 -16шт. арт. LT265/65R17 Шини нові LT265/65R17 120/117S HD828 -24шт. арт.LT265/60R18 Шини нові LT265/60R18 120/117S HD828 -24шт. арт. 265/65R17 Шини нові265/65R17 112T HD837 -36шт. арт. 265/60R18 Шини нові 265/60R18 114H HD837 -12шт.арт. 245/65R17 Шини нові 245/65R17 107T HD837 -20шт.Торговельна марка : HAIDAКраїна виробництва : CNВиробник : Sichuan Tyre & Rubber Co.,Ltd» та складає 3,159 USD за кг.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду із цим позовом.

IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару. Будь-яких належних доказів, що свідчили б про відсутність у документах, які підтверджують митну вартість товарів, перелік яких наведено у частині другої статті 53 МК України, відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, митний орган не надав. В свою чергу, оскаржувані рішення, окрім посилань на розбіжності в перекладах англійської та української версій контрактів в частині строків оплати за придбаний товар, не містять інших посилань на невідповідність поданих позивачем документів.

V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що під час винесення даного рішення про коригування митної вартості у митниці були усі законні підстави для виникнення обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості у вищенаведеному випадку. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів

Позивач у встановлений судом строк не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, що в силу вимог ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як передбачено ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі - МК України).

Згідно зі статтею 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частин першої та другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).

Частиною другою статті 53 МК України визначено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За приписами частини 4-6 статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В силу норм частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Частиною сьомою статті 54 МК України встановлено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості є перший метод — за ціною договору. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Частиною четвертою статті 57 МК України передбачено, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.

Стаття 58 МК України регулює метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (частина 2-3 статті 58 МК України).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що витребування додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 МК України, може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. При цьому витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

Наведені висновки узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 20.02.2018 у справі № 809/1884/16, від 14.08.2018 у справі № 826/5868/16, які відповідно до частини 5 статті 242 КАС України суд враховує під час застосування до спірних правовідносин.

Як встановлено судом, підставою для прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості стали, зокрема, посилання митного органу на те, що у платіжних інструкціях зазначено лише реквізити зовнішньоекономічного договору від 07.11.2022 №AUREUS-QINGDAO без посилання на відповідні рахунки-фактури, у наданих інвойсах не зазначено обсяг передплати, а оплата за товар здійснена до моменту виставлення відповідних рахунків-фактур.

Колегія суддів зазначає, що самі по собі наведені обставини не свідчать про наявність розбіжностей у документах, поданих для підтвердження митної вартості, які мають вплив на правильність її визначення.

Так, відповідно до пункту 5.1 зовнішньоекономічного договору від 07.11.2022 №AUREUS-QINGDAO обсяг передплати по кожній конкретній поставці визначається шляхом переговорів та обов`язково зазначається в інвойсі, що додається до кожної партії товарів.

Водночас ненаведення в інвойсі відомостей про обсяг передплати саме по собі не свідчить про недостовірність зазначеної в цьому інвойсі ціни товару, не змінює її числового значення та не позбавляє митний орган можливості встановити вартість відповідної партії товару на підставі сукупності поданих документів.

Так само факт здійснення оплати до дати виставлення відповідного інвойсу сам по собі не свідчить про те, що така оплата не стосується товару, митна вартість якого заявлена до митного оформлення. Для висновку про наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, митний орган мав установити та належним чином обґрунтувати, яким саме чином зазначена обставина впливає на числове значення митної вартості або свідчить про невідповідність фактично сплаченої чи такої, що підлягає сплаті, ціни заявленій декларантом.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, визначальним у спірних правовідносинах є встановлення дійсної ціни товару та інших складових митної вартості, а не формальна відповідність платіжного документа певному способу зазначення реквізитів, за умови, що подані документи у своїй сукупності дають можливість ідентифікувати здійснений платіж та пов`язати його з відповідною господарською операцією.

У цьому випадку митний орган, посилаючись на відсутність у платіжних інструкціях посилання на номери відповідних інвойсів, не навів обґрунтування того, що зазначена обставина перешкоджала ідентифікації платежів або свідчила про сплату коштів за інший товар. Саме по собі зазначення у платіжних інструкціях реквізитів зовнішньоекономічного договору, за яким здійснювалися відповідні поставки, не свідчить про недостовірність заявленої митної вартості.

Крім того, з оскаржуваних рішень убачається, що митний орган пов`язав виникнення сумніву у правильності визначення митної вартості також із тим, що оплата за товар була здійснена до моменту виставлення рахунку-фактури.

Однак зазначена обставина сама по собі не свідчить про зміну ціни товару, наявність додаткових платежів або інших складових митної вартості, а отже, не є достатньою для висновку про те, що заявлена декларантом митна вартість є неповною чи недостовірною.

