Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №160/12742/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/12742/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Ясенової Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року (суддя Р.З. Голобутовський) у справі № 160/12742/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:

- визнати протиправними дії (бездіяльність) Командування військової частини НОМЕР_1 щодо відмови в оформленні довідки про безпосередню участь у бойових діях та в призначенні і виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000 грн, передбаченої п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 (зі змінами);

- зобов`язати Командування військової частини НОМЕР_1 оформити та надати позивачу довідку про безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (за формою Додатка 1 до доручення Міністра оборони України № 5601/уд);

- зобов`язати Командування військової частини НОМЕР_1 (або уповноважений фінансовий орган) здійснити виплату позивачу одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відмова у виплаті позивачу грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, встановленої приписами постанови КМУ від 11 лютого 2025 року № 153, є протиправною та порушує право позивача на належне грошове забезпечення. Крім того, відповідачем протиправно відмовлено позивачу стосовно надання довідки за формою Додатка 1 до доручення Міністра оборони України № 5601/уд.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Судом першої інстанції зазначено, що позивачем не дотримані визначені Постановою №153 умови для отримання одноразової грошової винагороди, матеріали справи не містять документального підтвердження безпосередньої участі позивача, як військовослужбовця, у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій.

Також, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для зобов`язання Командування військової частини НОМЕР_1 оформити та надати позивачу довідку про безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та

ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що станом на 13.02.2025 року (дата набрання чинності постановою КМУ №153) він перебував на військовій службі у віці до 25 років. Зауважує, що він не має можливості самостійно надати бойові накази, журнали бойових дій чи рапорти командира підрозділу, адже ці документи наявні виключно у відповідача. Вважає, що позивачу протиправно не надано довідку, за формою Додатка 1 до доручення Міністра оборони України № 5601/уд. Звертає увагу, що суд першої інстанції не здійснив належним чином дослідження письмових доказів стосовно проходження позивачем військової служби.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 24.01.2025 позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклав Контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу строком на 1 (один) рік з Міністерством оборони України в особі командира військової частини НОМЕР_2 .

23.01.2026 позивача звільнено з військової служби, у зв`язку із закінченням строку контракту відповідно до пп. «ж» п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині №23 від 23.01.2026.

27.02.2026 представник позивача звернувся до військової частини НОМЕР_1 із адвокатським запитом про виплату позивачу одноразової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025.

Листом від 18.03.2026 №691/6548 військова частина НОМЕР_1 повідомила, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №153 від 13.02.2025, яка набула чинності 13.02.2025, право на зазначені виплати встановлюється для військовослужбовців, які перебували на службі станом на дату набрання чинності постанови. Зокрема, відповідно до рішення Міністерства оборони України від 26.09.2025 №5601/уд право на винагороду мають виключно громадяни України, які до набрання чинності Постановою (до 13.02.2025) у віці до 25 років (яким не виповнилося 25 років) були прийняті або призвані на військову службу (під час мобілізації або за контрактом) під час воєнного стану, проходили військову службу (станом на 13.02.2025) та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (далі військовослужбовці) строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на 13.02.2025. У зв`язку з тим, що військовослужбовець військової служби за контрактом позивач приєднався до військової частини НОМЕР_1 тільки 17.03.2025 та станом на 13.02.2025 жодного дня не брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, надання та оформлення довідки про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин є недоцільною.

Вважаючи протиправною відмову Командування військової частини НОМЕР_1 в оформленні довідки про безпосередню участь у бойових діях та в призначенні і виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000 грн, передбаченої п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

За змістом ст. 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 р. № 153 (далі Постанова КМУ №153 в редакції станом на час спірних правовідносин) у п.1 Кабінет Міністрів України постановив погодитися з пропозицією Міністерства оборони та Міністерства внутрішніх справ стосовно реалізації протягом двох років з дня, що настає за днем набрання чинності цією постановою, експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану.

Абзац 2 пункту 4 постанови КМУ №153 встановлює, що громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень.

Згідно абз. 4 п.4 постанови КМУ №153 військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі.

Міністром оборони України було видано Окреме доручення від 26.09.2025 № 5601/уд (далі Доручення № 5601/уд).

Дорученням № 5601/уд відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану» (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 2025 року № 942) передбачено виплату:

- одноразової грошової допомоги після укладення контракту на проходження військової служби громадянами України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу у розмірі один мільйон гривень, яка виплачується трьома частинами (далі - Допомога);

- одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - Винагорода) у розмірі один мільйон гривень. Виплата здійснюється один раз за весь період проходження військової служби та не підлягає поділу на частини.

Право на Винагороду мають виключно громадяни України, які до набрання чинності Постанови (до 13.02.2025) у віці до 25 років (яким не виповнилося 25 років) були прийняті або призвані на військову службу (під час мобілізації або за контрактом) під час воєнного стану, проходили військову службу (станом на 13.02.2025) та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (далі військовослужбовці) строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на 13.02.2025, з числа осіб: - рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення; - які були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу; - які проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу "молодший лейтенант"; - які проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання.

