Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №701/1187/26 — Маньківський районний суд Черкаської області

Справа №701/1187/26

Провадження №2/701/846/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 рокуМаньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого - судді -Калієвського І.Д.

за участю секретаря -Байдужої Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 до Маньківської селищної ради про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернулася в суд з позовом до відповідача про визнання права власності.

На підставу своїх вимог спирається на те, що 03.06.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась із заявою до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Косолап Віктора Івановича, Виконавчого комітету Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області про реєстрацію права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням №85199795 від 5 червня 2026 року їй відмовлено у зв`язку з тим, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. Державний реєстратор повідомив, що статтею 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення по господарського обліку, і щодо зазначених об`єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються: 1) виписка із по господарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений – сільським головою), селищної міської ради або відповідною архівною установою; 2) документ, що посвідчує речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав. Заявником, ОСОБА_1 , не подано документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під житловим будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідно до відомостей Державного реєстру прав інформація про зареєстроване речове право на земельну ділянку піж житловим будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 – відсутня. Таким чином, відповідно до п.4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових правна нерухоме майно та їх обтяжень» наявні підстави для відмови в державній реєстрації прав, а саме: подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. Відповідно до Виписки із по господарської книги виданої Потаським старостинським округом Виконавчого комітету Маньківської селищної ради, згідно погосподарської книги №1 особовий рахунок 002-1 стор. 4-6 господарем двору за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 . Земельна ділянка розміром 0,12 га., не приватизована. На цей житловий будинок ОСОБА_1 замовила технічний паспорт, який був виготовлений 23.01.2026 року Комунальним підприємством «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації», відповідно до якого, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 32,0 кв.м., із яких 13,4 кв.м., – житлова, 18,6 кв.м., – допоміжна. Черкаським обласним об`єднаним бюро технічної інвентаризації було видано довідку №1 від 23.01.2026 року про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , право власності не зареєстровано. Згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості, оціночна вартість житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 становить 306 376, грн. Позивач не змогла надати державному реєстратору документу, що посвідчує її право власності на земельну ділянку під її житловим будинком через те, що вона не може її приватизувати, оскільки у період воєнного стану в Україні заборонена приватизація земельних ділянок, окрім приватизації земельних ділянок, власниками житлових будинків, які на них розташовані. У зв`язку з чим, у ОСОБА_1 виникло безвихідне становище, а саме, вона не може зареєструвати право власності на будинок, через те, що не є власником земельної ділянки під ним, і відповідно не може оформити належним чином земельну ділянку, оскільки не зареєстровано право власності на будинок. Наразі ОСОБА_1 позбавлена можливості реалізувати своє право власності на житловий будинок у зв`язку з відсутністю документа, що посвідчує речове право на земельну ділянку під цим будинком. Водночас, позивач позбавлена можливості реалізувати своє право власності на земельну ділянку під цим будинком, оскільки право власності на житловий будинок не зареєстровано і відповідно вона не є власником цього будинку. Отже, враховуючи вищевикладене представник позивача вважає, що відсутність у позивача документу, що посвідчує речове право на земельну ділянку під житловим будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , не позбавляє її права набути права власності на вказаний будинок, втім в позасудовому порядку позивач позбавлений можливості оформити належним чином це право, тому це право підлягає захисту судом шляхом його визнання, що і змусило представника позивачки звернутись з відповідним позовом до суду.

Позивач та представник позивача до суду не з`явилися, але згідно письмової заяви просили справу розглядати в їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Представник відповідача: Маньківської селищної ради Уманського району Черкаської області, в судове засідання не з`явився, але згідно письмової заяви позовні вимоги позивача визнає та просить справу слухати у його відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обстаини та відповідні правовідносини.

03.06.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась із заявою до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Косолап Віктора Івановича, Виконавчого комітету Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області про реєстрацію права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8).

Рішенням №85199795 від 5 червня 2026 року їй відмовлено у зв`язку з тим, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження (а.с.9).

