Вирок від 21 вересня 2026 р. у справі №621/2915/26 — Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 621/2915/26

Пр. № 1-кп/621/282/26

ВИРОК

Іменем України

22 вересня 2026 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області :

головуючий - суддя ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

за відсутності потерпілої – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12026226310000086 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Стрий Львівської області, є громадянином України, має середньо - спеціальну освіту, одружений, працює на посаді спеціаліста ТОВ «Омега», зареєстрований в АДРЕСА_1 , немає фактичного місця проживання, в силу статті 89 Кримінального кодексу України раніше не судимий,

у кримінальному проступку, передбаченому частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України,

у с т а н о в и в:

01 липня 2026 року близько 17:00 години в сел. Зідьки Чугуївського району Харківської області ОСОБА_4 перебував за місцем свого проживання у будинку АДРЕСА_2 , де на грунті особистих неприязнених стосунків між ним та дружиною ОСОБА_5 виникла сварка в ході якої у ОСОБА_4 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень останній.

З метою реалізації свого умислу, того ж числа та часу ОСОБА_4 , умисно схопив дружину за ліву руку утримуючи таким чином перекинув через себе, після чого сів зверху ОСОБА_5 , яка впала від перекидання та наніс останній один удар кулаком правої руки в область живота зліва, чим спричинив тілесні ушкодження у виді множинних синців на задній поверхні лівої половини грудної клітки, синець на задній поверхні лівого плеча на згинальній поверхні лівого передпліччя, підшкірну гематому в області лівого плеча, в області правого та лівого передпліччя, в поперековій ділянці, які по ступеню тяжкості, як в сукупності, так і кожне окремо відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Зазначеними діями ОСОБА_4 вчинив умисне легке тілесне ушкодження.

Викладені вище обставини кримінального провадження щодо місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення не оспорювалися учасниками судового провадження, які під час судового розгляду не заперечували проти того, щоб суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо вказаних обставин.

З`ясувавши, що сторони правильно розуміють зміст зазначених обставин; відсутні сумніви у добровільності їх позиції; роз`яснивши, що сторони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися.

Обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку у повному обсязі визнав та під час судового розгляду за обставин, викладених у обвинувальному акті.

У вчиненому кримінальному проступку щиро розкаявся, виявив готовність нести передбачену законом відповідальність.

Оцінивши зазначені вище, суд дійшов висновку, що в межах обвинувачення ОСОБА_4 є винуватим в умисному легкому тілесному ушкодженні, і його дії суд кваліфікує за частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України.

Під час призначення покарання ОСОБА_4 відповідно до вимог статей 65-67 Кримінального кодексу України, судом враховано:

- ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України є кримінальним проступком;

- обставину, що пом`якшує покарання, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 66 Кримінального кодексу України, якою визнається щире каяття обвинуваченого, що виявилося у критичному ставленні до вчиненого кримінального правопорушення та готовності нести кримінальну відповідальність;

- обставину, що обтяжує покарання відповідно пункту 6-1 частини 1 статті 67 Кримінального кодексу України, якою визнається вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя;

- особу обвинуваченого, який раніше силу статті 89 КК України не судимий; на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетіне перебував; не одружений; офіційнопрацевлаштований; за місцем проживання скарг на його поведінку не надходило.

З урахуванням сукупності зазначених відомостей щодо ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшує покарання, а також обставини, що обтяжують покарання, особи обвинуваченого, позиції сторони обвинувачення, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень є покарання у виді штрафу в межах санкції частини 1 статті 125 Кримінального кодексу України.

Приймаючи вказане рішення суд бере до уваги реальну можливість ОСОБА_4 виконати покарання враховуючи, що останній має стабільний дохід, працевлаштований.

На підставі викладеного, керуючись статтями 349, 368-374 Кримінального процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Визнати ОСОБА_4 винуватим у кримінальному проступку, передбаченому частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 395 Кримінального процесуального кодексу України, якщо таку скаргу не буде подано.

Копію вироку негайно після його проголошення належить вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий: