Вирок від 21 вересня 2026 р. у справі №632/607/25 — Златопільський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 632/607/25

провадження № 1-кп/632/81/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Златопіль

Златопільський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів судового засідання – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221120000047 від 01 лютого 2025 року щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Первомайський Харківської області, громадянина України, має повну загальну середню освіту, не одружений, не працює, який на утриманні неповнолітніх дітей та батьків похилого віку не має, не являється особою з інвалідністю, раніше судимий: 11 червня 2020 року Первомайським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 317, ч. 2 ст. 309, 70 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки, ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 13 серпня 2020 року змінено вирок з 4 років позбавлення волі на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік; 19 січня 2021 року Первомайським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 309, 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 18 жовтня 2022 року звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 5 місяців 17 днів, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

якому висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення- проступку, передбаченого частиною 1 статті 309 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор – ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинувачений – ОСОБА_4 , -

В С Т А Н О В И В:

І. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.

Суд визнав доведеним, що обвинувачений ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення- кримінальний проступок у сфері обігу наркотичних засобів без мети збуту за таких обставин.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 на початку жовтня 2024 року ( більш точної дати та часу не встановлено) перебуваючи поблизу галявини, яка розташована неподалік водойми поблизу вулиці Лісної в місті. Златопіль Лозівського району Харківської області, виявив дикорослі рослини роду коноплі. У той час, достовірно знаючи, що рослини роду коноплі є нарковмісною рослиною, а «канабіс» — наркотичним засобом, у обвинуваченого ОСОБА_4 раптово виник умисел, спрямований на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту для власного вживання.

Реалізуючи свій раптово виниклий протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, обвинувачений ОСОБА_4 , цього дня, без розриву в часі, підійшов до дикорослих рослин конопель та обірвав листя у невстановленій кількості, тим самим незаконно придбавши. Достовірно розуміючи, що обірване ним листя є нарковмісною рослиною, а «канабіс» — наркотичним засобом, обвинувачений ОСОБА_4 помістив їх до полімерного пакету, який був при ньому, тим самим почав незаконно зберігати Надалі, обвинувачений ОСОБА_4 відніс обірване ним листя з вищевказаних рослин до квартири за місцем свого мешкання у квартиру АДРЕСА_2 , де залишив сушитися природнім шляхом на балконі вищевказаної квартири, та надалі висушивши, подрібнив його руками, тим самим незаконно виготовши наркотичний засіб – канабіс, обіг якого обмежено. У подальшому, обвинувачений ОСОБА_4 , виготовлений ним наркотичний засіб помістив до скляної пляшки та продовжив зберігати у одній із кімнат квартири за місцем свого мешкання, для подальшого особистого вживання, без мети збуту, до моменту виявлення та вилучення працівниками поліції.

25 лютого 2025 року в період часу з 09 год. 50 хв. до 11 год. 28 хв. працівниками ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області у квартирі за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено: 1 скляну пляшку із речовиною рослинного походження зеленого кольору, сухою, подрібненою, яка є наркотичним засобом «канабіс», обіг якого обмежено, відповідно до ІІ таблиці першого Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженої Постановою КМУ № 770 від 06 травня 2000 року, маса якого в перерахунку на суху речовину, склала 28,2777 г., яку обвинувачений ОСОБА_4 зберігав за місцем свого мешкання, без мети збуту.

Таким чином, своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_4 , скоїв кримінальне правопорушення – проступок, передбачений частиною 1 статті 309 КК України, тобто незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу, без мети збуту.

ІІ. Позиція обвинуваченого ОСОБА_4 щодо пред`явленого обвинувачення та висновки суду (щодо дослідження доказів).

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 не оспорював фактичні обставини кримінального правопорушення (дата, час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), які викладені в обвинувальному акті. При цьому зазначив, що не оспорює правову кваліфікацію кримінального правопорушення за частиною 1 статті 309 КК України, свої інтереси вважав необхідними захищати самостійно, повністю визнав свою провину.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 надав показання, що на початку жовтня 2024 року, знаходячись на галявині неподалік водойми біля вулиці Лісної в місті Златопіль Лозівського району Харківської області, знайшов дикоростучі рослини коноплі. Будучи обізнаним про зовнішній вигляд рослини коноплі зрозумів, що це наркотичний засіб, обіг якого обмежено, підійшов до них, обірвав листя у невстановленій кількості та помістив до полімерного пакета, який мав при собі. У подальшому переніс зазначене листя до квартири за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де залишив його на балконі сушитися природним шляхом, після чого висушену речовину подрібнив руками та помістив до скляної пляшки, продовжуючи зберігати у житлі. Обвинувачений висловив щире каяття, заявив, що шкодує про вчинене, засуджує свої дії, зробив відповідні висновки й запевнив, що ніколи не повторить подібного. З розміром судових витрат у сумі 7959 грн. 00 коп. згоден.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи той факт, що обвинувачений ОСОБА_4 не оспорював фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, як вони встановлені в обвинувальному акті, а також не оспорював кваліфікацію кримінального правопорушення за частиною 1 статті 309 КК України, вислухавши думку прокурора та обвинуваченого, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження без дослідження доказів у повному обсязі, обмежившись допитом обвинуваченого, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому, судом з`ясовано в учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст цих фактичних обставин, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, та на виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України роз`яснено їм, що у такому випадку учасники будуть позбавлені права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.

