Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №340/22/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 340/22/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Семененка Я.В., Ясенової Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року (суддя М.Я. Савонюк)

у справі № 340/22/26

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії відповідача від 30 грудня 2025 року про відмову у наданні позивачу відстрочки;

- зобов`язати комісію відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання відстрочки відповідно до вимог закону.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.12.2025 центр надання адміністративних послуг позивач подав заяву про надання йому відстрочки від призову під час мобілізації, на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у зв`язку з перебуванням на утриманні трьох дітей. До заяви долучив вичерпний перелік документів, якими підтверджується наявність права на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Однак, за результатом розгляду вказаної заяви комісія ухвалила протиправне рішення про відмову у надані відстрочки.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що військовозобов`язаний при зверненні із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, передбаченої пунктом 3 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII повинен надати докази перебування на його утриманні трьох і більше дітей та відсутності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Суд зазначив, що норма пункту 3 частини першої статті 23 Закону №3543-XII не ставить право військовозобов`язаного на відстрочку від призову на військову службу у залежність виключно від батьківства, водночас вирішальне значення має саме факт перебування дітей (трьох і більше дітей віком до 18 років) на його утриманні.

Суд першої інстанції з`ясував, що позивачем надано відповідачу документи, які підтверджують, що він є батьком двох неповнолітніх дітей віком до 18 років (свідоцтва про народження дітей) та проживання однією сім`єю із донькою дружини від попереднього шлюбу. Однак, документів, які б підтверджували факт перебування на його утриманні сина від першого шлюбу, а також падчерки не долучив.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність прийнятого відповідачем рішення, оформлене протоколом №15 від 30.12.2025, про відмову у надані позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Скаржник вказує, що згідно Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, позивач подав відповідачу довідку про відсутність заборгованості зі сплати аліментів. Позивач зауважує, що він фактично виконує обов`язок щодо утримання падчерки ОСОБА_2 . На виконання положень додатку №5 Порядку №560 він надав відповідачу свідоцтва про народження трьох дітей та військовий квиток. Звертає увагу, що позивач був звільнений з військової служби згідно ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку з наявністю на утриманні трьох дітей.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач з 21.12.2025 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 .

15.02.2018 позивач зареєстрував шлюб із ОСОБА_3 .

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , повторно виданого Фортечним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому 24.12.2025, позивач є батьком неповнолітнього сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 від шлюбу з ОСОБА_5 .

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 20.11.2020 у справі № 243/8747/20 шлюб між позивачем та ОСОБА_5 розірвано.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 12.03.2021 у справі 243/394/2021 визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з матір`ю – ОСОБА_5

26.09.2023 позивач зареєстрував шлюб із ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 26.09.2023 серія НОМЕР_2 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 05.02.2025 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, позивач є батьком неповнолітнього сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 від шлюбу з ОСОБА_8 .

ОСОБА_8 також є матір`ю неповнолітньої доньки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 від попереднього шлюбу із ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 .

29.12.2025 позивач через центр надання адміністративних послуг звернувся із заявою №20251229-261136 до ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

До заяви позивач долучив копії таких документів: військового квитка; витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_5 (по стройовій частині) від 17.12.2025 №378; свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_6 ; свідоцтва про народження ОСОБА_4 (повторно) серія НОМЕР_7 ; свідоцтва про народження ОСОБА_7 серія НОМЕР_3 ; свідоцтва про народження ОСОБА_2 серія НОМЕР_4 .

Комісією ІНФОРМАЦІЯ_6 з питань розгляду документів для оформлення військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову під час мобілізації, на особливий період, 30.12.2025 розглянуто заяву позивача та прийнято протокольне рішення про відмову в наданні відстрочки від призову під час мобілізації на особливий період відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 23 Закону №3543-ХІІ у зв`язку з відсутністю рішення суду про розірвання шлюбу із ОСОБА_5 та про сплату аліментів на ОСОБА_4 .

Про прийняте рішення Комісією проінформовано позивача Повідомленням №4/3269 31.12.2025.

