Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №697/2014/26 — Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/2014/26

Провадження № 2/697/1288/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

21 вересня 2026 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді – Деревенського І. І.,

за участю секретаря судового засідання – Задорожнього К. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Каневі Черкаської області цивільну справу, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Бовшик Микола Юрійович до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Позивач ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) в інтересах якого діє адвокат Бовшик Микола Юрійович (далі – адвокат Бовшик М.Ю., представник позивача) звернувся до Канівського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 (далі – ОСОБА_2 , відповідач) про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 05.12.2024 сторони зареєстрували шлюб у Канівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що було зроблено актовий запис №215. Діти у сторін відсутні. Представник позивача зазначає, що спочатку сімейне життя у сторін складалося добре, проте протягом останніх декількох років відносини між ними погіршились, втратились почуття кохання, любові, взаєморозуміння і довіри, їх погляди на життя та суспільні цінності почали кардинально відрізнятись, шлюб для них став лише формальністю та обтяжуючою ношею. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а сторони не мають намірів зберегти шлюб.

Представник позивача вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя її із відповідачем як подружжя та збереження шлюбу суперечитиме їхнім інтересам.

У зв`язку з вищевикладеним, представник позивача просить суд розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 05.12.2024 Канівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №215, а також стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати, які складаються із судового збору та витрат на правову допомогу.

ЗАЯВИ (КЛОПОТАННЯ) УЧАСНИКІВ СПРАВИ, ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 07.08.2026 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, свої інтереси уповноважив представляти адвоката Бовшика М.Ю..

Представник позивача адвокат Бовшик М.Ю. у судове засідання не з`явися, через канцелярію суду подав заяву про розгляд страви без участі, відповідно до якої просив суд судовий розгляд вищевказаної справи проводити без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримують.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася повторно, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції на зареєстроване місце проживання відповідача, яка повернулася з відмітками «адресат відсутній» (а.с.22-23,28-29), що відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд. Окрім того, за правилами ч.11 ст.128 ЦПК України відповідач викликався до суду шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади (а.с.21, 27). Також, на офіційному сайті Канівського міськрайонного суду Черкаської області були зазначені відомості про дату та час розгляду справи. Повідомлення про причину неявки в судове засідання від відповідача до суду не надійшло, відзив на позов не подано, а тому суд вважає за можливе відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ФАКТИЧНИ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судом встановлено, що 05.12.2024 Канівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що було складено актовий запис №215, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданим 05.12.2024. Прізвище чоловіка та дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_4 » (а.с.9 на звороті).

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

Згідно ст. 21, 24 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Статтею 51 Конституції України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Частиною 3 ст. 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно з приписами ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

ОЦІНКА ТА МОТИВИ СУДУ

Під час розгляду справи судом з`ясовано, що сторони не підтримують шлюбних відносин. Позивач зазначає про відсутність намірів відновлювати шлюбні стосунки з відповідачем.

З`ясувавши обставини справи, суд вважає, що шлюб між сторонами носить формальний характер, сімейних відносин сторони не підтримують, взаємні почуття між ними втрачені і примирення між сторонами неможливе. Крім того, на думку суду, подальше перебування їх у шлюбі буде суперечити їхнім інтересам, тому позов підлягає задоволенню.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ МІЖ СТОРОНАМИ

Відповідно до статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки вимоги позивача задоволено повністю, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати у розмірі 1331,20 грн..

Водночас суд, ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача на користь позивача суми судового збору, також зважає на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази, що відповідач ОСОБА_2 звільнена від сплати судового збору згідно положень ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Крім того, ч. 4 ст. 137 ЦПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

Судом встановлено, що позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн., що підтверджуються матеріалами справи, зокрема: копією договору №73 про надання правової допомоги від 28.07.2026 (а.с.4-6); копією ордеру про надання правничої (правової) допомоги серії СА №1168946 від 01.08.2026 (а.с.13); заявою попереднього розрахунку судових витрат від 30.07.2026 (а.с.12); копією акта прийому-передачі виконаних робіт від 31.07.2026 до Договору №73 від 28.07.2026 (а.с.7); копією детального опису робіт виконаних адвокатом, та здійснених витрат, необхідних для надання правової допомоги від 31.07.2026 (а.с. 7 на звороті); копією квитанції до прибуткового касового ордера №73 від 31.07.2026, з якої вбачається, що позивач сплатив адвокату Бовшику М.Ю. 4000 грн. на підставі договору №73 про надання правової допомоги (а.с.6 на звороті); копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 427 (а.с.12 на звороті).

Суд зазначає, що у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Враховуючи предмет і складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, а також виходячи із засад розумності, справедливості та співмірності, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у розмірі 2500 гривень на професійну правничу допомогу, що є співмірним із наданим обсягом послуг, відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, оскільки справа відноситься до категорії не складних справ, розгляд проводився в спрощеному провадженні.

Суд зазначає та наголошує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81,141,142, 206, 259, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст. ст. 104, 110 СК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Бовшик Микола Юрійович до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 05.12.2024 Канівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №215, – розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331,60 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 60 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати понесені позивачем на професійну правничу допомогу в розмірі 2500, 00 грн. (дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий І . І . Деревенський