Отже, у межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за згодою учасників судового провадження, суд, визнав доцільним розгляд кримінального провадження здійснити в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.

ІІІ. Частина статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальні правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений та висновки суду.

Визнавши покази обвинуваченого ОСОБА_4 належним та допустимим доказом у кримінальному провадженні, приймаючи до уваги, що останній не піддає сумніву фактичні обставини справи, правильність розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у висунутому йому обвинуваченні доведеною повністю.

Отже, суд доходить до переконання про правильність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 за частиною 1 статті 309 КК України – незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.

ІV. Мотиви суду при призначенні покарання

Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно із ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Згідно роз`яснень, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у виді штрафу або виправних робіт і визначаючи розмір та строки відповідного покарання, суди мають враховувати майновий стан обвинуваченого, наявність на його утриманні неповнолітніх дітей, батьків похилого віку тощо. Виправні роботи призначаються тільки працюючим і відбуваються за місцем роботи засуджених.

Верховним Судом неодноразово зазначалось, що заходи примусу повинні ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства (постанови від 31.01.2023 у справі № 759/6139/22, від 27.10.2022 у справі № 546/526/18, від 30.11.2022 у справі № 379/1657/18).

Відтак, призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, зокрема, що обвинувачений ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. 12 КК України вчинив кримінальний проступок, особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

У ході вивчення відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він не має стійких соціальних зв`язків, неодружений, неповнолітніх дітей або батьків похилого віку на утриманні не має, має повну загальну середню освіту, офіційно не працевлаштований, стабільного джерела доходу не має, суспільно корисною працею не займається, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 . Раніше до кримінальної відповідальності притягався, відповідно до вимог статті 89 КК України судимості непогашені. На обліку в лікаря-психіатра та нарколога не перебуває. Має постійне місце проживання за місцем проживання, за яким характеризується посередньо.

Згідно із ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставин, які обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, особу винного, обставини, які пом`якшують покарання, суд доходить висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді пробаційного нагляду, передбаченого санкцією частини 1 статті 309 КК України, яке на думку суду є достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Суд вважає, що таке покарання в умовах передбаченого законом контролю за поведінкою обвинуваченого відповідатиме гуманності й справедливості, та не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечуватиме співрозмірність діяння та кари, відповідатиме таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Призначення покарання обвинуваченому у виді штрафу, на думку суду, є неможливим, враховуючи, його майновий стан, зокрема, що обвинувачений офіційно не працює, а санкція частини 1 статті 309 КК України передбачає покарання у виді штрафу в розмірі від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 17000 до 51000 грн, який є непомірним для обвинуваченого. Призначення покарання обвинуваченому у виді виправних робіт є неможливим, оскільки останній не працює.

Водночас, призначаючи покарання у вигляді пробаційного нагляду, суд, відповідно до вимог статті 59-1 Кримінального кодексу України, вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого наглядові та соціально-виховні заходи, а саме такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Підстав для застосування ст. 69 КК України суд також не знаходить, у зв`язку з тим, що судом встановлена лише одна обставина, що пом`якшують покарання обвинуваченого. Підстав для визнання будь-яких інших обставин такими, що пом`якшують покарання та істотно знижують суспільну небезпеку обвинуваченої та вчиненого ним кримінального правопорушення, окрім тієї, що наведена вище, суд не вбачає.

V. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерту, в сумі 7959 (сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн. 00 коп., відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 118, ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути на користь держави з ОСОБА_4 .

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні не обирався, за відсутністю клопотань сторони обвинувачення, суд не вбачає підстав для обрання стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у цьому кримінальному провадженні.

Строк пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 366-368, 370, 371, 374, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 309 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 3 (три) роки.

Відповідно до пунктів 1 - 3 частини 2 статті 59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі пункту 4 частини 3 статті 59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язок виконувати заходи передбачені пробаційною програмою.

Строк пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта в загальному розмірі 7959 (сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн. 00 коп.

Речові докази по кримінальному провадженню:

1) флеш-носій microSD 32GB марки «Kindston» на якому міститься відеозапис обшуку за адресою: АДРЕСА_1 – залишити в матеріалах кримінального провадження;

2) полімерну пляшку з нашаруванням темно-коричневого кольору, яка поміщена до експертного пакету № 6298063, речовину рослинного походження, яка поміщена до експертного пакету № 6064714, яка є наркотичним засобом «канабіс», обіг якого обмежено, маса якого в перерахунку на суху речовину, склала 28,2777 грам, дві з половиною пігулки в блістері з написом «Метадон-ЗН», які поміщена до експертного пакету № 055064, які знаходяться в УЛМТЗ ГУНП в Харківській області – знищити, після набрання вироком законної сили;

3) 54 пігулки білого кольору які знаходяться у блістерах з написом «Метадон-ЗН», Листок призначень препаратів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів хворим, які отримують лікування в стаціонарних або амбулаторних умовах, і виконання цих призначень, які передані на відповідальне зберігання обвинуваченому ОСОБА_4 – повернути останньому, як законному власнику.

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Златопільський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя: ОСОБА_1