Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №642/6568/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

"22" вересня 2026 р.

642/6568/26

2/642/2748/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року Холодногірський районний суд м. в складі:

головуючого судді - Ольховського Є.Б.

при секретарі - Семенюк А.Є.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про виключення майна з під арешту ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про виключення нерухомого майна з під арешту та скасування запису про обтяження.

Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 є власником 33/100 частин домоволодіння з надвірними будівлями АДРЕСА_1 . Позивачу стало відомо про існування арешту на все належне йому нерухоме майно. З відповіді виконавчої служби довідався про накладання арешту постановою державного виконавця Ленінського ВДВС ХМУЮ у виконавчому провадженні № 32859795 від 01.06.2012р. яке перебувало на виконанні з 01.06.2014р. по 17.04.2014р. та на разі є завершеним та матеріали знищеними. В зв`язку з бездіяльністю органу державної виконавчої служби арешт продовжує існувати чим порушуються права позивача як власника майна. Прохає звільнити з під арешту належне йому нерухоме майно а саме 33/100 частин домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 та скасувати відповідний запис про обтяження.

Ухвалою Холодногірського районного суду міста Харкова від 10 серпня 2026 року було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

10 серпня 2026р. ухвалою за клопотанням позивача витребувано докази з Державного підприємства «Національні інформаційні системи» .

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що позовна заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

ОСОБА_1 є власником 33/100 частин домоволодіння АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 05.10.2007р. посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Лавінда Н.О. р/н 3503.

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 20.07.2026р. встановлено що 12.06.2012р. за реєстраційним номером обтяження 12605308 згідно до постанови про відкриття виконавчого провадження 32859795 державним виконавцем Ленінського ВДВС ХМУЮ накладено арешт нерухомого майна фізичної особи ОСОБА_1 .

Положеннями Закону України «Про виконавче провадження», в редакції що діяла на 2012 рік у ст. 17 визначені виконавчі документи що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою а саме: 1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази

господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського

суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при

Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при

Торгово-промисловій палаті; 2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських,

адміністративних, кримінальних справах та справах про

адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 3) судові накази; 4) виконавчі написи нотаріусів; 5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на

підставі відповідних рішень таких комісій; 6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках,

передбачених законом; 7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого

збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих

дій і накладенням штрафу; 8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання

за законом покладено на державну виконавчу службу; 9) рішення Європейського суду з прав людин и з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень

та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Зазначений перелік не містить дискреційних повноважень державної виконавчої служби по можливості самостійного накладання арешту на майно боржника без наявності відповідного виконавчого документу та заяви стягувача.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України «Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів».

Позивач звернувся до суду з позовною вимогою про скасування запису про обтяження та звільнення майна з – під арешту.

27 січня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 343/565/21, провадження № 61-186св22 (ЄДРСРУ № 108654298) досліджував питання щодо особливостей визначення відповідачів у справі про зняття арешту з майна.

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (частина перша статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 60 в редакції станом на 2012р.).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна (постанови від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18, від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16, від 07 квітня 2021 року у справі № 174/474/17).

Крім того у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі №905/386/18 (провадження №12-85гс19) зроблено правовий висновок про те, що орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову – обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.4), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63), від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (пункт 71)).

Якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі в якості співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (постанови Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 200/8461/15-ц, від 03 травня 2022 року у справі № 711/3591/21).

Отже, відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.

Аналогічна правова позиція підтримана Верховним судом 07 грудня 2022 року у справі № 359/3609/19, провадження № 61-18794св20 (ЄДРСРУ № 107878102).

Таким чином, суд вважає, що позовна заява задоволенні не підлягає оскільки подана до неналежного відповідача. Належними відповідачами повинні бути притягнуті ті на вимогу кого було накладено арешт. Зазначене кореспондується з правовою позицією визначеною в постанові Верховного Суду № 338/1118/16 від 16.05.2018 року згідно до якої виконавча служба повинна бути притягнута до участі в справі лише в якості 3-ї особи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ст.ст. 12, 13, 16, 81, 141, 258, 264-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України ,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про виключення майна з під арешту - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.

Повний текст складено 22.09.2026р.

Суддя Є. Ольховський