При цьому колегія суддів враховує, що у спірних рішеннях митний орган не навів конкретних даних, які б свідчили про те, що здійснені позивачем платежі стосувалися іншої господарської операції, іншої партії товару або іншої ціни товару. Відповідно, наведене митницею припущення про можливу відсутність зв`язку між платежем та задекларованою партією товару не підтверджене належними доказами.

Не можуть бути визнані достатньою підставою для коригування митної вартості й посилання митного органу на відомості інформаційних баз даних щодо митного оформлення інших товарів.

Як убачається зі змісту оскаржуваних рішень, при визначенні митної вартості за другорядним методом митним органом використано як джерело числового значення митної вартості за декларацією №25UA40102004328U0 ЕМД від 14.08.2025 №UA401020/2025/037264, за якою митна вартість відповідного товару становила 3,07 USD за кг, а за декларацією №25UA401020047993U0 - ЕМД від 09.10.2025 №UA100330/2025/117425, за якою митна вартість відповідного товару становила 3,159 USD за кг.

Разом з тим сам факт того, що митна вартість товарів, оформлених за іншими митними деклараціями, була визначена в іншому розмірі, ніж митна вартість товарів, заявлена позивачем, не свідчить про недостовірність відомостей, поданих декларантом.

Відмінність митної вартості товарів за різними митними оформленнями сама по собі не може бути безумовною підставою для висновку про неправомірність визначення митної вартості за першим методом, оскільки така відмінність може бути зумовлена сукупністю об`єктивних чинників, пов`язаних, зокрема, з характеристиками товару, його кількістю, умовами поставки та іншими умовами конкретної зовнішньоекономічної операції.

При цьому колегія суддів враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а та від 05.07.2022 у справі №804/150/16, відповідно до яких відмінність між вартістю товару, заявленою декларантом, та вартістю аналогічних або подібних товарів, митне оформлення яких здійснювалося раніше, сама по собі не свідчить про порушення з боку декларанта та не є достатньою підставою для автоматичного збільшення митної вартості до рівня, визначеного інформаційними базами митного органу.

Отже, для правомірного переходу від основного методу визначення митної вартості до другорядного митний орган повинен не лише послатися на відмінність цінових показників, а й довести наявність обставин, передбачених МК України, які унеможливлюють визначення митної вартості за ціною договору.

Водночас таких обставин у спірному випадку митним органом не доведено.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Таким чином, наявність у митного органу сумніву у правильності визначення митної вартості має бути обґрунтованою, тобто ґрунтуватися не на припущеннях чи формальних невідповідностях, а на конкретних встановлених обставинах, які дають підстави вважати, що заявлена митна вартість не відповідає дійсній ціні товару або що окремі її складові не підтверджені документально.

У свою чергу, за змістом частини сьомої статті 54 МК України, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, заявлена декларантом митна вартість вважається визнаною автоматично.

Отже, саме по собі виникнення у митного органу суб`єктивного сумніву щодо заявленої митної вартості не є достатньою правовою підставою для її коригування. Такий сумнів має бути об`єктивно обґрунтованим та підтвердженим належними доказами.

У цій справі митний орган не довів, що подані позивачем документи містили розбіжності, які впливали на правильність визначення митної вартості, або що такі документи не давали можливості встановити ціну товару, фактично сплачену або таку, що підлягає сплаті.

Посилання апелянта на наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості не спростовує наведених висновків, оскільки обґрунтованість такого сумніву повинна підтверджуватися конкретними обставинами та доказами, а не лише самим фактом витребування у декларанта додаткових документів.

При цьому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що подані позивачем документи у своїй сукупності давали можливість встановити митну вартість товару за ціною договору, а наведені митним органом обставини не свідчили про наявність таких розбіжностей, які відповідно до частини третьої статті 53 МК України мали вплив на правильність визначення митної вартості.

Відтак, у митного органу не було достатніх правових підстав для невизнання заявленої позивачем митної вартості за основним методом та переходу до її визначення за другорядним методом.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів прийняті без належного доведення обставин, які відповідно до положень МК України унеможливлювали визначення митної вартості за ціною договору.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про протиправність рішень Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA401000/2025/000232/2 від 22.09.2025 та №UA401000/2025/000267/2 від 21.10.2025 є правильним та ґрунтується на належному застосуванні норм матеріального права.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачем подано разом з митними деклараціями до митного органу усі належні документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару за ціною договору, а висновок відповідача про те, що надані позивачем документи містять розбіжності і не підтверджують заявлену за ціною договору митну вартість товару, є безпідставним. Оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та правомірно скасовані судом першої інстанції.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

VII. ВИСНОВКИ СУДУ

З огляду на викладене, колегія суддів уважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Згідно з частини 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Вінницької митниці залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Моніч Б.С.

Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.