Державний реєстратор повідомив, що статтею 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення по господарського обліку, і щодо зазначених об`єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються: 1) виписка із по господарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений – сільським головою), селищної міської ради або відповідною архівною установою; 2) документ, що посвідчує речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав. Заявником, ОСОБА_1 , не подано документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під житловим будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідно до відомостей Державного реєстру прав інформація про зареєстроване речове право на земельну ділянку піж житловим будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 – відсутня. Таким чином, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових правна нерухоме майно та їх обтяжень» наявні підстави для відмови в державній реєстрації прав, а саме: подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до Виписки із по господарської книги виданої Потаським старостинським округом Виконавчого комітету Маньківської селищної ради, згідно погосподарської книги №1 особовий рахунок 002-1 стор. 4-6 господарем двору за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 . Земельна ділянка розміром 0,12 га., не приватизована (а.с.11).

На цей житловий будинок ОСОБА_1 замовила технічний паспорт, який був виготовлений 23.01.2026 року Комунальним підприємством «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації», відповідно до якого, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 32,0 кв.м., із яких 13,4 кв.м., – житлова, 18,6 кв.м., – допоміжна (а.с.12-17).

Черкаським обласним об`єднаним бюро технічної інвентаризації було видано довідку №1 від 23.01.2026 року про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , право власності не зареєстровано (а.с.10).

Згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості, оціночна вартість житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 становить 306376, грн. (а.с.26-28).

Згідно висновку відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Маньківської селищної ради від 25.08.2026 р. №122/06-09 вбачається, що забудова земельної ділянки по АДРЕСА_1 здійснена у період з 1940 по 1990 роки на земельній ділянці орієнтовно площею 0,12 га. Земельна ділянка знаходиться в зоні житлової забудови, відповідає положенню містобудівної документації, забудова не порушує права інших осіб (а.с.29).

Обгрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначає, що позивач не змогла надати державному реєстратору документу, що посвідчує її право власності на земельну ділянку під її житловим будинком через те, що вона не може її приватизувати, оскільки у період воєнного стану в Україні заборонена приватизація земельних ділянок, окрім приватизації земельних ділянок, власниками житлових будинків, які на них розташовані. У зв`язку з чим, у ОСОБА_1 виникло безвихідне становище, а саме, вона не може зареєструвати право власності на будинок, через те, що не є власником земельної ділянки під ним, і відповідно не може оформити належним чином земельну ділянку, оскільки не зареєстровано право власності на будинок. Наразі ОСОБА_1 позбавлена можливості реалізувати своє право власності на житловий будинок у зв`язку з відсутністю документа, що посвідчує речове право на земельну ділянку під цим будинком. Водночас, позивач позбавлена можливості реалізувати своє право власності на земельну ділянку під цим будинком, оскільки право власності на житловий будинок не зареєстровано і відповідно вона не є власником цього будинку.

Суд вирішуючи даний спір керується наступним.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55 Конституції України, 124 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

У рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини дійшов висновку про те, що норма статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни.

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинен забезпечити поновлення саме порушеного права особи, яка звернулася за судовим захистом.

Ст. 322 ЦК України зобов`язує власника утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про 3 визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюються або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як передбачено ст. 55 Конституції України, а також ст. З ЦПК України та ст. 15 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 року “Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції” не допускається відмова у відкритті провадження у справі з мотивів недоведеності заявленої вимоги, відсутності доказів, пропуску позовної давності та інших не передбачених законом підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об`єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються: 1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою; 2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.

Відповідно до підпункту 5 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей, зокрема безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом

Суд, враховуючи наведені вище норми права, оцінюючи наявні у матеріалах справи докази, вважає, що відсутність у позивача документу, що посвідчує речове право на земельну ділянку під житловим будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , не позбавляє її права набути права власності на вказаний будинок, оскільки в позасудовому порядку позивач позбавлений можливості оформити належним чином це право, тому це право підлягає захисту судом шляхом його визнання, в зв`язку з чим позов підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 12, 77, 78, 81, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 3, 16, 316-317, 319, 321, 322, 328, 392 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрована та жителька АДРЕСА_1 ), право власності у порядку спадкування за законом на житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_1 , згідно даних технічного паспорта.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Маньківський районний суд Черкаської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Суддя І.Д.Калієвський