Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №160/9101/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/9101/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року (суддя Голобутовський Р.З.) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку позивачем; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення правил військового обліку позивачем та його розшук територіальним центром комплектування та соціальної підтримки; визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо направлення до органів Національної поліції звернення про адміністративне затримання та доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки позивача з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 направити до органів Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для розшуку, адміністративного затримання та доставлення військовозобов`язаного ОСОБА_1 , щодо якого надсилалося звернення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач не погоджується з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Повторно зазначає, що у позивача не виникло обов`язку з`явитися до ТЦК, адже він своєчасно оновив облікові дані. Також звертає увагу, що він не був притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку, а тому дії відповідача про оголошення ОСОБА_1 в розшук з метою затримання та доставки до ТЦК є протиправними.

Відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 27.03.2009 перебуває на військовому обліку.

Позивачем 16.07.2024 оновлено облікові дані через систему «Резерв+», що не заперечується відповідачем.

ІНФОРМАЦІЯ_2 19.12.2025 направлено рекомендованим з повідомленням відправленням на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на адресу, яка вказана позивачем при оновленні облікових даних: АДРЕСА_1 , повістку за № 5973858 про виклик на 13.01.2026 о 09:00 год для уточнення даних при ІНФОРМАЦІЯ_4 , проте остання повернулась без вручення за закінченням терміну зберігання.

У зв`язку з неявкою за повісткою, ОСОБА_1 14.02.2026 оголошено у розшук.

Такі дії відповідача є предметом оскарження в цій справі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16 березня 2016 року № 1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Відповідно до статті 3 Закону № 1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є: 1) обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.

Як вбачається з витягу військово-облікового документу «Резерв+», щодо ОСОБА_1 міститься інформація про порушення правил військового обліку.

З матеріалів справи вбачається, що підставою внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації щодо порушення правил військового обліку став факт не прибуття ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 за повісткою.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, зокрема, що громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Статтею 27 названого Закону передбачено, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.

Відповідно до пункту 15 цього Порядку керівники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження відповідного керівника обласного (Київського та ІНФОРМАЦІЯ_5 з визначеними строками та обсягами призову резервістів та військовозобов`язаних, у тому числі, але не виключно: звертаються до територіального органу (підрозділу) поліції для адміністративного затримання та доставлення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення; вживають заходів разом з представниками територіальних органів (підрозділів) поліції до адміністративного затримання та доставляння до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які відмовляються від отримання повісток або порушили правила військового обліку.

Пунктом 16 Порядку № 560 встановлено, що керівники територіальних органів (підрозділів) поліції з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження про проведення заходів мобілізації відповідного голови (начальника) обласної, Київської та Севастопольської міської, районної держадміністрації (військової адміністрації), зокрема: організовують за зверненням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ або розвідувальних органів України, адміністративне затримання та доставлення органами (підрозділами) поліції до зазначених центрів та органів резервістів та військовозобов`язаних, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Адміністративне затримання таких осіб здійснюється незалежно від їх місця перебування на військовому обліку. У такому разі особа доставляється до найближчого територіального центру комплектування та соціальної підтримки або органів СБУ, або відповідних підрозділів розвідувальних органів; забезпечують внесення до реєстрів та баз (банків) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, інформацію про осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження у справах за якими здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що заходи випливу щодо громадян, які не виконують обов`язки, передбачені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації застосуються в силу приписів закону, яким встановлено, зокрема, обов`язок військовозобов`язаного з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.

При цьому застосування відповідних заходів закон пов`язує не з притягненням особи до адміністративної відповідальності, а з невиконанням під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відтак, встановивши порушення вимог Закону, а також наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210 і 210-1 КУпАП, відповідач правомірно та на законних підставах застосував щодо позивача заходи впливу, пов`язані з адміністративним затриманням та доставляння до районного (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, як особу, яка порушила вимоги статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

До моменту усунення таких порушень з боку ОСОБА_1 підстави для скасування заходів впливу відсутні.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що правові підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року в адміністративній справі № 160/9101/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з 22 вересня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.

Повна постанова складена 22 вересня 2026 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя Т.І. Ясенова

суддя Я.В. Семененко