Вважаючи рішення комісії відповідача протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Закон України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Згідно п.3 ч.1 ст.23 Закону №3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Згідно ч.8 ст.23 Закону №3543-ХІІ перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ст.22 Закону №3543-ХІІ порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок №560).

Згідно п.57 Порядку №560 для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії.

Відповідно до п.58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, військовозобов`язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

До заяви додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Положеннями п.60 Порядку №560 визначено, що на підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

У разі прийняття комісією рішення про відмову у наданні відстрочки заявникові (у тому числі військовозобов`язаному СБУ або розвідувальних органів) не пізніше ніж на наступний робочий день з дати прийняття такого рішення повідомляється про це у способи, визначені цим пунктом, за формою згідно з додатком 7.

Згідно додатку №5 до Порядку №560, до документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно п.3 ч.1 статті 23 Закону №3543-ХІІ, належать:

свідоцтво про народження кожної дитини із зазначенням батьківства військовозобов`язаного та (або) рішення суду про встановлення факту перебування дитини (дітей) на утриманні військовозобов`язаного (за наявності), інші документи, на підставі яких у військовозобов`язаного виник обов`язок утримувати падчерку, пасинка до досягнення ними 18 років відповідно до статті 268 Сімейного кодексу України (за наявності), та один з таких документів:

свідоцтво про шлюб з матір`ю (батьком) дітей (трьох і більше);

рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю), що є військовозобов`язаним;

рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю), що є військовозобов`язаним;

письмовий договір між батьками про те, з ким з батьків будуть проживати діти, та про участь другого з батьків у їх вихованні;

свідоцтво про шлюб з матір`ю (батьком) дітей (трьох і більше) та документи, які свідчать про відсутність у малолітніх, неповнолітніх падчерки, пасинка матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або про те, що такі особи не можуть з поважних причин надавати їм належне утримання (свідоцтво про смерть; витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин; рішення суду про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим; вирок суду, за яким особа відбуває покарання у місцях позбавлення волі; висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я чи витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, якщо зазначені мати, батько, дід, баба, повнолітні брати та сестри самі потребують постійного догляду; рішення суду про позбавлення батьківських прав матері, батька);

інформація з Єдиного реєстру боржників про відсутність в Реєстрі відомостей про військовозобов`язаного за категорією стягнення (характером зобов`язання) “стягнення аліментів” з датою формування такої інформації не пізніше ніж за п`ять днів до дня подання заяви про надання відстрочки.

Стосовно наведених відповідачем підстав для відмови позивачу у наданні відстрочки (відсутність рішення суду про розірвання шлюбу позивача із ОСОБА_5 та про сплату аліментів на ОСОБА_4 ), суд апеляційної інстанції зазначає, що як з`ясовано судом вище, позивач (батько) та ОСОБА_5 (мати) є батьками ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ). Разом з тим, рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 20.11.2020 у справі № 243/8747/20 шлюб між позивачем та ОСОБА_5 розірвано.

Позивачем подано із заявою про надання відстрочки від призову свідоцтво про народження сина ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

Водночас, оскільки між позивачем та ОСОБА_5 шлюб розірвано, позивач мав на виконання вимог п. 58 Порядку №560 також подати визначене у додатку №5 до Порядку №560 рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю), що є військовозобов`язаним або альтернативні документи з переліку, який теж наведено у додатку 5 до Порядку №560.

Натомість, позивачем не виконано вимоги п. 58 Порядку №560, адже позивач не подав відповідачу зазначене у додатку №5 до Порядку №560 рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю), що є військовозобов`язаним або альтернативні документи з переліку, який теж наведено у додатку 5 до Порядку №560.

Аргументи апеляційної скарги не спростовують відсутність виконання позивачем вимог п.58 Порядку №560 стосовно подання документів згідно додатку №5 до Порядку №560 для отримання відстрочки згідно п.3 ч.1 статті 23 Закону №3543-ХІІ.

Отже, є правомірним спірне рішення відповідача про відмову в наданні позивачу відстрочки від призову під час мобілізації на особливий період згідно п.3 ч.1 ст. 23 Закону №3543-ХІІ.

Відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року у справі № 340/22/26 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко

суддя Т.І. Ясенова