Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №690/494/26 — Багачевський міський суд Черкаської області

Справа № 690/494/26

Номер провадження 2/690/453/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Багачеве

Багачевський міський суду Черкаської області в складі:

головуючої судді: Вахнової Л.А.,

за участю секретаря: Вельган А.І.

розглянувши цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду 26.09.2026 із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини в твердій грошовій формі. Вимоги мотивовані тим, що з відповідачем перебувають в шлюбі з 02.11.2022 р., зареєстрованому Ватутінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегілонального управління юстиції (м. Київ). В шлюбі в них народилось двоє спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з нею та знаходяться на повному її утриманні. З відповідачем проживають окремо з червня 2025 року, він не надає належну матеріальну допомогу на утримання дітей. Рішенням Багачевського міського суду Черкаської області від 11.11.2025 присуджено аліменти на утримання старшої дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку. Однак менший син народився після ухвалення судового рішення, а тому просила позов задовольнити та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій формі в сумі 6000,00 грн., яка щорічно підлягає індексації відповідно до закону кожного місяця з дня подачі заяви до суду та до повноліття дітей.

У судове засідання позивач не з`явилась, пожала клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явився, будучи сповіщеним про день, час та місце розгляду справи за місцем реєстрації. Відповідно до положень ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідач по справі вважається належним чином повідомлений про час, день та місце проведення судового засідання. В установлений ч. 7 ст.178ЦПК України строк до суду не надано відзиву на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст.178 ЦПК України.

Статтею 280 ЦПК України передбачено, що в разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Ухвалою суду від 22.09.2026 постановлено проводити заочний розгляд справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є позивач та відповідач, що підтверджується свідоцтвом про народження (а. с. 5,6).

Згідно свідоцтва про шлюб сторони з 02.11.2022 р. перебувають у зареєстрованому шлюбі, який на час розгляду справи не розірвано.

Оскільки діти є малолітніми, вони проживають разом із матір`ю і знаходяться на її утриманні. Проте, як зазначає позивач, відповідач як батько дитини, не забезпечує матеріально спільних дітей, самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків.

Заочним рішенням Багачевського міського суду Черкаської області від 11.11.2025 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та на час її вагітності у твердій грошовій сумі.

Однак, на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач в добровільному порядку грошових коштів не надає, що є підставою для стягнення аліментів в примусовому порядку.

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Відповідно до ст. 5 протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Згідно із ст.8 Закону України«Про охоронудитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8 ст.7СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей і, тим більше, при захисті одного із основних прав дитини - права на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою, положень ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Зі змісту вище приведеного аналізу зазначених статей слідує, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою та обов`язком як матері, так і батька. Розмір аліментів у разі спору у всіх випадках встановлюється судом, при цьому статтею 182 СК України передбачений перелік найбільш вагомих обставин, які мають братися до уваги при визначенні розміру аліментів на дитину.

На підставі ст. 182 Сімейного кодексу України та роз`ясненнями, які містяться у п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Законом України«Про внесення змін додеяких законодавчихактів Українищодо посиленнязахисту правадитини наналежне утриманняшляхом вдосконаленняпорядку стягненняаліментів» внесені зміни до ч. 2 ст.182 СК України та визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 183 та ст.184СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Стаття 184 СК України передбачає можливість визначення судом в окремих випадках розміру аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі, а не у частці від заробітку платника аліментів. Стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є можливим за наявності певних обставин, що унеможливлюють сплату аліментів у частці від заробітку (доходу), приблизний перелік яких наводиться у частині 1 даної статті (Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі).

У такому випадку стягнення аліментів на дитину у частці від доходу її матері або батька може призвести до істотної різниці у розмірі аліментів, які отримує дитина щомісяця, що у свою чергу негативно вплине на забезпечення дитини. Стягнення аліментів у твердій грошові сумі дозволяє забезпечити більшу стабільність щодо утримання дитини.

Стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є можливим і в інших випадках, якщо суд прийде до висновку, що визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) платника є неможливим, ускладненим або суттєво порушує інтереси однієї із сторін.

При встановленні розміру аліментів у твердій грошовій сумі виплата аліментів на дитину проводиться щомісячно, про що у свою чергу наголошує постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. N 3 „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" (п. 17).

Розмір аліментів, визначений у твердій грошовій сумі, може бути згодом збільшений чи зменшений судом на вимогу як платника аліментів, так і одержувача аліментів.

Згідно з пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

На підставі отриманої судом інформації відповідач не має стабільного доходу, в нього відсутнє нерухоме майно та транспортні засоби, а тому вимоги позивачки щодо стягнення аліментів в твердій грошовій сумі є обґрунтованою.

Натомість, враховуючи, що у відповідача також є ще одна малолітня дитина, на утримання якої вже стягуються аліменти за рішенням суду, а також до трирічного строку найменшою дитиною на утримання дружини, тому ці обставини мають істотне значення та мають бути враховані судом при обрахунку розміру присуджених до стягнення аліментів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8 ст.7СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дітей і, тим більше, при захисті одного із основних прав дитини - права на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.

Суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення аліментів з відповідача на утримання спільної дитини сторін узгоджуються з вимогами ст. 180, 181, 182 СК України про обов`язок батьків утримувати неповнолітніх дітей шляхом сплати аліментів в обраний спосіб позивачем, а саме у твердій сумі, при цьому підстав звільнити батька від виконання цього обов`язку суд не встановив.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 6000 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік», розмір прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років складає 2817 гривень.

Крім того, суд роз`яснює, що розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.

Частиною першою статті 2Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема й розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі. Індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів. Індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які проводять відповідні відрахування аліментів із доходу платника аліментів.

Отже, аналізуючи положення статті 182 та 184СК України слід дійти висновку, що, під час ухвалення судового рішення у справі про стягнення аліментів, визначених позивачем у твердій грошовій сумі, суд зобов`язаний враховувати, щоб розмір аліментів у твердій грошовій сумі не був меншим мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину відповідного віку, й у разі визначення позивачем твердої грошової суми у меншому розмірі ніж вказана гарантія, ухвалити рішення, визначивши розмір аліментів у твердій грошовій сумі, який буде відповідати вказаному гарантійному розміру, передбаченому абзацом 2 частини 2 статті 182 СК України.

З огляду на вказане вище, приймаючи до уваги принцип рівності прав та обов`язків батьків щодо утримання дитини і з огляду на бажання позивача отримувати кошти на утримання спільної дитини у визначеній твердій грошовій сумі, а також наявність у відповідача ще однієї дитини, на яку судом також присуджено стягнення аліментів в розмірі 6000 грн, та стягнення з нього на утримання позивачки до досягнення дитиною трирічного віку коштів в розмірі 4000 грн, і виходячи з системного аналізу наведених вище норм чинного законодавства із справедливих та розумних критеріїв належного розміру аліментів, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у твердій грошовій сумі 4000,00 грн, яка щорічно підлягає індексації відповідно до закону кожного місяця з дня подачі заяви до суду та до повноліття дітей.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, в зв`язку із задоволенням позову про стягнення аліментів та враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору, необхідно стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 105, 110, 112, 113 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10, 81, 141, 247, 265, 273, 280, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (зареєстрованемісце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 4000,00 гривень щомісячно, з їх подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з дати пред`явлення позову 26 червня 2026 року та до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на неповнолітню дитину у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави 1331 (одну тисячу триста тридцять) гривень 20 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Багачевським міським судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Л.А. Вахнова