Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №280/6516/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 280/6516/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року (суддя Н.В. Стрельнікова)

у справі № 280/6516/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання рішення протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив:

-визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови позивачу у зарахуванні до страхового стажу періоду проходження служби в лавах Радянської Армії з 29.10.1982 по 11.11.1984;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати позивачу до страхового стажу період проходження служби в лавах Радянської Армії з 29.10.1982 по 11.11.1984 та здійснити перерахунок пенсії з часу призначення пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу протиправно відмовлено у зарахуванні до страхового стажу період проходження військової служби, що порушує право позивача на належне пенсійне забезпечення.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року адміністративний позов задоволено:

- визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови позивачу у зарахуванні до страхового стажу періоду проходження служби в лавах Радянської Армії з 29.10.1982 по 11.11.1984;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати позивачу до страхового стажу період проходження служби в лавах Радянської Армії з 29.10.1982 по 11.11.1984 та здійснити перерахунок та виплату пенсії з часу її призначення пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.

Суд першої інстанції виходив з того, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-IV. Суд зауважив, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Суд першої інстанції з`ясував, що згідно трудової книжки позивача, позивач з 29.10.1982 по 11.11.1984 проходив службу в лавах Радянської Армії. Запис внесено на підставі військового квитка. Записи в трудовій книжці є чіткими, послідовними, не містять виправлень, спосіб внесення записів у трудову книжку позивача не дає підстав вважати суду, що мали місце будь-які неправомірні дії з метою штучного (безпідставного) формування стажу позивача.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Скаржник вказує на відсутність правових підстав для зарахування до страхового стажу позивача періоду з 29.10.1982 по 11.11.1984 згідно військового квитка НОМЕР_1 від 26.04.1999, адже зазначене у такому квитку прізвище не відповідає паспортним даним позивача. Скаржник наполягає, що його дії є правомірними, а позов задоволенню не підлягає.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 084050021226 від 18.03.2025 про призначення пенсії, позивачу призначено пенсію за віком.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 5965-5886/А-02/8-0800/25 від 11.04.2025 позивача повідомлено, що згідно наданої заяви від 06.03.2025 йому призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, з урахуванням страхового стажу 41 рік 04 місяці 29 днів. При перевірці електронної пенсійної справи позивача відділом контролю за правильністю призначення пенсій встановлено, що при призначенні пенсії не застосовано вимоги частини 1 статті 29 Закону №1058-IV, а також безпідставно зараховано період проходження військової служби з 29.10.1982 по 11.11.1984 відповідно до військового квитка НОМЕР_1 від 26.04.1999, оскільки зазначене у військовому квитку прізвище не відповідає паспортним даним позивача. В зв`язку з чим пенсійну справу приведено у відповідність, страховий стаж становить 39 років 04 місяці 16 днів.

Вважаючи протиправними дії пенсійного органу щодо не зарахування періоду з 29.10.1982 по 11.11.1984 до страхового стажу, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною 4 ст. 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, до 01 січня 2004 року стаж вимірювався періодом роботи (трудовий стаж), а страховий стаж, який безпосередньо пов`язаний зі сплатою страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, зараховується починаючи з 01 січня 2004 року.

Відповідно до п. «в» ч.3 ст.56 Закону України №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.

Згідно зі статтею 8 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до пп.2 п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, наведені у цьому пункті, в тому числі: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).

Положенням ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує наявний трудовий стаж для призначення пенсій є трудова книжка. Це ж передбачено і п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

Відповідно до Порядку №637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За правилами п.3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно п.6 Порядку №637 для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв`язку приймаються зокрема військові квитки.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пенсійне забезпечення, необхідне надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17.

У спірному випадку позивачу не зараховано до страхового стажу проходження військової служби з 29.10.1982 по 11.11.1984 відповідно до військового квитка НОМЕР_1 від 26.04.1999, оскільки зазначене у військовому квитку прізвище не відповідає паспортним даним позивача.

Як правильно з`ясував суд першої інстанції, відомостями трудової книжки позивача НОМЕР_2 підтверджено, що позивач з 29.10.1982 по 11.11.1984 проходив службу в лавах Радянської Армії, що відповідає записам військового квитка НОМЕР_1 від 26.04.1999.

З приводу допущеної помилки в прізвищі позивача у військовому квитку, суд першої інстанції зазначив і суд апеляційної інстанції з цим погоджується, що відповідний запис зроблено в 1984 році та відмінним є лише написання буки "е" " є", що за наявності належного запису в трудовій книжці про службу позивача в Радянській Армії з 29.10.1982 по 11.11.1984 не може впливати на зарахування періоду військової служби позивача до його страхового стажу.

Надані позивачем документи в їх сукупності не дають підстав для сумніву в їх належності позивачеві, записи в трудовій книжці про службу в армії виконані зрозуміло в хронологічному порядку, узгоджуються між собою, не містять суперечливих даних.

Також суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідно до статті 44 Закону №1058-IV органи пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Матеріали справи не містять доказів реалізації пенсійним органом його права щодо перевірки обґрунтованості та достовірності відомостей трудової книжки позивача щодо періоду з 29.10.1982 по 11.11.1984 згідно наведеної норми ст. 44 Закону №1058-IV. Відсутність реалізації пенсійним органом його права на перевірку відомостей не може слугувати умовою для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

За встановлених у справі обставин суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про протиправність дій пенсійного органу щодо відмови позивачу у зарахуванні до страхового стажу періоду проходження служби в лавах Радянської Армії з 29.10.1982 по 11.11.1984.

Суд першої інстанції під час розгляду справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року у справі № 280/6516/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко

суддя Т.І. Ясенова