Також право на Винагороду мають військовослужбовці з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, а також інших утворених відповідно до законів України військових формувань, що відповідають умовам Постанови, яким після набрання чинності Постанови (13.02.2025) присвоєно офіцерське звання.

Іншим військовослужбовцям офіцерського складу (окрім тих категорій, які перелічені вище) Винагорода не виплачується.

Підтвердження участі військовослужбовців у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій здійснюється на підставі щонайменше одного документа з кожної з наступних груп: а) бойовий наказ (бойове розпорядження); б) журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення; в) рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових в районах ведення воєнних (бойових) дій.

Військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на 13.02.2025, Винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від одного мільйону гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених).

Військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на 13.02.2025 у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни (пов`язаних із захистом Батьківщини), або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон), Винагорода виплачується в повному обсязі.

Виплата Винагороди не здійснюється військовослужбовцям, які притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився (далі – випадки притягнення до відповідальності).

Цим же дорученням, зобов`язано командування видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, зокрема:

а) провести аналіз наявності зазначених вище військовослужбовців (у тому числі, які після 13.02.2025 загинули (померли) або були звільнені зі служби та виключені зі списків особового складу військових частин (установ)) та не отримали Винагороду, за результатами аналізу скласти контрольні списки;

б) провести серед цих військовослужбовців роз`яснювальну роботу щодо умов та особливостей виплати Винагороди;

в) організувати роботу, в тому числі шляхом здійснення відповідних запитів до інших військових частин (установ), в яких проходили службу військовослужбовці або до яких вони відряджались для виконання бойових (спеціальних) завдань, щодо:

- створення (отримання) інформації про сумарну кількість днів безпосередньої участі вказаних військовослужбовців у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій для виплати Винагороди або Допомоги у відповідності до Постанови та цього доручення (при цьому обов`язково врахувати, що довідка зазначена в Додатку 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій та довідка за формою, наведеною у додатку № 1 окремого доручення Міністра оборони України від 06.03.2023 № 5718/3, не є документами, що підтверджують безпосередню участь у бойових діях лише в районах ведення воєнних (бойових) дій, оскільки ці довідки також підтверджують участь в інших місцях виконання завдань);

- документального підтвердження відсутності (наявності) у вказаних військовослужбовців випадків притягнення до відповідальності;

- з`ясування (отримання) інформації щодо наявності у військовослужбовця захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, перебування військовослужбовця у полоні (крім тих, які добровільно здалися в полон);

- в п`ятиденний термін здійснити оформлення (надання) довідок за формою, що додається (Додаток 1), в тому числі за запитами з інших військових частин, про безпосередню участь вказаних військовослужбовців у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин (у разі розформування військової частини (установи) оформлення (надання) довідок покладається на військову частину (установу), яка визначена правонаступником, інформація в довідці в даному випадку зазначається за наявності підтверджуючих документів).

Колегія суддів звертає увагу, що абз. 2 п. 4 постанови КМУ №153 для виплати одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень передбачає зокрема наступну умову – безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності постановою КМУ №153.

Позивач 24.01.2025 прийнятий на військову службу у зв`язку із укладенням контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу строком на 1 (один) рік.

Отже, оскільки період з 24.01.2025 року по дату набрання чинності постановою КМУ №153 -13.02.2025 року складає менше 6 місяців, позивач не міг виконати визначену абз.2 п.4 постанови КМУ №153 умову - безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності постановою КМУ №153.

Також, позивачем не зазначається та матеріалами справи не підтверджено, що позивач мав захворювання або поранення, що визначені у абз. 4 п.4 постанови КМУ №153.

Згідно Доручення №5601/уд, довідка передбачена додатком №1 до цього доручення, стосується підтвердження участі у бойових діях до 13.02.2025 року, що є умовою абз.2 п.4 постанови КМУ №153 для виплати грошової винагороди у розмірі 1 млн. грн. Інформація в довідці зазначається на підставі щонайменше одного документа з кожної з наступних груп: а) бойовий наказ (бойове розпорядження); б) журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення; в) рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових в районах ведення воєнних (бойових) дій.

Матеріалами справи не містять згаданих вище у Дорученні №5601/уд документів, які б підтвердили участь позивача у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій до 13.02.2025 року, що є умовою абз.2 п.4 постанови КМУ №153 для виплати грошової винагороди у розмірі 1 млн. грн..

Разом з тим, військовою частиною заперечується, а позивачем не доведено що він брав участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій до 13.02.2025 року, що є умовою абз.2 п.4 постанови КМУ №153 для виплати грошової винагороди у розмірі 1 млн. грн..

Відтак, дії відповідача щодо відмови позивачу у оформленні довідки за формою Додатка 1 до доручення Міністра оборони України № 5601/уд, призначенні і виплаті грошової винагороди у розмірі 1 млн. грн. згідно п. 4 постанови КМУ №153 є правомірними.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року у справі № 160/12742/26 – без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя І.Ю. Добродняк

суддя Т.І. Ясенова